Коломийський коледж права і бізнесу

Реферат

з предмету:

“Цивільний процес”

на тему:

“Підвідомчість та підсудність цивільних справ”

Виконала: студентка групи Ю-44

Гнатів Г. І

Викладач: Петруняк Д. В.

Коломия 2001 р. Підвідомчість судові певної категорії справ
встановлюється, як правило, нормами матеріального права, якими
врегульовуються спірні правовідносини. Норми цивільного процесуального
права визначають загальні правила підвідомчості судові цивільних справ
позовного провадження та наводять перелік підвідомчих судові справ, що
виникають з адміністративно-правових відносин і окремого провадження.

Судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних,
трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у
спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів
віднесено законом до відання інших органів. Отже, в основу загальних
правил визначення підвідомчості судам цивільних справ, покладено: 1)
наявність і характер спірних правовідносин — цивільних, сімейних,
трудових, кооперативних; 2) належність громадянина до суб’єктного складу
спірних правовідносин — якщо однією із сторін у спорі є громадянин; 3)
відсутність винятку у віднесенні таких спорів до компетенції інших
органів. Такі винятки мають місце — частина спорів з цивільних,
сімейних, трудових, кооперативних відносин вилучена з підвідомчості
суду.

Аналіз справ, підвідомчих судовим і адміністративним органам, свідчить,
що в основу розмежування їх підвідомчості покладений спосіб виникнення
правовідносин по спірній справі — якщо спірні правовідносини виникли на
диспозитивній основі (на цивільному, трудовому договорі тощо), то такі
спори розглядає суд;

якщо вони виникли внаслідок виконання владних функцій (на імперативній
основі), то такі спори розглядаються адміністративним органом.

Загальне правило визначення підвідомчості за суб’єктним складом сторін
по справі стосується розмежування підвідомчості справ судові і
арбітражному судові. Арбітражний суд є органом вирішення всіх
господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та
іншими органами (ст. 1 Закону України «Про арбітражний суд»). З цього
правила зроблено також винятки: справи між юридичними особами, які
виникають з питань захисту честі і гідності, підвідомчі судові (ст. 7
Цивільного кодексу);

Пунктом 3 ст. 24 ЦПК визначена підвідомчість судові справ окремого
провадження, перелік яких зроблено ст. 254 ЦП .

Судам підвідомчі й інші справи, віднесені законом до їх компетенції
зокрема, з екологічних правовідносин (земельних, про охорону природного
середовища, атмосферного повітря, природно-заповідного фонду, сортових
рослин, тваринного світу, лісів, надр).

Суди розглядають також справи, в яких беруть участь іноземні громадяни,
особи без громадянства, іноземні підприємства і організації (ч. З ст. 24
ЦПК).

У випадках, передбачених законом, підвідомчі судові цивільні справи
можуть розглядатися товариськими і третейськими судами в порядку,
передбаченому Положенням про товариські суди і Положенням про третейські
суди України.

Судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з майнових і особистих
немайнових відносин (якщо хоча б однією з сторін у спорах є громадянин),
урегульованих цивільним правом, зокрема:

І. Спори, пов’язані з правом захисту честі, гідності та ділової
репутації. Суб’єктивний склад справ цієї категорії не впливає на
визначення їх підвідомчості судові.

II. По спорах, пов’язаних з правом власності,

III. По спорах, пов’язаних з правом власності на жилий будинок

IV. По спорах, що виникають із зобов’язального права, — з договорів
купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, майнового найму, підряду,
перевезення, позики, доручення, комісії, схову, довічного утримання і
т.д.

V. По спорах, що виникають щодо застосування законодавства про захист
прав споживачів з питань: безоплатного усунення недоліків товару або
відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; і
т. д.

VI. По спорах, що виникають з договору оренди. Захист прав орендарів на
майно, одержане ними за договором оренди, здійснюється нарівні із
захистом, установленим цивільним законодавством щодо права власності.

VII. По спорах, що виникають з приватизації майна державних підприємств;
державного житлового фонду — квартир (будинків) та належних до них
господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) на користь
громадян, спори про відмову у видачі приватизаційних паперів та їх
прийнятті у рахунок платежу за придбані громадянами об’єкти приватизації
.

VIII. По спорах, що втикають щодо застосування положень законодавства
про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема, про стягнення матеріального
відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального
відшкодування моральної шкоди, якщо одна із сторін у справі фізична
особа або держава.

IX. По спорах між іноземними інвесторами і державою з питань державного
регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними
інвестиціями, які підлягають розглядові в судах України, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами України про захист іноземних
інвестицій. Інші спори, не зазначені вище, підлягають розглядові в судах
або арбітражних судах України або за домовленістю сторін — у третейських
судах, в тому числі за кордон

Законодавством України охороняються і захищаються особисті немайнові і
майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та
використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право) і
право виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні
права).

Авторське право поширюється на: літературні письмові твори
белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги,
брошури, статті, комп’ютерні програми тощо); виступи, лекції, промови,
проповіді та інші усні твори; музичні твори з текстом і без тексту:
драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші
твори, створені для сценічного показу; аудіовізуальні твори; скульптури,
картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого
мистецтва; твори архітектури; фотографії;

Підлягають охороні як обнародувані, так і необнародувані твори в галузі
науки, літератури і мистецтва, незалежно від їх призначення, жанру,
достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда,
розваги тощо), а також способу відтворення, виражені в усній, письмовій
чи у будь-якій іншій формі. і Суб’єктові авторського права належать
виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким
способом.

Авторові належать також такі особисті немайнові права: вимагати визнання
свого авторства, згадування його імені у зв’язку з використанням твору,
якщо це практично можливо; забороняти згадування свого імені, якщо він
як автор твору бажає залишитися анонімом; вибирати псевдонім (вигадане
ім’я) у зв’язку з використанням твору; протидіяти будь-якому
перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому
посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора; на
обнародування твору.

Судам підвідомчі спори, які виникають внаслідок порушення авторського
права і суміжних прав, про їх поновлення шляхом внесення відповідних
виправлень, публікацій у пресі про допущене порушення або іншим
способом.

Судам підвідомчі спори між співавторами про опублікування, інше
використання

Судам підвідомчі спори щодо видачі патентів України на винаходи, що
охороняються авторськими свідоцтвам. Особа, яка виявила бажання
скористатися зазначеним дозволом, повинна укласти з власником патенту
договір щодо платежів. Спори, які виникають під час укладання та
виконання цього договору, розв’язуються в судовому порядку. Виходячи із
суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет
Міністрів України має право дозволяти використовувати винахід (корисну
модель) без згоди власника патенту, але з виплатою йому справедливої
компенсації. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її
розміру розв’язуються у судовому порядку

Якщо винахід не використовується (або недостатньо використовується)
протягом трьох років, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє
готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови
власника від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із
заявою про надання їй дозволу на використання винаходу

Спори майнового характеру, які виникають із шлюбно-сімейних
правовідносин, без винятку підвідомчі суду, а спори, що мають особистий
немайновий характер, підвідомчі як адміністративним, так і судовим
органам. Відповідно до КпШС України захист прав, що виникають із шлюбних
та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та
органами запису актів громадянського стану, а також товариськими судами,
трудовими колективами, профспілковими й іншими громадськими
організаціями у випадках і в порядку, встановлюваних законодавством.

Судам підвідомчі спори про: поділ спільного майна подружжя, який може
бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання
шлюбу; про стягнення утримання (аліментів) від другого з подружжя; про
визнання шлюбу недійсним в разі порушення умов укладення шлюбу , а також
у разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім’ю (фіктивний шлюб) .
Судом вирішуються справи про розірвання шлюбу подружжя, яке має
неповнолітніх дітей, або між подружжям виник спір про майно, яке є їх
спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто
є непрацездатним (ста. За наявності згоди на розірвання шлюбу подружжя,
яке не має неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу провадиться в органах
запису актів громадянського стану. В органах загсу провадиться також
розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно
відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а
також з особами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на
строк не менше трьох років. Але у випадках, коли той з подружжя, що був
в ув’язненні, або опікун того з подружжя, який є недієздатним, порушать
спір про дітей, про майно, що є спільною сумісною власністю подружжя,
або про стягнення аліментів на користь непрацездатного подружжя,
розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку . Встановлення
походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі,
провадиться на підставі подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини в
державні органи запису актів громадянського стану. При відсутності
спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому
порядку за заявою одного з батьків, або опікуна (піклувальника) дитини,
особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після
досягнення нею повноліття (ст. 53 КпШС).

У правове регулювання підвідомчість суду справ, що виникають з трудових
правовідносин Конституцією України були внесені істотні зміни.

Справи із земельних правовідносин розглядаються в адміністративному і
судовому порядку.

Судам підвідомчі земельні й майнові спори, пов’язані з земельними
правовідносинами, при участі в спорі стороною громадянина, судам
підвідомчі справи: про надання земельної ділянки для ведення (створення)
селянського (фермерського) господарства в разі відмови в цьому рішенням
районної, міської (в адміністративному підпорядкуванні якої є район)
ради; про визнання незаконним рішення сільської, селищної, міської ради
про відмов передати громадянину в приватну власність земельну ділянку,
надану йому для ведення особистого підсобного господарства, будівництва
й обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибну
ділянку), садівництва, дачного й гаражного будівництва.

Попередній порядок вирішення спорів узгоджувальною комісією, вибраною
радою, передбачений з приводу суміжного землекористування: додержання
меж, правил добросусідства (щодо обов’язку власника або землекористувача
дозволити власникам або землекористувачам сусідньої ділянки прохід до
доріг загального користування для спорудження на сумісній ділянці
необхідних комунікацій, вжиття заходів до недопущення можливості стоку
дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив
на суміжну ділянку). Але такі спори відповідно ч. 2 ст. 124 Конституції
підвідомчі розгляду судам і в тому разі, коли вони попередньо не
вирішувалися узгоджувальною комісією.

Спори з питань користування надрами розглядаються в адміністративному і
судовому порядку. Судам підвідомчі справи про стягнення коштів на
відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства
про надра .

Спори в галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються
судом, радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх
компетенції. Судам, зокрема, підвідомчі спори про стягнення з громадян
або громадянами з юридичних осіб коштів на відшкодування шкоди,
заподіяної ними внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища . Аналогічно в судовому порядку
розглядаються спори про відшкодування збитків, заподіяних порушенням
законодавства про охорону атмосферного повітря .

Спори, що виникають з членства в колективних сільськогосподарських
підприємствах, вирішуються органами самоврядування кооперативними
підприємствами і судом. Судам підвідомчі спори: про стягнення збитків,
заподіяних членами колективних сільськогосподарських підприємств чи
іншими фізичними особами, спори, що виникають у разі виходу громадян з
підприємства при здійсненні ними права на пай натурою, грішми або
цінними паперами .

Трудові спори членів сільгосппідприємства незалежно від займаної посади
(крім віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів
членів сільгосппідприємства) підвідомчі судові, незалежно чи вони
попередньо вирішувалися комісією по трудових спорах і в ній не було
досягнуто згоди сторін чи працівник не погодився з її рішенням чи
рішення не виконується правлінням колективного сільгосппідприємства. Це
спори з питань: виплати належного працівникові заробітку; переведення на
іншу роботу і оплату праці в сільгосппідприємстві; звільнення із
займаної посади (роботи); виплати середнього заробітку за час вимушеного
прогулу;

надання відпустки, її оплати і виплати грошової компенсації при
припиненні трудових відносин; повернення грошових сум, відрахованих із
заробітку на покриття шкоди, заподіяної сільгосппідприємству;
застосування затверджених у останньому норм виробітку і відрядних
оцінок, а також умов праці, що забезпечують виконання норм виробітку;
накладення дисциплінарних стягнень; видачі та використання спецодягу,
спецвзуття і захисних засобів; виконання інших передбачених у
колективному сільгосппідприємстві заходів по охороні праці.
Безпосередньо до суду може бути оскаржене виключення із колективного
сільгосппідприємства.

Відповідно до ст. 24 ЦПК судам підвідомчі цивільно-правові спори між
гаражно-будівельними кооперативами та їх членами й іншими особами, крім
спорів, які відповідно до чинного законодавства і статуту даного
кооперативу віднесені до виключної компетенції загальних зборів
кооперативу (зборів уповноважених) або до відання інших органів. Судам
підвідомчі справи: 1) за скаргами засновників кооперативу з вимогами
покласти на виконком районної, міської, районної в місті ради обов’язок
зареєструвати гаражно-будівельний кооператив, якщо ними в цьому було
відмовлено або не проведено реєстрації в тридцяти денний строк з моменту
подання заяви і необхідних документів; 2) за заявами гаражно-будівельних
кооперативів про визнання неправильним рішення виконкому районної,
міської, районної в місті ради про відмову в згоді на внесення змін та
доповнень до статуту кооперативу (не вирішення цього питання в тридцяти
денний строк) або рішення про припинення діяльності кооперативу; 3) за
позовами кооперативу про звільнення гаражного приміщення (стоянки),
стягнення внесків на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок,
відшкодування шкоди, заподіяної майну кооперативу; 4) за позовами членів
кооперативу про неправильність виключення з кооперативу, витребування
гаража (гаражного приміщення, боксу, стоянки) з чужого незаконного
володіння, усунення перешкод в користуванні гаражем та інших порушень їх
прав, про стягнення паю, не повернутого в установлені статутом
кооперативу строки після вибуття або виключення з кооперативу; 5) за
позовом дружини члена кооперативу і членів його сім’ї, які брали участь
у придбанні гаража (внесення паю), про визнання права власності на пай і
на гараж, про переважне право на вступ до членів кооперативу;

6) за позовами спадкоємців членів кооперативу про визнання права
власності на гараж, про неправильність відмови в прийомі до членів
кооперативу, про стягнення вартості спадкової частки в гаражі зі
спадкоємця, прийнятого до кооперативу, якщо ніхто із спадкоємців не
вступив до кооперативу і не розпорядився гаражем.

Разом з тим з підвідомчості суду вилучені справи по спорах з питань:
відмови в прийнятті до членів кооперативу (крім дружині, членові сім’ї,
які є учасниками спільної власності на пай і гараж)’, вибуття з нього,
встановлення розміру вступних і пайових внесків, внесків на утримання та
експлуатацію гаражів, витрат по гаражному господарству, про розподіл
гаражів, прийняття і зміни правил внутрішнього розпорядку, інших
внутрішніх актів кооперативу, визнання права власності на самовільно
збудовані гаражі або їх знесення, про спори даного кооперативу з іншими
кооперативами, установами, організаціями .

Підвідомчі судові цивільні справи вирішуються Верховним Судом України,
Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та
Севастопольським міськими, міжобласними, міжрайонними (окружними),
районними (міськими) судами, військовими судами регіонів,
Військово-Морських Сил і гарнізонів. Усі вони становлять судову систему
загальних судів України , реалізують судову владу, здійснюють правосуддя
в цивільних справах, але мають різну, встановлену законом компетенцію у
розгляді і вирішенні справ.

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між
судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних
справ називається підсудністю.

На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними
органами і громадськими організаціями щодо вирішення цивільних справ,
підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення
цивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще
коло цивільних справ, вирішений яких віднесено до компетенції певного
суду.

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від
виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб’єктів спору,
що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність
певного суду. В зв’язку з цим підсудність поділяється на функціональну,
територіальну особиста, суб’єктивна компетенція.

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової
системи України на підставі виконуваних ними функцій. За цією
підсудністю районний (міський) суд, міжрайонний (окружний) суд,
військовий суд гарнізону виступають судами першої інстанції, виконуючи
функцію розгляду і вирішення по суті справ, підвідомчих цивільному
судочинству (ст. 125 ЦПК).

Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київські і Севастопольський міські суди, військові суди
регіонів, Військово-Морських Сил виконують потрійні функції: 1)
розглядають і вирішують цивільні справи по суті (по першій інстанції);
2) перевіряють у касаційному порядку (як суди другої інстанції)
законність і обгрунтованість судових рішень, ухвал, що не набрали
законної сили (ст. 289 ЦПК); 3) переглядають у порядку судового нагляду
рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили (ст. 330 ЦПК).

Усі суди системи виконують також функцію перегляду у зв’язку з
нововиявленими обставинами постановлених ними рішень, ухв

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по
розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи
(предмета цивільного спору) або суб’єктного складу сторін спірних
правовідносин. Таке розмежування компетенції судових органів
обумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру стосовно
найкращої організації судової влади — щоб створити для осіб, які
потребують судового захисту, найбільш сприятливі умови для участі в
судочинстві, для залучення всіх заінтересованих осіб і доказів у
справі.; За загальними правилами родової підсудності всі цивільні
справи, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, крім
тих, що віднесені законом до інших судів, розглядаються районними
(міськими) судами.

Міжрайонні (окружні) суди за правилами родової підсудності розглядають
справи про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення
батьківства, виселення, у разі скасування по ‘ них рішень районних
(міських) судів, постановлених одноособове суддею, та якщо у цих судах
кількісний склад суддів такий, що не дозволяє розглядати повторно
зазначені справи в колегіальному складі (ст. 124’ ЦПК).1|

Справи, які виникають за скаргами військовослужбовців на неправомірні
дії і рішення посадових осіб і органів військового управління, підсудні
по першій інстанції військовим судам гарнізонів, регіонів,
Військово-Морських Сил (ч. 2 ст. 123 ЦПК). Розмежування компетенції між
цими судами провадиться залежно від того, дії яких посадових осіб і
органів оскаржуються.

Міжобласному судові, як суду першої інстанції підсудні всі справи,
підвідомчі цивільному судочинству, що виникають на особливо режимних
об’єктах, розташованих на території України (ч. З ст. 123 ЦПК).

Цивільні справи, в яких однією із сторін є районний (міський) суд,
військовий суд гарнізону, розглядають відповідно Верховний Суд
Автономної Республіки Крим, обласні суди, Київський і Севастопольський
міські суди, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил.

Верховному Судові України по першій інстанції підсудні такі справи, які
виникають з державних і адміністративних правовідносин: а) по скаргах на
рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі
партії (виборчого блоку) у виборах Президента України, на відмову цієї
комісії зареєструвати претендента на кандидата у Президенти України як
кандидата у Президенти України, на відмову окружної виборчої комісії в
реєстрації ініціативної групи виборців, на рішення Центральної виборчої
комісії про визнання виборів недійсними по заявах про скасування рішення
Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти
України ; б) по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії
про реєстрацію кандидата в народні депутати України ; в) по скаргах на
рішення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів
України про визнання виборів недійсними ; г) по скаргах на рішення
державного органу України у справах релігій, прийняте відносно
релігійних організацій .

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих
судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку
поширюється їх діяльність. Таке просторове розмежування компетенції
називається особистою, або суб’єктивною, компетенцією. Вона персоніфікує
суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути
конкретну справу по першій інстанції. |

Територіальна підсудність має декілька видів: загальна, альтернативна,
договірна, виключна, по зв’язку справ. Загальна підсудність визначає
компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача
|(ст. 125 ЦПК). Коли ним є громадянин, то позови пред’являються до суду
за місцем його проживання , його постійної осілості. Позови до
підприємств, установ організацій незалежно від форми власності
пред’являються за місцем знаходження їх органу управління. Правила
загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного
провадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший вид
підсудності.

Альтернативною називається підсудність, за якою декілька судів є
компетентними розглянути справу. Позов може бути пред’явлений до одного
із судів, визначених закономЗа місцем проживання позивача або місцем
знаходження відповідача можуть пред’являтися позови про поновлення
трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості,
пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконним
засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності,
незаконним застосуванням як заходу впливу взяття під варту, незаконним
накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних
робіт.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян або юридичних
осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Альтернативна підсудність встановлена для позовів, що випливають з
діяльності філіалу юридичної особи, які можуть бути пред’явлені також за
місцем знаходження філіалу.

Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме,
пред’являються за місцем знаходження його майна, або за місцем його
тимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцем
постійного проживання чи постійного заняття відповідача.

Але якщо відповідач не має в Україні місця проживання, то позови можуть
бути пред’явлені за місцем знаходження його майна або за останнім
відомим місцем його проживання в Україні. Місце знаходження майна
відповідача та останнє відоме місце його проживання чи заняття повинні
бути в кожному випадку достовірно встановлені.

Альтернативна підсудність передбачена також ст. 127 ЦПК, за якою позови,
що випливають з договорів, де зазначено місце виконання, або виконати
які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть бути
пред’явлені за місцем виконання.

Виключна підсудність встановлює, що пред’явлення позовів у деяких
справах можливе тільки у точно визначеному законом суді.

Договірна підсудність встановлюється за угодою сторін, у зв’язку з чим
вона ще називається добровільною. Сторонам надається право встановлювати
тільки договірну територіальну підсудність , але не родову, а також не
дозволяється змінювати виключну підсудність.

Підсудність по зв’язку справ . Цим створюються кращі умови для
дослідження всіх матеріалів по справі з метою виявлення дійсних
обставин, прав і обов’язків сторін, а також для економії процесуальних
засобів і часу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет
спору між сторонами, пред’являють позов судові, д провадженні якого
перебуває спірна справа сторін (ст. 107 ЦПК)

Підсудність справи встановлюється суддею при прийнятті позовної заяви до
свого провадження — під час порушення справи в суді. Якщо справа даному
судові не підсудна, суддя повертає її позивачеві для передачі до
належного суду зі своєю мотивованою ухвалою про неприйняття. Така ухвала
може бути оскаржена і на неї може бути внесено подання.)

При надісланні позовної заяви до суду поштою або якщо її непідсудність
даному судові була виявлена не при прийнятті, суддя повинен негайно
повідомити про це позивача та переслати заяву разом зі своєю мотивованою
ухвалою до належного суду після закінчення строку на оскарження цієї
ухвали, а в разі подання скарги, внесення подання — після постановлення
ухвали судом касаційної інстанції про залишення скарги, подання без
задоволення.

Подана до суду позовна заява з додержанням правил про підсудність
повинна бути прийнята ним до свого провадження і розглянута по суті.
Справи, розпочаті розглядом по суті, забороняється передавати до іншого
суду (тобто змінювати підсудність) за незначними винятками. Зміна
підсудності можлива судом, в провадженні якого перебуває справа, і
керівниками вищестоящих судів.

Після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі
пред’явлення скарги, внесення подання — після постановлення касаційною
інстанцією ухвали про залишення скарги, подання без задоволення заява
разом з ухвалою пересилається до належного суду України.

Зміна підсудності — передача справи з одного суду до іншого в межах
України можлива також за ініціативою керівників вищестоящих судів з
метою забезпечення належного виконання завдань правосуддя.

Зміна підсудності настає також тоді, коли після відсторонення судді
замінити його в даному судді неможливо.

Тема. Підвідомчість та підсудність цивільних справ

План

1.Поняття і види підвідомчості.

2. Загальні правила підвідомчості цивільних справ суду.

3. Поняття підсудності цивільних справ судові.

4. Види підсудності.

5. Наслідки порушення правил про підсудність.

6. Зміна підсудності та порядок передачі справи до суду.

Практичне завдання.

Видавництво звільнило від роботи за непридатністю завідувача
відділом Піскарьова. Останній звернувся з позовом до видавництва за
місцем проживання на роботу, посилаючись на те, що він не заявив би цю
вимогу, як би міг влаштуватися на іншу роботу, але з таким формуванням
його не хочуть прийняти. Суддя ознайомившись з цією заявою і вважаючи,
що її доцільно буде розглядати за місцем перебування видавництва,
відмовив у прийнятті заяви, і повідомив позивача, що він надіслав заяву
до відповідного суду. А цей суд у свою чергу, зазначив в ухвалі, що такі
доводи суду не можуть бути прийняті до уваги, повернув справу назад.

Вирішіть справу. Яка в даному випадку повинна бути застосована
підсудність?

Зробіть аргументований висновок з посиланням на статті нормативних
актів.

Розв’язок.

Згідно статті 126 ЦПК України позов про поновлення трудових прав може
пред’явити позивач за місцем його проживання або за місцем знаходження
відповідного органу. З цього випливає, що суддя не в праві був виносити
ухвалу про відмову в прийняті позову.

Похожие записи