РЕФЕРАТ

На тему:

Організаційно-тактичні форми боротьби із злочинністю, охорони
громадського порядку

Органи внутрішніх справ на транспорті виконують покладені на них
завдання по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю в
таких межах:

а) на залізничному транспорті — в рухомому складі, що перебуває на
коліях, на залізничних станціях і дислокованих в їх межах стаціонарних
об’єктах, призначених для забезпечення перевезення пасажирів і вантажів,
на залізничних коліях в межах полоси відведення;

б) на водному транспорті — на судохідних шляхах в межах експлуатаційних
магістралей і плавзасобах, що перебувають на них, акваторіях портів,
річкових вокзалах, причалах і інших подібних об’єктах, відстійних
пунктах плавзасобів, підприємствах морського та річкового транспорту
(судоремонтних, судобудівельних і т. ін.), які розташовані на
прибережній території;

в) на повітряному транспорті — в межах аеродромів, аеровокзалів і в
розташованих на їх території підприємствах зв’язку, торгівлі та
громадського харчування, базах, промислових, ремонтних, будівельних і
інших організаціях, а також на цивільних повітряних лайнерах.

Промислові та інші об’єкти залізничного, повітряного та водного
транспорту, підприємства торгівлі та громадського харчування
Міністерства транспорту обслуговуються ВМВСТ по лініях ДСБЕЗ незалежно
від їх місця розташування.

На організаційно-тактичні форми діяльності ВМВСТ впливають не тільки
характер і межі профільних правоохоронних завдань, але й хронічне не
виконання органами Міністерства транспорту своїх обов’язків. Незважаючи
на директивні вказівки Уряду, умови, які сприяють розкраданням,
пошкодженням та втраті, або не ліквідуються, або це робиться недостатньо
ефективно. До найбільш характерних умов належать відсутність
огородження, недостатнє освітлення, невідповідний перепустковий режим на
деяких об’єктах транспорту; невиконання (порушення) правил перевезення
вантажів; технічна недосконалість рухомого складу та контейнерів;
відсутність належної охорони вантажів при їх перевезенні та переробці;
незадовільний підбір, розстановка та виховання кадрів транспортних
підприємств; відсутність суворої особистої відповідальності за
збереження державного майна з боку керівників транспортних організацій.

Це ставить керівників УМВСТ, ВМВСТ перед необхідністю відволікання
значних людських і часових ресурсів на виконання прямих функцій
транспортних організацій і пошуку оптимальних організаційно-тактичних
форм їх забезпечення.

Одним із найбільш дійових засобів підвищення ефективності роботи ВМВСТ
визнано створення в органах внутрішніх справ на транспорті
спеціалізованих структурних підрозділів по боротьбі із злочинними
посяганнями на вантажі. До цих спеціалізованих відділів, відділень
(груп) включаються працівники карного розшуку та ДСБЕЗ, а в окремих
випадках — і спеціалісти служби охорони громадського порядку.

В загальному колі завдань, які вирішуються цією спеціалізованою службою,
слід виділити здійснення комплексу оперативно-розшукових і
профілактичних заходів до запобігання та розкриття злочинних посягань на
вантажі безпосередньо на об’єктах транспорту; розробку та здійснення
разом з адміністрацією підприємств і служб транспорту, воєнізованою
охороною профілактичних заходів, спрямованих на усунення причин і умов,
які сприяли незбереженню вантажів, впровадження технічних засобів їх
захисту; аналіз комерційної роботи транспорту, динаміки і структури
злочинності у сфері вантажних перевезень на залізничному, повітряному та
водному транспорті, узагальнення результатів оперативно-розшукової та
профілактичної діяльності в цій сфері, підготовка і подання пропозицій у
виконавчі комітети місцевих Рад, вищестоящі органи внутрішніх справ і
організацій транспорту щодо усунення причин і умов, які сприяють
здійсненню крадіжок матеріальних цінностей при перевезеннях.

Створення спеціалізованої служби по боротьбі із злочинними посяганнями
на вантажі поєднується з іншими організаційними формами
програмно-цивільного типу, які запроваджуються за наказами начальників
УМВСТ (ВМВСТ). Однією з таких форм, що одержала загальнодержавне
поширення, є заслони, які частіше всього створюються на стикових
станціях однієї залізниці з іншою для огляду вантажного та пасажирського
рухомого складу з метою виявлення комерційних недоліків, бродяг,
неповнолітніх, які їздять на гальмових площадках і у вантажних вагонах,
злочинців-гастролерів та осіб, яких розшукують органи внутрішніх справ.

Заслони створюються за наказом начальників двох відповідних УМВСТ
(ВМВСТ), причому старшим оперативним начальником є той, на дільниці
якого функціонує заслон. До заслонів входять працівники міліції,
стрільці воєнізованої охорони і працівника залізниці, які беруть участь
в технологічному процесі прийому та здачі вантажів. При заслонах можуть
утворюватися спеціальні групи, до яких входять інспектори, слідчі та
спеціаліст-криміналіст. Ці групи здійснюють попередню перевірку
інформації про злочин, а в разі необхідності вирішують питання про
порушення кримінальної справи.

На крупних вантажних станціях і в портах із значним обсягом перевезень
створюються спеціалізовані оперативні групи для боротьби із злочинними
посяганнями на вантажі. До складу групи входять два-три працівника
міліції та п’ять-вісім стрільців воєнізованої охорони; керує групою
працівник карного розшуку. Основним завданням групи є припинення та
розкриття крадіжок вантажів на вантажних дворах, контейнерних площадках,
інших об’єктах залізничного та водного транспорту. В роботі груп
використовуються такі форми, як здійснення спільних пошукових заходів,
організація засад, таємне супроводження вантажних поїздів в межах
відділення залізниці, підтримання встановленого на об’єктах транспорту
перепусткового режиму.

З метою запобігання та припинення крадіжок багажу із автоматичних камер
зберігання (АКЗ) на залізничних вокзалах, у повітряних та водних портах
створюються спеціальні оперативні наряди з числа молодших інспекторів
карного розшуку, які працюють разом із щодобовими постами, виставленими
біля входу до цих камер. Для цього широко використовуються промислові
телевізійні установки для спостереження за підходами та внутрішніми
приміщеннями АКЗ. Це дозволяє своєчасно виявити і припинити діяльність .
осіб, що наміряються викрасти речі пасажирів із АКЗ. Телевізійна
апаратура розміщується Із врахуванням специфіки роботи транспортного
вузла. Особлива увага при цьому приділяється ретельному огляду залів
чекання, перонів, квиткових кас, приміщень оформлення багажу та АКЗ, а
також підходів до пунктів реєстрації та догляду пасажирів. Пульти
управління розміщуються в приміщеннях чергових частин ВМВСТ, що дозволяє
черговим не тільки безпосередньо спостерігати за пасажиропотоками, але й
контролювати дії пошукових груп і Інших видів міліцейських нарядів. При
наявності двостороннього радіозв’язку така замкнута система може
практично негайно реагувати на зміни оперативної обстановки.

Накопичений останнім часом досвід використання науково-технічних засобів
дозволяє зробити висновок про ефективність застосування
електронно-пошукової апаратури, яка є у служби огляду, для одержання
інформації, що дозволяє припиняти і розкривати такі злочини, як
контрабанда, порушення правил про валютні операції, спекуляція,
виготовлення і збут наркотичних засобів.

Групи таємного супроводження рухомого складу і водних суден створюються
з числа молодших інспекторів та оперуповноважених карного розшуку в тих
випадках, коли є підстави припускати, що злочинні посягання на вантажі
здійснюються самими працівниками транспорту чи стрільцями воєнізованої
охорони, однак для остаточного висновку наявної інформації недостатньо.

Таємне супроводження повітряних лайнерів здійснюється інспекторами в
спеціально передбачених випадках з метою виявлення на борту літака осіб,
які наміряються захопити судно, заложників, посягають на життя
пасажирів, і стати на перешкоді цій злочинній діяльності. Рішення про
супроводження повітряного судна цивільної авіації приймається
начальником УМВС на повітряному транспорті разом з начальником
авіапідприємства.

Запобігання злочинним посяганням на пасажирів і членів екіпажів
повітряних суден, припинення контрабанди, розповсюдження наркотиків,
спекуляції та деяких інших сьогодні вже не уявляються без діяльності
спеціальних підрозділів карного розшуку по огляду пасажирів і багажу,
озброєних такими ефективними засобами контролю, як металошукачі,
рентгеновські установки тощо, а також спеціально підготовленими на
виявлення вибухових речовин і наркотиків службовими собаками.

Для запобігання злочинним посяганням на вантажі із рухомого складу та
зміцнення правопорядку на дільниці залізниці з ускладненою оперативною
обстановкою створюються рухомі відділення (відділи) внутрішніх справ на
транспорті. До цих підрозділів включаються представники всіх служб
ВМВСТ, які розміщуються у спеціальному вагоні, прямують на найбільш
«уражену» дільницю залізниці, де ведуть масовану попереджувальну роботу
від декількох діб до декількох тижнів, після чого перекидаються на іншу
дільницю. Ця організаційна форма роботи викликана перш за все тим, що в
країні є велика кількість станцій, на які здійснюють різні операції з
вантажами, але не на всіх них є підрозділи міліції.

З метою посилення охорони громадського порядку на залізничних
платформах, причалах в години «пік» та припинення хуліганських вчинків,
кишенькових крадіжок, пограбувань використовується така форма роботи, як
створення посадочних груп із числа працівників міліції, представників
адміністрації залізниці, порту. Виконання ж аналогічних завдань у
рухомому складі покладено на спеціально сформовані підрозділи по
супроводженню поїздів. Ці підрозділи охороняють громадський порядок і
припиняють будь-які злочинні прояви та інші правопорушення в
пасажирських і приміських поїздах у вечірній і нічний час, а в
предвихідні, вихідні, святкові дні і в умовах проведення масових
заходів, пов’язаних з використанням транспорту, попереджувальній
діяльності зазначених підрозділів надається особливе зазначення. Крім
цього, створюються також оперативні групи спеціального призначення.
Завданням цих груп є, окрім безпосереднього супроводження роботи щодо
виявлення серед залишених, забутих речей вибухових пристроїв та інших
речовин і предметів, які можуть завдати шкоди суспільству.

Розглянуті організаційно-тактичні форми реалізації функцій у сфері
охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю до зволяють
об’єднати зусилля різноманітних служб і підрозділів органів внутрішніх
справ на транспорті, а також активно використовувати сили громадськості
у вирішенні завдань щодо зміцнення правопорядку на об’єктах транспорту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.

Закон України «Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України «Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Похожие записи