Реферат на тему:

Організаційний та охоронний аспекти проблеми вдосконалення діяльності
чергової служби податкової міліції

Чергові частини штабних підрозділів податкової міліції за часи свого
існування здійснили значний обсяг роботи щодо виконання покладених на
них завдань, серед них і ті, що стосуються охорони адміністративних
будівель і приміщень податкових органів.

Важливість цього завдання і необхідність якомога надійної охорони та
захисту адміністративних будівель і приміщень перевірена багаторічною
міліцейською практикою. Прикладів, коли за непрофесійні, а іноді і
безвідповідальні, халатні дії працівників чергових частин міліції
доводилось розплачуватись життям, здоров’ям, іншими втратами, достатньо
як за радянських часів, так і зі здобуттям країною незалежності.

Значного резонансу набула свого часу подія, про яку йшлося у дев’ятому
номері (1989 р.) щомісячного видання МВС СРСР – журналі “Советская
милиция”.

З метою крадіжки зброї, а було викрадено шість пістолетів системи
Макарова, патрони, споряджені магазини до пістолетів, злочинець проник у
приміщення територіального відділенняміліції і вбив чергового, який ніс
службу один. Як пізніше встановили, вбивця здійснив проникнення в
приміщення через одне із тих двох вікон, які у всій будівлі не мали
грат, причому проник він через вікно єдиної кімнати відділення, в якій
був зламаний замок дверей, що вели до коридору усередину приміщення.
Можна також навести ще один приклад з практики роботи міліції Сумської
області. Ця подія мала місце у 90-х роках у одному з органів внутрішніх
справ, коли через недбале ставлення до виконання своїх службових
обов’язків добового наряду у приміщення слідчого відділення міського
відділу міліції проник зловмисник – член злочинного угруповання, – в
нічний час викрав і зник з матеріалами кримінальної справи, порушеної
проти одного з лідерів угруповання, якого було заарештовано за підозрою
у скоєнні тяжкого злочину і який знаходився в той час в ізоляторі
тимчасового тримання міськвідділу. Значні зусилля необхідно було потім
докласти великій кількості людей і вжити комплекс масштабних
оперативно-розшукових і слідчих заходів, щоб розкрити цей злочин.

Чергова служба міліції завжди відігравала значну роль в охороні
адміністративних будівель і приміщень, а відповідно і в забезпеченні
безпеки особового складу. Основу цьому закладено здавна.

Якщо звернутись до історії питання, то необхідно згадати 3 січня 1905
р., коли після схвалення прокурором окружного суду в практику була
впроваджена “Інструкція чинам київської розшукної поліції”. Це був
перший документ, який регламентував діяльність розшукної служби. Він мав
велике практичне значення для організації повсякденної роботи розшукної
поліції, в тому числі і чергової служби.

Вже ця Інструкція звертала увагу на визначення місця чергової служби між
іншими структурними підрозділами розшукної поліції. Так, § 20 Інструкції
вимагав постійного знаходження при розшукному відділенні одного
чергового чиновника і одного агента – службовця поліції за вільним
наймом – для прийняття повідомлень і заяв про події і доповіді
завідуючому розшукною частиною, а глава VIII Інструкції “Особливі
обов’язки чинів розшукної поліції, які несуть внутрішню службу”
починається окресленням обов’язків чергового чиновника і агента (§ 115).

Зокрема, п. 1 § 115 Інструкції визначав, що особи, які чергують,
зобов’язані “знаходитись, починаючи з 9-ї години ранку, у розшукному
відділенні протягом доби, не відлучаючись”. П. 6 цього параграфа
зобов’язував чергових “спостерігати під час чергування за збереженням
майна, що знаходиться у розшукному відділенні”. Обов’язок знаходитись із
відповідною метою в приміщенні розшукного відділення на чергуванні добу
(п. 1 § 115 Інструкції) – з 9-ї години ранку до 9-ї години наступного
дня, а також спостерігати під час чергування за збереженням майна, що
знаходиться у відділенні (п. 6 § 115) й ін., у поєднанні з наданням
поліцейським права на тримання у своєму розпорядженні холодної і
вогнепальної зброї та її застосування при виконанні службових обов’язків
(§ 30 і 31), зокрема – за певних умов – для відбиття збройного нападу,
для оборони інших осіб, при затриманні злочинця, при переслідуванні
арештанта, що здійснив втечу (§ 30 і 31), вказують на ознаки, які
притаманні виконанню охоронної функції.

Вітчизняна міліція, а з нею і її чергова служба пройшли складний шлях
розвитку, на якому їй відводилась важлива роль у забезпеченні охорони
адмінбудівель, озброєння, майна міліції.

На сучасному етапі охоронна функція чергової служби набула ще більшого
визнання і визначеності. У системі Міністерства внутрішніх справ України
її закріпив наказ МВС “Про заходи щодо подальшого удосконалення
діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України” від 18
серпня 1992 р. № 485. Він містить перелік обов’язків добового наряду
чергової частини управління внутрішніх справ щодо забезпечення контролю
за станом охорони будівлі УВС, а також добового наряду міськрайліноргану
щодо контролю за охороною будівлі міськрайліноргану й ізолятору
тимчасового тримання. На черговий наряд наказом покладається обов’язок
“забезпечення належної охорони будівлі” міліції. Для цього детально
визначаються обов’язки чергового щодо: знання необхідних планів, схем,
типових дій, зачинення у нічний час входів, виходів, вікон;
періодичності перевірок у нічний час стану охорони будівлі; справності
замків, сигналізації і засобів зв’язку; дій у разі спроби
несанкціонованого проникнення до приміщення сторонніх осіб, в разі
збройного нападу і спроби захопити будівлю тощо.

На чергову службу податкової міліції безпосередні обов’язки щодо
забезпечення контролю за охороною адміністративних будівель і приміщень
покладає Інструкція з організації роботи чергової служби податкової
міліції ДПА України ГУПМ ДПА України від 11 травня 2000 р., надіслана
УПМ ДПА в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі 12 травня 2000
року за № 6506/7/26-1217.

З метою охорони добовий наряд чергової частини податкової міліції, для
якого виділяється приміщення, спеціально обладнане для зберігання зброї,
боєприпасів, технічних засобів та іншого майна, а також розташування
наряду, зобов’язаний прийняти озброєння, набої, спеціальні засоби,
оперативну та організаційну техніку, засоби зв’язку, захисту та інше
майно згідно з описом. Озброєння, набої та технічні засоби перевіряються
поштучно і за номерами, а також їх справність та комплектність. Він
також повинен знати план оборони адмінбудівель, порядок експлуатації та
вимог щодо здійснення пропускного режиму, правила користування засобами
пожежогасіння, систему аварійного вимикання електроенергії, відключення
газу, водопостачання, способи зв’язку з аварійними службами і пожежними
частинами; перевіряти під час прийому чергування наявність та справність
засобів пожежогасіння, зв’язку та сигналізації; організувати затримання
осіб, які намагаються проникнути в адмінбудинок та провести розгляд
обставин, пов’язаних із затриманням; завжди бути готовим до своєчасного
оповіщення про збір особового складу підрозділу податкової міліції за
сигналом “Тривога”; після закінчення робочого дня перевірити відключення
електроприводів і освітлення у службових кабінетах, інших приміщеннях,
їх опечатування, а також здачу працівниками ключів від службових
кабінетів до чергової частини.

Необхідно виділити деякі особливості організації охорони адмінбудівель
під час роботи підрозділів податкової міліції в посиленому режимі, при
введенні якого чергова служба займає ще більш важливе місце. У цих
випадках в адмінбудівлях і приміщеннях податкової міліції
організовується цілодобове чергування відповідальних від керівництва
(начальник або його заступник) і оперативних груп (оперативний
працівник, слідчий, група фіззахисту) для реагування на заяви і
повідомлення про злочини. Підвищена увага приділяється організації та
контролю за роботою чергових частин; організації та забезпеченню
посиленого пропускного режиму; цілодобовій охороні адмінбудівель і
приміщень податкової міліції, прилеглої території, місць паркування
власного і стороннього транспорту; роботі створених тимчасових комісій
для систематичного обстеження адмінбудівель і приміщень, особливо якщо
приміщення орендуються в сторонніх організаціях, підприємствах,
відомствах і в яких знаходяться інші недержавні структури;
систематичному проведенню перевірок, також і в нічний час.

Наведений далеко не повний перелік обов’язків працівників чергових
частин підрозділів податкової міліції свідчить про те чільне місце, яке
відводиться черговим частинам серед інших структурних підрозділів
податкової міліції, що залучаються до охорони адміністративних будівель
і приміщень.

Тому, на нашу думку, передчасними є вжиті ДПА України у 2001 р. заходи
щодо скорочення чергових частин деяких відділів податкової міліції ДПІ.
За даними Штабу ГУПМ ДПА України станом на 1 січня 2002 р., порівняно з
початком 2000 р., кількість чергових частин у підрозділах податкової
міліції органів ДПС України скоротилась на 9,3 % (з 173 до 157). У
деяких областях скорочення було ще більшим (Волинська, Житомирська,
Запорізька, Київська, Кіровоградська). Скоротилась і чисельність штатних
працівників чергової служби. Це скорочення можна вважати спробою пошуку
шляхів реформування чергової служби податкової міліції, якого, очевидно,
вимагає специфіка завдань і функцій, покладених на податкові органи. Але
пряме скорочення чергових частин без продуманого перерозподілу їх
завдань і функцій між іншими службами податкової міліції може негативно
відбиватися на оперативно-службовій діяльності її територіальних
підрозділів.

Вивчення автором організації цієї роботи в підрозділах податкової
міліції на тактичному рівні управління – у ВПМ ДПІ – свідчить, що там,
де скорочено чергові частини, як правило, охорону приміщення, яке займає
відділ податкової міліції, здійснюють цивільні працівники управління з
експлуатації адмінбудівель ДПА в області, які екіпіруються відповідним
чином, тобто несуть службу не озброєні вогнепальною зброєю, бо права на
неї не мають. У зв’язку з цим для посилення охорони адміністративних
приміщень керівництво такого відділу змушено щодобово призначати в наряд
оперативну групу у складі одного офіцера міліції – як правило працівника
оперативного відділення, який протягом доби знаходиться в
адміністративному приміщенні, слідчого, чергового водія, а також
відповідального від керівництва. Якщо виключити працівників відділення
дослідчих перевірок відділу, які до кадрів податкової міліції не
належать і тому, зрозуміло, до несення служби чергових й інших нарядів
не залучаються, то нескладно підрахувати кількість міліціонерів –
працівників відділу, які або несуть чергову службу, або повинні
відпочивати після неї. У зв’язку з цим іноді на виконання невластивих
обов’язків щоденно відволікається приблизно до чверті особового складу
відділу.

Виникає питання, чи доцільно було скорочувати чергову службу відділу
податкової міліції, навіть з погляду заощадження коштів, що витрачались
на утримання чергової частини?

Необхідно також зазначити, що відсутність у відділі податкової міліції
штатної чергової частини зменшує рівень безпеки особового складу
надійності охорони адмінбудівлі і майна, підвищує ризик
несанкціонованого доступу до податкової інформації, що містить державну
таємницю, конфіденційного або оперативно-розшукового характеру, знижує
ступінь боєготовності, бо табельна зброя і спецзасоби зберігаються в
приміщеннях інших відділів, де працюють штатні чергові частини тощо.
Мають місце й інші суперечності. Такі підрозділи податкової міліції
сьогодні залишилися без свого органу оперативного управління, який, як
того вимагає Інструкція з організації роботи чергової служби податкової
міліції ДПА України від 11 травня 2000 р., “має забезпечити постійне
оперативне керівництво підрозділами податкової міліції, контроль за їх
діяльністю та надання практичної та методичної допомоги, спрямованої на
викриття порушників податкового законодавства”, і на працівників якого
покладено організацію та виконання важливих завдань і функцій. Ще раз
підкреслимо, що це стосується:

– рівня боєготовності особового складу;

– дій за планом оборони адмінбудівель;

– збору особового складу за схемами оповіщення, за сигналами тривоги, в
разі необхідності евакуації особового складу і майна;

– використання засобів пожежогасіння;

– аварійного вимкнення електроенергії, відключення газу, водопостачання;

– зв’язку з аварійними службами, пожежними частинами;

– а також підтримання оперативного зв’язку з іншими правоохоронними
органами тощо.

Крім того, скорочення чергових частин не сприяє якісному і у повному
обсязі виконанню цими відділами податкової міліції вимог ряду
законодавчо-нормативних актів – у першу чергу Закону України “Про
міліцію” від 20 грудня 1990 р. № 565-XII, згідно з п 3 ст. 10 якого
міліція, відповідно до своїх завдань, зобов’язана приймати і реєструвати
заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення,
своєчасно приймати щодо них відповідні рішення. П. 21 Інструкції “Про
порядок приймання, реєстрації, обліку та розгляду в підрозділах
податкової міліції заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини”,
затвердженої наказом ДПА України “Про затвердження деяких актів з питань
приймання, реєстрації, обліку і розгляду в підрозділах податкової
міліції заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини” від 24 червня
1998 р. № 304, вказує, що “інформація про злочини, незалежно від місця і
часу їх вчинення та повноти одержаних відомостей, приймається в
Головному управлінні податкової міліції Державної податкової
адміністрації України, управліннях податкової міліції державних
податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі, відділах податкової міліції відповідної державної
податкової інспекції в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та
об’єднаних державних податкових інспекцій… цілодобово штатними
черговими, їхніми помічниками або працівниками, призначеними на
чергування у встановленому порядку”. Вимога щодо цілодобового приймання
інформації стосується й тих злочинів, розкриття і розслідування яких не
віднесене до компетенції податкової міліції.

У тих підрозділах, де чергові частини скорочені, ця вимога у повному
обсязі у нічний час не виконується, що певною мірою зачіпає
конституційні права громадян держави, життя, здоров’я, честь, гідність,
недоторканість і безпека яких гарантується Конституцією України.

Безумовно, чергова служба податкової міліції, яка свого часу майже без
змін була перейнята із системи МВС, в цілому вимагає удосконалення
відповідно до сучасних вимог, що пред’являються до податкових органів.
Але роботи це необхідно на плановій основі, комплексно в рамках Програми
модернізації податкової служби, зокрема Стратегічного плану розвитку ДПА
України на 2002–2004 рр., затвердженого Головою ДПА України 22 жовтня
2001 р., положення яких поетапно реалізуються в державі. При цьому ні за
яких обставин не можна допускати послаблення жодного структурного
підрозділу податково міліції, характерною ознакою якої, що притаманна
всім військовим формуванням, є озброєність. Тим більше, що саме з
озброєністю, мобільністю і боєготовністю, як складовими елементами
забезпечення охорони і безпечних умов діяльності працівників, пов’язаний
значний обсяг роботи, що виконує чергова служба податкової міліції
сьогодні.

Наведені аргументи дозволяють внести пропозицію щодо перегляду рішення
про скорочення чергових частин в окремих підрозділах податкової міліції
органів ДПС України і відновити їх у тих територіальних відділах, де
вони сьогодні відсутні, поновити штати. Це буде сприяти підвищенню рівня
боєготовності її мобільності підрозділів податкової міліції,
забезпеченню надійної охорони адміністративних будівель і приміщень,
безпечних умов праці співробітників податкових органів.

Похожие записи