Реферат на тему:

Нормативно-правове забезпечення модернізації ДПС України в контексті
європейської інтеграції

У сучасних умовах розвитку економіки України, коли зростає роль
держави, особливе значення приділяється нормативно-правовому
забезпеченню реалізації державної політики з модернізації ДПС України.

Згідно з Указом Президента від 5 березня 2004 р. № 278/2004, в Україні
ухвалена Концепція адаптації державної служби до стандартів
Європейського Союзу, що набуває великого значення з огляду на
стратегічне завдання України щодо здійснення перетворень, які закладають
передумови для вступу в члени ЄС.

Питання інтеграції України до європейських структур є основною
стратегічною метою нашої держави. Підтвердженням даного положення є
Послання Президента України до Верховної Ради України „Європейський
вибір. Концептуальні засади стратегій економічного та соціального
розвитку України на 2002–2011 роки”.

Однією із важливих умов вступу України до ЄС є потреба у модернізації
власної податкової системи і ця необхідність постала перед Україною з
прийняттям 27 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності.
Новостворена податкова система України на той час була неефективною і не
відповідала одному з основних завдань України – переходу до ринкової
економіки.

Чинна податкова система виявилася неадекватною умовою перехідної
економіки, неспроможною повноцінно та якісно поновлювати дохідну частину
бюджету, тому останні роки в Україні вже досить гостро стоїть проблема
її модернізації. Саме тому стратегічна мета чітко визначена Указом
Президента – це інтеграція України до ЄС, що передбачає модернізацію
податкової системи України в контексті наближення до ЄС.

Податкову модернізацію почали в Україні з удосконалення
нормативно-правової бази та її адаптації до норм і стандартів ЄС, тому
що податкові відносини в суспільстві можуть існувати і розвиватися
тільки за наявності нормативної бази, яка не суперечить чинному
законодавству України.

Адаптація українського законодавства до європейських стандартів і правил
ЄС є одним із пріоритетних напрямів розвитку наших стосунків із цією
структурою, що визначено Європейським Союзом у Положеннях про
партнерство з метою надання допомоги цим країнам під час їхнього
майбутнього вступу до ЄС [1, с. 38].

Процес поступового наближення до ЄС вимагатиме адаптації національної
законодавчої бази до значної частини законодавства ЄС.

Аналізуючи розвиток української та зарубіжної правової думки можна
виділити чотири групи цілей адаптації:

– набуття членства в ЄС (Закон України „Про Загальнодержавну програму
адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”
від 18 березня 2004 року № 1629 – ІV, тематична доповідь „Адаптація
законодавства України до Європейського Союзу”) [2];

– виконання зобов’язань за Угодою про партнерство та співробітництво між
Україною та Європейськими Співтовариствами [3, с. 27];

– проведення адміністративної, судової реформи, утвердження верховенства
права та демократизація суспільних процесів [3, с. 27; 4];

– сприяння доступу управлінських підприємств на ринок ЄС, діяльність
бізнесменів держав-членів ЄС на території України, залученню іноземних
інвестицій, створення зони вільної торгівлі з ЄС [4, с. 16; 5, c. 34; 6,
c. 30].

Вступ України в ЄС, СОТ, ЄЕП та інші міжнародні структури, глобалізація
економічної та податкової діяльності переносить питання модернізації
державної податкової служби України в площину міжнародних відносин і
міжнародної політики на основі нормативно-правової бази як України, так
і міжнародного права. Цей рівень певною мірою віддзеркалює регіональні
проблеми, зосереджені на економічних і податкових аспектах державної
політики.

Нормативно-правову основу взаємодії податкової служби України з
податковими та іншими компетентними органами іноземних держав щодо
адаптації становлять такі документи:

– міжнародні правові акти щодо уникнення подвійного оподаткування;

– європейські конвенції щодо видачі правопорушників і надання правової
допомоги, учасником яких є Україна;

– угоди між урядом Республіки Білорусь, Російської Федерації та
Кабінетом Міністрів України „Про співробітництво і обмін інформацією в
сфері боротьби з порушеннями податкового законодавства” від 19 жовтня
1999 року, інші міждержавні угоди;

– порядок обміну інформацією за спеціальними запитами, затверджений
наказом ДПА України від 18 червня 1997 року № 185 (із змінами і
доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 25 січня 1999 року №
42);

– Інструкція про порядок використання правоохоронними органами
можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у
попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним
наказом МВС, Генпрокуратури, Служби безпеки, Держкомкордон,
Держмитслужби та ДПА України від 9 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2;

– методичні рекомендації щодо порядку підготовки, передачі та виконання
слідчими податкової міліції органів державної податкової служби звернень
про правову допомогу у кримінальних справах (Акт Слідчого управління ДПА
України від 29 вересня 2000 року № 13/23/17/09-0017);

– лист ДПА України „Про впорядкування міжнародного співробітництва
податкової міліції України з компетентними органами іноземних держав”
від 22 грудня 1998 року № 15279/10/26-0217;

– лист ДПА України „Щодо організації міжнародного співробітництва
територіальних підрозділів податкової міліції ДПА України з питань
попередження, розкриття та розсліду-вання злочинів у сфері оподаткування
з компетентними органами іноземних держав” від 22 грудня 1998 року №
10610/7/26-5517;

– інші відомчі керівні листи та роз’яснення.

З метою створення в Україні оптимальної, стабільної податкової системи,
що сприятиме функціонуванню економіки та запровадженню прозорих процедур
адміністрування податків, Державною податкової адміністрацією України
започатковано довгостроковий проект „Програма модернізації державної
податкової служби України, яка підтримується Президентом та
Прем’єр-міністром України”.

Цим проектом передбачається створення сталої системи отримання державних
доходів на основі добровільного виконання вимог податкового
законодавства платниками податків; компетентного, чинного,
неупередженого адміністрування податків; сприяння розвиткові
підприємництва, економічному піднесенню держави.

Відповідно до наказу ДПА України від 7 квітня 2003 року № 160 реалізація
програми модернізації державної податкової служби України розрахована до
2013 року. Оскільки Указом Президента України від 23 червня 2004 року №
671 робота органів державної податкової служби щодо реалізації державної
податкової політики у сфері справляння та відшкодування податку на
додану вартість визнана незадовільною, то Державною податковою
адміністрацією України розроблено та запроваджено в межах програми
модернізації Проект підвищення ефективності адміністрування податку на
додану вартість.

Сучасні напрями розвитку ДПА України спрямовані, насамперед, на
забезпечення прозорості системи оподаткування і мінімізації впливу
людського фактора на процес прийняття рішень. Система оподаткування
повинна відповідати інтересам як держави, так і платників податків.

Завданням процесу модернізації є трансформування державної податкової
служби України у провідний орган загальнодержавного значення
європейського рівня розвитку, створення у вітчизняному суспільстві
новітньої атмосфери взаєморозуміння та довіри між державою і громадянами
стосовно питань оподаткування, встановлення нових партнерських відносин
між податковими органами і платниками податків, заснованих на принципах
доброчесності, прозорості, неупередженості та законності.

Актуальні проблеми розвитку і реалізації програми модернізації ДПА
України вивчалися в Національному університеті ДПС України,
Департаментом розвитку та модернізації ДПС України на таких
науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми розвитку податкової
служби України в сучасних соціально-економічних умовах” (Ірпінь, 2001);
„Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”
(Ірпінь, 2001); „Проблеми розвитку бюджетної та податкової систем і її
правове забезпечення” (Ірпінь, 2002); „Проблеми гармонізації
законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Ірпінь, 2004);
„Оподаткування в новій системі економічних відносин України” (Ірпінь,
2005); „Податкова політика України та механізми її реалізації в
податковому кодексі ” (Ірпінь, 2005); „Професійна етика працівника
державної податкової служби як складова етики державного службовця
України” (Ірпінь, 2006) та інші.

Вагомий внесок у розвиток теорії і практики модернізації ДПС України
зробили: Азаров М., Антипов В., Брезвін М., Білоус В., Гайдуцький П.,
Мельник П., Москаленко В., Онишко С., Савченко Л., Тарангул Л., Ярошенко
Ф., Якушик Ф. та інші.

Спираючись на науковий аналіз економічних процесів, що відбуваються в
державі щодо справлення податків, учені Національного університету ДПС
України послідовно виконують завдання правового забезпечення
модернізації податкової служби України, яким присвячені окремі
публікації, монографії, матеріали науково-теоретичних і практичних
конференцій. Основні наукові дослідження проблеми, що розглядається,
проведені Барабаш Т., Бортняк К., Даніловим О., Зикун Н., Журавським В.,
Поповичем В., Ріппою С., Солдатенко О., Тимченко Л., Касьяненко Л.,
Костіною Н., Левицькою Л., Медведем Ф., Мулявкою Д., Цимбалюком А.,
Чугаєвим О., Шкарупою В. та інші.

У контексті модернізації розвитку державної податкової служби України
особливу увагу приділено підвищенню рівня і якості роботи з кадрами,
їхньому підбору, розподілу і навчанню. Усю діяльність спрямовано на
підвищення якісних параметрів, створення наукового фундаменту і банку
даних, раціональне використання накопиченого досвіду правоохоронних
органів (як вітчизняного, так і зарубіжного) у сфері підготовки,
перепідготовки і підвищення кадрів податкових служб і податкової
міліції.

Без зміни філософії кадрового складу процедура модернізації не може мати
позитивних результатів, тому основна увага приділяється так званому
важливому компоненту „людські ресурси”.

Людський фактор перетворився в головний фактор успіху, у зв’язку з чим
більш активно використовується „інвестиція в персонал”.

Сьогодні персоналу організації властивий високий динамізм розвитку. Він
проявляється не лише у прискоренні процесу оновлення професійних знань,
умінь і навичок, але і в постійному підвищенні ролі професійно важливих
і ділових якостей співробітників взагалі і податківця зокрема. Освіта,
кваліфікація та рівень розвитку професійно важливих якостей виступають
сьогодні оновленими якісними характеристиками персоналу.

В управлінні існують суб’єктивна та об’єктивна частини. Об’єктивна – це
його органи, технічні засоби та інші. Суб’єктивна – кадри. Кадри – це
соціально-економічна категорія, що характеризує людські ресурси.

На відміну від кадрів, персонал є більш широким поняттям. Персонал – це
весь особовий склад організації. Основні складові, що характеризують
поняття „кадри” – постійність і класифікація робітників, – для терміна
„персонал” не обов’язкові.

У сучасній науковій літературі під терміном „кадри” (від французького –
рамка) розуміють основний штатний склад працівників організації, які
виконують різні організа-ційно-технологічні та виробничо-господарські
функції.

Щодо правоохоронних органів України, то в соціально-юридичному значенні
термін „кадри” означає основний склад працівників, які постійно або
тимчасово (як основна профе-сія чи спеціальність) виконують на платній
основі службово-трудові функції в органах, службах і підрозділах
відповідно до займаних посад.

Органи податкової міліції за своєю спрямованістю відносяться до
правоохоронних органів із їхніми специфічними функціями: запобігання
злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їхнє розкриття,
розслідування та інше. Особливий статус підпорядкування податковій
міліції визначено у функціональних завданнях її структурних підрозділів.
Так, у складі ДПС податкова міліція здійснює контроль за дотриманням
вимог податкового законодавства: виконує оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну функції, керуючись при цьому не
тільки Законом України „Про державну податкову службу”, але і
Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами, законами України „Про
оперативно-розшукову діяльність”, „Про боротьбу з корупцією” та іншими.
Одночасно податкова міліція спрямовує свою діяльність на досягнення
єдиної мети, поставленої і перед ДПС, – наповнення державного бюджету
України. Саме як органічна складова органів ДПС, податкова міліція
потребує подальшої модернізації організаційної структури. Цей процес
повинен базуватися на загальнодержавних засадах під час проведення
адміністративної реформи та відповідно до концепції реформування
правоохоронної системи України. У зв’язку з цим необхідно
проаналізувати, зберегти та застосувати в нових розробках позитивні
напрацювання організаційної структури податкової міліції ДПС. До переваг
діючої структури можна віднести: вертикальну підпорядкованість
функціональних підрозділів, визначеність ієрархії; чітко визначені
функції та процедури, що однаково виконуються на відповідних рівнях.

На думку практиків, об’єктивно оцінюючи діючу структуру, до основних її
недоліків доцільно віднести: недотримання основних принципів управління
системою та функціональне перевантаження окремих підрозділів податкової
міліції і зведення процесу удосконалення діючої організаційної структури
до створення нових підрозділ; дублювання функцій керівниками та різними
структурними підрозділами; „жорстке” законодавче закріплення основних
складових сегментів організаційної структури податкової міліції (ст. 20
Закону „Про державну податкову службу України”); відсутність у
законодавчій базі, що регулює діяльність правоохоронних органів, Закону
„Про податкову міліцію”. Тому одним із важливих напрямів модернізації
ДПС України є удосконалення організаційної структури податкової міліції.

Правову основу морально-етичних вимог, що висуваються до правоохоронних
органів (зокрема, податкової міліції), становлять положення таких
нормативних актів, як закони України „Про державну службу”, „Про
державну податкову службу в Україні”, „Про боротьбу з корупцією”, Кодекс
державного службовця, Кодекс поведінки посадових осіб з підтримування
правопорядку, ухвалений Генеральною Асамблеєю ООН 1979 року. Розроблено
та впроваджено Кодекс честі працівника податкової служби України,
основні положення якого спрямовані на збереження відповідальності
держави перед громадянином.

Створення правової держави та демократичного суспільства вимагає якісно
нового підходу до кадрової політики. На нашу думку, завдання юридичної і
відомчої науки полягає у науковому обґрунтуванні і визначенні
оптимальних шляхів з погляду європейських стандартів, державної
податкової політики, розробці конкретних рекомендацій (з розрахунку
вітчизняного і зарубіжного досвіду) по роботі з кадрами, їхньому
раціональному підбору, прийняттю, щодо розстановки і звільнення.

В умовах активного приєднання України до світового співтовариства,
подальших змін у галузі економіки, на нашу думку, особливу увагу
необхідно звернути на актуальні проблеми комплексного використання сил і
засобів органів податкової міліції, визначення форм, методів і сучасних
технологій з якісного використання кадрового потенціалу.

Авторитет і успішна професійна діяльність співробітників податкової
міліції як найважливіші складові національної правоохоронної системи
безпосередньо залежать від їхнього кадрового забезпечення. Подальший
процес модернізації (розвиток і удосконалення) органів податкової
міліції залежить передусім від правильного та якісного визначення
напряму відомчої кадрової політики, від оптимізації приведення кадрового
потенціалу органів, служб і підрозділів до науково обґрунтованих і
нормативно-правових показників із розрахунку специфіки регіонів України.
Проведенні соціологічні дослідження, їхній аналіз і висновки щодо
організації навчально-виховної роботи з особовим складом органів
податкової міліції дозволяють виділити такі найважливіші принципи у цій
сфері:

– верховенство права та його ієрархічність, тобто верховенство
Конституції України, законів України над іншими нормативно-правовими
актами, посадовими інструкціями під час реалізації співробітниками свого
правового статусу;

– науково обґрунтований, ретельний відбір кандидатур на службу;

– рівні права громадян при вступі на службу (законні та публічні
особливості загальних і спеціальних вимог до кандидатур);

– стабільність кадрів органів податкової міліції, цілеспрямованість щодо
реалізації;

– гарантована правова та соціальна захищеність після звільнення з
органів;

– адміністративно-правова відповідальність співробітників податкової
міліції за невиконання або неналежне виконання своїх професійних,
посадових чи службових обов’язків;

– гуманізм, тобто первинність людини, коли забезпечення
інтелектуального, духовного, професіонального розвитку особистості
податківця, зокрема і реалізація соціальних інтересів, є не тільки
важливою метою кадрової політики, але й засобом вирішення стратегічних і
тактичних кадрових засад;

– солідарність, що проявляється в морально-етичній, психологічній,
організаційній та правовій обумовленості розвитку індивіду та відомства,
що гарантує баланс їхніх інтересів і взаємної відповідальності;

– професіоналізм та майстерність, від яких залежить можливість
службового росту на основі високих професіональних, ділових та особистих
якостей співробітника;

– правовий захист, що визначає поняття, межі, обсяги прав і
відповідальності для усіх конкретних співробітників, необхідність
створення чітких і надійних механізмів їхнього правового захисту;

О. Бандурка стверджував, що кадрове забезпечення правоохоронних органів
України ХХІ століття повинно здійснюватися з урахуванням таких
принципів:

– забезпечення раціональної затятості співробітників;

– забезпечення стабільної та рівномірної завантаженості кадрового
потенціалу в період робочого часу;

– забезпечення відповідності трудового потенціалу співробітників
кваліфікації психофізичним вимогам посади;

– періодична заміна службовцями своїх посад.

Таким чином, на основі наведених принципів існування органів податкової
міліції ГУ ПМ ДПА України в майбутньому необхідно визначити шляхи
удосконалення порядку проходження служби в органах податкової міліції
щодо кадрової, нормативної та організаційної визначеності, які б
гарантували цім органам правову, соціальну, організаційну визначеність,
більш високі якості та ефективність функціонування.

На кафедрі спеціальних дисциплін і професійної підготовки значна увага
приділяється професійній підготовці курсантів-податківців.
Професорсько-викладацький склад кафедри добре розуміє, що професійна
підготовка спеціаліста за будь-яким фахом, тобто підготовка до
професійної діяльності, на нашу думку, не може формуватися без
урахування загальних положень теорії діяльності.

У зв’язку з цим можна виділити такі закономірності процесу оволодіння
професією: формування цілі діяльності; формування інформаційної основи
діяльності; формування виконавчої частини діяльності: формування
підсистеми професійно-важливих якостей.

Якщо говорити про підготовку курсантів-правоохоронців, то актуальною
залишається проблема формування на основі філософського,
психолого-педагогічного аналізу діяльності і вимог особистості
персоналізованого навчально-виховного процесу, тоді курсанти будуть не
менше накопичувати знання і набувати необхідні для майбутньої
професійної діяльності навички, розвивати особистісні професійно важливі
якості, але й безпосередньо брати участь у діяльності. Останнє утворить
своєрідне психологічне „прискорення часу”, за рахунок якого знімається
відстрочування у застосуванні одержаних знань, а також відношення до
їхнього набуття на заняттях. Розв’язується внутрішній особистісний
конфлікт, обумовлений необхідністю накопичувати знання і визначати їхню
корисність.

Таким чином, процес модернізації ДПС України передбачає проведення
комплексу ретельно підготовлених заходів операційного, організаційного
та управлінського змісту з метою підвищення інституційних можливостей
вітчизняної податкової служби, що в результаті сприятиме сталому
економічному зростанню, яке забезпечить підвищення рівня та максимальну
активізацію підприємництва і розвиток економіки України в цілому.
Результатом впровадження Програми модернізації буде трансформація ДПС
України в принципово нову податкову службу європейського зразка, що
прискорить процес інтеграції України до Європейського Союзу.

Література:

1. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу:
Тематична доповідь-послання Президента України до Верховної Ради України
„Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2002 році”. – К., 2003. –
478 с.

2. Ганс-Гольтер Гернфельд. Загальнодержавна програма адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу: дороговказ
для України // Український правовий часопис. – 2003. – № 2.

3. Моргос П. Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною
та інтегра-ція України до Європи все ще викликають запитання //
http:www.neplac.kiev.ua/ukr/papers/files/pca_questions_ukr.pdf.

4. Муравйов В.І. Гармонізація законодавства як феномен європейської
інтеграції // Український правовий часопис. – 2003. – № 2.

5. Ганс-Дітер Кушель. Гармонізація законодавства: досвід держав-членів
ЄС і країн Східної та Центральної Європи // Український часопис. – 2003.
– № 2.

6. Лайнер Лукас. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС та
економічна реформа // Український правовий часопис. – 2003. – № 2.

7. Податкова політика в Європейському Союзі: Переклад з англійського
Василя Мардака. – К., 2001. – 44 с.

8. Бандурка А. Органы внутренних дел Украины в ХХІ столетии: кадровое
обеспечение // Персонал. – 2000. – № 5. – С. 50–52.

9. Зінкевич К.В., Бруханський Р.Ф. Модернізація державної податкової
служби України: Навчальний посібник для працівників ДПС Тернопільської
області. – Тернопіль: ДПА в Тернопільській області, 2004. – 40 с.

10. Суббот А., Зикун Н., Жаров А. Формування податкової культури як
завдання процесу модернізації ДПС України // Науковий вісник
Національної академії ДПС України (економіка, право). – 2003. – 4 (22).
– С. 62–69.

11. Суббот А., Зикун Н., Жаров А. Глобальна етика як концепція
формування морально-етичних якостей податківців // Професійна етика
працівника державної податкової служби як складова етики державного
службовця України: Матеріали науково-практичної конференції. – Ірпінь:
Національний університет ДПС України, 2006. – С. 305–309.

12. Суббот А., Жаров А., Корнєєв Ю. Кадрова політика – основа
ефективності та життєдіяльності і безпеки податкової системи. Безпека
професійної діяльності працівників податкової міліції. – Ірпінь:
Національний університет ДПС України, 2006. – С. 56–93.

Похожие записи