.

Кримінальна та корупційна віктимізація: крос-національні порівняння (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3100
Скачать документ

Реферат

на тему:

Кримінальна та корупційна віктимізація: крос-національні порівняння

Перше опитування жертв злочинів з метою визначення рівня кримінальної
віктимізації відбулося на Сицилії в 1943 р. Нині під егідою державних
органів (Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ,
науково-дослідні інститути кримінології) здійснюються на доволі великих
вибірках національні віктимологічні опитування у Великобританії, США,
Австралії, Німеччині, Канаді, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Аргентині
[1; 2]. Наприклад, в Австралії у 2000 р. опитуванням було охоплено 42
200 респондентів з 20 900 домогосподарств країни, в Англії у 2004–2005
рр. – 45 120 респондентів [3], у Шотландії в 2000 р. – 4271 респондент
[4].

У 1966 році за ініціативою президентської комісії США Центр дослідження
громадської думки при Чикагському університеті здійснив соціологічне
опитування населення. З 1972 року інтерв’ювання потерпілих від злочинів
проводиться на регулярній основі в межах Національного віктимологічного
дослідження (National Crime Victimization Survey). Департамент юстиції
США (U.S. Department of Justice/Bureau of Justice Statistics) фінансує
щорічно опитування близько 76 тис. громадян з 42 тис. домогосподарств.
“Британське дослідження злочинності” (British Crime Survey) є джерелом
інформації щодо рівня злочинності, ставлення громадськості до злочинів
та інших проблем, якими опікується Міністерство внутрішніх справ
Великобританії. Його результати відіграють важливу роль при інформуванні
МВС про стан справ та виробленні ним на цій основі політики попередження
злочинності. На підставі опитування в Англії та Уельсі (Шотландія й
Північна Ірландія проводять власні дослідження) вимірюється кількість
злочинів, яких зазнало населення у минулому році. Жертви з різних причин
часто не повідомляють про вчинені щодо них злочини, а поліція, без
результатів досліджень, не мала б жодної інформації про кількість цих
латентних злочинів. Крім того, наявні запитання про страх перед
злочинністю, заходи, які здійснюють особи, аби не стати жертвою злочину
і т. ін. Вперше дослідження було проведено в 1982 р., потім
здійснювалося один раз на 2-4 роки. Окремо на підставі широкомасштабних
віктимологічних опитувань населення МВС Великобританії публікує
спеціалізовані звіти за певними видами злочинів.

Управління Організації Об’єднаних Націй із протидії злочинності та
наркотикам (United Nations Office on Crime and Drug – UNODC) надає
інформацію щодо жертв злочинів з Міжнародного дослідження потерпілих від
злочинів (International Crime Victim Surveys – ICVS). При цьому під
термінами “сrime, people victimized by” (злочини, жертви) розуміються
особи, які згідно з їх відповідями на запитання Міжнародного дослідження
потерпілих від злочинів передбачали, що стали жертвою злочину в
попередньому році. Порівняльні дослідження були проведені
Міжрегіональним інститутом ООН з вивчення злочинності та правосуддя
(United Nations Interregional Crime and Justice Research Institute –
UNICRI) у 1989 р., 1992-1994 рр., 1996-1997 рр. та 2000 р.

Загалом уже здійснено понад 140 національних опитувань більше ніж у 70
країнах. Вибіркова сукупність ICVS становить 1000-2000 осіб, а
віктимологічне обстеження проводиться у столиці країни. Зокрема, у 2000
році у кожному з міст Центральної та Східної Європи опитано приблизно
від 900 до 1500 осіб, однак для деяких країн вибірки були більші,
наприклад, у Аргентині опитано 8931 особа, Словенії – 3886 осіб.

П’ятий раунд опитування населення (15 старих членів Європейського Союзу
та інші країни світу включно з Аргентиною, Мексикою, США, Канадою,
Австралією, Новою Зеландією, Японією, Швейцарією, Норвегією, Словенією,
Південною Африкою, Туреччиною та Польщею) у межах ICVS очікується в
2004-2005 рр. Перші результати будуть оприлюднені в 2006 р. Збір даних
покладається на європейський філіал компанії “Геллап” (Galluр). Інститут
має власний сайт (www.unicri.it), де подано дані опитування за всі роки
та відповідні публікації. За результатами проекту видані книги, в яких
докладно вивчені зібрані у певні роки дані за регіонами. Зокрема,
протягом 1990-х років проаналізовано стан віктимізації в країнах світу
загалом, країнах, що розвиваються, та індустріально розвинених країнах,
країнах із перехідною економікою. Крім того, вийшли роботи, що
поглиблюють аналіз, торкаються того чи іншого злочину, групи країн,
статистичного моделювання злочинності тощо. Варто зазначити, що
віктимологічне опитування Міжрегіонального інституту ООН з питань
злочинності та правосуддя є чи не єдиним порівняльним за країнами
джерелом інформації щодо потерпілих, оскільки співставні статистичні
дані щодо зареєстрованої злочинності стосуються скоріше злочинів
(окремих їхніх видів), а не потерпілих.

Для компаративного аналізу нами були взяті дані ICVS Міжрегіонального
інституту Організації Об’єднаних Націй з вивчення злочинності та
правосуддя по країнах, що оприлюднюються в Звіті ООН про розвиток людини
у світі, впорядковані за регіонами: Західна Європа (14 економічно
розвинених країн та історичних областей), Новий Світ (4 економічно
розвинені країни), Азія (5 країн), Латинська Америка (6 міст), Африка (7
міст), країни з перехідною економікою (10 міст Центральної та Східної
Європи, 3 міста Балтії, 6 міст, що знаходяться у державах – колишніх
республіках СРСР, та Монголія). Крос-національні порівняння (табл.1) [5]
мають доволі загальний характер, оскільки не по всіх країнах фіксувалися
відповіді на ті чи інші запитання (наприклад, Індонезія, Китай,
Танзанія, Єгипет, Туніс), опитування були проведені у різні роки. Крім
того, країни у межах регіонів відрізняються за соціально-економічним
розвитком (наприклад, Японія і Філіппіни – в Азії, Єгипет і Мозамбік – в
Африці, Чехія і Албанія – в Європі).

Виходячи з усереднених за регіонами даних табл. 1, найбільшої
віктимізації зазнає населення міст Латинської Америки (45,7 %
постраждало протягом року від якого-небудь з 11 злочинів) та Африки
(36,2 %). У Західній Європі, Новому Світі та Азії щорічно частка жертв
злочинів становить в середньому близько 20 %, у країнах з перехідною
економікою – 27 %, що майже наближається до середнього показника у
вибірці (28,4 %). Результати віктимологічного опитування свідчать що, у
Західній Європі небезпечними країнами з огляду ризику стати потерпілим
від злочину були Англія та Уельс (26,4 %), Шотландія (23,2 %),
Нідерланди (25,2 %), Швеція (24,7 %), Італія (24,6 %), Мальта (23,1 %),
у Новому Світі – Австралія (30,1 %) та Нова Зеландія (29,4 %). Серед
міст Азії вирізняється індійські міста Мумбай (31,8 %) та Нью Делі (30,5
%), Латинської Америки – Буенос-Айрес, Аргентина (61,1 %) та Богота,
Колумбія, (54,6 %), Африки – Кампала, Уганда (40,9 %) та Мапуту,
Мозамбік (40,6 %), країн з перехідною економікою – Улан-Батор, Монголія
(41,8 %), Таллінн, Естонія (41,2 %), Братислава, Словаччина (36 %
постраждалих від злочинів).

Загальна тенденція характерна і для деяких майнових злочинів (викрадення
автомобіля, крадіжки з автомобіля, крадіжки зі зломом або спроби злому),
пограбувань, нападів на жінок на сексуальному ґрунті. Найбільша
кількість постраждалих від цих злочинів спостерігається в Латинській
Америці та Африці. Так, у містах Латинської Америки та Африки жертв
деяких майнових злочинів помітно більше (відповідно, 21,5 % та 20,4 %).
У містах Азії, що потрапили до опитування, фіксується найменше таких
жертв (4,9 %). У країнах Нового Світу та країнах з перехідною економікою
частка жертв майнових злочинів майже однакова (відповідно 12,3 % і 12,6
%). У Західній Європі від майнових злочинів щорічно потерпає 7,8 %
населення.

Першість у пограбуваннях посідають міста Латинської Америки (8,5 %
потерпілих) та Африки (4,6 %). Західна Європа (0,7 %) майже не
відрізняється від Нового Світу (0,8 %) та Азії (0,8 % жертв). Проміжне
положення за цим видом злочину займають міста країн з перехідною
економікою (2,1 %), з них колишні республіки Радянського Союзу – 2,6 %.
Подібна тенденція співвідношення потерпілих за регіонами характерна й
щодо нападів на жінок на сексуальному ґрунті. У Латинській Америці 4,2 %
жертв, Африці – 2,9 %, Азії – 0,9 %, Новому Світі – 0,8 %, Західній
Європі – 0,6 %, країнах з перехідною економікою – 1,0 %, з них у
колишніх республіках Радянського Союзу – 1,3 %. Злочинці застосовують
силу при нападах на потерпілих найбільше в Африці (2,3 % жертв),
Латинській Америці (2,1 %) та Новому Світі (2,1 %). У країнах Західної
Європи зафіксовано 1,4 % жертв, у містах країн з перехідною економікою –
1,2 %, Азії – 0,4 %.

Від корупції потерпає, насамперед, населення Латинської Америки (18,9 %
жертв), Азії (18,7 %), країн з перехідною економікою (16,3 %). У
Західній Європі та Новому Світі частка осіб, що потерпає від побутової
корупції, дорівнює відповідно 0,3 і 0,7 % (табл.1).

За даними ICVS, в Україні у 1999 році від побутової злочинності
потерпіло 29,1 % населення, у тому числі від майнових злочинів – 8,9 %,
пограбувань – 2,5 %, нападів на сексуальному ґрунті – 1,2 %, нападів із
застосуванням сили – 1,5 %, хабарництва – 16,2 % [6].

Дані були піддані статистичному аналізу, обчислювався коефіцієнт
кореляції Пірсона (r). Його значення змінюється від 0 до 1 або -1. Чим
щільніше зв’язок, тим більше значення за модулем приймає r. З’ясувалося,
що кількість жертв майнових злочинів пов’язана із кількістю жертв
пограбування (r=0,69), нападів на сексуальному ґрунті (r=0,59), нападів
(r=0,47) (для n=57 країн при pСписок використаних джерел1. Cross-National Studies in Crime and Justice / Edited by David P. Farrington, Patrick A. Langan, and Michael Tonry. – Washington, D.C.: NCJ, 2004. – Sept.2. Ройбанд К. – Х. От истерии вокруг преступности к нормальному состоянию? // Социологические исследования. – 2001. – № 11.3. Nicholas S., Povey D., Walker A., Kershaw C. Crime in England and Wales 2004/2005 // Home Office Statistical Bulletin. – 2005. – July.4. The 2000 Scottish Crime Survey: Overview Report / Scottish Executive Central Research Unit. – Edinburgh: Crown, 2002.5. Таблиця складена за роботою: Доклад о развитии человека в мире 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире: Издано для программы развития Организации Объединенных Наций. – М.: Весь Мир, 2004. – С. 237–238.6. Бова А.А. Соціологічні опитування потерпілих від злочинів в Україні // Український соціум. – 2006. – № 1. – С. 33–41.7. Андриенко Ю.В. Преступность, благосостояние и неравенство: о чем свидетельствуют международные виктимизационные обследования. Финальный отчет / Консорциум экономических исследований и образования – Россия и СНГ. – 2002. – Ноябрь.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019