Реферат на тему:

Інформація в структурі правового управління

Пріоритетними напрямами в діяльності органів податкової міліції є
формування досконалої правової бази по боротьбі зі злочинністю і
корупцією в сфері податкового законодавства, захист політичних,
економічних, соціальних та інших сфер життєдіяльності держави, активна
протидія злочинним проявам, усунення причин і умов, що їм сприяють,
виявлення та знешкодження злочинних угруповань, викорінення тінізації
економіки.

Органи державної податкової служби, які своєчасно оволоділи вичерпною
інформацією, мають можливість досконало проаналізувати ситуацію та
прийняти раціональне управлінське рішення.

Правова основа процесу збору та аналізу інформації, як складової в
структурі процесу управління, несе в собі елементи юридичних, соціальних
наук, основні положення загальної теорії держави і права.

Академік М.В. Келдиш зазначав: “Развитие наук вступает в такую фазу,
когда взаимосвязи между ними, взаимопроникновение и взаимодействие наук
все более усиливается. И действительно…– даже такие отрасли как
экономическая наука, не могут существовать без очень хорошего знания
процессов передачи и переработки информации” [1 ].

“Информация служит эффективным средством оптимального воздействия лишь в
том случае, когда она отвечает установленным в теории управления общим
требованиям (принципам). К их числу относятся принцип классовости
информации, ее достоверности и полноты, своевременности и
систематичности поступления данных (сообщений), их интеграции,
рационального накопления, доступности для получения, лаконичности и др”.
[2 ].

Принцип інформаційно-аналітичної інформації – повнота та всебічність
інформації, так як і принцип управління – співвідношення інформованості
громадян їх правовій культурі, регламентується та використовує такі
поняття теорії і права, як:

– право і законодавство;

– законодавство і галузь законодавства;

– правова система.

Кількість інформації є необхідною для розрахунків динаміки змін,
прогнозування, планування, визначення найбільш вірогідних тенденцій
змін.

Якість інформації несе в собі точну оцінку описового характеру з
характеристиками особливостей досліджуваного явища. Інформація з
якісного боку – міра підсилення організованості, упорядкування.

Управлінська система має соціально-правовий характер, містить у собі
інформацію про інші системи. Якщо внаслідок дії в ній відбулися певні
структурні чи інші зміни, інформація в такому випадку виступає
характеристикою відображення, що вже є властивістю, атрибутом матерії.
Інформація являє собою якісну та кількісну, як єдине ціле,
характеристику відображення. Відображення може існувати саме по собі,
але інформація без відображення не існує.

Філософ І.Б. Новік зазначав: “ … информация представляет собой
качественную и количественную характеристики организованности отражения.
Информация и отражение рассматриваются как единое целое, при этом
информация выступает в качестве средства организованности и
упорядоченности отражения” [3 ].

Кількість інформації в цьому випадку виступає мірою впорядкованості
відображення, а якість – як характеристика невпорядкованості різних явищ
і процесів.

Якість збору, аналізу інформації залежить від:

– суб’єктивних причин (впорядкованість, недостатня кваліфікація
працівників тощо);

– об’єктивних причин, не залежних від суб’єктивної думки.

“В рамках теории принятия решений развивались методы получения и анализа
не только количественной, но и качественной (неколичественной)
информации, существенно расширившие возможности общей теории управления”
[4 ].

Ефективність управлінського рішення визначається ефективністю наслідків
від його впровадження. Впровадження управлінського рішення повинно бути
забезпечено необхідними фінансовими, матеріальними, людськими та
технічними ресурсами.

Аналіз управлінських рішень дозволяє визначити недоліки, що негативно
впливають на його ефективність:

– дублювання збору та переробки інформації, даних, відомостей
функціональними підрозділами;

– чисельність і недосконалість первинних облікових даних;

– недостатній інформаційний зв’язок між підрозділами в органах державної
податкової служби;

– відсутність єдиної бази даних інформацій в системі;

– відсутність єдиного електронного архіву;

– недостатня повнота та вірогідність даних;

– несвоєчасне надходження оперативно-службової інформації від джерела
постачання до споживача через недосконалість інформаційних технологій;

– недостатність технічного обладнання;

– недостатність бюджетного фінансування;

– недосконалість чинного законодавства, що призводить до неоднозначного
тлумачення його норм;

– неправильне застосування норм законодавства.

Передумовою процесу збору, накопичення, обробки та аналізу інформації є
узгодження цього процесу з нормами діючих нормативно-правових актів, що
регламентують ці процеси.

Принцип фактичності інформації, вимоги припускати однозначність
інтерпретації та ідентифікації, бути повними, вірогідними та актуальними
закріплює діюча нормативно-правова база:

– Конституція України, закони України ”Про державну службу”, ”Про
державну податкову службу”, ”Про міліцію”, ”Про оперативно-розшукову
діяльність”, ”Про інформацію”, ”Про звернення громадян”, ”Про державну
таємницю”, ”Про корупцію”, ”Про захист інформації в автоматизованих
системах”, інші нормативно-правові та правові акти в т. ч. накази
державної податкової адміністрації України, розпорядження керівництва
податкової міліції.

Закон дає визначення інформації, як “ … документально или публично
объявленные сведения о событиях и явлениях, происходящих в обществе,
государстве и окружающей природной среде” [5 ].

Правові принципи є суттєвими принципами, завдання яких – слідкувати за
виконанням закону. Якщо правових принципів не дотримуються працівники
фіскальної установи, в обов’язки яких входить слідкувати за виконанням
закону, то це торкається сутності демократії.

Рівність перед законом означає:

– ясність і визначеність у проведені податкової політики;

– гарантію однообразного виконання закону.

Виконуючи функцію збору та аналізу інформації, державна податкова
адміністрація України повинна слідкувати за виконанням законодавства і,
в той же час, сама бути відповідно до Закону України ”Про державну
податкову службу” центральним органом виконавчої влади. Підпорядковані
їй структури всі функції здійснюють відповідно до законодавства,
ціленаправлено та дієво.

Робота зі збору, обробки не вартої уваги інформації призводить до
значного збільшення витрат на проведення дослідження.

Частина інформації, яка не несе корисної інформації, називається
збитковою, вона ускладнює обробку та аналіз інформації.

Відомості повинні бути корисними.

Нормативно-правова база забезпечує та регулює процеси збору,
накопичення, передавання, обробки, аналізу, використання інформації в
системі органів податкової міліції, регламентує час проходження
інформації, використання її у службовій діяльності, приписує формальні
вимоги, відповідальність за недотримання вимог і правил щодо інформації.

Податкова міліція дотримуючись норми закону, виконуючи дії відповідно до
закону, надає платникам податків правову впевненість і підтверджує
рівність перед законом.

Навчанню людських ресурсів з питань діючого законодавства, у т.ч.
забезпечення її захисту, вивчення досвіду з питань збору та аналізу
корисної інформації, аналізу тенденцій розвитку суспільства та
визначення інформаційних обліків відомостей у системі органів державної
податкової служби приділяється постійна увага.

Професійна достовірність потребує зразкової поведінки, попередження
виникнення протиріч інтересів і незалежності.

Професійна достовірність є гарантом якості державної установи, яка
покликана підтримувати виконання закону.

Знання та навички працівників податкової міліції є складовою частиною
загальних вимог до професійного та службового росту. Працівникам
податкової міліції дозволяється користуватися тільки тією інформацією,
що необхідна для виконання їх функцій та в межах визначених
законодавством. Форми професійного навчання різні. Планується
запровадити в органах податкової міліції дистанційне навчання на
робочому місці працівника підрозділу, з використанням в електронному
вигляді нових технологій збору, обробки інформації, податкових
роз’яснень щодо вирішення питань при наявності колізій чи щодо
необхідності опрацювання пакета документів.

Усунення прогалин, суперечностей у діючій нормативно-правовій базі не
можна досягти тільки досконалим знанням податкового законодавства.

Приблизитись до вирішення цих питань можливо, якщо максимально визначити
джерела та шляхи надходження інформації, у т.ч. з питань щодо внесення
змін до нормативно-правових актів.

Інтегрована автоматизовано-інформаційна система, створення якої
передбачено Проектом модернізації ДПС в Україні, забезпечить управління
процесом збору та аналізу інформації в електронному вигляді, дозволить
відслідковувати терміни проходження інформації, проведення аналізу,
економічного, стратегічного, правового та можливість своєчасного
прийняття управлінського рішення.

Отримання інформації з різних джерел, у т. ч. від громадськості (в
письмових зверненнях громадян, у засобах масової інформації, на
особистих прийомах у керівництва, на WEB сторінках, від телефонних
центрів, телефонів довіри, ін. та пропозицій від працівників органів ДПС
всіх підпорядкованих органів ДПА України в електронному вигляді з
наступним аналізом та редагуванням їх у законодавчу пропозицію, з
визначенням пріоритетів прийняття нормативно-правових актів), дозволить
Міністерству юстиції включити цю законодавчу пропозицію ДПА України в
план нормотрворчої діяльності для затвердження КМ України чи прийняти
управлінське рішення, якщо відношення врегульоване законодавчо.

Саме такий механізм дозволить оперативно визначити недоліки в існуючій
нормативно-правовій базі, відреагувати на них шляхом надання податкових
роз’яснень чи своєчасного внесення змін до законодавства, зменшить
кількість колізій, суперечностей.

Філософ А.Д. Урсул стверджує: ”…конкретизация содержания привела к
одновременному расширению объема понятия – информация стала
характеризовать теперь не только аспект человеческого общения, но и
коммуникативные явления в технике, биологических и других процессах”
[6 ].

Відповідно до ст. 34 Конституції ”Кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в
інший спосіб – на свій вибір” [7 ]. Конституційне право закріплює
основні норми та визначає основні засади формування та розвитку відносин
у зв’язку зі збором інформації.

Поняття ”інформаційні відносин” та ”інформаційна діяльність” чіткого
визначення в законодавстві не мають.

Правомірність означає:

– правильне застосування законів;

– гарантію законного адміністрування податків;

– гарантію якісного управління інформацією;

– виконання своїх повноважень у межах, визначених законодавством;

– справедливість розгляду при адміністративному оскарженні.

Проблеми, пов’язані з отриманням та аналітичною обробкою інформації,
кожна з яких створює свою інформаційну модель об’єкта пізнання,
передбачає активне використання спеціальних методів, засобів, правової
інформатики, які існують та мають право на вирішення.

Створення управлінського рішення базується на вимогах
нормативно-правових актів (законів, підзаконних актів), наявність чи
відсутність яких необхідно вже враховувати на етапах первинного збору
інформації.

Збір інформації – це не механічний процес, а творча діяльність, обсяг та
зміст якої визначаються характером поставленого завдання, межами
повноважень.

Використання засобів і методів збору інформації базується на загальній
методології їх застосування з урахуванням специфіки та особливостей
джерел отримання інформації в співвідношенні з принципами законності, з
встановленим правовим режимом, системою правових норм, що регулюють
відносини.

Правова впевненість означає:

– ясність і визначеність прав та обов’язків як платника податків, так і
податкової міліції;

– отримання достатньої інформації;

– ясність та визначеність розподілу обов’язків у підрозділах податкової
міліції;

– увага та свідоме ставлення до власних повноважень, якими наділена
податкова міліція;

– установка ясних, чітко визначених норм управлінських рішень.

Зібрана та проаналізована інформація методами спостереження, порівняння,
аналізу інформації, синтезу, фізичного та математичного моделювання є
підставою для застосування ідей у практичній організаційно-правовій
діяльності:

– для розробки загальних методологічних, правових, управлінських
аспектів;

– для конкретних правових актів, нових ідей, засобів та методів, що
необхідно закріпити законодавчо, з метою вирішення специфічних завдань,
з характерними особливостями явища дослідження, знань і загальних
принципів.

Принцип нарощування інформації означає, що інформація повинна
забезпечити можливість модернізації, вдосконалення, інтеграції створених
за відповідним модулем моделей обробки інформації.

Збір та аналіз інформації набуває характеристики загальної теорії
вирішення правових завдань, прийняття правових і нормативно-правових
актів. Оптимізація та підвищення ефективності інформаційних потоків, які
лежать в основі управлінського рішення в функції збору інформації з
таких завдань схожі з функціями загальної теорії держави і права, її
ставлення до конкретних юридичних наук.

Збір, накопичення, зберігання, обробка інформації певних напрямів,
орієнтовані на використання її в багатьох підрозділах податкової служби,
має загальновідомчий характер, інформація в такому аспекті є важливою не
тільки для вирішення окремого завдання, але також для вдосконалення
управління в цілому. Дуже важливо інформацію централізувати шляхом
створення єдиного банку даних у системі державної податкової служби.

Це забезпечить:

– підтримку цілісності даних;

– надійне зберігання та обробку інформації, в т.ч. графічну;

– наявність засобів адміністрування (управління) даними;

– систему контролю та авторизацію доступу до інформації;

– засоби резервування, відновлення та захист інформації;

– передачу текстової, графічної, відеоінформації тощо.

Сам по собі інформаційно-аналітичний процес не вирішує всіх проблем
управління, але є базовим аспектом у цьому процесі.

Будь-яке управлінське рішення базується на комплексі політичних,
економічних, правових, технічних наук, концепція кожної з яких у свою
чергу базується на різного роду інформації.

Збору інформації, як складовій процесу управління передує визначення
мети, що значною мірою формує методи та засоби збору, шляхи реалізації
інформації. Мета повинна бути:

– досяжною, відповідати реальній ситуації;

– забезпеченою, мати матеріальні, фінансові та людські ресурси;

– ясною та стійкою.

“Управленческие решения в управленческой иерархии взаимосвязанны с
целями и представляют собой ”дерево решений” с тремя уровнями ветвей:
стратегических, функциональных (оперативных) и тактических решений”
[8 ].

Ефективність збору інформації визначається ефективністю дії норми
управлінського рішення – мірою її активного позитивного впливу на
відношення, що необхідно врегулювати. Позитивні зміни виникають
внаслідок перенесення вимог юридичної норми в реальну поведінку
суб’єктів управлінського рішення.

Ефективність правової норми управлінського рішення залежить від пізнання
категорії мети правового регулювання. Якість інформації є критерієм
ефективності дії правової норми в управлінському рішенні. Для якісного
його прийняття ставиться за мету повнота збору інформації щодо правової
норми, яку визначають проведенням спеціального юридичного та соціального
аналізу. Її оптимальність – це сукупність відомостей, які забезпечать
найвигідніше значення інформації, необхідної для проектування норми
управлінського рішення, для визначення критерію ефективності, досягнення
мети правового регулювання.

Інформація поєднує: інформаційний (пошук, збір, передавання, обробка,
збереження інформацію) об’єкт та організаційну систему управління
(розробка, прийняття рішення, організація його виконання).

Та є підставою для:

– розробки управлінських рішень;

– підвищення правової культури;

– розробки та впровадження нових правових і нормативно-правових актів.

Важливим і перспективним напрямом для якісного прийняття рішення є
розвиток правової основи в державі, створення можливостей вирішення
правових завдань за допомогою визначених законодавством методів і
засобів.

Інформація має вплив на процес адміністрування, формування правової
політики держави, лежить в основі при розробці концепцій
нормативно-правових актів, забезпечує процес реформування держави.

Інформація – джерело правової інформатики, що вивчає інформаційні
потоки, процеси, системи.

Ефективність збору та обробки інформації, швидкість і точність аналізу
підвищують її цінність в оперативній роботі, в розкритті, в
розслідуванні правопорушень у галузі податкового законодавства.

Обробка на основі застосування методів правової статистики статистичної
інформації, в т. ч. даних судової звітності, практики, що характеризує
правопорушення в податковому законодавстві, потребують її автоматизації.
Швидкість, повнота, об’єктивність аналізу статистичної інформації,
кількісних характеристик, процесів, фактів, зв’язків досліджуваних явищ,
прогнозування тенденцій та подій – все це можна вирішити запровадженням
автоматизованої системи збору, обробки аналізу інформації.

Створення інтегрованої автоматизовано-інформаційної системи і як
сегмента в ній, збір, обробка, аналіз інформації, в т. ч. щодо
злочинності, планування та проведення засобів попередження
правопорушення, профілактичних заходів, забезпечить оперативність
отримання її на запит та своєчасне прийняття рішень.

Законодавче врегулювання процесу збору, аналізу інформації,
функціонування елементів правового поля, факторів, забезпечить правові
засади автоматизації процесів в єдиній системі бази даних з єдиним
підходом до процесу збору, аналізу, отримання інформації. Автоматизоване
формування інформації, взаємозв’язок з іншими даними (акти перевірок,
рішення, податкове повідомлення-рішення), електронний документообіг в
інтегрованій автоматизованій системі виключать дублювання процедур
обробки та забезпечать:

– скорочення витрат часу та людських ресурсів на обробку, аналіз
інформації;

– оперативний та якісний контроль за органами ДПС нижчого рівня щодо
розгляду інформацій, прийняття рішень, що забезпечить розвантаження
органів державної податкової служби вищого рівня.

Достовірність і цілісність інформації в ЦБД, централізація інформації
забезпечить своєчасність, точність, ефективність розгляду її, своєчасне
опрацювання, призведе до автоматизації звітності з питань злочинності в
сфері податкового законодавства.

Необхідно зазначити, що всі види інформації знаходяться в тісному
зв’язку і доповнюють один одного.

Визначити роль інформації, а значить – її корисність не можливо без
об’єкта дослідження, на врегулювання відносин якого саме направлене
управлінське рішення. При цьому враховуються правові знання, як
інформаційний ресурс організаційно-правової діяльності.

На шляху від джерела інформації до споживача вона може зазнавати певних
змін залежно від її носія інформації.

Основними етапами в процесі руху інформації є сприймання, передавання,
обробка, уявлення, зберігання інформації, на що вагомо впливає
суб’єктивний фактор.

Якість управлінського рішення залежатиме від самого поняття системи
управління цим процесом, яка характеризується підсистемами: управляюча
та управляєма, в процесі взаємодії яких, з позиції теорії інформації,
лежать інформаційні зв’язки.

Функціонування системи зводиться до накопиченої інформації для прийняття
рішення після його реалізації отримання зворотної інформації за моделлю
прямих і зворотних зв’язків. Перший етап – збір, обробка, зберігання
інформації, класифікація, систематизація її. Другий – ідентифікація.

Залежно від умов, особливостей вихідної інформації, кількості проміжних
споживачів, користувачів, процесу передавання інформації, від руху її
від джерела до кінцевого адресата, інформація може змінити свою фізичну
природу та характер, що може породжувати проблему неоднозначності
(інформація та її сигнал), недостатньої повноти та об’єктивності,
неможливості її сприймання.

Якщо сутність пошуку якісного аспекту інформації потрібно дослідити
одночасно та у зв’язку з якісними елементами його складових, необхідно
передбачити й комплексний підхід. Одна і та ж інформація може мати різне
значення, залежно від того, хто її отримує, від його знань, від джерела,
від обсягу (інформація щодо відносин державних органів податкової служби
та платників податків з оподаткування, з питань підсилення правової
основи).

Визначення цінності інформації можна зв’язати з поняттям мети
–забезпечення умов, що призведуть до добровільної сплати податків
платником, з одного боку, це характеризує діяльність платника податків,
з іншого – організаційно-правову основу.

Цінність набуває конкретне якісне навантаження, в галузі управління та
права – позитивна та від’ємна щодо джерела та споживача. Інформація
характеризується як теорія сутності та змістовності, досліджує проблеми
інформаційних основ, при цьому визначається цінність нормативно-правової
інформації.

З погляду соціально-правового регулювання, поведінка керівництва
податкової міліції як суб’єкта управління характеризується правильністю
постановки юридично-значимих цілей і шляхів їх досягнень.

Відбір відповідної нормативно-правової інформації передбачає свободу
правового регулювання, право вільного вибору правової інформації:
найбільш цінних положень, даних для досягнення мети. Нормативно-правова
інформація може бути більш чи менш значима, що визначиться в процесі
прийняття і реалізації управлінського рішення. Інформаційна цінність
норм права характеризується з урахуванням системи управління, цілей,
особливостей соціально-правового впливу, правової інформації.

Головним завданням інформаційно-аналітичної роботи є створення
високоорганізованого інформаційного середовища, яке включає:
інформаційне та програмне забезпечення, інформаційні технології, бази
даних і знань, експертні системи, мережі ЕОМ, інші засоби
інформатизації, що дозволить на якісно новому рівні організовувати збір
інформації, здійснювати системний аналіз її з питань стану і перспектив
діяльності податкової служби в цілому, приймати науково-обгрунтовані
рішення з питань реалізації податкової політики України.

Стратегічне завдання полягає в забезпеченні такої взаємодії органів
державної податкової служби, що дозволяло б підтримувати потенціал ДПА
України на належному рівні, необхідному для досягнення цілей з
урахуванням впливу економіки, правового регулювання управління,
політичних процесів, природного середовища й ресурсів.

“Выполнение стратегии – это проведение стратегических изменений в
организации, переводящих ее в такое состояние, в котором организация
будет готова к проведению стратегии в жизнь ” [9 ].

Якщо однією із цілей розробки прогнозу є певна динаміка розвитку
кількісних показників, параметрів, то, використовуючи отриманий на
попередніх етапах розробки прогнозу обсяг інформації (кількісний та
якісний) та відповідні методи визначення змін прогнозованих показників і
параметрів у майбутньому, розраховуються криві змін у проміжку часу, що
прогнозується.

Способом визначення та оцінки динаміки прогнозованих значень показників
і параметрів на прогнозований час є складання експертних кривих з
визначенням критичних моментів, в яких тенденція змін значень таких
показників і параметрів може зазнати зміни під дією тих чи інших
факторів з наступною оцінкою значень прогнозованих показників і
параметрів, що будуть отримані, та характер цих змін в інтервалі між
критичними точками.

Оцінка якості прогнозу – одна з центральних проблем у процесі розробки
управлінських рішень. Ступінь довіри до прогнозу впливає на рішення і
відображається на ефективності прийняття управлінського рішення, що
приймається на підставі інформації, отриманої з використанням прогнозу.
Оцінка якості прогнозу є складною не тільки в період, розроблення
прогнозу, але і в період, коли подія наступила.

Якщо внаслідок аналізу значення показників і параметрів, які були
спрогнозовані, скореговані та змінили розвиток подій за прогнозом у бік
більш позитивного значення, прогноз початковий не є не точним.

Наслідком якісного прогнозу є ефективне управлінське рішення.

Критерії оцінки складових якості прогнозу – це ясність, чіткість
завдання на прогноз, відповідність прогнозу завданню, своєчасність
розробки прогнозу, професійний рівень розробки прогнозу, надійність
використаної інформації.

Узагальнення оцінки якості прогнозу на базі оцінки якості прогнозу по
окремих критеріях передбачає інтегральний метод визначення.

Критеріями експертного прогнозу є компетентність, якість інформації, що
надається для прогнозування, якість інформації, що отримується після
проведення прогнозу, якість вибраних методів і процесів, використаних
при розробці прогнозу.

Після отримання інформації, внаслідок реалізації прогнозу, її необхідно
порівняти з показниками, параметрами, що передбачалися прогнозом.

Моніторинг ходу реалізації прогнозованого розвитку подій дозволяє
своєчасно виявити відхилення, що можуть вплинути на хід подій при
прийнятті важливих стратегічних управлінських рішень.

Прогноз – це необхідний, суттєвий елемент розробки таких управлінських
рішень.

Досягнення мети є головним напрямом модернізації державної податкової
служби України, яка діятиме винятково на правових засадах, виконуючи
притаманні їй функції, і, як найголовнішу, наповнення державного
бюджету.

Державну податкову службу буде перетворено у провідний орган
демократичного розвитку державного управління, підзвітного громадському
суспільству України. Податкова міліція, як структурний підрозділ ДПА
України, володітиме професійною достовірністю як установа в цілому, так
і кожний її працівник окремо.

Література:

1. Келдыш М.В. Естественные науки и их значение для развития
мировозрения и технического прогресса // Коммунист. – 1966.– № 17.

2. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации: Монография.
– Киев: Издательство “КВІЦ”, 2001. – 308 с.

3. Новик И.Б. Философские идеи Ленина и информатика. – М., 1969.

4. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник. –3-е изд.,
испр. – М.: Дело, 2002. – 392 с.

5. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ //
ВВР. – 1992. – № 48.

6. Урсул А.Д. Информация. Методологические аспекты. – М., 1971.

7. Конституція України. – К., 1996. – 28 червня. – С. 34.

8. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений:
Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256с.: ил. – Библиография. – С.
247–251.

9. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-ое изд.,
перераб. и доп. – М.: Гардарикр, 2002. – 296 с.

Похожие записи