Реферат

на тему:

Боротьба з відмиванням грошей у контексті протидії організованій
злочинності. Міжнародний досвід

Виникнення проблеми “відмивання брудних” грошей прямо пов’язане з
діяльністю організованої злочинності. Через “відмивання” доходам,
одержаним злочинним шляхом, надається вигляд законних засобів, щоб у
подальшому впровадити їх в економічні та фінансові структури держав.
Тому боротьба з “відмиванням коштів” визнається більшістю країн за один
із важливишіх заходів протидії організованій злочинності.

В умовах становлення національної економіки та процесу інтеграції з
міжнародними фінансовими системами як ніколи гостро постає питання про
протидію легалізації (“відмиванню”) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Потенційна загроза цього процесу полягає в тому, що з метою досягнення
нового витку надприбутків при невідпрацьованих механізмах приватизації
та роздержавлення злочинні структури можуть стати власниками основного
обсягу матеріальних цінностей. При цьому в міру розвитку внутрішніх
організаційних структур вони усе щільніше вбудовуються у злочинні
міжнародні організації та виходять на транснаціональний рівень.

Таким чином, стратегічним напрямом у боротьбі з організованою
злочинністю є підрив її економічного підґрунтя, створення та реалізація
комплексної системи правових, організаційних, оперативно-розшукових та
інших заходів щодо виявлення та ліквідації каналів легалізації доходів,
одержаних злочинним шляхом. Заходи щодо протидії з “відмивання”
кримінальних доходів повинні розглядатися як невід’ємна частина
глобальної політики боротьби зі злочинністю, особливо з організованою
злочинністю, яка “роз’їдає” економіку та суспільство у цілому.

Проблемам конфіскації прибутку та протидії “відмиванню” коштів у
контексті боротьби з організованою злочинністю була присвячена
Міжнародна конференція, яка проходила на базі Інституту підвищення
кваліфікації керівних кадрів поліції Баварії у м. Айнрінг 14-16 квітня
2003 р.

У конференції брали участь фахівці (науковці та практики) із 20 країн
Європи (Бельгії, Голландії, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії,
Чехії, Болгарії, Словакії, Словенії, Росії, України тощо), були
представники Європолу, Прокуратури землі Гессен, університетів м.
Тільбурга, м. Базеля, м. Кардиффа (Уельс, Англія), фонду Ганса Зайделя,
керівної ланки поліції Баварії.

Одним із заходів протидії організованій злочинності є створювана мережа
спільних дій вчених та практиків Західної, Центральної та Східної
Європи, які намагаються разом вирішувати проблеми протидії організованій
злочинності та “відмиванню” коштів, одержаних злочинним шляхом.
Зазначена конференція і стала однією зі спроб аналізу та вирішення
зазначених проблем.

У доповідях на конференції відмічалося, що проблема боротьби з
організованою злочинністю загострюється у зв’язку зі вступом до
Євросоюзу нових членів. Стан організованої злочинності та заходи
протидії у цих країнах слід оцінювати, виходячи з їх
соціально-економічного становища. Дуже важливо звернути увагу на
регіональні зв’язки та контакти, на ринки організованої злочинності, її
економічне підґрунтя, яке міцніє, насамперед, через міжнародну торгівлю
забороненими товарами.

Організована злочинність для прикриття своєї діяльності використовує
легальні фірми. Більш цікавими для неї у Німеччині, як вважають фахівці
з цієї країни, є товариства, які будуються на капіталі (корпоративні
права). Це товариства з обмеженою відповідальності (мінімальний розмір
статутного капитала – 25 тис. євро), акціонерні товариства (мінімальний
розмір статутного капіталу – 50 тис. євро), командитні товариства. Тут
можлива анонімна передача акцій (акції на пред’явника), часток (у
випадку товариства з обмеженою відповідальністю), оскільки нотаріуси не
зобов’язані повідомляти про підозрілі операції.

У Німеччині кількість справ, пов’язаних з “відмиванням” коштів, дещо
скоротилася за минулий рік, 3/4 справ мали міжнародні зв’язки (Бельгія,
Польща). Збитки країни, пов’язані з організованою злочинністю, складають
3 млрд євро.

Тенденції та способи розвитку діяльності з “відмивання” доходів,
одержаних злочинним шляхом, є наслідком попиту, який зростає, з боку
індустрії “відмивання” доходів та протидії сил, які борються з цим. Ця
боротьба має дві мети. По-перше, підвищити “ризик затримання” окремого
злочинця або злочинного підприємства та “ризик вилучення” доходів,
одержаних від злочинної діяльності. “Ризик вилучення” є більш ефективним
стримуючим фактором проти організованої злочинності, яка легше подолає
“ризик затримання” шляхом простих кадрових замін, переставлення та
поповнення. По-друге, – захистити легальну економіку та фінансову
систему від нечесної конкуренції з боку маловитратних кримінальних
доходів проти легітимного капиталу, податки з якого сплачені.

У доповідях на конференції зверталася увага на необхідність боротьби з
економічним підґрунтям організованої злочинності та на такі заходи
протидії, як конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Головною перешкодою успішній реалізації заходів протидії “відмиванню
брудних” коштів збільшується корупція. У Німеччині отримання подарунка
вартістю до 15 марок не вважається корупцією, всі подарунки, вартість
яких перевищує цю суму, – хабарем. Підприємець, який був викритий у
корупції, не допускається до участі у тендерах на отримання
держзамовлення, позбавляється ліцензії (строком від 6 місяців до 5
років). Є список фірм, які не мають права участі у тендерах по
розміщенню держзамовлення. Боротьба з корупцією та “відмиванням” коштів
є справою не тільки правоохоронних органів, а всього суспільства.

У різних землях Німеччини є оперативні підрозділи поліції по боротьбі з
“відмиванням” коштів, одержаних злочинним шляхом. У Федеральному
відомстві кримінальної поліції функціонує служба фінансового
моніторингу. Для боротьби з такими злочинами (“відмивання” коштів,
одержаних злочинним шляхом) необхідні міжвідомчі підрозділи, які б
включали податківців, аудиторів, представників прокуратури, поліції.
Така міжвідомча група створена у Франкфурті-на-Майні. Потрібні
висококласні спеціалісти для цих підрозділів.

Злочинні угруповання працюють в різних галузях економіки, подолали
етнічні кордони, легко адаптуються до сучасних умов. Якщо раніше до
злочинного угруповання входило у середньому 30–40 чол., то зараз – не
більше 15 (дані по Європі). У доповідях учасників конференції
зазначалося, що сьогодні важко проконтролювати “відмивання” коштів через
купівлю-продаж авторських прав, внесення їх до статутного фонду
товариств, через незаконне використання товарного знака (назв) відомих
фірм, підприємств. Ще одна проблема – немає чіткого визначення з приводу
того, що відносити до тяжких злочинів. Однією з причин того, що боротьба
з “відмиванням” коштів поки що є малоефективною, полягає у недостатній
кількості експертів, слідчі не мають необхідної підготовки, уявлення про
наявний стан речей, тенденції розвитку в зазначеній сфері; потрібна
інформація про банки, про тих, хто стає жертвами фінансових злочинів.
Необхідно проаналізувати, чому не працюють закони. Співпраця з
парламентами європейських країн з цього питання надасть допомогу у
протидії “відмиванню” злочинних доходів. Для успішної боротьби із
зазначеними злочинами необхідно підвищити ефективність роботи
законодавців, поліції, удосконалювати слідчу практику, налагоджувати
співпрацю різних відомств (поліції, прокуратури, податкової, фінансової
служб тощо). Важливо постійно обмінюватися інформацією.

Значна частка кримінальних доходів використовується у легальній
економіці, що порушує цілісність фінансової системи країни. Для протидії
“відмиванню” злочинних доходів необхідна ефективна політика вилучення
таких доходів. Законодавства більшості європейських держав допускає
вилучення в кримінально-процесуальному порядку лише доходів від
злочинів, а також засобів їх вчинення. Як покарання позбавлення
власності (примусове безоплатне вилучення майна) не допускається.
Вилученню підлягає тільки те майно, по відношенню до якого наявні докази
його злочинного походження.

У доповідях на конференції відмічалася недостатня “прозорість” органів,
які займаються розслідуванням “відмивання” коштів. Немає судової
статистики у країнах Євросоюзу щодо конфіскації доходів, одержаних
злочинним шляхом, наявна інформація з цього питання є дуже розрізненою.

У кримінальній поліції Баварії створені спеціальні підрозділи (групи) з
вилучення злочинних доходів. Кількісний склад цих підрозділів невеликий
– 4–6 чол., до них входять представники поліції та митниці. Таких
підрозділів у Баварії – 7, вони створюються за територіальною ознакою,
їх співробітники звільнені від виконання інших завдань, крім вилучення
доходів. У зазначеній сфері бракує судової практики, тільки зараз
починається робота з розгляду таких справ (щодо конфіскації доходів) у
судах. По судових рішеннях з питань вилучення, конфіскації доходів
створюється банк даних.

У Баварії – всього 48 фахівців з вилучення доходів (такі підрозділи
створено лише в Баварії).

За німецьким законодавством злочинні доходи, що конфіскуються, до
державного бюджету не надходять, якщо є хоча б один потерпілий і навіть
тоді, коли він відмовляється від компенсації. Таким чином, значна частка
майна повертається потерпілим. Можливості держави щодо отримання таких
доходів дуже обмежені. Так, за результатами конфіскації доходів по ФРН
(неофіційні статистичні дані), у 2000 р. із загальної суми (537 млн
євро) компенсація потерпілим складала 78 %; до державного бюджету
надійшло 22 %; у 2001 р. – компенсація потерпілим та державі – по 50 %;
у 2002 р. (загальна сума – 282 млн 927 тис. євро) 55 % – потерпілим, 45
% – державі. Судову статистику з цього питань важко отримати, органи
поліції нею не володіють. Сьогодні висовується питання і готується
законопроект про зміну статті у Кримінально-процесуальному кодексі, яка
позбавляла державу можливості отримати доходи, що конфіскуються, тобто,
за новим законопроектом вилучається вимога про компенсації потерпілим.

Якщо злочинець діяв в інтересах іншої особи, то це майно також підлягає
конфіскації. Підлягає конфіскації й майно юридичної особи (щодо
“відмивання” коштів): передбачено кримінальну відповідальність юридичної
особи. Якщо торговець наркотиками переказує на рахунок дружини кошти, то
вони теж конфіскуються. Доказувати злочинне походження коштів дуже
складно. За результатами судового розгляду, наприклад, у землі Гессен
(Німеччина), повертається тільки 10 % майна.

Арешт майна здійснюється співробітниками поліції, а не судовими
виконавцями. Є реєстр арештованого майна, в якому реєструється
власність, з якою не можна проводити ніяких операцій (на період арешту).
По всіх справах, пов’язаних з “відмиванням” злочинних доходів,
підключаються підрозділи з вилучення доходів з метою забезпечення
(якомога раніше) зберігання майна. Представники цих підрозділів вивчають
податкові декларації підозрюваних, через прокуратуру отримують більш
детальну інформацію про їх банківські рахунки, забезпечують охорону
майна, яке вилучається при обшуку місць проживання підозрюваного; після
узгодження з прокуратурою дають вказівки щодо подальших дій. “Слабким
місцем” у системі вилучення злочинних доходів є те, що після трьох
місяців рішення суду щодо вилучення доходів втрачає силу.

У Великій Британії, якщо обвинувачений буде виправданий за кримінальним
процесом, то до питання конфіскації майна можна бути перейти за
цивільним процесом (але тільки по великих сумах).

За “відмивання” доходів, одержаних злочинним шляхом, на практиці важко
притягнути особу (осіб) до кримінальної відповідальності, вилучити
(конфіскувати) такі доходи. Тому тепер у наукових дискусіях все частіше
висловлюється думка про те, що обвинувачений сам повинний доказувати
свою невинуватість, легальність походження своїх доходів. Але ця вимога
суперечить презумпції невинуватості, бо є антиконституційною.

У Німеччині чинним є також Закон про оподаткування, згідно з яким в
особливо тяжких випадках ухилення від сплати податків може розглядатися
за злочин, що передує “відмиванню” коштів (предикатний злочин). Але
немає чіткого визначення, що таке особливо тяжкий випадок.

Повідомляти про підозрілі операції у Німеччині повинні не тільки банки,
фінансові установі, а й адвокати, аудитори. У разі з адвокатами може
бути і ненавмисне “відмивання” коштів, одержаних злочинним шляхом. Таке
рішення ухвалив Федеральний Верховний суд Німеччини, коли адвокат взяв
гроші за роботу зі злочинних доходів підзахисного.

Однією з правових проблем у справах, пов’язаних з “відмиванням” коштів,
(і яка обговорювалася на конференції) є обсяги, межі інформації про
громадян, строки її збереження, накопичення цієї інформації. Потрібно
встановити чіткі межі інформації, яку можна і яку не можна накопичувати,
щоб не було тотального контролю за громадянами, їх особистим життям.

Ще одне питання, яке обговорювалося на конференції, – це подання
інформації про підозрілі операції до органів фінансового моніторингу
(фінансової розвідки). Існують дві системи повідомлення: пізнього
повідомлення, коли до органу фінансового моніторингу країни подається
інформація про підозрілі операції, яка вже попередньо перевірена (у
банках, інших фінансових установах тощо), і раннього повідомлення, коли
всі повідомлення від банків, фінансових установ тощо про підозрілі
операції відразу передаються до органу фінансового моніторингу (така
система діє, наприклад, у США). При системі раннього повідомлення органи
фінансового моніторингу завалюються повідомленнями, які необхідно
обробляти.

Фінансова розвідка у Словенії, яка входить до складу Міністерства
фінансів, отримує інформацію про підозрілі операції тільки від
визначених установ (повідомлення преси та громадян не вивчаються та не
перевіряються). Інформація про підозрілі операції передається фінансовою
розвідкою до поліції, якщо за проведення таких операцій передбачена
кримінальна відповідальність від 5 років і вище, але документи по цих
операціях не передаються, поліція повинна отримати їх сама, по своїх
каналах.

На конференції відмічалося, що для ефективної протидії “відмиванню”
доходів, одержаних злочинним шляхом, необхідно зміцнювати міжнародне
співробітництво, вирішувати питання про поділ майна, що конфіскується,
між країнами, що розслідують злочин, пов’язаний з “відмиванням” коштів,
(можливо треба переглянути порядок поділу майна, який визначений
Європейською конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію
доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р.).

Такими є основні проблеми, що обговорювалися на зазначеній Міжнародній
конференції HYPERLINK «http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/7text/» \l
«_ftn1» \o «» *.

С.Н. Баліна. Боротьба з відмиванням грошей у контексті протидії
організованій злочинності. Міжнародний досвід. “Боротьба з організованою
злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 7’2003

* Стаття написана за матеріалами Міжнародної конференції “Вилучення
прибутку та боротьба з відмиванням грошей у контексті боротьби з
організованою злочинністю”, що проходила у м. Айнринг (Німеччина) 14-16
квітня 2003 р. і в який автор безпосередню брала участь.

Похожие записи