Реферат на тему

Аспекти професійного почуття юриста

План

1. Інформаційна культура юриста

2. Математична культура юриста

3. Економічна культура юриста

4. Акторська культура юриста

5. Зовнішня культура юриста

6. Вогнепальна культура окремих юристів

7. Фізична культура окремих юристів

Література

1. Інформаційна культура юриста

Інформаційна культура юриста — це ступінь володіння ним належним обсягом
інформації для виконання свого службового обов’язку, вміння одержати й
ефективно реалізувати її у юридичній діяльності згідно із Законом
України “Про інформацію”.

Принципи: принцип права на інформацію, достовірності, точності, повноти,
необхідності, корисності.

Функції: гуманістична, управлінська, комунікативна, орієнтаційна,
режимна, а також функція моральної та юридичної відповідальності.

Довідка: інформація — ефективний засіб регулювання суспільних процесів.
У Законі України від 2 жовтня 1992 р. “Про інформацію” вказується, що
інформація — це документальні або публічно оголошені відомості про події
та явища, які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому
природному середовищі.

Звідси: властивості інформації — корисність, повнота, достовірність,
новизна, цінність (вони підкреслюють особливе ставлення до будь-яких
відомостей чи повідомлень). Інформаційна діяльність — сукупність дій,
спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб
і держави. Інформаційний запит — звернення, вимога про надання
можливості ознайомитися з офіційними документами. Інформаційна послуга —
це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з
доведення інформаційної продукції до споживачів, щоб задовольнити їхні
інформаційні потреби.

Правова інформація — це сукупність документальних або публічно
оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію,
юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, боротьбу з
ними та їх профілактику.

Примітка: Документи в офіційних відносинах — це передбачена законом
матеріальна форма одержання, зберігання, використання й поширення
інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній кіно-, відео-,
фотоплівці або на іншому носієві. До інформаційної продукції належать
матеріалізовані результати інформаційної діяльності, призначені для
задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів,
підприємств, установ, організацій.

Нюанс: конфіденційна інформація є таємною на деякий час, до настання
певних умов.

2. Математична культура юриста

Математична культура юриста: — це ступінь математичного осмислення ним
ідеального буття людини і правова математизація неправомірної поведінки
людини у її реальному існуванні.

Компоненти: математична рівність, математична нерівність існування
людини, процес встановлення математичної рівності існування.

Принципи: функціональна залежність, математичний формалізм,
еквівалентність множин, пропорційність, математичний алгоритмізм,
аксіоматизм, конструктивізм, гіпотетико-дедуктивізм, прагматизм,
математичний інтуїтивізм.

Функції: пізнання математичних моделей у правових явищах, формування
просторової уяви у незнанні правової дійсності, розвиток
математично-логічного мислення у юридичних діях, вивчення і
вдосконалення власної формули професійної діяльності, утримання правової
гармонії в юридичних діях, скерування поведінки людини у бік добра.

Довідка: Математика: (від грецьк. — знання, наука) — це наука кількісні
співвідношення просторові форми дійсного світу. Як наука, вона
сформувалась в стародавній Греції в VІІ-ІІІ ст. до нашої ери, коли
Фалес, Піфагор, Евклід та інші філософи систематизували відомі на той
час математичні знання і виклали їх з точним обґрунтуванням. Зокрема
Фалес був геометром, він визначив тривалість року у 365 днів, передбачив
сонячне затемнення. Важливу роль у математиці має теорема, її доведення.

Примітка: математика, ця “царина і служниця” всіх інших наук, завжди і
повсюду появлялась попереду і, водночас підлягала насмішкам, докорам у
її відірваності від життя, відволікаючості, сухості і т.п., прокладала
нові шляхи людському знанню. У філософії, наприклад, термін “відношення”
має невизначену ідею. У математиці поняття настільки ясне, як і просте.
Вирішальною виявляється ідея відповідності (або більш загальна ідея
відображення). Наявність відношення інцидентності між точками і прямими
означає лише, що кожній точці поставлено у відповідності деяку множину
прямих (які вважають, що вони інцидентні заданій точці).

Нюанс. Розслідування кримінальної справи слідчим аналогічне доведенню
теореми математиком.

3. Економічна культура юриста

Економічна культура юриста – це рівень економіко-правового регулювання
суспільних відносин на основі високої економічної обгрунтованості
професійних дій з метою розвитку економічної незалежності України.

Принципи: цивілізованість, змобілізованість, компенсаційність,
контрольованість, знання тіньового ринку, логічні економічні
переконання, діловитість.

Функції: здійснення пошуку ефективних правових регуляторів в економіці,
сприяння дотриманню фінансової дисципліни службовими особами й
громадянами, недопущення фінансово-господарських зловживань у державі,
активне сприяння перетворенню тіньової економіки у державну, запобігання
негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, уміння
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між економічними та правовими
явищами, формування нового економічного мислення та свідомості і ін.

Довідка: економіка (від грецьк. оселя і закон) — це правила ведення
господарства як 1) сукупності засобів, об’єктів, процесів, що
використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення
необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) науки
про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в
процесі виробництва і споживання, обміну товарами та послугами.

Звідси: основну увагу слід приділити виявленню впливу економічних
чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз
взаємовідносин таких феноменів як клас, статус, влада, мала група,
соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з
економічними.

Примітка: економічна злочинність — це сукупність суспільно-небезпечних
діянь, що посягають на валютно-фінансову систему країни, вчинених на
певній території за певний період часу.

Економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть
економічних реформ ринкового типу, ознайомитись з основними методами
саморегулювання господарства і особливостями розвитку нових форм
господарювання, поглибити знання економічного потенціалу нашої держави і
взагалі визначити наукові закономірності розвитку економіки.

Потрібно вміти систематизувати економічні судження для проведення
аналізу протиправних дій, вирішувати значні логічні економічні завдання
у правових явищах, зокрема стримувати інфляційні процеси у державі,
захист прав вітчизняного виробника, на середню ланку власників, які
можуть реально вивести країну з економічної кризи.

Нюанс: економічна злочинність виникає здебільшого у переломні періоди
розвитку країни.

4. Акторська культура юриста

Акторська культура юриста – це ступінь володіння ним такими рисами, як
акторська увага, рухи, мовна техніка – все те, що створює такий уявний
образ, який би за допомогою сильної емоційно-юридичної пам’яті сприяв
глибокому пізнанню правової істини.

Принципи: юридична дійсність, культура правової свободи. Культура віри
у справедливе юридичне рішення, правова імпровізація, використання
потенціалу юридичних дій.

Функції: вироблення умінь творчого висунення і розвитку продуктивних
правових версій, формування здатності виявляти юридичний підтекст,
створення необхідних емоційно-юридичих ситуацій, виховання навиків
поведінки у правовому просторі, запобігання появі юридичної
монотонності, подплання випадковостей у юридичній практиці, забезпечення
динамічності службових відносин з громадянами.

Довідка: актор (від лат. — виконавець) — це виконавець ролей у
драматичних виставах кінофільмах. В інших видах театрального мистецтва
(опера, балет, естрада, цирк) виконавців здебільшого називають
артистами. Артист (від франц., лат. — мистецтво) у переносному значенні
— це особа , яка займається творчістю в певній галузі мистецтва і
досягла високої майстерностію

Звідси: акторське мистецтво — це мистецтво театральної гри, сторення
художніх образів у театрі, кіно, на телебаченні і радіо. Воно покликане
втілити у виставі, кінофільмі тощо авторський задум, виявити глибину
ідеального змісту твору, донести його до глядача, водночас збагатити
п’єсу, лібретто, сценарій власною творчістю, життєвим досвідом актора.

Примітка: постійним джерелом акторського мистецтва є життя. Ставлячи
себе в обставини п’єси (сценарію) і ролі, актор створює характер на
основі сценічного перевтілення — зміни зовнішності, а головне осягнення
й виявлення духовного світу персонажа. При цьому матеріалом для актора є
його природні дані як зовнішні (голос, рух, жест, міміка), так і
внутрішні (емоції, темперамент, уява, спостережливість). Важливими
елементами акторського мистецтва є увага, уява, емоційна та моторна
пам’ять, здатність до сценічного спілкудання, почуття ритму та ін.

D

F

? F

Xae!?%?*R+?+(-V.&2T5p7O8r;th=®>e>U@$B$Eoooocooooooocooooooooocooo

Zooooocooooooooocoooooooooc

гати їх на кульмінаційні моменти. Акторський смак на реакцію
несподіваних явищ, вміння легко і непомітно переключатися з одного
правового явища на інший, помічати ті правові чи не правові явища, які
відволікають увагу, зосередивши зусилля на потрібних юридичних діях.
Глибоке проникнення у внутрішнє життя клієнта, перевтілення в особу, яка
живе почуттями клієнта. Виконання своєї професійної ролі на високому
рівні.

Нюанс: між актором та юристом існують спільні і відмінні риси.

5. Зовнішня культура юриста

Зовнішня культура юриста — це ступінь дотримання юристом статутних вимог
щодо зовнішнього вигляду, мови, поведінки, а також уміння проявити
службовий етикет, морально-професійні дії та юридичне милосердя.

Компоненти: службовий (юридичний) етикет, етика юридичного ненасильства,
юридичне милосердя, стиль поведінки, ритуальна культура, спілкування з
різними категоріями людей, культура мови, стримання критики, особисте
життя юриста.

Принципи: порядність, чуйність, людяність, діловитість, працелюбність,
ретельність, тактовність, стриманість, скромність, самоконтроль, єдність
прав і обов’язків, захист суб’єктивних прав юриста, презумпція
невинуватості юриста, дотримання встановленої субординації,
ненасильство, тональність, тактовність, товаристськість, гостинність.

Функції: узагальнення компонентів юридичної деонтології, формування
службового етикету юридичної діяльності (управлінська функція, оцінна
функція, виховна функція, пізнавальна функція), створення підґрунтя
культури професійних дій, вироблення основ професійно-етичного кодексу
юриста у сферах професійної діяльності, спілкування й особистого життя.

Довідка: зовнішня культура це не окремий, самостійний вид загальної
(соціальної) культури, а категорія, яка визначається практично усіма
видами культур.

Службовий етикет юриста — це традиційно встановлена у державних,
громадських або приватних організаціях і закріплена у нормативних актах
форма виконання службових обов’язків. Етика юридичного ненасильства — це
система професійних духовно-моральних поглядів, відчуттів, переконань
стосовно правопорушника, а також усвідомлення правником
духовно-моральної та правової відповідальності за перевищення своїх
повноважень.

Звідси: законом життя юристів мають бути елементарні норми
загальнолюдської моралі, які сформувалися історично, регулюють людські
відносини на засадах взаємної поваги, гуманності, спрведливості.

Примітка: службовий етикет юриста необхідний для забезпечення належного
державного режиму як способу здійснення державної влади.

Нюанс: зовнішня культура юриста безпосередньо не залежить від його
професійних знань, умінь та навичок.

6. Вогнепальна культура окремих юристів

Вогнепальна культура працівника міліції – це обґрунтованість юридичної
процедури, з поєднання знань тактико-технічної характеристики
вогнепальної зброї і прицільної снайперської стрільби з правовою оцінкою
суспільно небезпечних ситуацій, а також навички застосування зброї з
метою припинення злочинних діянь.

Компоненти: юридична процедура реалізації права, духовний механізм дії
права, психологічний механізм дії права, моральний механізм дії права,
значення тактико-технічних характеристик та прицільної снайперської
стрільби, техніка безпеки, надання необхідної медичної допомоги
потерпілому.

Принципи: боротьба за законність, підвищена відповідальність,
безпомилковість, швидкість реагування, культура професійних рухів,
техніка безпеки, тренувальність.

Функції: ефективне регулювання перебігом подій у правовому явищі,
правове застереження від проявів надмірних повноважень, поліпшення дій
механізму правового регулювання, вироблення юридичної тактики
застосування вогнепальної зброї, збільшення законних методів правового
впливу.

Довідка: вогнепальна зброя — це зброя, в які для вильоту кулі (снаряда)
з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових
речовин (наприклад, пороху). Сучасна вогнепальна зброя поділяється на
артилерійську, призначену для зруйнування об’єктів, розташованих на
значній віддалі або в укриттях, на стрілецьку (пістолети, автомати,
гвинтівки, кулемети та ін.) — для знищення відкрито розташованих цілей.
Розрізняють також індивідуальну та ґрунтову вогнепальну зброю.

Звідси: застосування зброї — це важлива форма реалізації правових норм
і ступеня управлінської діяльності. Імпульсивна та вольова правоохоронна
діяльність працівників міліції повинна регулюватися правовим контролем
реалізації норм щодо вогнепальної зброї.

Примітка: 1) вогнепальна зброя — смертельний засіб, і працівник міліції
зобов’язаний професійно опанувати усі складові механізму дії не тільки
закріпленої табельної, а й інших видів зброї, яка є на озброєнні органів
внутрішніх справ.

2) Принцип техніки безпеки — це необхідний атрибут розумового та
фізичного аспектів правозастосування і є похідною нормою для працівника
міліції, свідченням його високого професіоналізму.

Нюанс: юридична процедура у вогнепальній культурі — явище вимушене і
працівник міліції не має права одноосібно здійснювати правосуддя.

7. Фізична культура окремих юристів

Фізична культура юриста — це знання працівником міліції правил
застосування фізичного впливу, свідоме ставлення та психологічну
готовність до застосування фізичної сили, уміння використовувати
спеціальні прийоми при затриманні правопорушника. Фізична культура — це
складне, багатозначне соціокультурне явище. Яке вимагає своєрідного
підходу до його осмислення, розуміння й аналізу, адже воно окреслює і
культуру фізичних дій, і процес фізичного виховання.

Компоненти: психологічна готовність, уміння виконувати спеціальні
прийоми, свідоме ставлення до застосування фізичних дій, фізичні норми.

Принципи: доцільність фізичних дій, законність, повна змобілізованість,
інтелектуальність, ненасильство.

Функції: підготовка правоохоронця до безпомилкових дій у ситуаціях,
коли потрібні точний і обґрунтований розрахунок фізичних сил; озброєння
правоохоронця комплексом заходів і виховання у нього стійкості до
невдач; допомога керівникові міліції в екстремальних умовах; збереження
власного здоров’я і життя й недопущення завдання розладу чи ліквідації
їх у правопорушника, подання першої медичної допомоги особам, які
потерпіли. Сила у фізичному смислі здатність змінювати форму
матеріальних мас, викликати їх рух, змінювати напрям і швидкість руху чи
приводити тіло у стан спокою. Скритою називається сила до тих пір, поки
вона бездіє, — сила у власному смислі. Уявлення про силу мають свою
основу і в психіці, будучи пов’язані з переживаннями людиною внутрішніх
напружень.

Довідка: фізичне виховання працівників міліції – це цілеспрямований,
активний процес його фізичного розвитку й удосконалення тілесної
культури та професійної спрямованості реалізації юридичних норм у
правових явищах. Фізичне виховання здійснюється в єдності з
інтелектуальним, моральним, трудовим і естетичним вихованням.

Сила нервової системи — одна із основних властивостей нервової системи,
яка проявляється в її здатності витримувати тривалі і значні
навантаження без видимих ознак втоми чи гальмування. У житті людини сила
нервової системи пов’язана з її витривалістю і працездатністю,
психологічною стійкістю, особливо в екстремальних умовах, де нервова
система відчуває великі і тривалі навантаження.

Звідси: завдання працівника міліції полягає в тому, щоб зрозуміти
психологію правопорушника, передбачити його наміри, врахувати можливу
протидію з метою локалізації несприятливої ситуації.

Примітка: використання фізичних заходів впливу до правопорушника має
переваги над бойовими, адже фізичні прийоми — це зброя, яка завжди “при
собі”, її застосування не таке небезпечне для людини, як застосування
вогнепальної зброї.

Нюанс: фізична культура юриста це не фізичне покарання правопорушника
(як міри впливу шляхом завдання фізичного болю і морального страждання),
а примусове його затримання для подальших юридичних дій.

Література

1. Волченко В.Н. Миропонимание и экоэтика ХХІ века. Наука — Философия —
Религия. — М., 2001.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К., 1997.

3. Горшнев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология. — Харьков, 1988,
1993.

4. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридическая деонтология. — К., 1999.

5. Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г. Акресяна и
А.А. Гусейнова. — М., 2000.

6. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / Пер. з фр. — К., 2001.

7. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 ч. — М., 2003.

8. Новая философская энциклопедия: В 4т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.
— науч. фонд; 9. Научно-ред. совет: предс. В.С.Степин, заместители
предс. А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. — М.: Мысль,
2001. — Т.2. — 638 с.

10 .Основы валеологии: В 3 кн. / Под ред. В.П. Петленко. — К.,
1998-1999.

11. Потер К.Р. Объективное знание. Эволюционный перевод / Пер. с англ. —
М., 2002.

12. Рікерр П. Сам як інший / Пер. із фр. — К., 2002.

13. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология. Харбков, 2002.

Похожие записи