Реферат

на тему:

Аспекти діяльності прикордонних військ України у боротьбі з
наркобізнесом

 

Серед напрямів боротьби з організованою злочинністю, які здійснюються
різними державними органами відповідно до їх завдань та компетенції,
особливе місце займає протидія одному з найбільш небезпечних її видів —
незаконному обігу наркотиків. При цьому суб’єкти боротьби
з наркобізнесом приділяють значну увагу припиненню незаконного
переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на
території України та за її межі, оскільки їх нелегальне транспортування
безпосередньо сприяє поширенню масштабів незаконного обігу наркотиків у
цілому.

Певний внесок у протидію наркобізнесу вносять прикордонні війська
України, які у взаємодії з іншими міністерствами і відомствами,
правоохоронними органами України і сусідніх держав здійснюють боротьбу з
незаконним переміщенням наркотиків через державний кордон.

Так, за період 1993-1995 рр. прикордонними військами було припинено 669
спроб незаконного переміщення через кордон наркотиків, у порушників
вилучено б528 кг наркосировини (в основному ( макової соломки та
продуктів коноплі), в тому числі у 1991-1993 pp. у 214 випадках ( 2251
кг, у 1994 р. у 269 випадках ( 2765 кг, у 1995 р. у 186 випадках ( 1512
кг.

Разом з тим, аналіз діяльності підрозділів прикордонвійськ, як суб’єкта
боротьби з незаконним обігом наркотиків свідчить, що на ефективність
реалізації ними завдань, поставлених державою у цій сфері, справляє
негативний вплив ряд чинників, що обумовлені як об’єктивними, так і
суб’єктивними причинами.

1. Недосконалість чинного законодавства. Основним законодавчим актом,
який регламентує боротьбу з наркобізнесом в Україні, є Закон України
«Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних
речовин і прекурсорів та зловживанню ними». У розділі 1 цього Закону
(ст. 3) визначається, що боротьбу з незаконним обігом наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюють у межах наданих
їм повноважень відповідні органи МВС, СБУ, Генпрокуратури, Держмиткому і
Держкордону України. Таким чином, прикордонні війська фактично стають
суб’єктом боротьби з наркобізнесом, і на них покладається обов’язок
протидії цьому явищу.

Але, на відміну від Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки і
Держмиткома України, в організаційно-штатній структурі прикордонних
військ немає спеціальних підрозділів по боротьбі з наркобізнесом. У
процесі виконання покладених на них основних функцій з охорони
державного кордону, здійснення паспортного контролю, пропуску через
кордон осіб і транспортних засобів, а також при здійсненні завдань по
боротьбі з організованою злочинністю безпосередню участь в протидії
наркобізнесу беруть:

— оперативно-розшукові органи (під час виявлення, оперативної розробки
та припинення каналів протиправної діяльності через кордон);

— підрозділи охорони кордону (безпосереднє затримання порушників
законодавства з прикордонних питань у прикордонній смузі та на
«зеленому» кордоні як під час патрулювання, так і шляхом виставлення
мобільних постів та при проведенні військових операцій);

— підрозділи прикордонного контролю (під час здійснення прикордонного
оформлення осіб і транспортних засобів у пунктах пропуску через кордон).
Можливе також використання з цією метою морських частин прикордонвійськ
(при охороні морської ділянки кордону та територіальних вод).

Кожний з указаних підрозділів виконує ці завдання, безумовно, в межах
своїх повноважень, функціонального призначення та компетенції. Але, за
виключенням оперативно-розшуковик органів, жодний з них не призначений
для боротьби з незаконним переміщенням наркотиків, оскільки є військовим
озброєним формуванням, створеним для виконання специфічних завдань —
військової охорони кордону, територіальних вод та узбережжя, а також для
здійснення паспортного контролю і пропуску через кордон осіб і
транспортних засобів. Враховуючи також те, що прикордонні війська не
мають статусу правоохоронного органа, необхідного матеріально-технічного
і кадрового (з точки зору юридичної підготовки) забезпечення,
призначеного для ефективної протидії такому специфічному прояву
організованої злочинності як наркобізнес, постає питання про доцільність
створення в організаційно-штатній структурі прикордонвійськ окремих
підрозділів по боротьбі з наркобізнесом.

Для його вирішення необхідно, передусім, у законодавчому порядку чітко
визначити місце та функції прикордонних військ як суб’єкта боротьби з
наркобізнесом у загальнодержавній системі органів.

На жаль, вищевказаний Закон не дає чіткого визначення цих ключових
положень. У розділі II зазначені лише три конкретні нормативно-правові
дії, які можна віднести до механізму реалізації протидії наркобізнесу, —
контрольована поставка, оперативна закупка й конфіскація. Однак
здійснювати ці заходи повинні тільки органи, котрі мають право займатися
оперативно-розшуковою діяльністю. У прикордонних військах це належить до
компетенції тільки оперативно-розшукових органів. Крім того, очевидно,
що повсякденна боротьба з наркобізнесом складається не тільки з таких
заходів.

Конкретної відповіді на ці питання не дає також і Закон України «Про
організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
Дійсно, згідно з п. 5 ст. 18 цього Закону обов’язком прикордонних військ
є огляд конкретних транспортних засобів і майна, що прямують через
державний кордон України, вилучення виявлених при цьому предметів та
речовин, що заборонені до вивезення і ввезення в Україну, а також
предметів контрабанди. Але цей обов’язок реалізується тільки у випадках,
коли буде окреме доручення спеціальних підрозділів по боротьбі з
організованою злочинністю органів внутрішніх справ або Служби безпеки
України і лише за наявності підстав, передбачених відповідними законами
України. Таким чином, при відсутності окремого доручення відповідних
спецпідрозділів вказаний обов’язок не проявляється.

Крім того, у Законі України «Про прикордонні війська України», на якому
базується діяльність прикордонник військ в цілому, такий обов’язок також
не передбачений.

До речі, функції огляду транспортних засобів і майна., виявлення та
припинення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в
Україну, та предметів контрабанди є згідно з Митним кодексом України
основним завданням безпосередньо митних органів.

Таким чином, науково обгрунтованої регламентації діяльності
прикордонників, з урахуванням досвіду органів прикордонної охорони інших
країн (передусім, суміжних з Україною) і узгодженої з іншими суб’єктами
боротьби з наркобізнесом в Україні, не розроблено. Як наслідок, у даний
час у Держкомкордоні України організація і здійснення заходів по
боротьбі з незаконним обігом наркотиків здійснюються за умов відсутності
нормативної бази, що, безумовно, негативно впливає на ефективність
кінцевих результатів.

Аналіз чинного законодавства про боротьбу з наркобізнесом та
організованою злочинністю в Україні, результатів оперативно-службової
діяльності підрозділів прикордонних військ свідчить про необхідність
удосконалення деяких інших положень Закону України «Про заходи протидії
незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів та зловживанню ними». Наприклад, згідно з ч. З ст. 6 розділу
II цього Закону органам, які безпосередньо проводили дізнання й
попереднє слідство по злочинам, пов’язаним з незаконним обігом
наркотиків, після розгляду судом відповідних справ передається 50%
вартості конфіскованого майна і коштів, визначених судом такими, що
набуті в ході цієї злочинної діяльності. Але, на відміну від інших
суб’єктів боротьби з наркобізнесом, дія цього положення на прикордонні
війська не розповсюджується, оскільки відповідно до п. 6. ст. 101 КПК
України до компетенції оперативно-розшукових підрозділів прикордонних
військ як органів дізнання входить проведення дізнання тільки у справах,
пов’язаних з порушенням державного кордону України (ст. 75 KK України).

Незадовільне матеріально-технічне забезпечення. Внаслідок об’єктивних
причин, потреби прикордонних військ у 1994-1995 рр. задовільнилися
державою менш, ніж наполовину. Таким чином, у з’єднаннях і частинах
склалася вкрай гостра ситуація, що викликана відчутною нестачею техніки,
запасних частин, пально-мастильних матеріалів, засобів зв’язку,
автоматизації тощо, через що було ускладнено пошук наркотичних і
вибухових речовин. Відсутні також необхідні спеціальні і технічні засоби
щодо виявлення наркотичних засобів у закритих об’ємах, портативні
експрес-аналізатори. Ще й досі не вирішено питання щодо будівництва
питомника для розведення і навчання службових собак.
Оперативно-розшукові підрозділи не мають спеціальних портативних
переносних і мобільних радіостанцій, що забезпечують стійкий і надійний
зв’язок в УКХ діапазоні (потреба, — понад 1100 шт.), що значно ускладнює
проведення оперативних заходів щодо виявлення і припинення у
прикордонних районах каналів контрабандної діяльності. В той же час у
більшості злочинних угруповань, що діють через кордон, є новітні
мобільні радіостанції, які дозволяють не тільки забезпечувати зв’язок
між ними, але в окремих випадках і прослуховувати радіопереговори
прикордонних нарядів.

У підрозділах, розташованих на українсько-російській і
українсько-білоруській ділянках кордону, відсутні спеціальні оптичні
засоби для проведення спостереження за місцевістю і фотографування в
денних і нічних умовах, що не дозволяє повною мірою оперативно виявляти
і документувати злочинну діяльність.

Крім того, відмічається суттєвий некомплект засобів криміналістичної та
аудіо- відеотехніки, факсимільних апаратів, персональних
електронно-обчислювальних машин.

На ефективність боротьби з контрабандною негативно впливає
неукомплектованість частин оперативним і спеціальним автотранспортом
(пересувні криміналістичні лабораторії, автомобілі для перевезення
затриманих осіб та ін.). Оперативно-розшукові підрозділи прикордонних
військ на сьогодні мають лише 41 легковий автомобіль (потреба — 195),
30% з яких не придатні до експлуатування або простоюють у зв’язку з
відсутністю запасних частин чи палива.

Кадрова проблема. Ефективність службово-бойової і оперативно-розшукової
діяльності підрозділів прикордонних військ значною мірою залежить від
наявності особового складу та його фахової підготовки у сфері протидії
організованій злочинності, в тому числі ( боротьби з незаконним обігом
наркотиків.

За даними Держкомкордону України, укомплектованість підрозділів
прикордонних військ, які беруть участь у боротьбі зі злочинністю,
складає приблизно 70% від штатної чисельності. Це не дає змоги ефективно
боротися зі злочинністю на кордоні, здійснювати в повному обсязі
прикордонний контроль у пунктах пропуску та на «зеленому» кордоні,
призводить до збільшення функціональних навантажень на офіцерів,
прапорщиків тощо. Тому основні зусилля зосереджуються, в основному, на
охороні небезпечних ділянок, організації паспортного контролю в пунктах
пропуску та на виставленні тимчасових постів на найбільш вірогідних
місцях порушення кордону.

Аналіз діяльності прикордонних військ щодо припинення спроб незаконного
переміщення через кордон предметів і товарів свідчить, що єдиної науково
обгрунтованої методики, яка б регламентувала порядок дій прикордонного
наряду по виявленню предметів контрабанди при здійсненні прикордонного
контролю, у підрозділах прикордонних військ не розроблено. Як наслідок,
більшість наркосировини, виявленої прикордонними нарядами під час
прикордонного оформлення поїздів, є безхазяйною, а канали нелегального
транспортування наркотиків та їх переправщики залишаються невиявленими.

Взаємодія з іншими суб’єктами боротьби з наркобізнесом. Одним з основних
напрямків в діяльності прикордонних військ по боротьбі з протиправним
переміщенням наркотиків через кордон, виявленням каналів їх нелегального
транспортування є взаємодія з іншими міністерствами та відомствами,
правоохоронними органами України, оперативними органами прикордонної
охорони суміжних держав.

У результаті вивчення стану та рівня взаємодії по боротьбі зі
злочинністю на кордоні встановлено, що спільна діяльність прикордонних
військ з правоохоронними органами України у цьому напрямку здійснюється
згідно з діючим законодавством, рішеннями Координаційного комітету по
боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, міжвідомчими
інструкціями, в тому числі з інструкцією «Про взаємодію та розмежування
функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні», що затверджена
керівниками відповідних міністерств і відомств у березні 1994 року.

Зокрема, протягом 1995 р. організовано і проведено 8 спільних
спеціальних операцій («Калкан», «Контрабандист», «Мігрант», «Транзит»,
«Західний рубіж», «Східний рубіж», Південь-95″,»Залізниці») з
комплексним використанням сил і засобів.

Ефективна протидія організованій злочинності, в тому числі й на кордоні,
передбачає запровадження налагодженого чіткого механізму обміну
оперативною інформацією між правоохоронними органами та прикордонними
військами. В той же час аналіз стану взаємодії свідчить про те, що на
практиці цій обмін носить однобокий характер.

Зокрема, у 1995 р. оперативно-розшуковими підрозділами прикордонних
військ направлено до МВС, СБ і Держмиткому України 35 письмових
інформацій про виявлені канали нелегального транспортування наркотиків
через державний кордон (МВС — 25, СБУ — 9, Держмитком -1), а також про
припинені спроби їх незаконного переміщення, пропозиції щодо підвищення
ефективності боротьби з наркобізнесом, узагальнені матеріали з цієї
проблеми тощо. Між тим, було одержано тільки одну інформацію (від УСБУ
по Вінницькій області).

Всього ж за цей період до правоохоронних органів було надіслано 118
інформацій про діяльність злочинних угруповань, що займаються
контрабандою, організацією каналів нелегальної міграції через кордон
України, незаконним провозом через нього зброї, вибухових і отруйних
речовин (.з них в СБУ — 86, МВС — 25, Держмитком — 7).

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність підрозділів прикордонних
військ здійснюється в умовах фактичної відсутності випереджувальної
інформації від взаємодіючих органів про можливі спроби незаконного
переміщення наркотиків.

Відсутність зворотньої інформації від правоохоронних структур (про
реалізацію добутих оперативно-розшуковими органами прикордонвійськ даних
про злочинну діяльність) і, головним чином, митних органів (про заходи,
що були вжиті митниками відносно виявленої і влученої прикордоннарядами
контрабанди) суттєво знижує ефективність боротьби зі злочинністю і
негативно впливає на морально-психологічний стан прикордонників. На
думку більшості з них, найкращою нагородою їм за успіхи в діяльності по
боротьбі зі злочинністю будуть відомості про те, що інформація, яка була
добута ними і передана у відповідні органи, реалізована і діяльність
злочинців припинена.

Потребує подальшого удосконалення тактика спільної діяльності суб’єктів
боротьби з наркобізнесом у галузі виявлення та припинення каналів
незаконного переміщення наркотиків через. кордон. Передусім це
стосується її оперативних аспектів. Специфіка діяльності злочинних
угруповань по нелегальному переміщенню наркотиків через кордон вимагає
від правоохоронних органів посилення оперативної розробки обслуговуючого
персоналу поїздів міжнародного сполучення, в тому числі оперативного
забезпечення поїздів у місцях їх формування, з метою одержання
конкретної інформації про перевізників наркосировини і наступного їх
затримання безпосередньо на кордоні.

Заслуговує на увагу і впровадження у практику досвіду російських
прикордонників по боротьбі з контрабандою наркотиків, зброї, боєприпасів
та інших заборонених товарів на каналах залізничного сполучення,
систематичне проведення поглибленого вибіркового догляду поїздів із
залученням значної кількості представників митних органів і міліції.
Такі операції дозволяють здійснювати більш ретельний контроль пасажирів,
багажу і можливих місць приховування контрабанди, що провозиться.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою підвищення ефективності
діяльності прикордонних військ по боротьбі з організованою злочинністю у
сфері незаконного обігу наркотиків через державний кордон пропонуємо
вжити таких заходів:

1. Внести до чинного законодавства зміни та доповнення, які визначили б
механізм залучення підрозділів прикордонних військ у боротьбі з
наркобізнесом і організованою злочинністю на кордоні. Усунути протиріччя
в законах України «Про заходи протидії незаконного обігу наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про
організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про
прикордонні війська України».

2. Враховуючи складний фінансовий стан у державі, для вирішення проблем
підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення підрозділів
прикордонних військ, що беруть участь у боротьбі з організованою
злочинністю, передусім оперативно-розшукових органів, у першочерговому
порядку розробити механізм залучення додаткових позабюджетних коштів. Як
джерело надходження можна використовувати частину коштів, одержаних від
реалізації затриманої прикордонниками контрабанди.

3. Держкомкордону України розробити програму кадрового забезпечення
прикордонних військ фахівцями з вищою юридичною, спеціальною
(оперативною) освітою. Міністерству внутрішніх справ та Службі безпеки
надати методичну допомогу Академії прикордонних військ України у
розробці навчальних програм для підготовки відповідних спеціалістів.

4. Держкомкордону України разом з Міжвідомчим науково-дослідним центром
з проблем боротьби з організованою злочинністю розробити методику
стосовно виявлення та вилучення наркотиків під час здійснення
прикордонного контролю.

5. Зобов’язати керівництво взаємодіючих підрозділів Держмиткому, МВС
і СБУ розглянути питання щодо обов’язкового ознайомлення відповідних
підрозділів прикордонних військ з кожною інформацією, яка письмово
надіслана прикордонниками для подальшої реалізації у правоохоронні
органи, а також інформування про виявлені та передані у митні органи
предмети контрабанди.

І.Б. Березовський. Деякі аспекти діяльності прикордонних військ України
у боротьбі з наркобізнесом. “Боротьба з організованою злочинністю і
корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Похожие записи