КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з митного права

ПЛАН:

Проблемні питання, які виникають при визначенні коду товару по УКТ ЗЕД
між декларантом і підрозділами митних органів.

Характеристика митного режиму реекспорту.

1. Проблемні питання, які виникають при визначенні коду товару по УКТ
ЗЕД між декларантом і підрозділами митних органів.

Рішення про визначення коду товару може бути прийняте нарівні:

оперативного підрозділу на підставі детального вивчення документів
представлених до митного оформлення та проведення митного огляду.

відділу номенклатури (далі – ВН) на підставі запиту з оперативного
підрозділу при умові, що питання класифікації та кодування товару не
може бути вирішено на рівні оперативного підрозділу.

Держмитслужби України по питанням класифікації та кодування
товару, рішення яких через їх складність не можуть бути прийняті на
рівні ВН.

Порядок взаємодії відділу номенклатури з оперативними підрозділами КРМ
при вирішенні спірних питань класифікації та кодування товарів/

До ВН передається на розгляд спірні класифікаційні питання
вирішення яких не може бути знайдене в оперативному підрозділі,
а також розгляд класифікаційних питань щодо товарів, за якими згідно
з керівними документами Держмитслужби, має прийматися
класифікаційне рішення з обов’язковим залученням ВН.

На розгляд до ВН передаються спірні питання класифікації та кодування
товарів при декларуванні вантажів по ВМД в наступних митних режимах:
«ІМ40», «ЕК10». Розгляд спірних питань класифікації та кодування
товарів при декларуванні вантажу по ВМД у митному режимі «ІМ74»
здійснюється відповідно з технологією КРМ по роботі з МЛС.

Розгляд спірних питань класифікації та кодування товарів при
декларуванні вантажу по ВМД в інших митних режимах здійснюється за
розпорядженням керівництва КРМ.

На відповідних етапах митного оформлення оперативним підрозділом
перевіряється відповідність товару заявленого декларантом в графі
31 ВМД коду товару, який заявлений в графі 33ВМД.

Для перевірки відповідності заявленого у гр.33 ВМД коду товару
інспектори оперативного підрозділу та ВМП мають право, відповідно
п.2 ст.48 МКУ, вимагати надання додаткової інформації про товар,
використовувати висновки експертних організацій.

Оперативним підрозділом приймається рішення про митне оформлення
товару за заявленим кодом на підставі УКТЗЕД та наданих документів.

У випадку визначення оперативним підрозділом чи відділом митних
платежів (далі ВМП) іншого коду товару для митного оформлення
заявленого товару та відсутності чітких доказів для кодування
товару одним з розглянутих кодів, питання вважається спірним і
передається на розгляд до ВН.

Під спірним питанням класифікації та кодування товарів слід розуміти
невідповідність між кодом товару, який був заявлений декларантом та
кодом товару, що встановлений інспектором оперативного підрозділу
або інспектором ВМП на підставі товаросупровідних документів
та документів, які характеризують товар за його призначенням,
властивостями та іншими показниками або за результатами митного
огляду, при неможливості однозначно віднести товар до того чи іншого
коду УКТЗЕД.

Рішення про звернення оперативного підрозділу або ВМП до ВН приймається
начальником оперативного підрозділу або начальником ВМП.

Звернення оперативного підрозділу до ВН, у разі виникнення
спірного класифікаційного питання, оформлюється у вигляді запиту.

Запит оформлюється інспектором оперативного підрозділу або інспектором
ВМП у відповідності з вимогами наказу ДМСУ від02.12.1999 р. N 782.

Запит має бути обґрунтованим. У ньому обов’язково
зазначаються: — причина направлення до ВН;

— запропонований оперативним підрозділом код товару згідно з УКТ ЗЕД.

— точка зору оперативного підрозділу або ВМП з відповідного
класифікаційного питання; — пропозиції щодо можливого
вирішення відповідного класифікаційного питання;

— код товару, заявлений декларантом.

Запит щодо класифікації товарів, по яких, згідно з керівними
документами Держмитслужби, має прийматися рішення з обов’язковим
залученням ВН, здійснюється з обов’язковим посиланням на відповідні
керівні документи.

Оперативний підрозділ реєструє запит у журналі реєстрації
запитів під Nxx/yyy, де: «xx» — індекс оперативного підрозділу;
«yyy» — порядковий номер запиту.

До ВН разом із запитом передаються (оригінали та копії):

ВМД (МД-1, поштова декларація), завірена штампом «Підмитним контролем»,
з реєстраційним номером;

Копія картки акредитації суб’єкта ЗЕД та ксерокопія паспорту
уповноваженої особи;

Повний пакет документів, що поданий при митному оформленні;

Ілюстровані каталоги (при наявності);

Документи, що надають найбільш повну інформацію щодо назви,
характеристик та властивостей товару: технічна документація,
креслення, паспорт виробу, інструкція користувача, сертифікати якості
або аналізу, фотознімки (обов’язково зі зворотного боку
засвідчуються особистою номерною печаткою інспектора оперативного
підрозділу та містять посилання на відповідний реєстраційний
номер ВМД), специфікації та інші документи, які можуть бути
використані відділом при прийнятті класифікаційного рішення;

Експертні висновки щодо кодування товарів, що видаються
незалежними експертними організаціями, яким надано право займатись
класифікаційною експертизою (при наявності);

Форма акту визначена ПКМУ від 21.10.1998 р. N 1665″Про
порядок взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення
досліджень, необхідних для їх митного оформлення»;

Акт про митний огляд повинен містити дві складові частини. В першій
частині акту зазначаються результати огляду по ідентифікації
товарів зазначених у гр.31 ВМД з конкретним найменуванням
товарів, що були оглянуті та вид поставки (зібрані, розібрані,
частково розібрані). Якщо товар містить в складі» комплект»,
«набір», то до акту додається специфікація з переліком ідентифікованих
виробів, що входять до «комплекту», «набору».

В другій частині акту вказуються відомості встановлені за
результатами митного огляду: зовнішній вигляд, ступінь оброблення,
розміри, матеріал з якого вироблено товар, вид упаковки,
маркування, тощо. Зазначається інформація про товар, що є
визначальною для його класифікації згідно з УКТЗЕД та відрізняє його
від подібних товарів, наприклад: функції товару, призначення, а також
технічні, фізичні, споживчі та інші характеристики товару, які
дозволяють однозначно класифікувати його згідно УКТЗЕД.

Лист-зобов’язання власника МЛС про пере декларування вантажу — у
випадку коли вантаж знаходиться на МЛС у режимі»ІМ74″.

В листі надається зобов’язання, що при зміні коду товару по рішенню
відділу номенклатури, у випадку коли вантаж у подальшому залишається
на МЛС у режимі «ІМ 74» вантаж буде пере декларований МЛС згідно з
«рішенням по визначенню коду товару» не пізніше 14 календарних днів з
моменту винесення рішення.

Копії всіх документів, що надходять до ВН для вирішення спірного
класифікаційного питання, повинні бути скріплені(прошиті) та
засвідчені штампом «Під митним контролем» інспектора оперативного
підрозділу або особистим номерним штампом інспектора ВМП.

Оригінали документів повертаються до оперативного підрозділу, а в
справах ВН залишаються: запит, копії примірниками та документів, що
подані разом із запитом.

У випадку, коли для вирішення спірного класифікаційногопитання
необхідні додаткові дослідження у Центральній митнійлабораторії
(далі ЦМЛ), оперативним підрозділом до ВН надаються два пакети
документів, що зазначені у п.2.13. розділу II.

Зразки товару, які надаються до ВН повинні бути належним чином
запаковані у пластикову, дерев’яну, металеву, картонну або, у
виключних випадках, скляну тару, текстильну(брезентову) або
поліетиленову торбу, паперовий пакет у залежності від типу товару.
На зразки, що надаються до ВН, повинно бути накладене митне
забезпечення, щоб виключити можливість доступу до товару впродовж його
транспортування до відділу. Зразки товару обов’язково
супроводжуються Актом відбору пробі зразків встановленої форми. В
акті взяття проб та зразків товарів та інших предметів в графі
«назва проб та зразків товарів, що досліджуються» обов’язково
зазначати назву та артикул товару, зразки якого були відібрані.
Відбір проб та зразків товарів проводиться відповідно
найменуванню товарів задекларованих в гр.31 ВМД.

У разі, якщо відбір проб та зразків проводиться не по кожному
найменуванню (артикулу) товару, то в запиті до відділу
номенклатури робиться запис наступного змісту: «Товари задекларовані
в гр.31, гр. 32 «товар N__» ВМД N____ідентичні, але мають
відмінності, що не впливають на класифікацію товару, а саме:::..
Зразки надані в достатній кількості для класифікації товару.

Запит оперативного підрозділу або ВМП реєструється у журналі
реєстрації запитів відділу номенклатури під номером» zzz/xx/yyy»,
де: «xx /yyy» номер запиту оперативному підрозділу; «zzz» —
порядковий номер запиту відповідно до нумерації відділу
номенклатури. Номер запиту зазначається в «рішенні про
визначення коду товару» для здійснення контролю за виконанням
відповідного рішення оперативним підрозділом або ВМП.

При неможливості вирішення класифікаційного питання на підставі наданих
документів, ВН має право:

— запитувати додаткові відомості щодо товару;

ініціювати відбір проб та зразків оперативним підрозділом;

— ініціювати проведення повторного огляду товару інспекторами
оперативного підрозділу із залученням фахівців ВН. За результатами
такого огляду складається Акт про митний огляд з врахуванням вимог.

«Рішення про визначення коду товару» виноситься ВН відповідно
до «Технології роботи відділу номенклатури» з проведенням, при
необхідності, матеріалознавчої, хімічної, технічної експертизи в ЦМЛ з
відбором проб та зразків.

Порядок направлення документів, проб і зразків товарів до ЦМЛ
визначається «Технологією взаємодії відділу номенклатури КРМ з
Центральною митною лабораторією».

«Рішення про визначення коду товару», прийняте ВН, оформлюється
за встановленою формою у 3-х екземплярах (1-йекземпляр надається
суб’єкту ЗЕД для проведення митного оформлення; 2-й —
контрольний, передається до оперативного підрозділу через загальний
відділ; 3-й примірник залишається у справах ВН).

«Рішення про визначення коду товару» реєструється у журналі
реєстрації класифікаційних рішень під номером «N КТ -******», де:
«КТ» — абревіатура класифікаційного рішення; «******» — порядковий
номер рішення відповідно до нумерації, прийнятої у ВН, згідно
номенклатури справ КРМ.

Класифікаційне рішення містить відбиток штампу та підпис інспектора ВН,
штамп та підпис начальника відділу номенклатури.

Якщо відділом приймається класифікаційне рішення, яке не підтверджує
відомості, що заявлені декларантом у гр.33 ВМД, то для митного
оформлення складається нова ВМД. При складанні нової ВМД опис
товару в гр.31 повинен відповідати опису товару, що зазначений у
висновках «рішення про визначення коду товару».

На підставі другого (контрольного) екземпляру
класифікаційного рішення оперативний підрозділ систематично
перевіряє обов’язковість його використання при митному оформленні.

Рішення про визначення коду товару винесене ВН не є остаточним та
може бути скасоване Держмитслужбою України, згідно зп. 14 наказу ДМСУ
від 02.12.99 р. N 782.

«Рішення про визначення країни походження» реєструється у журналі
реєстрації рішень про визначення країни походження під номером «N КП —
******», де: «КП» — абревіатура рішення про визначення країни
походження; «******» — порядковий номер рішення відповідно до
нумерації, прийнятої у ВН, згідно номенклатури справ КРМ.

«Рішення про визначення країни походження» містить відбиток
штампу та підпис інспектора ВН, штамп та підпис начальника
відділу номенклатури.

Якщо відділом приймається рішення, яке не підтверджує відомості, що
заявлені декларантом, то для митного оформлення складається нова ВМД.
В новій ВМД у графі 44 в п. 9 під кодом «9000» згідно з
Класифікатором документів, затвердженим наказом Держмитслужби
від09.07.97 N 307 «Про затвердження Інструкції про порядок
заповнення вантажної митної декларації» проставляється номер рішення
про визначення країни походження товарів.

На підставі другого (контрольного) екземпляру «рішення про визначення
країни походження» оперативний підрозділ перевіряє обов’язковість його
використання при митному оформленні.

Рішення питань про надання преференційного режиму при митному
оформленні не належить до компетенції ВН.

Рішення про визначення країни походження товару винесене ВН не є
остаточним та може бути скасоване Держмитслужбою України, згідно з п.
16 наказу ДМСУ від 02.12.99 р. N 782.

2. Характеристика митного режиму реекспорту

Митний режим — це сукупність норм, що встановлені законами з питань
митної справи й залежно від заявленої мети переміщення товарів і
транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок
такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари,
відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на
підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного
контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України).
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних
процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо
тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних
документів, що підтверджують заявлений режим.

Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з
інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з
моменту їх увезення на митну територію України вивозяться з цієї
території в митному режимі експорту (стаття 196 Митного кодексу
України).

Цей митний режим застосовується виключно до товарів, що походять з інших
країн. Митним кодексом України встановлено, що товари можуть вивозитися
за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо:

1) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів
України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України,
укладеним у встановленому законом порядку, на реекспорт товарів;

2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, у якому вони
перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін
унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов
транспортування та зберігання;

3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України
з метою одержання прибутку;

4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік
з дня їх увезення на митну територію України.

Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється
виключно податковими законами України. До таких товарів також не
застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених
законом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211
“Деякі питання реекспорту товарів” Мінекономіки України вповноважено
видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються цим
Міністерством, а саме товарів:

• походженням з України, що здійснюється з території інших країн
відповідно до міжнародних договорів України;

• походженням з інших країн, що здійснюється за межі митної території
України.

Дозволи Мінекономіки на реекспорт товарів іноземного походження, раніше
ввезених в рамках угод про вільну торгівлю, надаються за умови
надходження від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України
письмової згоди на здійснення такої операції уповноваженого органу
держави походження цих товарів, якщо цього вимагають відповідні
міжнародні договори України (розпорядження Кабінету Міністрів України
від 13.04.05 № 97-р).

Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що
переміщуються через митний кордон України (затверджено наказом
Держмитслужби України від 07.10.2003 № 661), установлено, що товари,
увезені на митну територію України та розміщені у відповідний митний
режим, можуть вивозитися за межі митної території України в митному
режимі реекспорту, якщо дотримано такі умови:

• товари, що реекспортуються, перебувають у тому самому стані, у якому
вони перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін
унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов
транспортування та зберігання;

• товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України
з метою одержання прибутку;

• товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з
дати їх увезення на митну територію України;

• митному органу подано дозвіл Мінекономіки України на реекспорт
товарів, що входять до визначених відповідно до пункту 1 постанови
Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211 переліків;

• митному органу подано дозвіл Державної служби експортного контролю
України на реекспорт товарів, що підлягають державному експортному
контролю;

• у випадках, визначених статтею 30 Закону України від 16.04.91 №
959-XІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, митному органу подано
відповідний дозвіл.

Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що
переміщуються через митний кордон України установлено, що товари, які
реекспортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному,
фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за
переміщенням культурних цінностей тощо. До товарів, що реекспортуються,
також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків,
визначених законодавством України.

Список використаної літератури:

УКТ ЗЕД. – К., 2000.

Митний Кодекс України.

Митне право України. Підручник. – К., 2001.

Яцура С.І. Митні режими в Україні. – К., 2002.

Похожие записи