Реферат
на тему
Право та політична влада в регулюванні суспільних процесів
Одним з найважливіших показників зрілості будь-якого суспільства є
ступінь його демократичності. У соціальному розвитку демократії постає
способом реалізації суперечливості, вдосконалення і гармонізації
суспільства. За інших умов демократизація суспільства в Україні стає
вирішальним способом оновлення всіх сфер суспільного життя.
Демократія – форма державного політичного устрою суспільства, що
грунтується на визнанні народу джерелом влади.
Виникла демократія разом із появою держави, що перейшла на зміну
первіснообщинній формі суспільного життя. Характерною рисою демократії є
її еволюція. Великий прогрес у розвитку демократії започаткували
утвердження капіталізму й перемога буржуазних революцій в Англії,
Франції, інших країнах. Завдяки ліквідації кріпацтва і скасуванню
феодальних привілеїв сформувався цілий комплекс демократичних інститутів
і процедур, більшість з них використовуються й нині.
Для утвердження демократії необхідна висока політична культура населення
і саме в процесі демократизації ця культура і формується. Утвердитися
повністю і відразу демократія не може. для цього необхідно здійснити
цілий комплекс заходів у різних сферах суспільного життя, зміцнити
соціально існуючі соціально-політичні структури, сформувати
демократичний тип політичної культури, що вимагає тривалого часу.
Демократія – це явище і процес, що постійно розвивається. Осмислити
поняття “демократі”, її основних ознак дає можливість оцінити напрям
розвитку тієї чи іншої політичної системи, іі вірність демократичним
ідеалам і цінностям.
Поняття “демократія” використовуються не тільки для характеристики
історичних типів державно-політичного устрою, а й для характеристики
політичного процесу відповідними методами і процедурами, що
забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспільними
справами.
Розрізняють демократію пряму і представницьку.
Пряма демократія – це процес, за якого рішення ухвалюються на основі
безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян.
Однією з форм прямої демократії є проведення виборів на основі
загального виборчого права. Добровільно беручи участь у регулярних
виборах, громадяни в демократичному суспільстві мають можливість
безпосередньо впливати на формування органів влади різних рівнів.
Виявом прямої демократії є також референдуми, які проводяться з метою
ухвалення закону або інших рішень на основі виявлення волі народу щодо
найбільш актуальних питань державної політики і суспільно-політичного
життя в цілому.
Представницька демократія – порядок розгляду і вирішення державних і
громадських питань повноваженими представниками населення.
Саме інститути представницької демократії відповідають першочергову роль
у процесі ухвалення рішень. Особливо велике значення в системі цієї
демократії мають парламенти, склад яких формується через загальні
вибори, якими громадяни делегують своє повноваження для здійснення
функцій вищої законодавчої влади.
Важливе теоретичне і практичне значення має питання про критерії
демократії. Від цього залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а
й визначення матеріалів його подальшої демократизації. Загальноприйнятим
і найбільш важливим критерієм є можливість громадян брати реальну участь
в управлінні, у вирішенні як державних, так і громадських питань.
Суспільство не може бути демократичним, якщо його громадяни позбавлені
таких можливостей.
Серед головних критеріїв демократичності суспільства – наявність
фундаментальних прав і свобод людини. Справжній демократизм вимагає
усунення дистанції, що віддаляє проголошені права, та їх реального
втілення.
Принцип більшості не можна абсолютизувати і вважати його бездоганно
демократичним, якщо ігнорується право меншості та опозиції. В
демократичному суспільстві і більшість і меншість громадян цілком
рівними у своїх правах і свободах.
Демократична організація суспільства неможлива без дотримання принципу
плюралізму, який дає можливість управляти на основі врахування
множинного характеру громадської думки і позиції різних суб‘єктів
політики. У плюралістичному суспільстві з цією метою меншості надається
юридично гарантоване право на опозицію.
Якщо тоталітарна держава придушує опозицію, а авторитарна всіляко її
обмежує, то в демократичному суспільстві вона є органічним елементом
політичного процесу. Наявність опозиції в парламенті, а також в інших
сферах суспільного життя забезпечує реальний плюралізм думок і ідей , що
є необхідною умовою вироблення оптимальних рішень. Без опозиції виникає
реальна згода переродження демократії в диктатуру.
Важливим принципом демократії є принцип рівності. Сучасне тлумачення
принципу рівності виходить із того, що за демократії можлива і навіть
неминуча соціально-економічна нерівність громадян. Демократія передбачає
лише політичну рівність усіх перед законом, незалежно від соціального і
матеріального становища, але не може гарантувати однакового рівня життя.
Атрибутом демократії є також принцип поділу влади, відповідно до якого
законодавча і судова гілки влади відокремлені та достатньо незалежно
одна від одної. Водночас вони постійно взаємодіють між собою в процесі
формування і здійснення державної політики.
Загально визначеними демократичними принципами є виборність основних
органів державної влади при цьому демократія передбачає забезпечення
вільних виборів. Усі громадяни за таких умов мають виборні права і
реальні можливості брати участь у виборах.
Неодмінною ознакою демократичного суспільства є гласність щодо всієї
діяльності державних органів, політичних партій, громадських
організацій. Для цього забезпечується вільний доступ преси і
громадськості до інформації про діяльність усіх державних структур, про
всі напрямки внутрішньої і зовнішньої політики.
Серед інших напрямків демократизації суспільства можна вказати на
необхідність виробляти дієвих засобів боротьби з бюрократизмом: розвиток
реальної критики, радикальне зміцнення законності і правопорядку.
Великою загрозою для демократії є вульгарне ототожнення її з
уседозволеністю та безвідповідальністю. Демократія повинна опиратися на
законність і владу, що її забезпечує. Головною силою, що гарантує
законність і збереження демократичних норм і цінностей, є міцна державна
влада.
Демократизація суспільства вимагає такої політики, яка забезпечила б
розумний компроміс між зростанням політичної активності людей, з одного
боку, і збереженням порядку дотримання закономірності виключення
насильства під час розв‘язання виникших конфліктів – з іншого.
Література.
Політологія за редакцією О.В. Бабкіної, В.п. Горбатика – 1998.
Політологія: навчальний посібник. В. М. Піча, Н.М. Хома – 1999
PAGE
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
