Реферат
на тему:
Аналіз становлення публічної політики на Тернопільщині. 2005 рік
Регіональні політичні та громадські організації. Тернопільщина здавна
вважається в Україні “політично активною”. На всіх виборах явка жителів
нашого краю на дільниці становила, за даними ЦВК, в середньому не нижче
80-85%. Політичним питанням тернополяни завжди надають ключове значення.
Вони й досі пишаються тим, що першими серед обласних центрів України
зняли пам’ятник Леніну і дали прописку першій крайовій організації
Народного руху України. Нині на Тернопіллі засновано осередки майже 80
партій і понад двох десятків громадських організацій. Проте активних
суб’єктів публічної політики можна перерахувати на пальцях.
Зокрема, до таких можна віднести обласні організації партії
“Батьківщина”, Народного руху України, Української народної партії,
Конгресу українських націоналістів, партії “Реформи і порядок”,
Української республіканської партії “Собор”, Соціалістичної партії
України, Комуністичної партії та СДПУ(о). Решта партій “спливають” на
поверхню і демонструють активність лише під час виборчих кампаній. Вище
ж перераховані партії мають, як мінімум, хоча б по одному представникові
в місцевих радах. Так, наприклад, соціалісти мають у Тернопільській
міській раді одного свого представника – голову облорганізації Василя
Богачука, як і комуністи, яких представляє в ній депутат Василь Юрчишин.
Демонструючи позірну активність, місцеві партії та громадські
організації ще за часів Леоніда Кучми створили при главі
облдержадміністрації Консультаційну раду.
За даними управління внутрішньої політики Тернопільської
облдержадміністрації, найпомітнішими серед громадських організацій
завдяки своїй діяльності є обласне відділення ВО “Союз українок”, Ліга
українських жінок Тернопільщини, Спілка політв’язнів і репресованих,
“Просвіта”, Конгрес української інтелігенції, Українське реєстрове
козацтво, історико-просвітницьке товариство “Меморіал”, Всеукраїнське
об’єднання ветеранів, “Спілка Чорнобиль”, Спілка воїнів Афганістану,
Альянс молоді Тернопільщини, Всеукраїнська екологічна ліга, Галицьке
братство колишніх вояків УНА, Спілка офіцерів України, Асоціація молодих
депутатів Тернопільщини, Спілка власників землі. На зустрічах з
керівництвом області представники цих утворень розповідають про
проблеми, на які їм найбільше скаржаться тернополяни, пропонують
гуманітарні проекти з відзначення ювілеїв видатних діячів краю чи
обговорюють свої ж пропозиції щодо святкових акцій, пропонують
кандидатури своїх активістів для нагородження з нагоди державних свят.
На цьому їхня діяльність фактично й закінчується. Впливу, наприклад, на
кадрові призначення громадські організації не мають не те що на
обласному, але й навіть на міському рівні.
Дещо краща ситуація на Тернопіллі з партіями. Зв’язок усіх партій з
громадськістю Тернопільщини забезпечується через віча, збори та
опубліковані в місцевій пресі прийняті заяви, що друкуються переважно на
платній основі. Щоправда, на віча і партійні збори ходять здебільшого
люди літнього віку, про що не раз писалось у місцевих ЗМІ. А заяви про
найактуальніші проблеми як регіону і держави виявляються складеними так
примітивно, що їх читають хіба що самі партійці. Місцева преса розміщує
їх хіба що з огляду на оплату площі. Значно цікавіше проходять сесії
міської та обласної рад, на яких місцеві “оратори” від усіх партійних
утворень докладають неабияких зусиль, аби “засвітитись” у ЗМІ та
озвучити позицію своєї політичної сили.
Влада
Очолює Тернопільську обласну державну адміністрацію Іван Михайлович
Стойко, призначений на цю посаду Указом Президента України Віктора
Ющенка від 4 лютого 2005 року. У 2000-2001 роках він був керівником
управи Тернопільської крайової організації Народного руху України, у
2002 році був обраний головою Тернопільської обласної організації НРУ та
народним депутатом України.
Готуючись до парламентських виборів 2006 року, тернопільський губернатор
став керівником виборчої кампанії НРУ в області. Таке рішення ухвалила
рада Тернопільської крайової організації Народного руху України. Рада
також відзначила позитивну динаміку в лавах організації. Сьогодні
кількість членів НРУ на Тернопільщині сягає 6 тисяч. Протягом 2005 року
лави НРУ в Тернопільській області поповнили понад півтори тисячі нових
партійців.
Міським головою Тернополя є член НСНУ Богдан Левків, який свого часу
працював секретарем міської ради, а в 2002 році був обраний мером
обласного центру. Через свій м’який характер, а також і
недипломатичність міський голова нажив собі противників і ледь не
позбувся своєї посади. Процедуру імпічменту міському голові намагалася
здійснити громадська організація “Репортер” під керівництвом депутата
облради Ореста Муца. Однак нині справа затихла, а пан Орест очолив
облорганізацію Партії регіонів.
Експерти зазначають, що особливістю політичного життя Тернополя є
серйозне протистояння між депутатами міськради і мером Б. Левківим. В
опозиції до мера перебуває досить впливова фракція “Сила народу”, яка
нині нараховує 22 депутати. Найбільше невдоволення депутатів міськради
викликає той факт, що рішення з ключових питань приймаються кулуарно
виконкомом на чолі з мером. Сам Б. Левків вбачає в конфлікті суто
політичні мотиви. На його погляд, представники “Сили народу” на цьому
негативі збираються будувати свою виборчу кампанію.
Відкрите протистояння розпочалося після того, як у лютому 2005 року мер
спробував звільнити з роботи начальника оргвідділу міськради Миколу
Смаровайла. Оскільки Б. Левків уже був на той час членом НСНУ, а М.
Смаровайло – НРУ, то представники “Сили народу”, куди входить НРУ,
відразу ж побачили в цьому політичні переслідування. Відстоюючи “свою”
людину, “Сила народу” почала скликати позачергові сесії, які блокувалися
представниками НСНУ. У відповідь “Сила народу”, зі свого боку, теж
почала блокувати роботу міськради. На порядок денний позачергової сесії
було винесено питання про незадовільну роботу міського голови, для
прийняття якого забракло лише одного голосу.
Після закулісних перемовин із Народним союзом наприкінці червня цього
року “Сила народу” начебто зібрала необхідних 29 голосів (загальна
кількість депутатів міськради становить 43), пообіцявши НСНУ, що після
відставки мера його обов’язки виконуватиме представник фракції НСНУ.
Проте цей план не було здійснено. Сьогодні ж представники як НСНУ, так і
“Сили народу” взагалі заперечують існування такого плану.
В грудні 2006 року Б. Левків відмовився від пропонованого йому місця в
списках блоку “Наша Україна” до Верховної Ради. Своє рішення він
аргументував тим, що не бажає складати повноваження міського голови до
виборів-2006. Справжня ж причина, як здається, криється в тому, що
відразу три представники місцевого осередку НСНУ плекають намір
позмагатися за крісло мера. Це Богдан Левків, Петро Мандзій та Роман
Заставний. У грудні рада Тернопільської міської організації НСНУ
прийняла рішення рекомендувати конференції міської організації висунути
кандидатом від партії на посаду мера П. Мандзія, який нині очолює
фракцію НСНУ в Тернопільській міській раді. Його кандидатуру підтримали
17 членів ради. Р. Заставний отримав дев’ять голосів, а Б. Левківа
підтримала одна особа. Тому він не надто сподівається на підтримку НСНУ
і збирається висуватися від християнських громад міста.
Одним із резонансних питань політичного життя Тернопільщини стало
спорудження в обласному центрі пам’ятника лідеру Народного руху України
В’ячеславові Чорноволу. Районним осередкам партії було рекомендовано
долучитися до ініціативи Тернопільської міської організації НРУ, яка ще
в 2004 році оголосила про збір коштів на пам’ятник В. Чорноволу.
Своєю чергою, 1 листопада 2005 року представники тернопільського
осередку Партії регіонів повідомили, ніби Тернопільська облрада не
бажає, щоб у місті був пам’ятник засновникові Руху.
Виступаючи 1 листопада на сесії Тернопільської облради, голова
Тернопільського обласного відділення Партії регіонів, депутат облради
Орест Муц оприлюднив ініціативу тернопільських регіоналів, які вирішили
“взяти на себе почесну місію – на закумульовані кошти членів Партії
регіонів спорудити в Тернополі пам’ятник Герою України В’ячеславові
Чорноволу”. Оскільки оргкомітет зі спорудження пам’ятника В. Чорноволу в
Тернополі вже існує, регіонали запропонували об’єднати зусилля
оргкомітету та Партії регіонів. Вони заявили, що зобов’язуються відкрити
пам’ятник до 25 березня 2006 року – чергової річниці від дня трагічної
загибелі В. Чорновола. Але лише 8 депутатів Тернопільської облради із 68
зареєстрованих на початку сесійного засідання підтримали ініціативу ТОВ
ПРУ. Депутати наголошували на тому, що ідея спорудити пам’ятник В.
Чорноволу в Тернополі належить рухівському середовищу і висловлювали
занепокоєння з приводу того, як буде виглядати відкриття пам’ятника,
спорудженого на кошти Партії регіонів, хто буде присутнім на цьому
відкритті і які будуть зачитані промови.
Щоправда, одного пам’ятника В. Чорноволу національно-демократичним силам
Тернопільщини виявилося, напевно, замало, тож нині вже Народний союз
“Наша Україна” ініціює спорудження в Тернополі пам’ятника Євгенові
Коновальцю. “Євген Коновалець – символ національної доби” – таку назву
має заява, прийнята на засіданні президії Тернопільської обласної
організації політичної партії “Народний союз “Наша Україна”, –
повідомила 1 листопада прес-секретар Тернопільської облорганізації НСНУ
Христина Равлюк. У цій заяві зокрема говориться: “1 листопада 2005 року
минає 87-а річниця з дня проголошення Західноукраїнської Народної
Республіки. У 2005 році проведення урочистостей з нагоди вшанування
героїчних сторінок національно-визвольної боротьби вперше з часу
проголошення незалежності України проходить за активної підтримки
органів державної влади. Вшановуючи події “Листопадового Зриву” 1918
року та підтримуючи політику Президента України щодо увічнення пам’яті
видатних діячів УНР та ЗУНР, президія Тернопільської обласної
організації політичної партії “Народний союз “Наша Україна” виступає з
ініціативою спорудити у Тернополі (столиця ЗУНР протягом
листопада-грудня 1918 року) пам’ятник видатному діячу доби
національно-визвольних змагань – Євгену Коновальцю…” Крім того,
згадана політична сила ініціює обговорення ідеї спорудження пам’ятника
Є. Коновальцю серед жителів Тернопілля за участі представників
громадських організацій, засобів масової інформації, політичних партій,
трудових колективів, владних структур та органів місцевого
самоврядування.
Щодо реального становища і кількісного складу партій Тернопільщини, то
ця інформація тримається за сімома замками. Керівники партій кажуть лише
про “наближену” кількість і поступальний кількісний рух. Наскільки це
відповідає дійсності, перевірити неможливо. Управління внутрішньої
політики на запити журналістів відповідає, що не володіє такою
інформацією.
Ставлення тернополян до політичних сил та оцінка соціально-економічного
стану
Попри політичну стурбованість 70% опитаних тернополян оцінюють
соціально-економічну ситуацію в обласному центрі як незадовільну, а
найбільшою проблемою міста називають дорожнечу житла. Такі дані
оприлюднені Фондом регіональних інвестиційних досліджень. Про це
повідомив 27 жовтня через місцеві ЗМІ директор фонду Юрій Юрик.
Двома найбільшими проблемами міста тернополяни вважають зростання цін
(35% опитаних), зокрема на житло (30%). Відповідаючи на запитання про
те, яку проблему повинні розв’язувати органи самоврядування Тернополя
першочергово, опитані поставили на перше місце проблему житла (45%). На
другому місці опинилася проблема забезпечення публічності і відкритості
процесу формування доходів і витрат бюджету, усунення адміністративних
перешкод розвитку підприємництва (40%). І тільки третє місце посіла
проблема реорганізації роботи комунального господарства (15%). Житлова
проблема лідирує і в іншому пункті опитування. Виявилося, що саме вона
хвилює тернополян найбільше (30%), дещо меншою мірою їх турбує робота
комунальних підприємств (25%), а вже потім – низька заробітна плата
(15%).
Як це не парадоксально, але тернополяни заздалегідь не довіряють і ще не
обраній новій владі, яку й обиратимуть самі на найближчих парламентських
та місцевих виборах. Так, на запитання “Чи вірите ви в те, що перелічені
проблеми можуть бути вирішені владою?” 70% респондентів відповіли, що це
можливо тільки в далекому майбутньому. На новообрану в 2006 році владу
сподіваються лише 15% опитаних, за цього тільки 10% покладаються на
владу нинішню.
’
’
CEnM’Y\\///ooiessssssssssssssssssssssssssssssssssssss
A-A\Aoooooooooooooooooooooooooooo
;блдержадміністрації Івана Стойка. Друге місце за рівнем відомості серед
народу – в міського голови Тернополя Богдана Левківа, третє – в
народного депутата України, голови Тернопільської обласної організації
УНП Ярослава Джоджика, четверте – в голови Тернопільської міської
організації СДПУ(о) Володимира Мариновського. Водночас згідно з
результатами опитування найбільшою мірою тернополяни довіряють І.
Стойку, а найбільше не довіряють Б. Левківу.
Проводили в нашому краї опитування й інші організації. Всеукраїнське
опитування “Вибори на Майдані – вибори-2006”, яке проводила в Тернополі
молодіжна організація Партії промисловців і підприємців України,
засвідчило, що симпатії виборців у місті поступово змінюються. Про це
повідомив 23 жовтня власний кореспондент Західної інформаційної
корпорації.
Вереснева урядова криза внесла корективи до електоральних симпатій. Так,
за “Нашу Україну” проголосувало би 25,2% від загальної кількості
опитаних (790 осіб). Екс-прем’єр Юлія Тимошенко набрала би 32,3%
голосів. Набирає бали на Тернопільщині й Анатолій Кінах та очолювана ним
Партія промисловців і підприємців України. За нього проголосувало би
8,6% опитаних. За спікера парламенту Володимира Литвина віддали би
голоси 5,1% респондентів. Ліві політичні сили під час опитування набрали
загалом 9,1%. За представників колишнього провладного блоку
проголосувало би 6% опитаних, а Партія регіонів мала би 3%. Останні
події в державі спричинилися до постання в суспільстві прошарку людей,
які розчарувались у своїх попередніх уподобаннях і ще не визначилися з
поточними. Наразі вони голосували би проти всіх або ж казали, що не
вірять тим партіям, за які їм було запропоновано проголосувати.
Влада і бізнес-спільнота
Про якусь серйозну організовану бізнес-спільноту на Тернопільщині
говорити не доводиться. Нібито систематично справами підприємців
займається координатор Тернопільської регіональної комісії Ради
підприємців України при Кабінеті Міністрів України В. Дубовський, адресу
офісу якого в Тернополі, щоправда, знайти неможливо.
Голова Західноукраїнської асоціації птахівників, координатор
громадського об’єднання “Майдан” Роман Заставний має нині інший клопіт –
пташиний грип, якому він з усіх сил намагається протистояти в місцевій
пресі.
Громадські обговорення бізнес-проектів відбуваються під егідою БІЗПРО
здебільшого для того, щоб довести тернополянам нібито граничну
необхідність для міста будівництва нових споруд. Ці конфлікти вже
захлиснули Тернопіль, проте на так званих “обговореннях” ніколи не
виникає навіть ознак спротиву. Тому довіра до них в місцевого населення
залишається вкрай низькою. Організовують такі слухання підприємці, які
бажають протягти “своє” рішення. Вони потрібні їм для галочки, аби потім
на сесії міської ради сказати, що ніхто не висловлювався проти їхнього
проекту. Отож через такі рішення й постають пікети під міською радою
ледь не під час кожної сесії.
Зі зміною влади на Тернопільщині та з приходом до керма “помаранчевих”
навесні 2005 року був підписаний Меморандум про співробітництво між
органами виконавчої влади, місцевого самоврядування і суб’єктами
підприємницької діяльності. Його скріпили своїми підписами губернатор,
мер і представники бізнес-еліти. У меморандумі від 12 травня 2005 року
йшлося про те, що органи виконавчої влади зобов’язуються сприяти
вдосконаленню нормативно-правових актів з питань, які стосуються
діяльності підприємницьких структур, активно розвивати рівноправний
діалог між бізнесом і владою на засадах захисту економічних та
соціальних інтересів області, забезпечити прозорість та гласність в
ухваленні регуляторних актів, що приймаються органами місцевої
виконавчої влади та самоврядування відповідно до Закону України “Про
засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності”, сприяти покращенню інвестиційного клімату в Тернопільській
області, провести систематизацію механізмів надання реєстраційних
документів та документів дозвільного характеру шляхом часткового
делегування повноважень стосовно реєстраційних і дозвільних функцій
єдиному державному органу як на обласному, так і на місцевому рівні
(принцип “єдиного вікна”), забезпечити прозорість видаткової частини
бюджету та інше. Своєю чергою, підприємці зобов’язалися підтримувати
заходи уряду, спрямовані на економічне зростання в області, створювати
додаткові робочі місця, забезпечувати відкритість бізнесу для органів
влади, прозорість його діяльності, повноту нарахування та сплати
податків, запобігати ухиленню від їх сплати. Наскільки цей меморандум
буде втілено в життя, покаже майбутнє.
Що стосується показників соціально-економічного розвитку регіону, то
Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Тернопільської
області на 2005 рік в економіку краю передбачено було залучити 740 млн.
грн. інвестицій. Протягом першого півріччя в економіку області залучено
понад 243 млн. грн., тобто інвестування залишилося на рівні відповідного
періоду минулого року.
За даними департаменту економіки, 65% промислових підприємств Тернополя
є прибутковими. За 11 місяців 2005 року від них надійшло в бюджети всіх
рівнів 40,9 млн. грн., що на 13 млн. грн. більше, ніж за січень-листопад
минулого року, в тому числі до міського бюджету – 10,3 млн. грн., що
становить 103,4% до січня-листопада 2004 року.
Кількість діючих суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб на 10
тис. населення міста складає 79,5 проти 40 по області, а фізичних осіб –
316 проти 251 по області.
31 жовтня у залі засідань Тернопільської міської ради відбулася зустріч
під назвою “Проект економічного розвитку міст: попередній досвід і
перспективи для Тернополя”, на якій менеджер із питань інформації Ганна
Морозова та спеціаліст з питань публікації Зореслава Подольська
презентували проект Агентства США з міжнародного розвитку “Економічний
розвиток міст”, який має на меті підтримувати як загальнонаціональні,
так і місцеві ініціативи щодо залучення прямих іноземних інвестицій,
закладати підвалини довгострокового економічного зростання в українських
містах, допомагаючи органам місцевої влади в створенні сприятливих умов
для розвитку економіки, збільшенні надходжень до місцевих бюджетів,
появі нових робочих місць, та підвищенні рівня життя громадян.
Повідомлялося, що вісім міст другої хвилі мають намір приєднатися до
проекту в жовтні. Разом із трьома модельними містами – Бердянськом,
Кам’янець-Подільським та Комсомольськом – загальна кількість міст, що
прямо співпрацюють з цим проектом, становитиме сімнадцять. Виконавці
проекту планують докладати зусиль до розширення можливостей ведення
діяльності у сфері місцевого економічного розвитку, зокрема шляхом
створення або реорганізації відділів економічного розвитку
міськвиконкомів для забезпечення нової якості їх роботи.
Співпраця обласної влади з громадськими організаціями
Обласна влада намагається демонструвати відкритість у роботі з
громадськими організаціями, зокрема проводить регулярні зустрічі з їх
представниками. Для прикладу наведемо такий факт. Глава Тернопільської
облдержадміністрації І. Стойко зустрічався останній раз з активістами
громадських організацій краю 21 жовтня. “Облдержадміністрація
прислухається до пропозицій представників громадських організацій краю і
вважає, що лише за співпраці громади і влади ми зможемо досягти бажаного
результату”, – наголосив він. Цікавими і своєчасними були пропозиції,
які прозвучали під час зустрічі. Представники ветеранських організацій
звернулися до губернатора з проханням активізувати роботу з визнання
ОУН-УПА воюючою стороною та посприяти розв’язанню низки проблем,
пов’язаних із наданням інвалідності особам, що постраждали внаслідок
більшовицьких репресій. Торкалися лідери громадських організацій і
питання розвитку культурно-освітньої галузі на селі та збереження
національних цінностей, зокрема просили главу облдержадміністрації вжити
заходів, аби в маршрутних таксі не звучали низькопробні пісні іноземною
мовою. Звернули увагу учасники наради й на необхідність шанобливого
ставлення до святинь українського народу. За словами наукового
співробітника Тернопільського обласного музею політв’язнів та
репресованих Ігоря Олещука, в селах заростають травою могили борців за
волю України, занепадають символічні пантеони українських січових
стрільців та вояків УПА. Потребують допомоги одинокі комбатанти, котрі
на старості літ залишилися без опіки рідних та близьких. Про свої
проблеми говорили й представники Національної спілки письменників
України. Вони запропонували активізувати зустрічі учнівської і
студентської молоді з письменниками та поетами краю, а також розглянути
пропозицію про створення в області літературного музею.
Співпраця партій і громадських організацій
Партії Тернопільщини лише перед виборами починають демонструвати
підвищену активність і працю на благо простих тернополян. У міжвиборчий
період вони майже не працюють. У цьому можна переконатися, прочитавши
рішення чи не найулюбленішої місцевої партії тернополян – Народного
союзу “Наша Україна”. Зокрема, в другій декаді жовтня на засіданні ради
Тернопільської обласної організації НСНУ були прийняті ухвали про
суспільно-політичну ситуацію в державі, завдання обласної організації
напередодні виборів, стан розбудови партійних осередків та підготовку до
другого з’їзду політичної партії НСНУ. Крім того, рада ухвалила укласти
до 20 листопада угоди про співпрацю з громадськими організаціями, що
діють на території області, для координації роботи під час виборів. За
словами Олега Вітвицького, також було визначено квоти на участь в
обласній конференції партії, яка відбудеться на початку листопада.
Якраз напередодні виборів Тернопільська міська організація НРУ
запровадила для жителів міста та області безкоштовні юридичні
консультації, відкривши громадську приймальню, де щонеділі з 12.00
тернополян чекає фаховий правник. “Такі консультації, – зазначив
заступник голови Тернопільської облдержадміністрації, голова міської
організації НРУ Анатолій Вихрущ, – проводитимуться безкоштовно і
скористатися ними зможе кожен охочий”. Нещодавно схожий проект
започаткувала обласна партія “Батьківщина”. Щодо інших місцевих партій,
то про подібні речі наразі не йшлося.
Інформаційна відкритість влади
Влада Тернопільщини офіційно декларує свою інформаційну відкритість.
Так, у травні міська рада прийняла постанову № 4/16/156 “Про
забезпечення максимальної прозорості дій міської ради та безперешкодного
доступу громадян до суспільно-важливої інформації”. В міській раді було
створено “гарячу телефонну лінію”, яка функціонує кожного вівторка з 10
до 11 години. Протягом 2006 року такі “гарячі лінії” мають бути створені
при департаментах, управліннях і відділах міської ради. Водночас у цій
сфері залишається багато проблем. Тут на допомогу приходять міжнародні
організації.
На Тернопільщині діятиме проект Міжнародного республіканського
інституту, який має на меті вдосконалення методів інформаційної
співпраці влади з громадськістю. Ця установа провела дослідження в
окремих регіонах України, результати якого показали, що більшість
громадян мало поінформовані про роботу обласних державних адміністрацій.
Такий стан справ обумовлений не тим, що адміністрації погано працюють,
але тим, що не забезпечено належного інформування громадян про
діяльність органів виконавчої влади. Міжнародний республіканський
інститут виступив з ініціативою щодо проведення в регіонах
семінарів-тренінгів, участь у яких братимуть співробітники прес-служб
обласних та районних державних адміністрацій. Тренерами на таких
заняттях будуть американські фахівці в галузі паблік-рілейшен і відомі
вітчизняні журналісти.
Висновки
Минула річниця помаранчевої революції, і виявилося, що тернополяни
доволі сильно розчарувалися в її наслідках. За рік на Тернопіллі
фактично нічого не змінилося на краще, якщо не брати до уваги підвищені
зарплати чиновників. Інтелігенція в приватних розмовах закликає не йти
на вибори взагалі. Причина: голосувати за Януковича і його Партію
регіонів тернополяни не будуть принципово, а за своїх уже голосували не
раз, однак вони сподівань не виправдали. Більше того, цього разу
патріотичний (так званий “оранжевий”) табір виявився не тільки
розколотим, але й представленим у списках далеко не найкращими своїми
постатями, так що просто нема за кого голосувати. Обіцянкам нинішньої
влади вже й ніхто не вірить, бо вона себе повністю дискредитувала за
останній рік. Економічна ситуація в регіоні й надалі залишатиметься в
плаченому стані, допоки біля владного керма не стануть справжні
менеджери-професіонали, а не просто “файні хлопці-патрійоти”. У краї
набуває поширення песимістична думка: було би краще, якби область
приєднали до якогось економічно потужнішого регіону.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
