Реферат на тему:
Видатні підприємці. Шлях до успіху
Шляхи до успіху
Сказати, що минуле життя впливає на майбутні цінності та поведінку, – це
повторити аксіому. І Декому таке твердження видастьсь навіть занадто
очевидним. Кожен, хто хоч колись намагався щось комусь продати, розуміє
(для професійних продавців це вже на рівні інтуїції), що інформація про
походження клієнта чи потенційного партнера є чи не найціннішою при
побудові особистісних стосунків. Отже, для вирішення питання «хто такі
успішні підприємці?» варто спочатку з’ясувати їх минуле.
Але чи взагалі можливо визначити якийсь єдиний життєвий шлях, який був
би типовим для успішного підприємця та який неодмінно вплинув би на його
подальшу поведінку та успіх? Іншими словами – чи існує прототип успіху в
бізнесі та чи можна змалювати ціннісний портрет успішного підприємця?
Чи дійсно існує щось, що впливає на розвиток економіки та бізнесу?
Перед тим як відповідати на ці запитання, давайте визначимося з тим, хто
такий «успішний підприємець» в ширшому, глобальному значенні. Якщо
говорити про осіб, які, започаткувавши власну справу, досягли суттєвого
успіху на Заході, то успішними підприємцями можна вважати таких людей,
як Білл Гейтс (компанія «Майкрософт»), Генрі Форд (Ford Motor Company),
Сем Уолтом (компанія Wal-Mart), Тед Тернер (телекомпанія CNN). Але якщо
розглянути історію кожного з них зокрема, то будь-кому стане очевидним,
що між ними мало спільного. Отже, чи можна взагалі говорити про якийсь
єдиний, універсальний шлях до успіху не лише в українському, а й в
світовому бізнесі?
Відповідь: на перший погляд важко, але якщо кожного з вищенаведених
власників-засновників розглядати як певний еталон успіху, то виявиться,
що можна простежити чотири окремі типи життєвих шляхів, якими ці люди
пройшли. Просто потрібно розуміти, в чому саме полягає особливість
їхнього шляху до успіху та з яким саме типом бізнесмена ми маємо справу.
Перед тим як пропонувати глобальну типологію підприємців, маємо
відзначити, що мова йде виключно про засновників та власників компаній.
При формуванні вибірки для дослідження ціннісних характеристик
керівників успішних українських фірм мене не цікавили найняті менеджери
(навіть якщо вони працювали на посадах Генеральних директорів компаній).
Дослідження керівників компаній, проведені в різних країнах світу,
досить часто приводять до висновку, що світогляд і, відповідно,
психологічний (ціннісний) тип засновника компанії, суттєво відрізняється
від світогляду найнятого менеджера, навіть коли останній займає посаду
першої особи в компанії. Якщо говорити конкретніше, такі дослідження
показали, що в підприємців-засновників майже завжди більша схильність до
ризику, вищий рівень індивідуалізму. Різницю щодо поведінки в бізнесі
дослідники Aldrich & Zimmer (1986:3) окреслили так: «менеджер турбується
ефективним інвестуванням наявних ресурсів для того, щоб збільшити їх
фінансову віддачу. Підприємець прямує і досягає своєї мети (не
обов’язково фінансової), часто без наявних ресурсів. Для менеджера
збільшення інвестиційного ресурсу – це самоціль; для підприємця ресурси
– це лише засіб». Виходить, що ціннісний світ менеджера зовсім інакший,
ніж у підприємця. В цьому ракурсі доцільно процитувати спостереження
британського дослідника Алана Гібба (2002 р.), який довгий час вивчав
феномен «підприємливості» (в ширшому розумінні слова entrepreneurship):
«Бути менеджером – це робота. Підприємливість – це стиль життя».
Інноватори
Білл Гейтс
Людина, яка започаткувала на сьогоднішній день найбільшу в світі
компанію-виробника операційної системи Windows і ряду інших програм для
інформаційного забезпечення офісної роботи. Гейтс себе позиціонує як
інноватор, і це визначення стосується як його посади у власній фірмі –
Головний архітектор програм (а не Президент), так і його іміджу серед
громадськості. В основі даного іміджу – інноваторські здібності самого
Гейтса та постійний пошук нового створеною ним організацією.
Стратегічним завданням компанії «Майкрософт» є що-два роки випускати
суттєво нову операційну систему для ПК. Інше питання – наскільки це
завдання виконується останнім часом, але суттєвим в даному випадку є не
виконання, а імідж постійних інновацій, який випромінюється компанією на
ринок і уособлюється її засновником.
Генрі Форд
Американське коріння
Спитайте “Хто винайшов автомобіль?” і значна частина відповідей буде
“Генрі Форд”. Ця популярна помилка є своєрідною даниною людині, що
зробила автомобіль доступним для мільйонів. Хоча всі визнають, що
батьківщиною автомобіля є Європа, над його створенням працював цілий ряд
американських та європейських винахідників, приблизно водночас,
наприкінці 19 століття. І все ж, треба віддати належне Генрі Форду за
створення автомобіля, який змогли дозволити собі мільйони. Його головним
принципом був вислів: “Я збудую легковий автомобіль для безлічі людей…
ціна його буде настільки низькою, що жоден… не зможе відмовити собі в
ньому.” Завдяки далекоглядності та самовідданості Генрі Форда народилась
Ford Motor Company.
Початок
Три гіганти – сталь, нафта та транспорт – стали першою сходинкою для
Генрі Форда і початком Ford Motor Company. У 1864 році, через рік після
народження Форда, з’явились мартенівські печі та розпочалось сучасне
сталеве сторіччя.
Наступного року в нафтовій промисловості з’явився перший короткий
відрізок широкої мережі нафтопроводів, що з часом стала джерелом палива
для 75 мільйонів автомобілів. В 1859 року., американський континент був
забудований залізними дорогами.
Ford Motor Company почала працювати на невеликому заводі, що раніше
виробляв фургони, у Детройті 16 червня 1903 року. Активи компанії
складали інструменти, прилади, механічне обладнання, проекти, креслення,
патенти, декілька моделей та 28,000 доларів готівкою від 12 інвесторів.
Разом із Генрі Фордом, першими акціонерами молодої корпорації були
торгівець вугіллям, бухгалтер торгівця вугіллям, банкір, з яким працював
торгівець вугіллям, два брати, яким належав машинний цех, що виробляв
двигуни, тесляр, два юристи, службовець, власник галантерейної крамниці
та майстер водяних млинів та повітряних рушниць.
Перший автомобіль
Перший автомобіль, що пішов у продаж, був представлений як
“найдосконаліша машина на ринку” і “такий простий, що навіть 15-річний
хлопчик може ним керувати”. Першим покупцем став Др. Е. Пфеніг з Чикаго,
який придбав автомобіль через місяць після утворення компанії, на втіху
акціонерам, серйозно занепокоєним станом банківського балансу, що
скоротився вже до 223 доларів.
У наступні п’ять років молодий Генрі Форд, спочатку як головний інженер,
пізніше як президент, керував загальною програмою розвитку та
виробництва, що перемістилась з орендованого приміщення на Мак Авеню в
Детройті до значно більшої будівлі на вулицях Пікет та Бобьєн. Всього
1700 автомобілів – перші Моделі А – вийшли з колишнього заводу фургонів
протягом 15 місяців його роботи.
З 1903 до 1908 рр. Генрі Форд та його інженери з реактивною швидкістю
пройшли 19 літер алфавіту – від Моделі А до Моделі S. Деякі з цих
автомобілів були експериментальними моделями і не були представлені
широкій публіці.
Деякі моделі мали два циліндри, деякі чотири, одна – шість; в деяких
була ланцюгова передача, в деяких – карданна, двигун знаходився під
сидінням водія. Мабуть, найвдалішою з них була Модель N – невелике,
легке, чотирициліндрове авто, що коштувало 500 доларів. Шестициліндровий
лімузин за 2500 доларів, Модель К, продавався погано.
Початок правління Генрі Форда ІІ
Едсель Форд помер в 1943 році, саме тоді, коли його програма досягла
максимальної ефективності. Засмучений, старший Генрі Форд повернувся на
пост президента до кінця Другої Світової війни, коли він вдруге пішов у
відставку. Його старший онук, Генрі Форд ІІ, став президентом 24 вересня
1945 року. Він займав посаду голови правління директорів з 13 липня 1960
року до 13 березня 1980 року, та залишався головою Фінансового Комітету
до самої смерті у 1987 році.
Вже, коли зійшов з конвеєру перший післявоєнний автомобіль, Генрі Форд
ІІ планував реорганізацію та децентралізацію компанії. Втрачаючи
декілька мільйонів за годину, Ford Motor Company перебувала в критичному
стані. Маючи майже ті ж проблемами, як його дід на початку роботи,
молодий Генрі Форд ІІ мав побудувати автомобільну компанію заново.
Після остаточної передачі компанії під керівництво онука містер Форд
провів решту своїх днів зі своєю дружиною Кларою в їхньому маєтку “Фер
Лейн” в Дірборні, де помер 7 квітня 1947 року у віці 83 років.
Невдовзі після його смерті, два молодших онука, Бенсон та Вільям Клей,
зайняли більш високі посади в компанії.
В 1948 році всі великі автомобільні компанії представили на розсуд
публіки свої останні розробки. Після трьох років існування модифікованих
моделей ’42 року, процвітаюча післявоєнна Америка була готова до
революції дизайну в автомобільній промисловості.
8 червня 1948 року нова модель Ford 1949 року була з тріумфом
представлена в Waldorf Astoria в Нью-Йорку. Ford ’49 мав плавні лінії
дизайну, був обладнаний передньою незалежною підвіскою, і новими задніми
кватирками, що відкривались. Нововведенням було об’єднання кузову та
крил, яке стало стандартом майбутнього автомобільного дизайну. Завдяки
Ford ’49 Ford Motor Company повернула собі друге місце на конкурентній
арені виробників автомобілів. У 1949 році Ford продав близько 807,000
автомобілів, що принесло прибуток у 177 мільйонів доларів, у порівнянні
з 94 мільйонами у попередньому році. Це стало рекордом об’єму продажу
автомобілів з 1929 році.
Сем Уолтон
Безсумнівний король роздрібної торгівлі кінця XX століття. Усього за
кілька десятиліть він перетворив маленький магазин у центрі
провінційного містечка в Wal-Mart – найбільшу у світі мережу роздрібної
торгівлі. Натхнення, сміливість, оптимізм і важка праця Сема Уолтона
дозволила йому “осідлати” мрію і стати лідером світового бізнесу. Це не
просто історія успіху. Це своєрідні правила по веденню торговельного
бізнесу, затверджені справжнім професіоналом своєї справи. Надзвичайно
скромний, але завжди впевнений у своїх силах і можливостях.
Провінційний мільярдер
Найбільша торговельна мережа світу Wal-Mart зародилася в глухій
американській глибинці. Її творець Сем Уолтон віддавав перевагу
відкриттю магазинів на окраїнах міст. І не прогадав. Міста розрослися,
нерухомість подорожчала. А покупці, притягнуті низькими цінами, стали
приїжджати в Wal-Mart звідусіль.
П’ять доларів і десять центів
Свою кар’єру в торгівлі Сем Уолтон почав у крамниці батька, небагатого
фермера, де в дитинстві підробляв після школи. Під час Другої світової
війни він служив в армійській розвідці, а повернувшись із фронту, заклав
першу цеглу в підставу свого бізнесу. Було це в 1945 році в містечку
Ньюпорт (штат Арканзас), де проживало всього 4000 чоловік. Сем Уолтон
позичив у тестя $20 тис. і орендував по франчайзингу універсальний
магазин мережі «Батлер Бразерс».
У своєму першому магазині Уолтон увів систему самообслуговування й до
мінімуму звів витрати. Це дозволило знизити торговельну націнку. Обороти
нічим не примітної до цього моменту торговельної точки почали рости, і
вона перетворилася в найприбутковіший магазин міста. Згодом рекламне
гасло «Завжди низькі ціни» стало основою ділової філософії, який Сем
Уолтон дотримувався все життя.
Однак бізнес у Ньюпорте закінчився погано: хазяїн магазину відмовився
продовжувати франчайзинговий договір. Довелося кинути обжите місце й
починати все спочатку. В 1950 році молодий підприємець відкрив у місті
Бентонвілл другий франчайзинговий магазин, який назвав Walton’s
Five-and-Dime, що в дослівному перекладі означало: «В Уолтона за п’ять
доларів і десять центів». Тобто: «В Уолтона можна отоваритися по
дешевці».
Через багато років у своїй книзі «Виготовлено в США: як я створив
Wal-Mart» Cем Уолтон сформулював десять принципів, яких всі життя
дотримувався в бізнесі. І перше із цих правил говорило: «Будьте вірні
своїй справі й не сумнівайтеся в успіху».
Проти течії
Поступово Сем Уолтон втягнув у торговельний бізнес всю свою численну
родину: брата Бада, тестя, шурина, а згодом і дітей.
В 1954 році брати Уолтони орендували магазин у торговельному центрі,
розташованому в пригороді Канзас-Сіті. Бізнес пішов досить вдало, успіх
було вирішено повторити ще в одному торговельному центрі – на
батьківщині, в Арканзасі. Однак ця точка виявилася менш прибутковою.
Невдача наштовхнула Сема Уолтона на оригінальну думку: замість магазинів
у торгових центрах він вирішив створювати супермаркети на окраїнах
(спочатку вони називалися Waltons Family Center). Друзі відговорювали: у
таких районах жили небагаті люди й розраховувати на те, що вони будуть
активними покупцями, не доводилося. Але Уолтон усвідомлено вибрав
окраїни: оренда торговельних площ тут коштувала менше, а конкуренція з
боку інших роздрібних магазинів майже не відчувалася. В 1990 році ще
одне з «Правил Ведення Бізнесу» глава Wal-Mart сформулював так: «Треба
плисти проти течії. Не треба у всьому покладатися на здоровий глузд,
адже саме роблячи всупереч більшості, можна знайти свою нішу».
Бізнесмен з Арканзасу не прогадав: з роками окраїни перетворювалися в
обжиті райони, нерухомість у них дорожчала – і конкуренти вже не могли
наздогнати Сема Уолтона. В 1962 році він відкрив у місті Роджерс перший
магазин під вивіскою Wal-Mart. Протягом наступних 30 років мережа
однойменних торгових центрів стала лідером у США.
Війна витратам!
«Приділяйте більше увагу скороченню витрат, чим боротьбі з конкурентами.
Навіть геній може програти, якщо співвідношення доходів і витрат
виявиться не на його користь» – говорить Сем. Зниження витрат стало
центральним пунктом стратегії Сема Уолтона. Цієї мети були
підпорядковані всі його рішення: і відкриття магазинів у дрібних
населених пунктах, і придбання дешевих складських приміщень на окраїнах,
і розширення торговельних залів. Уолтон першим почав розміщати каси біля
виходу з торговельного залу, що дозволило обслуговувати більше покупців
меншою кількістю продавців…Всі магазини Wal-Mart майоріли значками, що
повідомляли покупцям про вигідні знижки. Уолтон назавжди змінив
представлення про роздрібну торгівлю. Його супермаркети стали своїми й
для жителів окраїн, і для покупців із центральних міських районів,
притягнутих низькими цінами.
Спочатку компанія Wal-Mart росла повільно. В 1970 році, коли вона була
перетворена у відкрите акціонерне товариство, мережу складалася лише з
18 магазинів з оборотом $44 млн. Але вже через десять років загальна
кількість магазинів зрослася до 276, а обсяг продажів – до $1,2 млрд.
В 1980-х Wal-Mart продовжувала розширюватися, незважаючи на протести
власників дрібних магазинів. Саме в ту пору виникла мережа «Сем Клубів»
– оптових центрів – і був відкритий перший суперцентр, що поєднував під
одним дахом гастроном і 36 відділів товарів народного споживання.
У цей же час Уолтон почав акцію під гаслом «Купуйте американське!». Він
призивав споживачів підтримувати вітчизняного виробника, щоб прискорити
розвиток американської економіки. Експерти заговорили про феномен
Wal-Mart, що складається з оригінальної стратегії ведення бізнесу й
лобіювання законів, які, з одного боку, забезпечують вільну торгівлю, а
з іншого боку – скорочують кількість робочих місць у США.
Правила Сема
До 1990 року мережа Wal-Mart з 1700 супермаркетів стала найбільшою в
США. Після цього почалося її глобальне розширення: були відкриті
представництва в Мексиці й Канаді. Завдяки гігантським масштабам
компанія Сема Уолтона могла дозволити собі витрати на завоювання нових
ринків. Жоден з її конкурентів не витримав би тягаря таких витрат.
У цей час Уолтон виробив цілий ряд корпоративних принципів, відомих
кожному «партнерові» – так у мережі прийнято називати всіх
співробітників. Наприклад, «правило заходу» – перефразування знаменитої
приказки «Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні».
Оперативна обробка запитів клієнтів і виконання замовлень у день
одержання, до заходу сонця, дотепер залишається одним із ключових
елементів корпоративної культури Wal-Mart. Тоді ж Уолтон сформулював
«принцип трьох метрів». Всі співробітники магазинів інструктуються:
виявившись на такій відстані від клієнта, вони повинні подивитися йому в
очі, привітатись і запропонувати допомогу.
Всі торгові центри мережі Wal-Mart були сплановані однаково. Таким
чином, у якому би місті не виявилися їхні постійні покупці, вони швидко
знаходять потрібні секції й товари.
Всі працівники Wal-Mart стали носити уніформу. Для рядових
співробітників це сині піджаки з іменними картками на груди, а для
менеджерів обов’язкові кольорові сорочки й краватка. А головним
корпоративним принципом творець мережі проголосив згуртованість: «Ми
звичайні люди, віддано й ретельно працюючі разом, щоб досягти
неймовірних результатів. У кожного з нас своя історія, віра й різний
колір шкіри, але всі ми однаково віримо, що кожна людина гідна поваги».
В 1992 році торговельна імперія Wal-Mart похитнулася, вражена смертю
засновника. Але надалі під керівництвом його сина Робсона Уолтона, що
став головою ради директорів, і генерального директора Дэвида Гласса
вона розвивалася не менш успішно. Висока активність американських
споживачів забезпечила базу для нарощування оборотів. Зараз компанія
контролює близько 30% продажів товарів народного споживання США, і, за
прогнозами аналітиків, ця цифра може незабаром перевищити 50%. В 2002
році, за даними, отриманою компанією UBS Warburg, мережа Wal-Mart
продавала товари в середньому на 14% дешевше, ніж конкуренти. Вона стала
невід’ємною частиною американської економіки й культури споживання.
Але головної рушійної силоміць розвитку й заставою майбутніх прибутків
стала програма невпинного глобального розширення. Зараз компанія,
заснована Семом Уолтоном, крім США, працює в дев’яти країнах світу.
Зворотна сторона медалі
Wal-Mart – найулюбленіші компанія й у той же час компанія яку найбільше
ненавидять в США. Зараз в американських судах розглядається близько 40
позовів, поданих проти магазинів цієї мережі. А в Інтернеті є сайт, на
якому наведена безліч доказів того, що Сем Уолтон – втілення сатани на
землі: наприклад, якщо скласти числа в даті його народження, вийдуть
диявольські три шістки.
Одна із причин такої ненависті в тім, що громадськість багатьох штатів
думає: такі великі мережі, як Wal-Mart, витягають гроші з міст, змушують
їхні виробничі підприємства працювати на грабіжницьких умовах.
Судові скандали показали ще одне джерело скорочення витрат мережі.
Виявилося, що Wal-Mart недооцінює працю своїх «партнерів» і не надає їм
достатніх соціальних гарантій. Був момент, коли середня річна зарплата
працівника торговельної мережі становила $13 тис., тоді як офіційна риса
бідності в США проходила на рівні $14 тис. Співробітники, яким не
вистачало грошей на медичну страховку, одержували допомогу за рахунок
держави. Іншими словами, успіх компанії оплачувався з кишень платників
податків. І все це відбувалося незважаючи на правила, сформульовані
Семом Уолтоном: «Ділити прибуток з партнерами, адже всі співробітники –
це саме партнери», «Вчіться слухати й викликати на відверту бесіду всіх
співробітників компанії».
Довелося Wal-Mart шукати слова виправдання: всі нинішні проблеми –
наслідок уповільнення економічного росту в США, текучість кадрів у
компанії насправді скоротилася з 70% до 45%, а її власники ініціювали
проведення програми допомоги інвалідам, студентам та іммігрантам.
Однак місце самого сімейства Уолтонів у діловій еліті економічні
труднощів Америки тільки покращилось. У міру того як втрачали свої
мільярди комп’ютерні генії Білл Гейтс і Пол Аллен, всі п’ятеро нинішніх
спадкоємців Сема Уолтона багатіли. По рейтингу журналу Forbs всі вони
входять у десятку найбільш заможних людей світу, маючи сукупний капітал
майже $100 млрд. Сьогодні це найбагатша родина у світі.
WAL-MART СЬОГОДНІ:
Найбільша торговельна мережа світу (у три рази більша другої по розмірі
мережі супермаркетів – французької «Карефур»).
Володіє 79% всіх торгових центрів у США.
В усім світі в компанії Wal-Mart працює близько 1,3 млн. чоловік.
За підсумками 2004 року обсяг продажів Wal-Mart склав $597,7 млрд.
Висновок:
Отже, передусім необхідно розуміти самого себе. До якого типу
підприємця-власника ви б хотіли належати чи належите вже? Запропонована
типологія не є вичерпною, а межі між типами нечіткі.
Секрет успіху (якщо такий взагалі можна визначити) кожного з
представлених типів полягає в тому, що кожен з них, зрозумівши власні
пріоритети, знаходив партнерів з іншими – такими, які могли б
доповнювати, створювати синергію.
У майбутньому виграють ті, хто зуміє побудувати мости між власними
ціннісними світами та світоглядами партнерів – не лише з інвесторами,
але й також з потужним ресурсом інноваторів – отже, зі світом малого та
середнього бізнесу.
Список використаної літератури:
Wynnyckyj, Mychailo. Institutions and Entrepreneurs: Cultural
Transformation in Post-Soviet Ukraine’s ‘De Novo’ Market Sphere. Ph.D.
dissertation, Faculty of Social & Political Sciences, University of
Cambridge (U.K.), 2003.
Михайло Винницький «Підприємцю, пізнай себе сам!». Журнал
“Києво-Могилянська Бізнес Студія” №9.
Official site Ford Motors Company.
Журнал «Свой бизнес»
Sam Walton «Made in America. My story».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
