Реферат на тему:
Теоретичні аспекти формування системи управління економічними ризиками
підприємств
Основна мета управління ризиками у сучасних умовах розвитку української
економіки полягає у тому, щоб попередити банкрутство підприємства та
забезпечити прибуткову діяльність при найменших втратах. У зв’язку з цим
актуально стоїть питання формування дієвої системи управління
економічними ризиками, яка повинна забезпечувати економічну стабільність
діяльності підприємства у нестабільних кризових умовах.
Ґрунтуючись на визначенні поняття “система”, наведеному в ДСТУ
ISO 9000 – 2001 [1], як на нашу думку, під системою управління
економічними ризиками слід розуміти сукупність взаємопов’язаних і
взаємодійних задач, принципів, факторів, підходів, методів та етапів
управління, які забезпечують досягнення поставлених цілей в умовах
ризику і невизначеності.
Дослідження генезису формування окремих теоретичних положень з
управління економічними ризиками підприємств привело до висновку про
необхідність розгляду зазначених у визначенні складових системи
управління ними з позицій поєднання різних підходів до управління.
Формування будь-якого елемента системи управління, як на нашу думку,
пов’язане з певним теоретичним підходом до управління, про що і свідчить
рис.
Розглянемо кожну складову системи управління. Так, ґрунтуючись на
теоретичних засадах цільового підходу сформулюємо мету, задачі та
принципи управління економічними ризиками. Метою управління економічними
ризика-ми є успішне функціонування підприємства в умовах ризику і
невизначеності. Для досягнення цієї мети слід поставити і розв’язати
такі задачі: 1) виявлення можливих економічних ризиків; 2) якісна і
кількісна оцінка економічних ризиків; 3) вибір методів зниження та
запобігання економічним ризикам; 4) компенсація уже завданих в
результаті настання ситуації ризику збитків.
Рис. Структура системи управління економічними ризиками підприємств та
підходи до її формування
Реалізація поставлених цілей і задач вимагає уточнення і систематизації
принципів управління ризиками. На нашу думку, доцільним було б виділення
п’яти груп принципів управління ризиками: загальних принципів та
принципів реалізації цільового, функціонального, процесного й
структурного підходів.
Успіх управління ризиками залежить від багатьох факторів, які доцільно
класифікувати за чотирма категоріями: фонові фактори, фактори
посереднього впливу, фактори прямого впливу, внутрішньофірмові фактори.
Ризикотвірні фактори впливають на зміст функцій управління економічними
ризиками. Аналіз теорії і практики управління показав, що перелік
функцій управління у різних науковців відрізнявся як за кількістю, так і
за змістом. Традиційно виділяли чотири функції: планування, організацію,
мотивацію, контроль [2]. Враховуючи сучасні тенденції розвитку
менеджменту, як на наш погляд, управління економічними ризиками можна
представити у вигляді сукупності таких функцій, як аналіз, планування,
організація, координація, контроль, стимулювання.
В умовах невизначеності економічного середовища на підприємствах
актуальним є створення спеціальних підрозділів або функціональних
підсистем з управління економічними ризиками. Як для українських
підприємств оптимальним є створення постійно діючого комітету та
тимчасових груп з управління економічними ризиками, що дозволить значно
скоротити витрати, пов’язані з управлінням економічними ризиками.
Будь-які методи, управлінські заходи, функції мають застосовуватись в
певній послідовності. Щодо процесу управління економічними ризиками, то
його слід представити у вигляді такої сукупності етапів: визначення
теоретичних аспектів управління; виявлення економічних ризиків;
виявлення та оцінка факторів ризику; оцінювання рівня економічних
ризиків і пошук резервів їх зниження; прийняття антиризикових рішень та
розробка керуючих дій; контроль за виконанням прийнятих рішень.
Найбільш проблемною областю в формуванні системи управління економічним
ризиками є вибір методичного забезпечення. Традиційно у його складі
виділяють: якісну і кількісну оцінку ризиків. Слід зазначити, що вибір
конкретних методів і методик повинен залежати від виду та мети
діяльності підприємства і бути спрямований на комплексну діагностику та
оцінку ризиків.
Таким чином, новизна отриманого наукового результату полягає у
створенні універсальної схеми системи управління економічними ризиками
підприємств з урахуванням теоретичних засад цільового, ситуаційного,
структурного, функціонального та процесного підходів. Перспектива
подальших наукових досліджень в даному напрямку полягає в формуванні
аналогічних схем для підприємств різних галузей економіки.
Література:
Державний стандарт України “Системи управління якістю. Основні
положення та словник.” (ISO 9000: 2001). – К.: Держстандарт України,
2001. – 27 с.
Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: пер с англ. –
М.: Дело, 1992. – 702 с.
Система управління економічними ризиками підприємств
Мета
Задачі
Принципи
Фактори
Функції
Етапи
Методи
Підсистеми
Цільовий підхід
Ситуаційний підхід
Функціональний підхід
Системний підхід
Процесний підхід
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
