Реферат на тему:

Сучасний розвиток малого підприємництва в Україні

Сучасна парадигма розвитку малого підприємництва в Україні закріплена у
Конституції України і гарантує право на приватну власність та право на
зайняття підприємницькою діяльністю [1, с. 42-48]. Дана тема є досить
актуальною. Зацікавленість держави в розвитку малого бізнесу полягає,
насамперед, у вдосконаленні структури ринку, органічному синтезі
підходів державної політики регулювання малого бізнесу. Наразі
стратегічними напрямами державної політики в контексті економічної
глобалізації є підтримка малого підприємництва як невід’ємна складова
діяльності уряду України, що має здійснюватись шляхом створення
сприятливих умов для залучення інвестиційних ресурсів, накопичення
капіталу у цьому секторі економіки.

Завдання цієї роботи наступні:

визначити напрями розвитку малого підприємства України в контексті
економічної глобалізації;

здійснити аналіз динаміки розвитку малих підприємств за формами
власності та видами економічної діяльності;

виявити пріоритети вдосконалення окремих видів діяльності малих
підприємств за рахунок наукового підходу до розвитку стимулюючих заходів
щодо підвищення продуктивності праці й забезпечення високої якості
обслуговування споживачів.

Метою роботи є вивчення та аналіз сучасного стану малого підприємництва
в Україні та розробка конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.

Входження України в стан економічної стабілізації визначає особливу
актуальність стратегії широкомасштабного розвитку малого підприємництва,
формування відкритої економічної моделі в нашій країні. Ця стратегія
складається з багатьох напрямів. Важливе місце посідає питання зміцнення
економіки держави, що є одним із головних чинників підвищення
конкурентоспроможності держави на міжнародних ринках. Все це вимагає від
державних органів формувати чітку, продуману стратегію розвитку малого
бізнесу, яка врахувала б особливості потенціалу України[7].

Практично в усіх розвинутих країнах держава бере активну участь у
формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш
доцільних і ефективних напрямів. В Україні реалізація програми Уряду
щодо підтримки малого підприємництва дала змогу розв’язати комплекс
проблем. Зокрема, на початок 2006 р. в країні зареєстровано 295,1 тис.
малих підприємництв різноманітних форм власності, що на 77,2 тис.
одиниць, або на 35,4% більше, ніж у 2000 р. На цю саму дату
середньорічна кількість найманих працівників малих підприємств становила
1,8 млн осіб порівняно з 1,7 млн, або збільшилась на 5,9% порівняно з
2000 р. На 10 тис. наявного населення кількість малих підприємств на
01.01.2006 р. становила 63 одиниці і збільшилась на 19 одиниць, або в
1,4 раза, при цьому у 2005 р. середньорічна кількість найманих
працівників малого бізнесу становила 19,6% до кількості найманих
працівників підприємств — суб’єктів підприємницької діяльності та зросла
на 4,5 відсоткових пункта, або в  1,3 раза порівняно з 2000 р.[2, С
319].

Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, спонукають до
переосмислення змісту багатьох економічних категорій, їх ролі в
діяльності малих підприємств, розширення можливостей управління
чинниками впливу на ефективність функціонування цих суб’єктів в умовах
ринку та економічної глобалізації.

Аналіз основних показників малих підприємств за формами власності у 2005
р. показує, що пріоритетні напрями розвитку надавалась приватним формам
господарювання, питома вага яких становила — 95,1%, а комунальна та
комунальна корпоративна — 3,9, державна та державна корпоративна всього
1,0% від кількості підприємств, що мали доходи від реалізації продукції,
робіт та послуг. Як видно із табл. 1. приватні підприємства одержали
96,2% доходу від реалізації продукції, робіт та послуг, комунальні та
комунальні корпоративні — 2,7, державні та державні корпоративні лише
1,1%. В умовах ринкової економіки вкладання капіталу має бути
ефективним. У даному випадку йдеться про ефективне використання
капіталу, пов’язаного з виробництвом і реалізацією продукції, товарів
(робіт, послуг) та одержання прибутку від реалізації.

Таблиця 1

Основні показники малих підприємств України за формами власності у 2005
р. [2, с. 319]

Форма власності

 

  Підприємства, що мали обсяги реалізації Дохід (виторг) від реалізації
продукції (робіт, послуг) Фінансовий результат від звичайної діяльності,
млн грн

Кількість одиниць Питома вага, % млн грн Питома вага, %

Усього 205 331 100,0 90 918,1 100.0 -529,0

у тому числі:

приватна 195 321 95,1 87 535,3 96,2 -316,5

державна та державна корпоративна 1969 1,0  

917,1  

1,1

  -61,8

комунальна та  комунальна  корпоративна 8 041 3,9 2 465,7 2,7 -150,7

Як свідчать дані табл. 1. загальні збитки від діяльності малих
підприємств, які мали обсяги реалізації у 2005 р., становлять 529 млн
грн, у тому числі: 316,5 млн грн (59,8%) приватні підприємства, 150,7
(28,5%)- комунальні та комунальні корпоративні, 61,8 млн грн (11,7%) —
державні та державні корпоративні. Такий негативний фінансовий результат
малих підприємств можна пояснити тим, що тільки операційні витрати з
реалізації продукції, робіт та послуг дорівнювали у 2005 р. 85854,6 млн
грн, або 94,4% до доходу від реалізації: у підприємствах приватної
власності — 93,0%, комунальної та комунальної корпоративної — 138,5%,
тобто вище за виторг від реалізації майже в 1,4 раза, державної та
державної корпоративної власності майже -на 9,9% [2, с. 319].

Сучасною парадигмою управління витратами малих підприємств за видами
економічної діяльності слугує концепція реалізації продукції, товарів,
робіт, послуг, орієнтація на вимоги споживача. Разом з тим операційні
витрати, на наш погляд, надто високі. У середньому по Україні вони
становили — 94,4% від доходу (виторг від реалізації) і коливалися за
окремими видами економічної діяльності від 88,4% — оптова й роздрібна
торгівля; торгівля транспортними засобами: послуги з ремонту — до 109,9%
— операції з нерухомістю, що здається в найом та послуги юридичним
особам (табл. 2).

Таблиця 2

Показник ефективності діяльності малих підприємств за видами економічної
діяльності у 2005 р. [2, с. 319]

Види

економічної діяльності Операційні витрати

з реалізації продукції (робіт,

послуг), млн грн Дохід (виторг) від

реалізації продукції

?Колективні, громадські та особисті послуги 1 761,9 1 773,8 99,3

Отже, виходить, що малі підприємства, діяльність яких пов’язана з
операціями з нерухомістю, здаванням в найм та наданням послуг юридичним
особам, на 100 грн доходу від послуг мають видатки 109,9 грн. Тут не
зрозуміло, на які кошти функціонують ці підприємства? Результати аналізу
дають підстави стверджувати: наявна «тіньова економіка» у цьому бізнесі,
малі підприємства України працюють неефективно, а тому не оптимізують,
не концентрують фінансові ресурси на розвиток інноваційних процесів.
Такий підхід не забезпечує створення та випуск нових видів високоякісної
продукції, що позитивно сприяло б сталому розвитку економіки України. Не
всі напрями урядових програм розвитку малого підприємництва вдається
виконати. Саме тому в Указі Президента України «Про заходи щодо
забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької
діяльності» (від 15.07.2000 р.) накреслено додаткові заходи з ліквідації
бар’єрів, які стримують розвиток підприємства [3]. Цим Указом
передбачено:

— забезпечити контрольований доступ малих підприємств до державних
ресурсів;

— сприяти розвитку франчайзингових відносин;

— вживати в установленому порядку заходи щодо поступового переходу від
державного регулювання підприємницької діяльності до її регулювання на
засадах соціального партнерства.

Але, як показує практика останніх років, відсутність сприятливих умов
для розвитку підприємництва базується на недосконалості механізмів
державного регулювання, а саме: податкова та фінансово-кредитна система
не відповідає вимогам сьогодення; недосконала система державного
регулювання ціноутворення; диспропорції у перерозподілі податкових
зборів між центром та регіонами тощо.

Зважаючи на це, малі підприємства в Україні, як правило, невеликі — в
кожному з них у 2005 р. працювало в середньому 6 осіб, що в 1,3 раза
менше, ніж у 2000 р. та у 8,3 раза нижче нормативного показника. Крім
того, дохід від реалізації на одне мале підприємство у 2005 р. нижче,
ніж у 2000 р. в 2,1 раза [2, с. 314, 319; 4, с. 298, 301]. За видами
економічної діяльності на початок 2006 р. малі підприємства
розподілились таким чином: оптова й роздрібна торгівля і торгівля
транспортними засобами, послуги з ремонту -101,4 тис. (34,4%); операції
з нерухомістю, здаванням у найом та послуги юридичним особам — 59,4
(20,1%); промисловість — 44,8 (15,2%); будівництво — 28,7 (9,7%);
сільське господарство, мисливство та лісове господарство — 15,1 (5,1%);
транспорт і зв’язок -14,3 (4,8%); колективні, громадські та особисті
послуги — 10,6 тис. (3,6%); на інші види малих підприємства припадає —
7,1% (2, с 315).

Дослідження динаміки малих підприємств за видами економічної діяльності
свідчить, що найвищі темпи зростання їх кількості спостерігаються на
ринку операцій з нерухомістю, здаванням в найом та наданням послуг
юридичним особам — в 2,3 раза, у сільському господарстві — в 1,9 раза;
охороні здоров’я та соціальній допомозі — майже в 1,9 раза, транспорті і
зв’язку — в 1,7 раза, будівництві — в 1,6 раза тощо. Якщо ж порівняти
частку продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої
продукції по Україні в динаміці, то ми доходимо висновку: за 2005 р.
вона становила 5,5% та зменшилася порівняно з 2000 р. на 2,6 відсоткових
пункта, а частка продукції малих підприємств в обсязі реалізованої
промислової продукції у 2005 р. становила всього 2,3%, що менше ніж у
2000 р. на 0,6 відсоткових пункта [2, с. 318, 323].

Таким чином, у результаті дослідження стану, тенденцій і закономірностей
розвитку діяльності малих підприємств України виявлено значні проблеми:
темпи зростання малих підприємств, які здійснюють операції з
нерухомістю, перевищують середні темпи зростання по Україні у 2005 р, в
1,7 раза, але вони мають збитки від своєї діяльності в сумі 135,8 млн
грн. Усі ці особливості розвитку показників малих підприємств дають
підстави для сумнівів у прозорості  формування  фінансових результатів.

Це свідчить про відсутність виваженої податкової, фінансової політики з
боку державних органів влади або необізнаність їх у реальних можливостях
малого бізнесу, відсутність контролю за рухом капіталу малих
підприємств. Жоден підприємець не буде працювати декілька років поспіль
збитково.

Разом з тим розвиток нових технологій і ринків призвів до того, що
сьогодні в Україні, як ми вже зазначали, спостерігається значне
зростання малих підприємств. З огляду на їх економічної діяльності та
власності, державні органи владі не в змозі своєчасно реагувати на зміни
економічних умов життєдіяльності цих суб’єктів. Практика показала, що у
сфері економіки відбуваються докорінні зміни, які супроводжуються
фундаментальною трансформацією бізнес-процесів і системи та зумовлені
економічною глобалізацією. Істотно змінюється характер і спрямованість
процесів організації, виробництва, реалізації, інвестування та
конкуренції[6].

Незважаючи на певні досягнення малих підприємств України, значна частка
їх доходів приховується і тому держава нічого не отримує від цих
досягнень. Основною проблемою забезпечення позитивних фінансових
результатів є: низька конкурентоспроможність та інвестиційно-інноваційна
активність; низький рівень розвитку виробничої та соціальної
інфраструктури малих підприємств, що стримує їх економічне зростання;
нераціональне використання людського потенціалу[6].

Наразі пріоритетами діяльності малих підприємств має бути вдосконалення
механізмів стимулювання розвитку бізнесу, створення умов для підвищення
конкурентоспроможності, а державні органи влади повинні вдосконалити
нормативно-правові передумови щодо податкової реформи з метою зміцнення
фінансово-економічної основи малих підприємств. Фінансове забезпечення
реалізації стратегічних пріоритетів має здійснюватися за рахунок власних
коштів малих підприємств та залучених коштів інвесторів.

Література:

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р. — К, 1996.-64 с.

Статистичний щорічник України за 2005 р. / Державний комітет статистики
України; За ред. О.Г. Осауленка: Відп. за вип. В.А. Головко. — К.:
Консультант, 2006. — 575 с.

Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення підтримки та
подальшого розвитку підприємницької діяльності» // Урядовий кур’єр. —
2000. — № 133.

Статистичний щорічник України за 2000р. / Державний комітет статистики
України; За ред. О.Г. Осауленка: Відп. за вип. В.А. Головко. — К.:
Техніка, 2001. -598 с.

Державна програма соціального і економічного розвитку України на 2007 р.
— К., 2007.- 371 с.

Мерзляк А.В., Покатає ва О.В., Михайлова Г.О. Сучасна парадигма розвитку
малого підприємництва України в контексті економічної глобалізації//
Держава та регіони, №4, 2007, 165-169 с.

Фокіна Н. П., Бокій В. І., Економічна безпека підприємства —
найважливіша складова фінансової стійкості// Актуальні проблеми
економіки, №8, 2003, 111-113 с.

Похожие записи