Реферат на тему:
Роль інформації в управлінні підприємством
В сучасних умовах надзвичайно динамічного середовища інформація
відіграє все більш важливу роль як ресурс, і як товар, стає все більш
релевантною у якості вхідного фактору виробництва. Мануєль Кастельс
називає інформацію сировиною, яка характеризує нову
«інформаційно-технологічну парадигму»[1]. «Інформація перетворюється на
стратегічний ресурс, від якого залежить конкурентноздатність всіх
підприємств», – наголошує Мілан Желени[2]. А Е. Філіп і В. Томас[3]
порівнюють інформацію з «клеєм, що тримає структуру бізнесу», та
«скріплює ланцюжки вартості і ланцюжки поставок». Темі дослідження
впливу бізнес-інформації на діяльність підприємств присвячено багато
наукових праць, метою яких є необхідність переосмислення компанії і її
діяльності в термінах інформації і знань.
У останні десятиріччя істотно зріс обсяг доступної компаніям інформації,
а з впровадженням нових комунікаційних технологій швидкість доступу до
інформаційних джерел, якими є газети, журнали, бібліотеки, державні
установи, торгові асоціації, служби бізнес-інформаії тощо, збільшилась
у багато разів.
Найбільш суттєвим за визначенням науковців є внесок інформації у
створення конкурентної переваги підприємств. Основним засобом підвищення
конкурентоспроможності сучасних компаній стає широке застосування
комп’ютерів та інформаційних систем, яке, за Міланом Желени[4],
забезпечує підприємству сім основних переваг:
1) покращення і розширення обслуговування клієнтів;
2) підвищення рівня ефективності завдяки економії часу офісних
працівників;
3) збільшення можливості навантаження та пропускної здатності;
4) підвищення точності інформації, і, як наслідок, рост престижу фірми і
скорочення збитків, обумовлених помилками;
5) забезпечення необхідною інформацією у визначений час конкретних осіб
завдяки можливості організації запиту та наявності інтерактивного
режиму;
6) отримання керівництвом важливої інформації для планування, управління
і прийняття рішень;
7) збільшення прибутку бізнесу.
Результативність діяльності сучасних економічних суб’єктів залежить від
їх здатності генерувати, оброблювати і ефективно використовувати
інформацію, процес управління якою визначається як отримання своєчасної,
точної і необхідної інформації і передача її працівникам всіх рівнів.
Останнім часом процес управління інформацією став складнішим для
підприємства і вимагає від менеджерів все більше часу і застосування
спеціальних навичок методологічного і технічного характеру.
Найважливішою серед них вважається здатність управляти інформацією так,
щоб отримувати від неї користь і мінімізувати збитки.
В управлінській діяльності в контексті прийняття управлінських рішень
«інформація» часто класифікується як «дані», «інформація» та
«знання»[5]. Однак, розуміння цих понять не є ідентичним. Дані фактично
є необробленим вхідним матеріалом інформаційної системи, послідовне
перетворення яких (в системі) дає інформацію користувачу. Інформація –
це цілеспрямовано оброблена сукупність даних. А знання – є
«цілеспрямована координація дій» на основі отриманих даних і інформації.
Взаємозв’язок наведених понять, їх логічний розвиток представлено на
рисунку 1.
Рисунок 1. Взаємозв’язок понять «дані», «інформація», «знання».
М.Желени[6] визначає такі основні чотири цілі використання
підприємствами інформації:
задля створення можливості функціонувати, або для росту прибутку і
розширення ринків;
з метою зниження ризику і зменшення невизначеності;
для отримання влади і засобів впливу на інших;
задля контролю і оцінки продуктивності і ефективності власного
підприємства.
Найважливішою серед цих ролей є зниження ризику, особливо при прийнятті
управлінських рішень. Відповідно, чим більше інформації є у компанії,
тим меншим буде рівень ризику у її наступних діях. Інформація дозволяє
компаніям діяти першими, а за умови, що компанія має більш надійне
знання, ніж у конкурентів, інформація надасть їм більш високий шанс
завоювати ринок.
Проте на практиці ризик у прийнятті рішень пов’язаний найчастіше із
значним обсягом непотрібної інформації, яка надається керівнику. Це
вимагає розв’язання проблеми ефективного вибору інформації за допомогою
високоточних методик її збору. Крім того, ефективне використання
інформації передбачає певну обізнаність менеджерів підприємства у
механізмах «трансформації» інформації у знання. Сучасним доробком
вважається дисципліна «управління знаннями», яка є більш широким
поняттям, ніж управління інформацією і включає такі розділи, як
ідентифікація знання, управління знаннями, розвиток і використання
знань.
Очевидно, що успіх підприємств у майбутньому залежатиме від правильного
розуміння понять «інформація» і «знання», їх взаємозв’язку та ролі для
управлінської діяльності.
[1] Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура:
Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – с.
77-78.
[2] Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – CПб.:
Питер, 2002. – с. 16.
[3] Э. Филип, В. Томас. С. Вдребезги: Новая информационная экономика и
трансформация бизнес-стратегий. – М.:ИД «Секрет фирмы», 2005. – с. 23.
[4] Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – CПб.:
Питер, 2002. – с.136.
[5] Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – CПб.:
Питер, 2002. – с. 233.
[6] Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – CПб.:
Питер, 2002. – с. 23.
Дані
Знання
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
