.

Процеси і процедури організації управління підприємством (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 5791
Скачать документ

Реферат на тему:

Процеси і процедури організації управління підприємством

1. Процес управління, його зміст, основні характеристики.

Поняття процес відображає послідовну зміну станів системи управління,
термін, розвиток і зміну системи в просторі.

Процес управління – це діяльність менеджера в підпорядкованому
колективі, за допомогою якого відбувається об’єднання членів колективу.
Це об’єднання являє собою безперервний процес управлінської діяльності,
який включає розпорядження діяльності керівника, постійно діючі
регламенти, нормативи, за допомогою яких відбувається вплив.

При збільшенні масштабів управління і обсягу управлінської праці,
управлінська праця розділяється на функції, повноваження, в результаті
чого формується система управління (розгалуження).

Управління як процес має певні ознаки:

1 .методологічний зміст процесу управління

2. економічний зміст процесу управління

3. соціальний зміст процесу управління

4.організаційний зміст процесу управління

5.функціональний зміст процесу управління

Властивості процесу управління:

Змінність

Безперервність

Послідовність

Стабільність

Циклічність

Процес управління складається із цілого ряду операцій – 5 операцій
(див.Тему 2).

Управлінську операцію можна розглядати як сукупність трудових дій, які
виконують менеджери.

Для того, щоб проаналізувати ці операції, необхідно використовувати
технологічні карти, нормативи, функціонально-посадові інструкції по
проектуванню управління діяльності.

Процедура управління діяльності відображає порядок підготовки, розгляду,
обговорення і виконання ряду послідовних чи паралельних операцій в
процесі управління.

Управління операціями повинно виконуватись логічно і в певній
послідовності, бути технічно оснащеним, регламентуватись відповідним
документом.

Класифікація управлінських операцій:

Інформаційні операції (збирання, оброблення і передавання певної
інформації)

Логічні операції (пов’язані з розробкою і прийняттям управлінських
рішень)

Організаційні операції (підбір і розставлення кадрів, постановка завдань
тощо).

Управлінські операції діляться:

• Послідовні – кожна нова починається тоді, коли закінчується попередня

• Паралельні – одночасне виконання різних операцій і процедур

• Паралельно-послідовні

2. Регламентація процесу управління

При проектуванні оргструктур існують 2 основні підходи:

Статичний підхід. Полягає у визначенні завдань поточної діяльності
підприємства, які потім агрегуються і будуються у формі традиційної
піраміди.

Динамічний підхід. Передбачає при побудові організаційної структури
потребу враховувати будь-які можливі зміни стратегічних цілей
підприємства.

Реалізація названих підходів, як правило, здійснюється наступним чином:

а) формуються схеми ОСУ. Методи формування схем організаційних структур:

системний

метод моделювання (імітаційні моделі)

статистичний метод (анкетування, опитування тощо)

б) розробляються різні положення по структурних підрозділах і посадові
інструкції.

Ефективність організації управління залежить від того, на скільки в
системі управління регламентовані горизонтальні і вертикальні зв’язки.
Їх регламентування направлено на те, щоб передчасно визначити:

хто має вирішувати певний тип завдань управління

як часто він повинен вирішувати ці завдання

з ким при цьому слід мати взаємовідносини

на досягнення яких результатів вони повинні бути націлені

які наслідки неякісного виконання даного типу завдань як для себе
особисто, так і для фірми в цілому.

З урахуванням цих вимог практика виробила наступні види проектів
організації процесу управління:

І. функціональна матриця – це модель, в якій відображаються
взаємозв’язки і взаємозалежність між робітниками апарату управління в
процесі виконання функцій управління. Така модель широко застосовується
на великих і середніх підприємствах. Види взаємодії в такій моделі
діляться на:

горизонтальні

вертикальні

Горизонтальні передбачають узгодження, консультацію, обмін інформацією,
спільні обговорення проектів.

Вертикальні передбачають затвердження, видання завдань, надання
документу, уточнення, роз’яснення.

$

?

?

?

oeu

@

ph

h· /B*

??/

????????P??/ ???????/

???????????????????/

????????(??/

0???/

??????????????/

?????????????/

???????????????????????/

???????/? ??/

???????????????/

???????????????/ ????????????E??????/?Така модель дозволяє завчасно
впорядкувати всі дії взаємодій різних ланок при здійсненні процесу
управління.

II матрична схема повноважень по прийняттю рішень. Ця схема найбільш
широко використовується в країнах Зах. Європи і Америки. Тут чітко
визначений обсяг повноважень по самостійному прийняттю рішень в тій чи
іншій області. В ній також виділені всі делегуючи, в рамках компанії,
повноваження. Оскільки більшість делегувань пов’язані з правом мати
діло з грошовими фондами компанії, то більшість схем відображають
різного роду обмеження в даній сфері.

У верхній частині схеми вказані ті управлінські рівні, які наділені
повноваженнями по прийняттю рішень в тій чи іншій області (чи наданні
консультацій тощо).перелік областей по прийняттю рішень зосереджений в
лівій колонці.

III документограми і органіграми. В основі їх побудови лежить визначення
маршруту проходження певного документу через ланки управління з
вказанням терміну і характеру виконуємої’ роботи по складанню даного
документу кожним робітником.

Документограми ефективно застосовуються в роботі по раціоналізації
діловодства. За її допомоги легко простежить логічний зв’язок,
послідовність етапів робіт, виявити дублювання інформації в різних
формах документів.

Органіграми являють собою різновид функціональної матриці розподілу прав
і обов’язків, оскільки вони мають одне завдання: показати розподіл
повноважень між органами управління в процесі прийняття певного рішення
чи виконання якої-небудь функції управління. За їх допомоги можна
виявити хто і в якій мірі приймає участь в роботі чи прийнятті рішення
у випадку, коли для їх виконання перетинаються повноваження декількох
осіб чи ланок управління.

Завдання проектування організації управління заключається в тому, щоб
простежити і розумно регламентувати відносини виконавців при виконанні
всіх функцій управління. Таку регламентацію досить повної картини
організації процесу управління дозволить отримати положення про посади.

З: Методи організації процесу управління

Формальна ОС може успішно функціонувати тільки за наявності ряду
документів, які регламентують відносини, зв’язки і процедури
управління. Виділяють 2 групи документів:

1. нормативно-правові акти і положення. Вони визначають відносини між
робітниками апарату управління в процесі виконання поставлених завдань.
До них відносяться: установчі документи, положення про структурні
підрозділи (відділ, цех), положення про посади.

2. Нормативно технологічні регламенти, що визначають процедурний бік
виконання окремих управлінських робіт, операцій і процесу управління в
цілому. Сюди відносяться: спеціальні інструкції, правила, маршрутні і
операційно-технологічні карти, матриці повноважень по прийняттю рішень,
документограми, органіграми тощо.

Найбільш важливу роль в регламентації системного розподілу
відповідальності і повноважень грають положення про посади. Вони
повинні розроблятись на основі нормативно-технологічних регламентів, які
задають процедурний бік процесу управління.

Положення про посади є основним документом, за допомоги якого будуються
організаційно-економічні відносини.

В залежності від застосування методів формування ОС використовуються
різні правила побудови положень про посади.

На практиці всі посади діляться на категорії в залежності від їх місця і
ролі в системі управління:

1) Керівника організації, її підсистем, структурних підрозділів

2) Функціональні спеціалісти

3) Технічні виконавці

Для кожної категорії посад існують загальні права і відповідальність,
обумовлені трудовим законодавством, організаційними завданнями тощо.
Загальна частина посадового регламенту повинна бути єдиною. В той же час
рішення конкретних завдань управління вимагає виділення специфічної
відповідальності і прав кожної посадової особи. В зв’язку з цим
виділяються 4 регламентованих і контрольованих параметри, які
забезпечують цільову орієнтацію робітника:

1) Сфера відповідальності

2) Задачі

3) Критерії ефективної діяльності (досягнення цілей)

4) Права.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020