РЕФЕРАТ
на тему:
«Підприємництво та споживач.
Невід’ємні права споживача та напрямки їх реалізації»
Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між
споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями,
продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів
та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.
Законодавство України про захист прав споживачів складається з цього
Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що є
в законодавстві України про захист прав споживачів, то на її території
застосовуються правила міжнародного договору.
Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання,
замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення
своїх побутових потреб мають право на: державний захист своїх прав;
гарантований рівень споживання; належну якість товарів (робіт,
послуг), торговельного та інших видів обслуговування; безпеку товарів
(робіт, послуг); необхідну, доступну, достовірну та своєчасну
інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість,
асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);
відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами)
неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди,
заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами,
послугами) у випадках, передбачених законодавством;
звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом
порушених прав; об’єднання в громадські організації споживачів
(об’єднання споживачів).
Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає
можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і
кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час
придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх
потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами
товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання,
достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності.
Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи
державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до
законодавства, а також судові органи.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері
захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють
державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав
споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та
суб’єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної
політики щодо захисту прав споживачів і мають право: 1) давати
суб’єктам господарської діяльності обов’язкові для виконання приписи
про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб’єктів
господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і
послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог
щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил
торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати,
відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні
та інші приміщення цих суб’єктів; 3) відбирати у суб’єктів
господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і
послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів,
комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення
незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з
оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок
суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються. Порядок відбору
таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України. Проводити
контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані
послуги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених
затрат їх відшкодування відноситься на результати діяльності суб’єктів
господарської діяльності. Порядок проведення таких перевірок
визначається Кабінетом Міністрів України; 4) одержувати від суб’єктів
господарської діяльності, що перевіряються, безплатно копії необхідних
нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість
товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів,
що використовуються для виробництва цих товарів 5) припиняти
відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам
нормативних документів, до усунення суб’єктами господарської діяльності
виявлених недоліків; 6) забороняти суб’єктам господарської діяльності
реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг): на
які немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам
нормативних документів; на які в актах законодавства, нормативних
документах встановлено обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки
життя, здоров’я, майна споживачів і охорони навколишнього природного
середовища, якщо ці товари (роботи, послуги) внесені до переліку
продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не мають
сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного
сертифіката); 7) приймати рішення: про припинення у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг продажу та виробництва товарів,
виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам
нормативно-правових актів та нормативних документів, – до усунення
виявлених недоліків;
Споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб
якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги)
відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних
документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу,
послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець).
Вимоги до товару (роботи, послуги) щодо його безпеки для життя,
здоров’я і майна споживачів, а також навколишнього природного
середовища встановлюються нормативними документами.
Щодо окремих груп товарів (робіт, послуг) вказані вимоги встановлюються
законодавчими актами України. Реалізація інтересів споживачів у
встановленні вимог до якості товарів (робіт, послуг) забезпечується
правом участі об’єднань споживачів у розробці нормативних документів
згідно з чинним законодавством.
Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві
товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних
документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу,
послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем). На товари,
що завозяться на територію України, повинен бути передбачений чинним
законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.
Виробник (виконавець) зобов’язаний забезпечити можливість використання
товару (результатів виконаної роботи) за призначенням протягом терміну
його служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним
за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності таких термінів –
протягом 10 років.
Виробник зобов’язаний забезпечити технічне обслуговування та
гарантійний ремонт товару, а також випуск і поставку для підприємств,
що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, в необхідних обсягах і
асортименті запасних частин протягом усього терміну його виробництва, а
після зняття з виробництва – протягом терміну служби, в разі
відсутності такого терміну – протягом 10 років.
Виробник (виконавець) забезпечує нормальну роботу (застосування,
використання) товару (роботи, послуги), в тому числі комплектуючих
виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством
або нормативними документами, а в разі їх відсутності – договором.
Гарантійні терміни на комплектуючі вироби повинні бути не меншими, ніж
гарантійний термін на основний виріб, якщо інше не передбачено
законодавством чи договором.
Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар (роботу,
послугу) або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що
додається до товару (роботи, послуги).
При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час
укладання договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не
збігаються,гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару
споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення)
чи складання – від дня їх здійснення. Якщо день доставки, установки
(підключення) чи складання товару, а також передачі нерухомого майна
встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладання
договору купівлі-продажу – від дня укладання договору купівлі-продажу.
Стосовно товарів (робіт, послуг), на які гарантійні терміни не
встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику,
виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом
шести місяців, а стосовно нерухомого майна – не пізніше трьох років від
дня передачі їх споживачеві.
При виконанні гарантійних ремонтів гарантійний термін збільшується на
час перебування товару (роботи, послуги) в ремонті. Зазначений час
обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення
недоліків. При обміні товару його гарантійний термін обчислюється
заново від дня обміну.
Споживач має право на те, щоб товари (роботи, послуги) за звичайних
умов їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для
його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не
завдавали шкоди його майну. У разі відсутності нормативних документів,
що містять обов’язкові вимоги до товару (роботи, послуги), використання
якого може завдати шкоди життю, здоров’ю споживача, навколишньому
природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи
виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів,
зобов’язані негайно заборонити випуск і реалізацію таких товарів
(виконання робіт, надання послуг).
На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений термін є
небезпечним для життя, здоров’я споживача, навколишнього природного
середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється
термін служби (термін придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на
виріб у цілому, так і на окремі його частини. Виробник (виконавець,
продавець) повинен попереджати споживача про наявність терміну служби
(придатності) товару (наслідків роботи) або його частини, обов’язкові
умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а
також про необхідні дії після закінчення цього терміну.
Якщо для безпечного використання товарів (робіт, послуг), їх
зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержувати
спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов’язаний розробити такі
правила та довести їх до продавця або споживача,а продавець – до
споживача.
З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право
об’єднуватися на добровільній основі у громадські організації
споживачів (об’єднання споживачів).
Список використаної літератури:
Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради
(ВВР), 1991, N 30, ст.379.
Основи підприємництва. Посібник. – К., 2000.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
