.

Оцінка вартості звичайних акцій підприємства. Оцінка дебіторської заборгованості. Оцінка кредиторської заборгованості. Метод ліквідаційної вартості

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3292
Скачать документ

Реферат на тему:

Оцінка вартості звичайних акцій підприємства. Оцінка дебіторської
заборгованості. Оцінка кредиторської заборгованості. Метод ліквідаційної
вартості.

Відповідно до ухвалених норм випуску звичайних акцій сума виплачуваних
дивідендів залежить від результатів діяльності підприємства у
відповідному періоді часу, звичайно протягом року. Проте оцінка вартості
звичайних акцій передбачає деякий потік дивідендів, які при оцінці
вартості грають таку ж роль, як процентні платежі при оцінці облігації.
Тільки на відміну від облігацій цей потік є нескінченним і не
передбачається повернення початкової інвестиції. З урахуванням всього
відзначеного вище оцінка вартості звичайної акції здійснюється по
формулі

(5.2)

де

Dt – величина дивіденду, виплачуваного в t-ом році,

Ks- показник дисконту, за допомогою якого здійснюється приведення
дивідендних виплат до теперішнього (поточного) моменту часу.

Проблеми, пов’язані з оцінкою вартості акцій, полягають в прогнозі
дивідендів і в оцінці показника дисконту. Розглянемо кожну з них окремо.

Цілком очевидно, що підприємство не в змозі здійснити індивідуальний
прогноз дивідендів на всьому нескінченному періоді. Тому на практиці цей
період розбивають на дві частини, перша з яких складає декілька років
(звичайно не більше п’яти), протягом яких існує можливість скласти
більше або менше правдоподібний прогноз дивідендних виплат. Друга
частина – це весь нескінченний період часу, що залишився, для якого
робиться припущення про те, що

дивіденди зберігають незмінне значення, рівне величині останнього
спрогнозованого дивіденду, що увійшов до першого періоду, або

передбачається деякий постійний річний приріст дивідендів, визначуваний
величиною процентного зростання g.

Надалі оцінка вартості акції – ця справа техніки дисконтування
спрогнозованої сукупності дивідендів.

Результуюча формула для оцінки вартості звичайних акцій може бути
записана таким чином:

(5.3)

– дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на першому (кінцевому)
проміжку часу тривалістю N років

– дисконтоване значення подальшої нескінченної серії дивідендів,
приведене до моменту часу, відповідного кінцю N -ого роки.

Для розрахунку першою компоненти необхідно просто продисконтувати всі
величини дивідендів, що спланерували до виплати протягом перших N років:

. (5.4)

Розрахунок другий компоненти для незмінних дивідендів проводиться по
формулі дисконтування нескінченних дивідендів

. (5.5)

Якщо передбачається зростання дивідендів з темпом g, то необхідно
скористатися формулою Гордона, яка є узагальненням формули (5.5) і має
для даної задачі наступний вигляд:

. (5.6)

Задача оцінки вартості звичайних акцій розв’язується однозначно при
відомому показнику дисконту. Для конкретного підприємства він
визначається з урахуванням ступеня ризикованої інвестування в це
підприємство. Взаємозв’язок ризику і прибутковості інвестицій буде
ґрунтовне розглянута в наступній публікації. Зараз же тільки відзначимо,
що для визначення прибутковості акцій Ks потрібно мати порівняльні дані
даного підприємства і фондового ринку в цілому. І природно потрібно мати
цей фондовий ринок. В сучасних умовах України говорити про це, як про
факт, що відбувся, поки що дуже рано, і тому доводиться використовувати
більш спрощені і наближені підходи.

Один з таких підходів полягає в наступному. Як показник прибутковості Ks
використовується оцінка прибутковості підприємства, спостережувана
протягом останнього року. Ця прибутковість визначається за допомогою
двох компонент:

прибутковості інвестора, одержуваної у вигляді дивідендів (величина
дивіденду, що виплатила за останній рік, була діленою на ринкову
вартість акції), і

прибутковість інвестора, пов’язана із збільшенням курсової вартості
акції (приріст курсової вартості акції за рік, ділений на курсову
вартість на початку року).

Склавши приведені вище компоненти, ми отримаємо прибутковість акції.

Приклад 3. Підприємство виплатило по дивідендах 0.52 гривні у вигляді
дивідендів за останній рік. Протягом найближчих трьох років підприємство
планує збільшувати дивіденди на 8 відсотків, а надалі темп зростання
дивідендів повинен скласти 4 відсотка. Необхідно оцінити вартість акції
за умови, що прибутковість акцій оцінена на рівні 15%.

Перш за все оцінимо величини дивідендів, виплачувані в найближчі три
роки:

,

,

.

Величина дивіденду, планована до виплати в кінці четвертого року,
повинна скласти

.

Скориставшись формулами (5.4) і (5.6), отримаємо

.

.

Тепер залишилося скористатися формулою (5.3):

грн.

5.6. Оцінка дебіторської заборгованості

По терміну погашення по відношенню до звітної дати дебіторська
заборгованість розділяється на:

довгострокову, підлягаючу погашенню більш ніж через один рік з моменту
виникнення;

короткострокову (поточну) з терміном погашення згідно з укладеною угодою
до одного року (починаючи з моменту прийняття зобов’язань в
бухгалтерському обліку).

У свою чергу довгострокова і короткострокова заборгованість діляться
на:

термінову, термін погашення якої не наступив;

прострочену, термін погашення якої вже пройшов;

відстрочену, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після
звітної дати.

У свою чергу з простроченої заборгованості виділяється заборгованість,
по якій закінчився термін позовної давності. При здійсненні платежів за
зобов’язаннями за поставку товарів (виконання робіт або надання послуг)”
визначений тримісячний термін з дня фактичного отримання товарів
організацією-дебітором, протягом якого повинні бути проведені всі
взаєморозрахунки між виробником і споживачем. Суми заборгованості, по
яких закінчилися передбачені в договорах терміни погашення, списуються
на фінансові результати.

В бухгалтерському обліку до дебіторської заборгованості відносяться
дані, відбивані на рахунках обліку розрахунків, включаючи зобов’язання,
забезпечені векселями і авансами.

З простроченої заборгованості виділяються борги тривалістю понад 3
місяців, а з довгострокової – заборгованість, платежі по якій очікуються
більш ніж через 12 місяців після звітної дати.

Оцінка дебіторської заборгованості повинна виходити з визначення
дебіторської заборгованості як частини майна боржника. Дебіторська
заборгованість є майном особливого роду. В результаті продажу
дебіторської заборгованості продавець передає покупцю права вимоги для:

своєчасного погашення дебіторської заборгованості покупця, що виникла по
іншій операції, а також запобігання збитків;

отримання від організації-дебітора вигідних покупцю товарів (послуг);

встановлення контролю над організацією-дебітором ;

інших випадків.

При оцінці потрібно враховувати, що покупець з придбанням дебіторської
заборгованості, одержує право вимоги пені, штрафу і неустойки,
передбачені договором між боржником і дебітором. У зв’язку з цим,
основним методом оцінки є доходний, а витратний метод і метод
порівняльних продажів є допоміжними.

Головна задача оцінки дебіторської заборгованості – це визначення
ринкової вартості, іншими словами визначення грошового еквівалента, який
очікується отримати в результаті продажу дебіторської заборгованості,
отриманої на основі аналізу даних бухгалтерського обліку. Слід
зазначити, що цей грошовий еквівалент, як правило, відрізняється від
договірної величини, врахованої по балансу.

При здійсненні оцінки дебіторської заборгованості повинні враховуватися
фактори, що впливають на ринкову вартість дебіторської заборгованості:

умови припинення зобов’язань – розрахунок грошовими коштами, цінними
емісійними паперами, заліком стрічних поставок товарів і т.і.;

терміни розрахунків, передбачені договорами;

наявність забезпечення за відповідним зобов’язанням;

наявність претензій організації-дебітора по кількості і якості
поставленої йому продукції;

фінансовий стан організації-дебітора ;

інші відомості, враховувані оцінювачем при здійсненні оцінки, були
повідомленими боржником і організацією-дебітором .

x z ~ I

I

?

???????????B

???????????z

??????$???????B?z ~ I

??????$???????B

??$??$???????B

??$?????????B?При здійсненні оцінки дебіторської заборгованості з
урахуванням її балансової вартості необхідно два коригування:

оцінка і облік безнадійних боргів;

оцінка можливих повернень товарів і знижок.

Коригування дебіторської заборгованості, що виникає внаслідок появи
матеріальних претензій, пов’язаних з поверненням і недостачею
товарно-матеріальних цінностей, враховуються в акті звірки дебіторської
і кредиторської заборгованості сторін. Для оцінки складу і руху
дебіторської заборгованості проводиться нормалізація бухгалтерської
звітності, за наслідками якої складається робоча таблиця

Склад дебіторської заборгованості.

Таблиця 5.1.

Показники Усього на звітний період У тому числі прострочена

1 Товари відвантажені

2 Покупців і замовників

3 Векселі до отримання

5 Розрахунки по претензіях

6 Аванси видані

7 Інші дебітори

8 Всього дебіторська заборгованість

9 Разом

На підставі наявних у підприємства документів про виникнення, склад і
наявність дебіторської заборгованості складається перелік
організацій-дебіторів мають заборгованість, у тому числі прострочену.

Залежно від розміру дебіторської заборгованості, аналіз заборгованості
організацій-дебіторів може проводитися вибірково.

До документів, що характеризують виникнення, склад і наявність
дебіторської заборгованості відносяться:

договори з відповідними додатками про поставку товарів (виконанні робіт,
наданні послуг);

рахунки фактури;

акти, накладні, свідчать про відвантаження товарів, виконання робіт і
надання послуг;

платіжні документи;

акти звірки взаємної заборгованості, підтвердження податкової інспекції,
де на обліку перебуває боржник, акти стрічних перевірок і т. п. по
кожному боржнику;

інші документи, що мають значення для оцінки дебіторської
заборгованості.

Порядок проведення оцінки по статтях бухгалтерського обліку наступний:

перевіряються оригінали документів, підтверджуючі дебіторську
заборгованість (договори, рахунки-фактури, накладні, квитанції в прийомі
вантажу і т.п.)

перевіряється підтвердження організацією-дебітором є заборгованостями
(акти звірки взаємної заборгованості, підтвердження податкової
інспекції, де на обліку перебуває організація-дебітор, акти стрічних
перевірок і т. п.).

проводиться аналіз фінансового стану організації-дебітора .

проводиться оцінка ринкової вартості дебіторської заборгованості по
конкретному боржнику і за конкретним договором поставки (надання послуг,
виконання робіт).

Після проведення попереднього аналізу початкової інформації, проводиться
оцінка і облік безнадійних боргів. Безнадійною вважається дебіторська
заборгованість, яка, ймовірно, ніколи не буде сплачена, внаслідок
неплатоспроможності організації-дебітора . Наявність безнадійного боргу
є втратою виручки від продажу або збитком, що вимагає відповідного
зниження величини дебіторської заборгованості по рахунках і зменшення
доходу.

Аналіз і оцінка структури балансу організації-дебітора проводиться на
основі показників:

коефіцієнта поточної ліквідності;

коефіцієнта забезпеченості власними засобами;

коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а
підприємства неплатоспроможним є виконання однієї з наступних умов:

коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення
менше 2;

коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду
має значення менше 0,1;

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість
підприємства оборотними засобами для ведення господарської діяльності і
своєчасного погашення термінових зобов’язань підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається по формулі (1) як
відношення фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства
оборотних засобів у вигляді виробничих запасів, готової продукції,
грошових коштів, дебіторської заборгованості і інших оборотних активів
до найтерміновіших зобов’язань підприємства у вигляді короткострокових
кредитів банків, короткострокових позик і різних кредиторських
заборгованостей.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, характеризує наявність
власних оборотних засобів у підприємства, необхідних для його фінансової
стійкості. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами визначається по
формулі (2) як відношення різниці між об’ємами джерел власних засобів і
фактичною вартістю основних засобів і інших позаоборотних активів до
фактичної вартості оборотних засобів, що знаходяться, в наявність у
вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової
продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості і інших
оборотних активів.

Для визначення ринкової вартості дебіторської заборгованості кожної з
організацій-дебіторів повинні бути визначені коефіцієнти дисконтування.

Коефіцієнти дисконтування приймаються залежно від терміну неплатежу за
грошовими зобов’язаннями, на підставі статистичних даних підприємств в
різних галузях.

Платежі по погашенню дебіторської заборгованості повинні бути отримані
протягом 3-х місяців. Якщо організація-дебітор накопичує нові
зобов’язання і не розраховується в межах цього терміну, то на четвертому
місяці зобов’язання починають дисконтуватися (пропорційно зменшуватися)
по наступній шкалі.

Коефіцієнт дисконтування залежно від терміну неплатежу.

Таблиця 5.2.

Термін неплатежу зверху 3-х місяців (в місяцях) 1 2 3 4 5 6 і більш

Коефіцієнт дисконтування ( До ) 0,8 0,6 0,4 0,2 0,1 0,01

Як інший варіант, величина ринкової вартості дебіторської заборгованості
визначається шляхом множення величини балансової вартості дебіторської
заборгованості за вирахуванням безнадійних боргів на величину
коефіцієнта дисконтування, залежно від терміну неплатежу за грошовими
зобов’язаннями.

ПВдз = БСдз / (1+i)n

Де:

ПВдз – поточна вартість дебіторської заборгованості за оцінюваний
період;

БВдз – балансова вартість дебіторської заборгованості за оцінюваний
період;

і – єдина ставка, що ураховує ризиковану оцінюваного підприємства
(ставка дисконту);

n – середньовзважене значення обороту дебіторської заборгованості за
оцінюваний період;

Оцінка кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість по товарних операціях оцінюється аналогічно
дебіторській заборгованості з використанням процедури приведення
майбутніх платежів до поточної вартості з урахуванням термінів можливих
платежів і ставки дисконтування.

Визначення ринкової вартості кредиторської заборгованості вимагає
визначення середньовзважене значення обороту кредиторської
заборгованості за певний оцінюваний період.

ПВкз = БСкз / (1+i)n

Де:

ПВкз – поточна вартість кредиторської заборгованості за оцінюваний
період;

БВкз – балансова вартість кредиторської заборгованості за оцінюваний
період;

і – єдина ставка, що ураховує ризиковану оцінюваного підприємства
(ставка дисконту);

n – середньовзважене значення обороту кредиторської заборгованості за
оцінюваний період;

Метод ліквідаційної вартості.

Роботи за оцінкою включають декілька етапів:

1. Береться останній балансовий звіт.

2. Розробляється календарний графік ліквідації активів, оскільки продаж
різних видів активів підприємства вимагає різних тимчасових періодів.

3. Визначається валова виручка від ліквідації активів.

4. Оцінна вартість активів зменшується на величину прямих витрат. До
прямих витрат, пов’язаних з ліквідацією підприємства, відносяться
комісійні оцінним і юридичним фірмам, податки і збори, які платяться при
продажу. З урахуванням календарного графіка ліквідації на дату оцінки по
ставці дисконту, що ураховує пов’язаний з цим продажем ризик.

5. Ліквідаційна вартість активів зменшується на витрати, пов’язані з
володінням активами до їхнього продажу, включаючи витрати на збереження
запасів готової продукції і незавершеного виробництва, збереження
устаткування, машин, механізмів, об’єктів нерухомості, а також
управлінські витрати по підтримці роботи підприємства аж до його
ліквідації.

6.Прибавляется (або віднімається) операційний доход (збитки)
ліквідаційного періоду.

7.Вычитаются переважні права на вихідні допомоги і виплати працівникам
підприємства, вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченою заставою
майна ліквідовуваного підприємства, заборгованість по обов’язкових
платежах до бюджету і до позабюджетних фондів, розрахунків з іншими
кредиторами

Список використаної літератури

Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні”

Основи оцінки нерухомості. Г.В. Попов Москва 1995р

Аналіз і оцінка прибуткової нерухомості. Д. Фрідман, Н. Ордуей. Справа
Лтд., Москва 1995р.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів Савчук В.П.

Оцінка підприємства, теорія і практика. У. В. Грігорьев, М. А. Федотова,
Москва Інфра-М, 1997р.

Оцінка вартості активної частини основних фондів. А. П. Ковальов, Москва
Фінстатінформ, 1997р.

Скільки коштує бізнес? М. А. Федотова, Москва, Перспектива 1996р.

Оцінка бізнесу. Під. ред. А.Г. Грязнової, Москва, Фінанси і статистика.
1998р.

Фінансовий аналіз. У. В. Ковальов, Москва, Фінанси і статистика, 1997р.

Керівництво по оцінці бізнесу. Гленн М. Десмонд, Річард Е. Келлі.

Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. Крейніна М. Н. ІКС “ДІС”,
1997р Москва.

Оцінка бізнесу. С.В. Валдайцев, Санкт-Петербурзькій університет, 1999р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020