Реферат на тему:

Місце інформаційної системи у процесі прийняття рішень на підприємствах
по видобутку залізорудної сировини

 

Підприємства, що видобувають залізорудну сировину – є основою
металургійного комплексу не тільки України, а й багатьох інших країн. В
економіці України металургійний комплекс відіграє одну з важливих ролей,
на його долю припадає близько 50 % усього експорту країни, тому його
ефективний розвиток здатен забезпечити передумови виходу України з
кризи, та економічного зростання взагалі. Без розвитку видобувної
промисловості, тобто зменшення обсягів виробництва, не буде розвиватися
металургійний комплекс, а з ним і економіка України.

У розвитку даної галузі протягом останніх років намітилися значні
тенденції. Серед можливостей зовнішнього середовища підприємств
гірничо-видобувної промисловості слід відзначити наступні:

?                    поява значних фінансових інвесторів внаслідок
придбання ними великих пакетів акцій підприємств;

?                    позитивні зміни у виробничому розвитку при вступі в
силу законодавчих актів щодо стабілізації діяльності в
гірничо-металургійному комплексі;

?                    проведення деструктивних заходів на галузевому
рівні, що позитивно впливають на ефективність діяльності підприємств;

?                    підвищення попиту на залізорудну продукцію з боку
вітчизняних металургійних підприємств.

Такий стан справ дає поштовх підприємствам до пошуку ефективних методів
управління, які б забезпечили реалізацію цих можливостей, підвищили його
імідж в конкурентному середовищі та примножили прибутки.

У ринкових умовах господарювання головною умовою ефективного управління
підприємством є повнота, достовірність, аналітичність та оперативність
інформації про витрати, які формують собівартість виготовленої
продукції. Таку інформацію надає облік витрат виробництва, що є
центральною підсистемою в інформаційній системі бухгалтерського обліку.
Від належної організації обліку витрат та калькулювання собівартості
продукції залежать рівень економічного управління підприємством, ступінь
впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення
ефективності виробництва, обґрунтованість планування якісних та
кількісних показників й оптимальне ціноутворення .

За умов постійної змінюваності законодавчої бази, зростання обсягів
інформації, що циркулює й акумулюється на підприємстві, та підвищення
вимог до рівня управління та обліку постає питання обрання правильного
курсу дій, що практично неможливо без впровадження новітніх
інформаційних технологій.

На сьогоднішній день можна констатувати факт входження України до
світового процесу формування нового інформаційного суспільства. Девіз
«Інформація вирішує все!» всім знайомий, але в реальному житті можна
відмітити такі негативні тенденції у застосуванні інформаційних
технологій:

фрагментарне використання інформаційних систем;

неповне використання «готових» рішень інформаційних систем;

низький рівень інформаційно-комп’ютерної грамотності керівників
підприємств та установ.

Такі недоліки не дозволяють ефективно використовувати інформаційні
системи та розробляти нові, адаптовані до конкретної ситуації та
організації. Наведемо основні принципи впровадження ефективної
інформаційної системи:

?          розвиток інформаційних технологій визначається потребами
основної діяльності компанії, а не технологічними нововведеннями;

?          рішення про фінансування впровадження інформаційних
технологій приймаються, виходячи з їх фінансової вигоди;

?          інформаційна система має відкриту, просту і гнучку структуру;

?          розробки починають приносити користь практично з моменту
впровадження (стратегія поетапного введення Інформаційної системи);

?          постійно здійснюється інформаційна підтримка та модернізація
системи;

?          у впровадженні та роботі інформаційної системи беруть
однакову участь як інженери з інформаційних технологій, так і. провідні
фахівці з економічних та виробничих напрямків.

Застосування сучасної електронної обчислюваної та інформаційної техніки
в економічних процесах, і особливо в управлінні, значно поліпшує форми і
методи, надійність і ефективність управління в цілому. Особливо велику
користь приносять комплекси ПЕОМ, об’єднанні мережею, при функціонуванні
інформаційних систем в організаціях і установах .

Якість різних інформаційних систем визначається їхньою надійністю та
ефективністю. При їх функціонуванні на об’єкті управління створюються
реальні умови для вдосконалення форм і методів управління. І це
пояснюється тим, що сучасні методи збирання й обробки в ритмі
виробництва, зберігання та передавання користувачам інформації при
безпаперовій технології в інформаційних системах ґрунтуються на
використання високоефективних ПЕОМ, об’єднаних локальними чи
багатокористувацькими обчислювальними мережами, та застосуванні
передових інформаційних технологій.

Однією з таких інформаційних систем є система автоматизованого збирання
та обробки інформації, в якій застосовується інформаційна технологія. В
рамках цієї системи створюється система об’єктивного інформаційного
забезпечення менеджменту, яка за допомогою механізму оперативного
інформування автоматично чи автоматизовано на об’єкті управління
забезпечує менеджерів і фахівців усіх рівнів об’єктивно необхідною
інформацією, відповідно до їхніх повноважень, функціональних обов’язків,
посадових прав і міри відповідальності .

При функціонуванні цієї системи на об’єкті управління створюються умови,
при яких є можливість менеджерам займатися творчою працею, здійснювати
своєчасний контроль за виконанням прийнятих рішень, а також
удосконалювати форми і методи управління тощо.

Однією з важливих проблем в організації бухгалтерського обліку, як
елементу забезпечення процесу керування, є встановлення належних
інформаційних зв’язків між працівниками бухгалтерії, між бухгалтерією й
оперативними підрозділами підприємства, між працівниками бухгалтерії і
зовнішнім світом.

Об’єднання бухгалтерських даних за допомогою традиційних засобів зв’язку
не ефективне і не дешеве.

Незалежно від розвитку окремої країни завдяки глобальній мережі
Інтернету у світі створюється єдиний інтелектуальний та емоційний
простір. Принципом його існування є доступність для кожного і можливість
включення, принаймні потенційна, всіх країн та членів суспільства. Не
менше значення має створення внутрішнього єдиного інформаційного
простору підприємства. Простору, в якому комфортно відчуває себе і
команда фахівців, і кожен зі спеціалістів окремо. Простору, де
інформація не буває зайвою, інформаційні потоки піддаються ефективній
обробці, результатом якої є продуктивні рішення керівництва і, як
наслідок, прибутки організації .

Інтеграційний та каталітичний характер дозволяє ефективно об’єднувати
програмні рішення на основі різнорідного апаратного забезпечення в
загальне інформаційне середовище, побудоване за єдиними правилами
створення та ефективного споживання інформації. Для керівника
підприємства інформаційна система — це засіб, що допомагає в ефективному
управлінні.

Модель інформаційного простору по видобутку залізорудної сировини
складається з підсистем обробки документів: обліку, фінансового аналізу,
розробки та ведення нових проектів системи прогнозування, системи
менеджменту та маркетингу, законодавчої бази. Крім того таке
інформаційне середовище має бути відкритим, мати обов’язковий зовнішній
зв’язок з іншими інформаційними системами та вихід до глобальної мережі
Інтернет.

Така модель повинна характеризуватися сумісністю програмних продуктів,
«дружнім інтерфейсом» можливістю групової роботи фахівців, швидким,
майже безшовним переходом з однієї підсистеми в іншу. Одним із критеріїв
отримання таких характеристик є побудова системи на основі
Windows-інтерфейсу, що став практично стандартом для інформаційних
систем. Для представленої моделі інформаційне середовище може бути
реалізоване за допомогою «1С: Бухгалтерією 8.0».

Одним із напрямків удосконалення процесу управління є вдосконалення форм
і методів збирання первинної інформації, яка є основою для прийняття
управлінських рішень. Тому від своєчасності збирання вірогідної
інформації, що всебічно характеризує всі процеси і явища
виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства та його
структурних ланок, а також від оперативної обробки і доставляння її
користувачам повністю залежить якість і своєчасність керування
виробничими процесами і господарською діяльністю підприємства в цілому.

Втілення цих заходів у життя за умов віддаленості безпосереднього центру
збирання інформації (шахт) від системи управління і передусім генератора
інформації для прийняття управлінських рішень – системи бухгалтерського
обліку неможливо без впровадження єдиної інформаційної мережі, робота
якої буде забезпечуватися компонентом конфігурації «1С:Бухгалтерія 8.0»,
що має назву «Управління розподіленою інформаційною базою».

Організація та реалізація створення єдиного інформаційного простору між
шахтами та центральною бухгалтерією підприємства дасть такі переваги :

1.                     підвищення функціональних можливостей комп’ютерів
для виконання різноманітних завдань шляхом спільного використання
технічних засобів, програмного забезпечення та інформаційних ресурсів.
Така локальна мережа дозволить спільно користуватися файлами, програмами
та обладнанням.

2.                     Виконування паралельних обчислень, за рахунок
чого в системі з декількома оброблювальними вузлами (комп’ютерами), в
принципі, буде досягнута продуктивність, що перевищує максимально
можливу на даний момент продуктивність будь-якого окремого, скільки
завгодно могутнього процесора.

3.                     Підвищення відмовостійкості, що означає здатність
системи виконувати свої функції при відмовах окремих елементів апаратури
і неповної доступності даних. Основою підвищеної відмовостійкої є
надмірність. Надмірність оброблювальних вузлів (комп’ютерів в мережах)
дозволяє при відмові одного вузла перепризначувати приписані йому
завдання на інші вузли.

4.                     оперативний доступ до обширної корпоративної
інформації.

5.                     вдосконалення комунікацій, яке поліпшить процес
обміну інформацією і взаємодії між співробітниками організації.
Комп’ютерні мережі знижують потребу підприємств в інших формах передачі
інформації, таких як телефон або звичайна пошта.

Обґрунтовуючи доцільність заміни існуючої системи на більш нову та
реалізації локальної мережі, слід сказати, що такі заходи потребують
значних капіталовкладень. Проте з часом вони себе окуплять, адже їх
впровадження дає можливість більш ефективно використовувати роботу
працівників при одночасному скороченні їх кількості, економити на інших
способах передачі даних та вчасно й оперативно отримувати правдиву
інформацію про здійсненні витрати прямо з місць їх виникнення,
контролювати цей процес та приймати правильні управлінські рішення. За
умов впровадження запропонованої системи структура бухгалтерій в
локальній мережі матиме вид, представлений на рисунку «Побудова
структури облікового апарату та локальної мережі бухгалтерії
гірничодобувного підприємства».

Рис. Побудова структури облікового апарату і локальної мережі
бухгалтерії добувного підприємства

Адміністрація

АРМ вищих керівників

АРМ директора

АРМ головбуха

АРМ зам. головбуха

Бухгалтерія

АРМ бухгалтерів

АРМ бухгалтера з обліку НА

АРМ бухгалтера з обліку Оп

АРМ бухгалтера з обліку ГК

АРМ бухгалтера з обліку ВВ

АРМ бухгалтера з обліку РО

АРМ бухгалтера з обліку податків

АРМ бухгалтера з обліку доходів

АРМ бухгалтера бюро звітності

АРМ бухгалтера з обліку ВЗ

Структурні підрозділи

АРМ технічних працівників

АРМ облікового працівника шахти 1

АРМ облікового працівника шахти 2

АРМ облікового працівника шахти 3

АРМ облікового працівника шахти 4

Сервер (декілька серверів)

Похожие записи