.

Бізнес-план як складова функціонування підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1960
Скачать документ

Реферат на тему:

Бізнес-план як складова функціонування підприємства

Підготовка сучасного фахівця в галузі економіки має здійснюватись
відповідно до вимог ринку праці, які, у свою чергу, змінюються залежно
від стану економіки країни. Сучасна економіка вимагає від фахівця вмінь
і навичок розробки бізнес-планів як компонента функціонування
підприємства.

Аналіз літератури переконує, що за умов ринкової системи господарювання
жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно
підготовленого плану. Досвід організації підприємництва свідчить, що
планування діяльності організації набуває дедалі більшого значення у
зв’язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування підприємства. Що
більш динамічним і невизначеним стає середовище діяльності, то більше
порядку має бути на самому підприємстві, більше уваги слід приділяти
розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Брак чіткого
плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприємством.
Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери
діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення
про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і
реального плану господарювання.

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи то створення нового
бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато
різноманітних запитань: хто є конкретним споживачем, який ринок продукту
підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує
себе проект економічно та ін. Задля визначення цих аспектів і складають
бізнес-план.

Чи можна обійтися без бізнес-плану? Для відповіді на це питання
звернемося до досвіду підприємницької діяльності.

Вітчизняна практика засвідчила, що засновники багатьох підприємств, які
виникли в період перебудови, підійшли до їх створення неусвідомлено.
Легкість, з якою створювались підприємства на початку 90-х років
минулого століття, пояснюється передусім низьким рівнем внесків у
статутний капітал, що зумовило невисоку професійну відповідальність
підприємців за свій бізнес.

Крім того, на початку діяльності підприємство часто не було забезпечене
ні відповідною технологією, ні фінансами. Вироблення концепції та
стратегії розвитку бізнесу підприємці зазвичай розпочинали на другому
етапі, що підтверджує відсутність напрацювань у бізнес-плануванні.

Внаслідок цього 10–15% від загальної кількості зареєстрованих
підприємств досить тривалий час числилися «мертвими» (що не займаються
господарською діяльністю) і зрештою оголошували про свою самоліквідацію
[1].

Необхідність розробки бізнес-плану пояснюється ще й тим, що ризик
банкрутства для знову створених підприємств, особливо в перші 3–5 років,
значний. Про це свідчить і міжнародна практика. Тому вміння складати
бізнес-план в умовах сучасної економіки — це досить актуальне завдання.

В економічній літературі бізнес-план розглядають у кількох аспектах:

•     як самодостатній інструмент внутрішньо фірмового планування і
аналог стратегічного плану (А. Б. Ід-рісов, Н. А. Колєснікова, А. Д.
Миронова);

•     як інструмент ділового планування, насамперед планування відносин
з контактними організаціями, від яких залежить обсяг її фінансових
ресурсів (кредиторами, інвесторами) (В. М. Попов, В. З. Черняк, І. В.
Давиденко);

•     як результат дослідження і обґрунтування конкретного напряму
діяльності і розвитку підприємства (В. А. Горемикін, А. Ю. Богомолов).

На наш погляд, найбільш повне пояснення бізнес-плану таке: бізнес-план —
це письмовий документ, в якому викладено суть підприємницької ідеї,
шляхи й засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі,
організаційні й фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості
управління ним (С. Ф. Покро-пивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко).

У бізнес-плані сформульовано перспективи і поточні цілі реалізації ідеї,
оцінено сильні і слабкі сторони бізнесу, наведено результати аналізу
ринку і перелічено його особливості, викладено подробиці функціонування
підприємства за цих умов, визначено обсяги фінансових і матеріальних
ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші
функції [2]:

1) зовнішню — ознайомити різних представників ділового світу з суттю та
основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) —
опрацювати механізм самоорганізації, тобто створити цілісну, комплексну
систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план у контексті зовнішньої функції розглядається як
інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових
ресурсів. Зовнішні інвестори і кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в
бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом.
Такий план повинен переконати потенційних інвесторів у тому, що
підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху і заслуговує
на фінансову підтримку.

Не менш важливою є внутрішня функція бізнес-плану, у межах якої можна
виокремити два напрями його застосування:

1) як інструмента стратегічного планування та оперативного управління
діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану майбутньої діяльності
потребує визначення не тільки стратегічних напрямів і цілей діяльності,
а й оперативних дій для їх досягнення. Бізнес-план є основою поточного
планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому
усвідомленню працівниками особистих завдань, пов’язаних зі спільним для
них бізнесом;

ати, контролювати та оцінювати успішність діяльності у процесі
реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану і
своєчасно коригувати розвиток бізнесу. Крім того, у бізнес-плані
вирішуються такі конкретні завдання [3]:

•    уточнюються правові аспекти, нормативи, обмеження, вимоги
муніципальних органів;

•    наводиться аналіз початкових матеріалів: ситуативного плану,
показників технічного стану бізнесу (для діючого бізнесу), соціальних
умов і демографічного складу населення та ін.;

•    розглядаються розміри можливих втрат, пов’язаних з організацією і
розвитком конкретного бізнесу, з компенсаційними виплатами, а також із
втраченою вигодою (наприклад, при достроковому припиненні оренди
муніципальних об’єктів комерційними структурами);

•    формується інвестиційна програма проектної пропозиції нового
бізнесу з чітким аналізом можливих варіантів розвитку ситуації;

•    визначаються форми та умови реалізації проектної пропозиції;

•    прогнозуються умови виробництва продукції (надання послуг)
підприємствами, що формуються на певній території, отримання ними
прибутку, а також фінансових надходжень до бюджету (податки, збори,
виплати та ін.);

•    визначаються показники економічної, комерційної та бюджетної
ефективності проектної пропозиції, а також його соціальної та
екологічної результативності;

•    розробляється стратегія маркетингу;

•    формується план фінансування та організації функціонування об’єкта;

•    визначаються умови, форми, терміни розвитку бізнесу;

•    уточнюються типи комерційних ризиків і умови страхування;

•    готується резюме, у концентрованому вигляді подаються основні
характеристики, параметри і показники проектної пропозиції, її переваги,
можливі доходи, інвестиційні та експлуатаційні витрати, їх структура за
джерелами фінансування, розміри і терміни фінансових надходжень до
міського бюджету і позабюджетних фондів.

Отже, специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний документ,
який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту. У ньому
розглянено чимало проблем, які можуть виникнути під час діяльності,
визначено способи розв’язання цих проблем.

Принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність
врахування у процесі розробки багатьох специфічних факторів, що
впливають на зміст бізнес-плану. Серед них можна виокремити такі:

•   стан зовнішнього середовища підприємства;

•   масштаб бізнесу;

•   кількість бізнес-ліній;

•   характеристики продукції (споживчий або інвестиційний товар,
традиційний або інноваційний продукт);

•   джерела фінансування (власний, позичковий, пайовий капітал, змішане
фінансування);

•   специфічні галузеві особливості.

Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх
випадках, бо на його зміст впливає багато різних чинників, але процес
формування структури бізнес-планів має багато спільного. Зокрема, у
структурі будь-якого бізнес-плану можна виокремити:

•   опис ключових, найважливіших аспектів майбутнього бізнесу; опис
стану всіх компонентів менеджменту, якого прагне досягти підприємець;

•   кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається вжити для
досягнення поставлених цілей;

•    узагальнення результатів розрахунків за допомогою фінансових
показників, які й стають основними критеріями оцінки привабливості
конкретного підприємницького проекту.

На наступному етапі здійснюється деталізація бізнес-плану. Саме тут
враховується вплив на зміст бізнес-плану різних факторів і подається
перелік розділів бізнес-плану:

1)   резюме;

2)   опис галузі і підприємства;

3)   опис продукту;

4)   план маркетингу;

5)   виробничий план;

6)   організаційний план;

7)   фінансовий план;

8)   оцінка ризиків;

9)   додатки.

Звісно, ця структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний
бізнес-план може бути і не таким детальним. Це залежить від факторів,
які впливають на його зміст.

Поза сумнівом, що розробка бізнес-плану — це трудомістка процедура, яка
потребує тривалого часу. Водночас ця процедура досить корисна з погляду
управління підприємством, адже бізнес-план чітко і детально описує
процес функціонування фірми, показує, як її керівники планують досягти
мети. Добре розроблений бізнес-план допомагає підприємству зміцнити,
завойовувати нові позиції на ринку, сприяє залученню необхідних
фінансових ресурсів і відповідає на питання, чи варто взагалі вкладати
гроші в цю справу і чи принесе вона прибуток? Бізнес-план допомагає
передбачати майбутні проблеми і зрозуміти, чи переборні вони, що
потрібно зробити для їх вирішення.

Як засвідчив аналіз робочих програм дисциплін економічного циклу,
питанню розробки бізнес-планів приділяється недостатньо уваги. Тому
автори розробляють дистанційний курс «Основи бізнес-планування».
Розроблено модуль № 1 цього курсу «Вступ до бізнес-планування», в межах
якого використано два режими роботи: режим навчання, режим контролю.
Метою режиму навчання є формування методологічних засад і
термінологічного апарату в галузі бізнес-планування. Мета режиму
контролю — перевірка знань, здобутих студентом під час вивчення
інформаційного фрагмента модуля. Надалі будемо проектувати модуль № 2
«Розробка бізнес-планів».

Література

Баринов В. А. Бизнес-планирование: Учеб. пособие. — М.: ФОРУМ; ИНФРА-М,
2003.

Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посіб. — 2-ге
вид., допов. / С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко, О. Г.
Дерев’янко. — К.: КНЕУ, 2002.

Черняк В. З., Черняк А. В., Давиденко И. В. Бизнес-планирование:
Учеб.-практ. пособие. — М.: Изд-во РДЛ, 2003

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020