Реферат З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Урок: Квіти у творах Параски Хоми

ТЕМА. Квіти у творах Параски Хоми.

МЕТА: а) Поглиблювати знання учнів у галузі українського образотворчого
мистецтва; формувати навички естетичного сприймання та оцінної
діяльності;

б) Розвивати образне мислення, асоціативну пам’ять та уяву;

в) Виховувати естетичне ставлення до навколишнього середовища, любов
до рідної землі

ОБЛАДНАННЯ: 1. ТЗН, репродукції творів Параски Хоми:

«Маки і соняшники», 1977 р.

«Жоржини у вазі», 1979 р.

«Квіти у вазі», 1979 р.

«Волошки та маків цвіт», 1981р.

2. Альбом-книга «Параска Хома» (К. Мистецтво. 1983).

3. Запис словникового мінімуму термінів і понять.

Інтерпретація (лат.) — власне тлумачення, пояснення змісту чого-небудь.

Живопис — вид образотворчого мистецтва, в основі якого колір, світло,
лінія.

Картина — мистецький твір, створений на полотні, папері повними арбами.

Колорит (фр.) — система співвідношень кольорів та відтінків.

Композиція (лат.) — побудова художнього твору, обмовлення його
змістом; розташування і взаємозв’язок його частин.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: бесіда, розповідь, демонстрування засобів
наочного навчання, організація сприймання, стимулювання оцінної
діяльності учнів, спостереження, порівняльний аналіз.

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ: пізнавальна, оцінна,
образотворча, сприймання, участь у бесіді.

ХІД УРОКУ

1. Активізація уваги студентів.

2. Оголошення теми та мети уроку.

Послідовність навчальних ситуацій

1.Ознайомлення з творчим шляхом самобутньої народної художниці
з Чернятина Параски Хоми

2. Споглядання творів Параски Хоми

3. Бесіда про твори художниці

4. Оцінювання творів Параски Хоми

3. Розповідь учителя

Як у барвистому вінку кожна косиця по-своєму красива та приваблива, так
і творчість Параски Хоми цікава і цінна. І мимоволі спадають на думку
слова: «Щасливий той, в кому душа не мовчить, коли бачить красу, — красу
природи, людини і людських справ на Землі. А ще щасливий, хто сам
творить красиве».

Параска Хома народилася 10 листопада 1933р. в селі Чернятин
Городенківського району Івано-Франківської області в багатодітній сім’ї.
У 1948р. закінчила сільську восьмирічну школу й почала працювати у щойно
створеному колгоспі у буряківничій ланці.

У дитинстві Параска Хома нічого не знала про так звані «мальовані
косиці», що залишають радість на серці, відчуття свята і сонця.

Може її долю вирішив отой подарований кольоровий олівець у шестирічному
віці. Цей олівець, як найдорогоцінніший скарб, тримали дитячі рученята.
За малюванням Параска і їсти не хотіла, та й часу не вистачало їй. На
аркушах паперу «ходили» сонце, веселка, листочки соняшників, кущі ружі.
Потім уламок того олівця довго зберігався як сімейна реліквія.

Параска Хома почувала у собі потяг до творчості, але повсякденне життя
було суворим — не знімало з неї трудових обов’язків селянки. Малювати
доводилось у вільні години. Мистецтво стало її мрією, її життям

Наділена від природи тонким художнім смаком Параска Хома закоханими
очима вдивлялась в навколишній світ, такий величний і прекрасний. Вона
не порівнювана його натуралістично, а з творчим натхненням оспівувала
поетично та самовіддано.

В уяві художниця бачила свій особливий світ , де квіти були водночас і
реальними і фантастичними, ніби з чарівних казок.

Художниця любить розповідати :

— Я малюю для радості. Пишу по пам’яті. Побачу десь квітку цікаву
-замалюю собі, може, колись знадобиться. Людину не намалюю, але передам
її настрій у квітах. Хто розуміється, той побачить настрій, а хто ні,
той — ні. Усе хочу щось нове малювати. Найбільше роблю взимку. Як
беруся, то не можу лишити, поки не зроблю. Як уже візьмуся, то повна
голова думок, ще ту не скінчила, а вже друга настигає. Питають, як я
компоную. Я вкладаю в квіти, як садівник на землю. У кожній косичці
шукаю щось таке, чого в інших немає. Он, дивіться, скільки піоній,
жоржин або маргариток. Але всюди по-різному намальовані. А хіба вони
повторюються в природі? Схочу, то й надумаю собі квітку.

Багато картин у Параски Хоми на мотиви наших українських пісень «Хата
моя, біла хата», «Мамина вишня», «Яблуневий розмай», «Вечірні
троянди»… Я їх про себе так і називаю пісні-квіти. На одну пісню може
бути й декілька картин. Спочатку в моїй уяві звучить мелодія, потім
лягає на папір ескіз, зроблений олівцем, і тільки після цього
добираються фарби.

Мої картини веселі, сонячні, такі, що зігрівають душу…

Лише на одній із картин я дала трошки чорного. Тій, що намалювала до
пісні на слова Дмитра Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли». А так у
мене все без смутку, бо моя стихія — квіти, а вони в житті, в уяві нашій
мають дарувати тільки радість.

Отже, Параска Хома, чиїми неповторними диво-квітами милуються в усій
Україні і далеко за її межами, залишається вірною своїй мистецькій
традиції, своєму творчому почеркові в майже 70.

Понад п’ять тисяч їх намалювала за своє життя народна майстриня.
Експонувала на 13 великих виставках у Львові, Києві, Петербурзі, в інших
визначних мистецьких центрах. Перша персональна виставка творів, що
проходила у Львівській картинній галереї відбулась у 1968 році.

Параска Хома — самобутня народна художниця з Чернятина удостоєна премії
імені Катерини Білокур за 1999р.

У Києві в Державному музеї народного декоративного мистецтва відбулося
вручення премії Катерини Білокур. Премія Катерини Білокур була
започаткована в 1991 році.

Іноді про талант судять як про щось стале, раз назавжди дане
матір’ю-природою. Безперечно, талановиту річ видно — талант не заховаєш
за замками шухляд. Талант, як дитина, росте, розвивається. Його початки
і перші прояви — десь на зеленому подвір’ї батьківського дому, десь у
сумовитій та радісній пісні чи відблисках сонячної веселки, яку
по-особливому умієш побачити. Певно, як роси-блискітки на свіжій траві
творять впереміж з промінням сонця кришталево-сліпучий килим, так і
його, талант, мозаїчно складають докупи оті невидимі рисочки, що їх
виловлюємо з творчої біографії митця впродовж років. Талант не собі, а
людям.

Параска Хома як невтомна бджола, турботлива птаха спішить робити людям
добро, залишити помітний слід на землі. Тож хай благословиться і й на
нові щедрі творчі ужинки, невтомні пошуки і щасливі знахідки:

Організація сприймання:

а) Активізація уваги /установка та сприймання/ за допомогою розповіді
учителем легенди, казки:

Маргаритки — квіти Пресвятої Діви Марії.

Коли Пресвята Діва Марія отримала від архангела Гавриїла благу вість, то
вирушила повідомити про це свою родичку Єлизавету. їй довго довелося йти
горами й долинами Іудеї. І ось, коли вона йшла полями, усюди, де тільки
ступала нога майбутньої Богоматері, виростали маленькі блискучі білі
квіточки, отож увесь шлях її, позначений ними, немов утворював квіткову
доріжку. Ті квіти — наші скромні білі маргаритки.

Білі, як сяйво німбу, пелюстки їхні нагадували славу Божу, а золота
середина — священний вогонь, який палав у серці Марії.

Казка про походження маргаритки.

«Велике сонце — нічого так не любить, як квіти, нічого так не голубить й
ні про кого так не турбується.

І тому всі рослини протягом століть хоч про що-небудь та просили його.
Одні хотіли бути більшими, інші — духмянішими, треті бажали мати кращі
барви і так дачі.

Лиш одна скромна рослина, білі квіточки якої рясно блищали на лугах, мов
зірочки, ніколи ні про що не просила.

Одного разу сонце здивувалося цим і, зупинившись перед рослиною,
запитало: чи задоволена та своєю долею, чи не бажає чого?

— Спасибі, — відповіла рослина, — я почуваюсь цілком щасливою у такому
вигляді, як мене створив Господь.

— Це прекрасно з твого боку, — сказало сонце, — але подумай, може, в
тебе виникне якесь бажання, а мені дуже хотілося б його виконати,

— У такому разі дозволь .мені цвісти за будь-якої пори року. Л радію,
коли мене зривають діти й граються зі мною, я так люблю дітей,

— Нехай буде по-твоєму, — відновиш сонце, — і оскільки ти серед усіх
квітів найскромніша й схожа на перлину, то називайся віднині
маргариткою.

Сказавши це, сонце одним із своїх променів доторкнулось серцевини квітки
її залишило посередині жовтий кружечок, немов свою печатку, а пелюстки
її розішлись урізнобіч, немов сонячне сяйво.

Саме таку красу рідної землі її квітів відтворює у своїх картинах
самобутня народна художниця з Чернятина — Параска Хома.

б. демонстрація творів Параски Хоми /з паралельним коментарем учителя/:

«Маки і соняшники» /1977/

Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття соняшників і
маків, омитих вранішньою росою й зігрітій ласкавим сонцем. Це лиш
невеликий куточок мальовничої української землі. І він уявляється майже
казковим.

На картині майстерно, витончено відтворено кожну квіточку, кожний
листочок, вміло створено гармонію композиційного центру із поєднанням
допоміжних елементів. Тут правдиво дібрано колірні сполучення та
відтінки. Художниця навмисне зобразила в центрі пишний соняшник, який
переходить в червону гаму маків, а далі — в зелену гаму в поєднанні
цілого сузір’я маків. Здається, що відчувається п’яний, солодко-медовий
аромат цього квітучого «царства».

Картина викликає захоплення красою української природи, бажання
милуватися нею. поглиблює любов до рідного краю, наповнює душу радістю
та захопленням від краси навколишнього світу.

«Жоржини у вазі»/1979/

Параска Хома любить малювати квітну вазах. Тому не дивно, що вона на
вазі зображає елементи рослинного орнаменту, які підкреслюють форму
ваза, в якій пишно вмістились жоржини.

Досконалості твору додає його композиційна будова, де в центрі жоржини,
які знаходяться на фоні зеленого листя, що буяє навколо них. Вони
міняються різними барвами, кольоровою теплою гамою пелюсток, від жовтого
кольору, оранжевого до темно-червоного. Блакитний фон додає благодатного
спокою до загального настрою картини і викликає почуття зворушливості,
ніжності до чогось таємничого.

Цілісність композиції, локальність кольору надає картині довершеності,
святковості в поєднанні з оточуючим середовищем.

«Квітну вазі» /1979/

Цю картину Параски Хоми можна вважати однією з найкращих доробок
художниці.

Композиція її проста і лаконічна : наче у вінку з оранжево-жовтих квітів
та фіолетових за кольором, які ритмічно чергуються в симетричному
варіанті, зображено пишний червоний букет. Дуже цікаво зображена ваза,
яка складеться з білих маргариток на оранжевому фоні, а посередині вази
з листків в’ється основний стовбурець пишного букету, який немов стримує
всю композицію тих квітів, які в’ються навколо вази, це і фіалки,
ромашки, золотушник, дзвоники, братки, незабудки. Довершують радісне
мелодійне звучання цього «квіткового» хору» бузкові квіти, що схилилися
над буйним квітковим розмаїттям.

Художниця ніби пестить тоненьким пензликом кожну квіточку, листочок. 1
колорит, легка прозорість фарб і композиція картини підпорядковані
розкриттю поетичного образу української землі, з подихом теплого літа,
мирним спокоєм та тишею.

Картина створює особливий настрій, викликає почуття ніжності до чудових
квітів, милує серце споконвічною красою рідної землі.

«Жоржини у вазі”

І згадується віршик Катерини Перелісної «Теплий дощик»:

Дощику дрібненький

Дощику тепленький,

Просять тебе діти,

Поливай їм квіти.

Щоб було в садочку

Гарно, як в віночку.

І все це, як у веселому казковому танку. Колірні сполучення в цьому
творі дібрано дуже вдало: фіолетово-рожевий теплий колорит врівноважує
зелене оточування листків.

»Волошки та маків цвіт» /1981/

Цей твір написано майстерно, витончено та правдиво, але й напрочуд
поетично.

Літні квіти із тендітними стебельцями знайомі з дитинства, невибагливі,
прекрасні у своїй простоті польові квіти: волошки,
незабудки, фіалки, братики, які в’ються навколо червоних маків. І
згадується вірш про мак:

Як без вишні — не садок.

Так без маку — не вінок,

А його ось, як на те,

Скільки в полі тут росте!

І червоний і стрункий

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо –

Всім віночки сплетемо.

Досконалості твору додає його композиційна будова, що дає змогу нібито
підійти зовсім близько до цього розмаїття квітів і уважно роздивитися
кожну окрему рослину.

Вони сяють, міняються різними барвами, ніби сперечаються одне з одним —
хто з них кращий? Чи повні червоні маки, чи сині волошки. Але в
гармонійному поєднанні вони створюють ансамбль чарівних польових квітів.
Кожна своєю чарівною, неповторною голівкою тягнеться вгору, щоб відчути
на собі перші, щедрі промінці сонця, що от-от зійде.

Барвистим килимом художниця зобразила зелені листочки, які прекрасні у
своїй простоті, які то ховаються за квіти, то повним ростом у зеленому
танку горнуться до волошок та маків.

Це лише невеличкий мальовничий куточок української землі, де зросла
талановита художниця. Але він такий дивовижно прекрасний, що уявляється
казковим.

На картині реально відтворено кожну квіточку, кожну стеблинку, вміло
створено оточення, правдиво підібрано колірні сполучення та відтінки
реального світу.

Тепла гама кольорів підкреслює чарівний літній день. І
мимоволі уявляється, що над цим розмаїттям квітів дзвенить високо в небі
жайворонок, що оспівує красу польових квітів.

5.Бесіда за творами Параски Хоми:

Як бачимо, картини народної художниці справді близькі й зрозумілі всім,
вони захоплюють, чарують і створюють гармонію теплого літа. Щоб відчути
це, потрібно вчитися правильно сприймати твори мистецтва, так, щоб
розуміти задум художника, ідею, почуття, щоб отримувати естетичне
задоволення та гармонію краси від споглядання мистецького твору.
Орієнтовні запитання до учнів для проведення бесіди.

1. Чому, на ваш погляд, ми називаємо Параску Хому народною
художницею?

2. Що найбільше зображує у своїх творах Параска Хома?

3. В якій кольоровій гамі вона це робить?

4. Чим схожі або різняться картини художниці?

5. Якими засобами Параска Хома передає настрій у картині?

6. Що відрізняє квіти у творах художниці з квітами у природі?

7. Які почуття викликають картини народної майстрині пензля?

8. Яке ваше особисте ставлення до картин Параски Хоми?

9. Що ви особисто любите малювати, чому?

6. Визначення напрямів оцінної діяльності учнів за їхнім довільним
вибором:

— з пам’яті /або з уяви/ намалювати квіти, можна й ті, що сподобалися у
творах Параски Хоми;

— скласти або пригадати вірш про квіти та записати його, прикрасивши
малюнком квітів.

Підведення підсумків уроку :

а) Порівняльний аналіз учнівських робіт

б) Оцінка діяльності учнів на уроці

в) Проголошення уроку завершеним.

Похожие записи