Реферат
Свята Трійця Андрія Рубльова
У одному із залів Третьяковськой галереї висить одна з найвідоміших і
прославлених в світі ікон — «Трійця», написана Андрієм Рублевим в першій
чверті XV століття. Три ангели зібралися навколо столу, на якому коштує
жертовна чаша, для тихої, неспішної бесіди. Крихкі і невагомі контури і
складки їх одіяння, чиста гармонія блакитних, волошкових, ніжно-зелених,
золотисто-жовтих фарб. Здається спочатку, що нескінченно далека ця ікона
від реального життя XV сторіччя з її бурхливими пристрастями,
політичними розбратами, набігами ворогів. Але чи так це?
Подробиці життєвого шляху Андрія Рубльова майже невідомі. Як і всякий
середньовічний майстер, він не підписував свої твори, в літописах його
ім’я згадувалося рідко. Все ж таки, ретельні дослідження істориків
староруського мистецтва дозволяють припускати, що він був ченцем
Троїце-сергиева монастиря, для Троїцкого собору якого він і написав свій
шедевр. Пригадаємо, що і засновник монастиря, Сергий Радонежський, і
його наступники підтримували об’єднувальну політику московських князів,
їх боротьбу з монголо-татарским ярмом. Але не пройшло і півстоліття
після Куліковськой битви, в якій сполучені російські сили розбили орду
Мамая, як московська Русь опинилася на порозі кривавої феодальної
усобиці. У «Трійці», згідно богословським уявленням, три ангели
символізують єдність, згоду. Рубльов зримо, в досконалій художній формі
утілює цю символіку непорушної єдності. Композиційно ангели вписані в
круг, фарби їх одіяння доповнюють і перекликаються одна з іншою. Мир,
згода, любов — ось до чого закликав сучасників Андрій Рубльов, і не було
в ту епоху заклику важливішого, більш співзвучного часу.
Історія створення найбільшої ікони людства приблизно така. Ігумен Никон
(що став після Сергия Радонежського настоятелем Троїце-сергиевого
монастиря) дуже засмучувався, що знов споруджений білокам’яний собор
Троїцкий не був прикрашений живописом. Передчуваючи швидку кончину свою
і бажаючи завершити убрання собору за життя, Никон призвав для роботи
Андрія Рубльова і Данила Чорного — прославлених живописців, «неабияких
вельми, що всіх перевершують і в чесноті досконалих». Робота полягала не
тільки в тому, щоб розписати храм фресками. Окрім цього, треба було
написати велику кількість ікон для високого багатоярусного іконостасу.
Ігумен Никон ще за життя своєю хотів не тільки бачити храм прикрашеним,
але і написаною ікону, яка повинна була стати головним пам’ятником «в
похвалу Сергию Радонежському».
Приступати до розпису соборних стенів можна було тільки через рік після
його споруди, коли фрескам вже не загрожуватиме осідання будівлі. Але
роботи по внутрішньому убранню храму можна було починати відразу після
закінчення його будівництва. І першою турботою було створення головної
ікони — «Трійці», яка повинна була стояти праворуч царських брам.
«Трійця» з моменту свого створення була улюбленішою іконою староруських
художників, служила зразком для незліченних копій і відтворень. Але доля
самого Андрія Рубльова і багатьох його творінь драматична і спочатку
навіть нез’ясовна. Покірливий чернець, він все життя свою присвятив
створенню фресок і ікон на релігійні сюжети. Шановний і широко відомий,
ще за життя названий «преподобним», через якийсь час він був забутий
нащадками, а багато творінь його виявилися втраченими. Навіть на початку
XX століття деякі фахівці не могли достовірно назвати жодного його
твори. Залишилося лише ім’я, да і то знали його тільки любителі
староруського мистецтва. Навіть у знаменитій енциклопедії Брокгауза і
Ефрона, що виходила в 1890—1907 роки, не знайшлося місця хоч би для
простої згадки про Андрія Рубльове.
h*
gd:GS д російської історії. Знекровлена і принижена чужоземним ярмом,
Русь вставала з колін, розпрямляла плечі і почала готуватися до
звільнення від гніту Золотої Орди. То був час радісне і одночасно гірке,
пора блискучих перемог і жорстоких поразок. До останніх належать сумні
події 1408 року, коли на землю російську вторгся хан Едігей. Руйнівне
нашестя монголо-татар ще раз показало, що російським князям треба
припинити міжусобну ворожнечу, жити в мирі і злагоді, тільки
об’єднавшись, вони зможуть остаточно позбавитися від «злої татарщины».
Одні учені вважають, що саме в цей час (близько 1411 року) Андрій
Рубльов і створив свій кращий твір — «Трійцю», яка в ті часи мала
значення особливе. Правда, інші стверджують, що «Трійця» була написана в
1420-і роки, коли (як указувалося вище) в монастирі був споруджений
білокам’яний собор Троїцкий.
Старозавітна Трійця була символом єднання. Ще в середині XIV століття,
засновувавши свою обитель, Сергий Радонежський (як сказано в одному з
його житий) «поставив храм Трійці… щоб погляданням на святу Трійцю
перемагався страх перед ненависною нарізністю миру». На досить значній
по розмірах дошці Андрій Рубльов зобразив старозавітну Трійцю — явище
Авраму Бога у вигляді трьох ангелів.
«І з’явився йому Господь у діброви Мамре, коли він сидів при вході в
шатер (свій), під час спеки денного. Він звів очі свої і поглянув, і
ось, три чоловіки стоять проти нього. Побачивши він побіг на зустріч ним
від входу в шатер (свій) і поклонився до землі, і сказав: Владико! Якщо
я знайшов благовоління перед очима твоїми, не пройди мимо раба Твого;
І принесуть трохи води, і омиють ноги ваші; і відпочиньте під цим
деревом, А я принесу хліби, і ви підкріпите серця ваші; потім підіть (у
шлях свій); оскільки ви йдете повз раба вашого. Вони сказали: зроби так,
як говориш. І поспішив Аврам в шатер до Сарри і сказав (їй): скоріше
заміси три саты кращої муки і зроби прісні хлебы. І побіг Аврам до
стада, і узяв теляти ніжного і хорошаго, і дав отрокові, і той поспішив
приготувати його. І узяв масла і молока і теляти приготованого і
поставив перед ними; а сам стояв поряд їх під деревом. І вони їли».
Біблейська розповідь в інтерпретації Андрія Рубльова втратила все ті
оповідні риси, які традиційно включалися в композицію ікони на цей
сюжет. Немає Аврама і Сарри, немає сцени заклання тельця, навіть
атрибути трапези зведені до мінімуму: ангели представлені такими, що не
куштують, а розмовляють. Жести ангелів, плавні і стримані, свідчать про
піднесений характер їх бесіди.
Зміст «Трійці» багатогранний. Ідейним і композиційним центром її є чаша
з головою жертовного тельця — прообраз агнця новозаветного. «Чаша»
пройшла довгий шлях, і у всій історії людства мала значення «Чаші
життя», «чаші мудрості», «чаші безсмертного напою». В середні віки на
основі її християнського значення виникла поетична оповідь про «Чашу
Грааля», з якої Ісус Хрістос пив під час Таємної вечері. У російську
народну поезію чаша увійшла як «смертна». Ця тема звучить в билинах і
«Слові про полк Ігореве». Для Андрія Рубльова і його сучасників «чаша»
була тісно пов’язана з реальним життям, тільки на іконі трагізм цієї
героїчної теми виражений у нього світлою печаллю. У рублевской «Трійці»
«чаша смертна» — «застава життя майбутньої». Продовження »
Додаткові матеріали:
1) Деміна н.А. Трійця Андрія Рубльова – стр 2 – стр 3 – стр 4 – стр 5
2) Зміст і символіка Трійці – стр 2 – стр 3 – стр 4 – стр 5
3) Художній аналіз Трійці – стр 2 – стр 3 – стр 4 – стр 5 – стр 6 – стр
7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
