Реферат
Андрій Рубльов та його картина «Свята трійця»
легендами. Частково через мізерність інформації про життя автора,
частково через втрату значної кількості його робіт. Відомо тільки, що
знаменитий художник був монахом і створював свої шедеври на стінах
монастирів, соборів та окремих полотнах-іконах.
Малярська майстерність Рубльова на довгі покоління стала прикладом
мистецтва іконопису. Адже найбільша таємниця його творчості крилася в
неперевершеному вмінні – художньому зображенні глибини святості. Один із
дослідників-мистецтвознавців пише: “Мистецтво Рубльова – це результат
високих роздумів та глибоких почуттів, обмежений рамками лаконічних
образів-символів, це мистецтво великого духовного змісту”.
Художник від Бога
Рубльов по драбині піднявся на дерев’яні підмостки, в його руці
малярський пензель, а поряд горщик з фарбами – майстер працює високо над
землею.
Маловідомі факти з життя Андрія Рубльова, які зустрічаються переважно в
літописах та літературних працях сучасних художників свідчать, що він
народився десь в 1370 році. Ще юнаком став ченцем Троїце-Сергієвої
лаври, де вивчав філософські праці передових мислителів того часу –
засновника монастиря Сергія та його учнів. Пізніше проживав у
Спасо-Андроніковському монастирі.
За переказами, Андрій Рубльов, був спокійним і покірним монахом. Його
життя проходило в молитвах, роздумах і мистецтві зображення святих
образів. Єдина точна дата з його біографії – це дата смерті художника.
Вона була вирізьблена на могильній плиті і вчасно скопійована.
Незважаючи на те, що за життя Рубльов користувався неабиякою повагою,
після смерті, з роками, його авторитет поступово почав слабнути. До 20
століття ніхто не знав напевно які саме роботи належать пензлю монаха –
художника. Єдина картина, авторство якої беззаперечно належало Рубльову-
“Трійця”- з часом змінилася і судити про стиль її виконання було
неможливо. Лише в XX столітті завдяки зусиллям дослідників та
реставраторів сучасне розуміння творчості цього художника наповнилось
реальним змістом.
Найвірогідніше, що свої перші кроки у малярському мистецтві Андрій
Рубльов здобував під опікою відомого константинопольського живописця
Феофана Грека та його учнів. Вже в 1405 році він разом із Феофаном
Греком та старцем Прохором розписав Благовіщенський собор Московського
Кремля. На жаль до нашого часу збереглись лише два яруси іконостасу.
Дослідники запевняють, що Рубльову належать сім ікон святкового ряду:
“Благовіщення”, “Хрещення”, “Різдво Христове”, “Стрітення”,
“Преображення”, “Воскресіння Лазаря” та “Вхід до Єрусалиму”. Ці роботи
свідчать про неабиякий талант майстра та слідування візантійським
традиціям. Від робіт інших майстрів ці ікони відрізняються м’якістю,
гармонійністю й таємничою одухотвореністю.
–
–
ae
адиції і створення нового російського стилю розпису. Найзначущою із
фресок Рубльова в Успенському соборі є композиція “Страшний суд”, де
традиційно грізна сцена перетворилася в світле свято торжества
справедливості. За майстерністю виконання найвиразнішими є образи
Христа, Іоанна Предтечі та апостола Павла.
Приблизно в той час Рубльов створює ще одну визначну ікону – копію з
уславленого візантійського образу “Володимирської Богоматері”. В тонкому
образі Діви Марії виражена краса материнської любові та смуток, в
передчутті трагічної долі сина. Роботи Андрія Рубльова у Володимирі
свідчать, що на той момент він був вже досвідченим майстром, який
очолював створену ним школу живопису.
1410 рік у творчості Рубльова знаменується створенням трьох ікон так
званого “Звенигородського чину” (названого так умовно, по місцю, де вони
були знайдені): “Спас”, “Архангел Михаїл” та “Апостол Павло”.
Найвизначніша з них ікона “Звенигородський Спас”. Своєрідне обличчя
Христа зосереджене, його погляд прямий, задумливо-пронизливий. В
зображених рисах вгадується новий етап рубльовського розпису, виказуючи
початок золотого віку – розквіту іконопису на Русі. Дослідники вказують
на стилістичну схожість Спаса з найуславленішим творінням Рубльова –
“Трійцею”.
Андрієва “Трійця”
Найкращу свою роботу Андрій Рубльов створив у 1411 році. Нею стала ікона
“Трійця Старозавітна (Вітхозавітна)”, написана Рубльовим в пам’ять
святого Сергія Радонежського, засновника Троїцької Лаври. Вона
призначалася для дерев’яного Троїцького собору монастиря. Тема ікони
була взята зі Старого Завіту – це візит трьох ангелів до садиби Авраама
і Сари. В Новому завіті образ трьох ангелів почав сприйматися як єдність
трьох іпостасей Бога – Батька, Сина та Духа.
Одна з найкращих російських ікон передає співзвучність трьох світлих
душ, які розмовляють між собою в повній тиші. Ікона ідеально поєднує в
собі складний богословський зміст із неабиякою композиційною
майстерністю. “Трійця” розрахована на дальню та ближню точку зору, кожна
з яких по різному розкриває багатство відтінків ікони, малярську
віртуозність майстра.
Ідея та майстерність зображення “Трійці” спонукала багатьох художників
до створення чогось подібного. Однак жодна з робіт не змогла наблизитись
до рівня рубльовського творіння.
В двадцятому столітті Андрієва “Трійця Вітхозавітна”, була визнана
найкращою роботою Рубльова й шедевром світового мистецтва іконопису.
В передчутті вічності
Вважається, що Андрій Рубльов розписував Різдвяний собор у
Савино-Сторожевському монастирі під Звенигородом. Тим більше, що
незначні фрагменти розпису, що збереглися, наближені до стилю Рубльова.
В середині двадцятих років п’ятнадцятого століття Рубльов разом з
Данилом Чорним керував розписом Троїцького собору Троїце-Сергієва
монастиря. На жаль фрески були втрачені, а в рубльовських іконах того
часу зберігся смуток, – відчувається вік художника. Найвідоміші з його
робіт: “Хрещення”, “Архангел Михаїл” та “Апостол Павло”. Ці ікони
відрізняються глибиною змісту, монументальністю образів, красою
силуетів, гармонічною кольоровою гаммою, що нагадує його неперевершену
“Трійцю”.
Останні роки життя Андрій Рубльов провів в Андроніковському монастирі,
де займався розписом храму Спаса. З літописних джерел ми дізнаємось, що
він також брав безпосередню участь в будівництві цього храму. На жаль
останні роботи майстра не збереглися.
Андрій Рубльов помер 29 січня 1430 року у Москві, в Андроніковському
монастирі. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів,
вважається найвищим досягненням російського живопису XV століття.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
