Реферат на тему:

Різдво — за народним календарем 7 січня. Як святкували і що їли з нагоди
свята

Різдво — велике свято, яке в Україні відзначали навіть за часів суворої
атеїзації населення. Звичаїв святкування не забували: колядники
прославляли Немовля Христа, по селах ходили з Вертепом (Шопкою) —
театралізованою народною виставою із життя Пресвятої Богородиці Діви
Марії та Святої Родини — й розповідали про легендарну подію — Різдво
Спасителя.

Цей день (7 січня), як і Багата кутя (Святий вечір), відповідає
уявленням народу про добробут, благополуччя, благоденство, щастя і
злагоду. Хазяїн і хазяйка дому стежили не лише за тим, щоб був «повний
стіл» для своєї родини, а й за моральною обстановкою в хаті: спокоєм,
миром і добротою. На зимові м’ясниці скасовувалися навіть обов’язкові в
інші часи одноденні пости в середу й п’ятницю.

З Різдва Христового починалися зимові м’ясниці. Усі страви, що вимагали
тривалого приготування, були зроблені заздалегідь, оскільки існувала
звичаєва заборона користуватися ножем, сікачем, сокирою та іншими
колючими й ріжучими знаряддями. Навіть хліб цього дня ламали, а не
різали. Вірили, що той, хто порушував цю заборону, ризикував порізатися
чи поранитися в інший спосіб.

Також це віщувало збитки: «Щось у ха¬зяйстві відріжеться», «Худобу
доведеться прирізати» та ін.

До церкви цього дня ходили всією сім’єю, вдома залишалася тільки старша
невістка — джиджулиха, чепуруха. Вона топила піч, розігрівала
приготовлені напередодні страви, варила капусняк із порізаних
заздалегідь м’яса й сала, посіченої капусти.

Після церковної служби вся родина й гості сідали за стіл, на якому
стояли кутя, пироги, узвар та ще деякі святвечірні страви. Молилися за
здравіє присутніх на трапезі, а також відсутніх родичів (як і
попередньої вечері); господар згадував померлих, сподіваючись для них
Царства Небесного. Ставили на стіл залишки вчорашніх страв: рибну юшку,
пісний холодний борщ із квасолею, товченики, смажену рибу, квасолю.
Потім подавали м’ясні страви, починаючи з м’ясного холодцю — «драглів»,
«гишок», «холодного», «студенцю». Після цих холодних закусок на столі
з’являлися гарячі м’ясні страви: капусняк із свинячою грудниною, печеня
чи душенина, верещака, смажені ковбаси, кров’янка, шинка, ковбик
(кендюх, сальтисон), тушкована капуста, голубці, вареники з лівером,
локшина з курятиною чи гусятиною.

?

?

?

gd3

Похожие записи