Державна символіка

ПЛАН

1.Вступ.

2.Українська державна символіка .

3.Висновок.

ВСТУП

Історія національно-визвольних рухів свідчить , що в моменти їхнього
піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та
симантики національної символіки . Це цілком природно , бо національні
символи — не випадкові значки і барви . Вони постають внаслідок
історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його
духовністю , з його прагненням до єднання , готовністю до здійснення
своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів .

Українська державна символіка

Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій
Київській державі та в УНР,-

відображує традиційну українську символіку , що формувалася протягом
тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних
систем людства . Ключем до її розуміння є чільний їїсим- вол , нині
відомий під назвою «Тризуб» .

Перша літописна згадка про тризуб як про вели-кокнязівський знак
стосується ХХст.Його зображен-

ня відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на
срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з
одного боку портрет володаря ,а з іншого -тризуб.

Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій , що й хрест та
шестикутна зірка , тобто

Мудрість , Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Жит- тя).Тож тризуб можна
зустріти на цеглі Десятинної

церкви ,на плитах Успенської церкви у Володимирі-

Волинському , його зображення знайдено на варязь-

кому мечі ,в гербі французької королеви Анни , на

надробку св.Еріка у Швеції та ін.

Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки
популярним , що хрест дове-лось об`єднати з ним в один знак ,- для
сприйман-

ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні
височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт , на маківках
Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови , графіка
кожного знаку лаконічна

чітка і промовиста . Якщо хрест концентрує увагу назначимості для
світобудови третьої сили , то тризуб , відображаючи як триєдність
світобудови , так і троїстість полум`я-енергії , принцип вогню

і поступу .

У прямих предків сучасних українців-слов`янсь-

кого племені полян ,званих також «русь» і «сколо- ти» , як і у їхніх
попередників , паувала триком-понентна структура суспільства і була
поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох
братів ,що «сіли» на трьох київсь-

ких горах.Зверхники полян-русів , київські князі,

так само , як і царі скіфів , карбували на своїх монетах знак Трійці-
Тризуб .

Поряд з офіційною функцією державного і релі-гійного символів Тризуб
має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега .Тризуб
зоб-ражався як в орнаментах тканин , килимів , карбу-вання , так у
рукописних текстах книг ,на монетах

і печатках , на ювілірних виробах ,державних від-

знаках , підвісках і навіть на посуді.

Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає , на жаль ,
у XVIIст. разом із заміною рукописів друкованими книжками . Однак у
народному побуті найменш денаціоналізованих , гірських районів України
він живе й досі.Так у Карпатах , під Різдво чи Йордань , селяни деяких
сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба
.

Крім містичного знака-тризуба українська дер-жавна символіка включає
жовто-блакитні барви.

На відміну від однозначного слова «колір»,сло-во «барва» багатозначне .
В старовину воно озна-чало не лише певний колір , але й уніфікований
одяг,тобто належність до певної групи людей .Один з діалектних варіантів
слова«барва» набув значен-

ня матеріального барвника , це слово «фарба» , інший «варна» — зберіг
лише його друге значення: певної групи людей.

У давніх аріїв було три барви (варни): біла —

старшина , жреці — правителі , яких звали рахмани

(брахмани) ; червоно — малинова — воїни (шатри , кшаттії) ;чорна — сіячі
та скотарі (вайш`ї і шуд-

ри).

Запорожці , як люди , що повністю присвятили себе священній війні за
Україну , дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів — зодягались у
червоно-малиновий одяг і мали , мрім мирного жов-то-блакитного , бойовий
, червоно-малиновий стяг;

гетьман мав срібно-білого прапора ,військово-маг-

натськи формування — червоно-білого ,а військово-

народні -червоно-чорного .Оскільки гетьман у пев-

них ситуаціях мав виступити то від старшини , то

від козацтва ,то від селян , а то й від усіх зра-

зу — він мав бунчуки білого , червоного , та чор-ного
кольорів.Біло-червоно-чорна символіка кольо-

рів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції
вишивати червоно-чорним по бі-лому ,що символізує єдність усіх груп
(барв,варн)

у одному народі .

Можна наводити чимало пикладів популярності біло-червоно-чорної барви
на Україні , але жоден зцих традиційних кольорів не став державною
бар-вою в силу двох причин . Перша полягає в тому , що ця барва є
спільною для десятків націй і на-родностей ,які розвинулися з єдиної
давньоарійсь-

кої спільності ,а друга — в тому , що за цими ко-

льорами протягом тисячоліть , міцно установилася соціальна функція . В
українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно —
жовта .

Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка
національна і державна діяльність.

Коли ж нація почала оживати ,- відродилась і сим-

воліка .Національна барва з`являється по всій Ук-

раїні і ,насамперед , у розписах церков та у цер-ковних речах -ризах ,
фарбованій різьбі іконоста-

сів . Ця барва оживає також у творах мистецтва — мініатюрах і прикрасах
, у масовому виготовленні жовто — блакитних тканин , у гербах
українських земель . Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою
підковою і золотим кавалерським хрес-том .

Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із
національною блакитно-

жовтою барвою ,яка виразно виявилася за середньо-

віччя , коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної
символіки . Як відомо ,Київ-

щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі ,
Галичина — золотого лева на голу-бому полі.Так на землях України
узаконилась одна-кова національна барва . Збіг досить промовистий,

якщо зважити,що ці землі на той час не були об`єд

нані в єдиній Український державі .

Жовто-блакитна барва була наствльки усвідом-леною як національна
українська , що узаконення Центральною Радою жовто — блакитного прапора
як

державного символа , яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в
Україні , ні в Росії жодного сумніву , що до правомврності цього акту.

Висновок

Сьогодні наш прапор майорить на вершинах Гімалаїв ,

Ельбрусу і Кіліманджаро , а жовто — блакитна барва , як Укра-

їнська національна символіка , утвердилась на всіх материках

планети.

Похожие записи