Реферат на тему

З’єднання двох секстакордів

План

1. Загальні відомості

2. Секстакорди кварто-квінтового співвідношення

3. Секстакорди секундового співвідношення

4. Особливості мінору

Література

1. Загальні відомості

Рухом баса від терції одного акорду до терції іншого утворюється
послідовність з двох секстакордів. Ця послідовність може бути
квартаквінтового тобто Т-D; D-Т; Т-S; S-Т) і гокундового (S-D).

2. Секстакорди кварто-квінтового співвідношення

При кварто-квінтовому співвідношенні секстакордів в басу створюються
скачки терцових звуків на кварту або квінту:

В цих оборотах секстакорди звичайно з’єднуються гармонічно. Для
найбільшої плавності загальний звук секстакордів залишають на місці в
двох голосах. Якщо ж загальний звук залишається тільки в одному голосі,
то інший голос (частіше верхній) рухається стрибком паралельно або
протилежно басу:

При подвоєнні спільного звуку з секстакордом такий стрибок можливий, при
подвоєнні ж необхідний (див. приклад 157).

3. Секстакорди секундового співвідношення

При з’єднанні секстакордів секундового співвідношення (S6- D6)
дотримуються наступні прийоми голосоведення:

1) В секстакорді S подвоюється основний звук, а в секстакорді D —
квінта.

2) Три голоси утворюють рух паралельними секстакордами, а четвертий
голос рухається протилежно їм і створює правильні подвоєння в акордах.

3) При плавному русі всіх голосів S6 необхідно давати в мелодичному
положенні основного звуку (інакше неминучі паралельні октави або
квінти):

Дещо рідше при даному з’єднанні секстакордів застосовується низхідний
стрибок на кварту у верхньому або в одному з середніх голосів:

Таке застосування стрибків при даному з’єднанні акордів створює велику
свободу у використовуванні S6; обидва його мелодичні положення і обидва
види можливих подвоєнь, таким чином, виявляються однаково зручними з
погляду голосоведення.

4. Особливості мінору

В мінорі з’єднання двох секстакордів тоніки і домінанти, а також
секстакордів S і D пов’язано з деякими особливостями в прийомах
голосоведення:

1) При послідовності t6-D6, D6-t6 бас повинен рухатися на зменшену
кварту, а не на збільшену квінту. В спірних випадках важливо, щоб після
того або іншого стрибка бас йшов потім в протилежному напрямі:

T V ? ‚ ? AE D

¤

V ‚ ? AE D

¤

4ду на збільшену секунду в басу, підвищувати терцію субдомінанти:
секстакорд субдомінанти стає мажорним і на загальних підставах
переходить в D6. Мажорна субдомінанта може вводитися зразу ж після
тонічного тризвуку або після секстакорду мінорної субдомінанти. Таким
чином при з’єднанні s6- S6-D6 в гармонії з’являється співзвуччя
мелодичного мінорного ладу, а в русі баса — хроматичний хід.

3) Зрідка хід на збільшену секунду замінюється зменшеною септимою
(низхідної):

Примітка. Послідовність трьох секстакордів.

Практично можлива і послідовність трьох секстакордів головних функцій
Т-S-D. Вкажемо на варіанти подібних гармонічних послідовностей 1)
Т6-S6-D6; 2) S6-D6-T6;3) D6-T6-S6; 4) S6-T6-D6; 5)T-D S6-Т6

В цих тих, що послідовностях потрібно прагнути можливо плавного
голосоведення; тому акорди кварто-квінтового співвідношень з’єднуються
перш за все гармонічно; скачки допускаються (окрім баса) або тільки у
верхньому голосі або — рідше — в одному з середніх голосів.

Приклад гармонізації:

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.

6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.

7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.

8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.

Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.

10.  Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.

11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.

Похожие записи