.

"Господи, помилуй нас" сл. і муз. Т. Петриненка (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
407 3055
Скачать документ

Аналіз хорового твору

„Господи, помилуй нас”

сл. і муз. Т. Петриненка

Господи ,помилуй нас” – це пiсня-молитва створена українським поетом,
спiваком i композитором Тарасом Петриненком. Вiн – син вiдомої спiвачки
Дiани Петриненко.Виxовувався в сiм’ї, де любили i шанували музичне
мистецтво. Навчався Т.Петриненко в Київськiй консерваторiї по класу
композицiї.По закiнченнi консерваторiї cпiвав в Краснознаменному
ансамблi пiснi i танцю. Зараз Тарас Петриненко працює в жанрi популярної
музики. Є керiвником вiдомого на Українi i за кордоном гурту “Гроно”.
Працює Т.Петриненко в пiсенному жанрi. Написав багато пiсень
патрiотичного характеру. Вiн є автором багатьох вiдомих пiсень, таких як
“Україна”,”Не забувай мене ніколи”,та iншi.

Пiсня “Господи помилуй нас” написана в 1998 роцi в зв’язку з
референдумом i була присвячена незалежностi України. Центральним iдейним
моментом твору є прохання до Бога зберегти Україну i помилувати iї
багатостраждальний народ.

Головною метою створення цiєї пiснi-молитви було-втiлити в людей
вiру в те ,що Україна попри всi негаразди, буде жити, зростати i
розвиватися ,бо украiнцi – сильний, нездоланний народ, що зазнав багато
лиха i горя, але з допомогою Господа все пережив i подолав. Таким чином,
в цiй пiснi яскраво виражено

патрiотичний характер.

Твiр написаний для хору i мiста. Солiст виконує перших два куплети,
хор-приспiви i третiй куплет, перша частина якого виконується в унiсон,
а другу-мелодiю веде солiст, а хор в цей час спiває вокалiз, що
гармонiчно пiдтримує мелодiю.

Музичний текст всюди вiдповідає характеру лiтературного тексту.
Мелодiя звучить пiднесено, схвильовано. Розвиток вiдбувається поступово.
Викладена в основному восьмими тривалостями, зустрiчаються шiстнадцятi,
четвертнi, половиннi. Синкопований ритм придає в деяких мicцях
схвильований настрiй.

Кожна наступна фраза наближае до загальної кульмiнацiї точки
куплету. Скрiзь вона припадає на слова “Боже, Украiну збережи”.

Кожен раз в кiнцi приспiву на f звучать i слова “Господи, помилуй
нас”. І лише в заспiвi 3-го куплету пiсля кульмiацiї “Боже, Украiну
збережи” вони звучать на динамицi рр.

Цей динамiчний перехiд здiйснюється на цiй нотi, яка триває увесь
такт i до першої долi наступного такту хористи переходять на
ланцюговому диханнi:

Загальна кульмiнацiя твору припадає на кiнець приспiву останнього
куплету i виконується на ff.

Розмiр твору – 4/4 залишається незмiнним вiд початку до кiнця.
Складностi ритмiчного малюнку зводяться до використання в деяких мiсцях
синкопованого ритму, дуже частим є явище полiритмiї:

Твiр написаний в куплетнiй формi. Куплет являє собою два перiоди
квадратної будови по 8 тактiв. Кожний перiод, в свою чергу, складається
з двох речень по 4 такти (перше речення – тональне, друге-закінчується
домiнантовою гармонією, третє має модулюючий характер, а четверте – це
повернення до основної тональностi – D-dur).

Приспiв являє собою однотональний перiод з 8 тактiв.

Фактура викладу мiшана.

В 20-24-му т. фактура полiфонiчна (iмiтацiя, тобто перекличка теми в
сопрано, баса i тенора):

В 35-36-му тактi фактура викладу гармонiчна :

В 37-32-му тактах фактура гомофонно-гармонiчна:

В даному творi акомпанімент не вiдтворює мелодiю,а лише гармонiчно
пiдтримує її:

Твiр”Господи,помилуй нас” – написаний для повного мiшаного хору
(4-голосного).

Дiапазон хору: d великої – f другої. Діапазон S:Е I-f 2; діапазон
А: h малої-d-2; дiапазон Т: d малої -d-1; дiапазон B: а-великої-d-1.

Прийом divisi використаний в останнiх 3-х тактах твору в сопрановiй
та теноровiй партiях:

Мелодичний стрiй

Мелодичний стрiй партiї сопрано.

Сопрано починають спiвати в 20 тактi, в основнiй тональностi D-dur з
квiнтового тону, який в D-dur потрiбно спiвати обережно, пiдтягуючи
квінтовий тон тональностi.

В 21 тактi з’являється аis, що свiдчить про вiдхилення в h-moll.
Звук ais слiд пiдтягувати, ближче до звука h.

В 22 тактi з’являється спочатку в низхiдному русi h-e #, як основний
тон альтерованого септаккорду II ступеню, спiвати його потрiбно
пiдтягуючи вгору:

В 25-26 тактах мелодiя сопранової партiї розвивається своєрiдно, вiд
плавного руху скачкоподiбного. В 25-26 тактах звучить терцовий тон
D-dur, який потрiбно пiдтягувати вгору.

Наступний хiд сопранової партiї потрiбно iнтонувати так:

Починаючи з 37 такту хор акампанує солiсту закритим ротом,
пiдтримуючи його гармонiчно. В 37 тактi fis, яку iнтонують як терцiю
D-dur.

В 38 тактi нота g спiвається як IV ступiнь а як терцiя септакорду II
ступеню, який ми спiваємо понижуючи. Iнтервал а-h, потрібно спiвати як
в2 пiдвищуючи. В 39-40 тактах партiя сопрано спiває звуки, описанi
ранiше.В низхiдному русi g співаємо понижуючи (як в3), а fis спiваємо
як квiнту H-dur:

В наступних тактах i до кiнця сопрано спiвають за правилами iнтонацii,
вказаних в попереднiх прикладах.

Складнiсть в iнтонуваннi являють собою останнi такти твору.
Пiвтоновий хiд в партiї другого сопрано потрiбно iнтонувати так:

Таким чином, ми бачимо, що iнтонацiйна структура партiй сопрано являє
собою деяку складнiсть в iнтонуваннi.

Мелодичний стрiй альтової партiї

В 19 тактi вступае альтова партiя, пiсля солiста, альти ведуть
мелодiю, замiюючи сопрано. Iнтонувати цей тон потрiбно таким чином:
тоніку d-спiвати стiйко, cis – iнтонують пiдвищуючи, терцовий тон
(fis)-пiдвищуючи. Хiд е-d-d-d-понижуючи як b2 в низхiдному русi.

В 19 тактi 23 т.має абсолютно iдентичну iнтонацiю.

На першiй долi в 21-22 тактi звучить звук а, який потрібно спiвати
стiйко i обережно, в цiлому початок альтової партiї iнтонується так:

Мелодичнi ходи в 23-24 тактах описанi ранiше. Важким ходом е fis-cis
(низхiдний): fis-пiдвищується, cis-також.

В 37-38 тактах звук тонiки потрiбно спiвати стiйко в2 вгору на 3-й
долi 38 такту співається пiдвищено, i dis на 4-iй долi пiдтягуючи
вгору. В заключних нотах партiї альтiв звук g -понижуючи; е-пiвищуючи;
fis-пiдвищуючи, як терцiю в D-dur.

Партiя тенора в даному творi обмежена i слугує гармонiчним тоном.
Лише в 4-х тактах вони проводять тематичний матерiал. Це можна назвати
народно -пiдголосковою полiфонiєю. Цi такти потрiбно iнтонувати
наступним чином:

Останнi такти теноровою партiєю iнтонуються так:

Мелодiя солiста (Solo) написана в плавному русi. Тут вiдчутнi великi
стрибки, за виключенням ч.4. В цiлому мелодiя солiста iнтонується так:

В 25-26-му тактах iнтонування таке: g-обережно понижуючи;
а-пiдвищуючи; fis-пiдвищуючи; е-понижуючи. В 17-18-му тактах висхiдний
хiд h-cis-d iтонується: h-пiдвищуючи; is-підвищуючи; d-стiйко.

Партiя баса починає спiвати iз затакта в ходi g- fis-e-d:
g-понижуючи; fis-пiдвищуючи; е-понижуючи; d-понижуючи; стрибок d-a (ч.4-
понижуючи) d-пiдтягуючи вгору. В 25-му тактi бас стирбком iде вiд тонiки
на квiнту тональностi D-dur; а-пiвищуючи, як квiнтовий тон,
fis-пiдвищуючи; в низхiдному iнтервалi fis-h (ч.5): fis-пiдвищуючи;
h-пiдвищуючи; звук b (альтерований септакорд II ступенi) – понижуючи.

Гармонiчний стрiй

Гармонiчний виклад твору досить складний i ця складнiсть вiдбивається
в iнтонуваннi. Поряд з простими гармонiчними зворотами, зустрiчається
вiдхилення в тональнiсть VI ступеню, альтерованi ввiднi септакорди II
ступеню, що переходять в К6/4,а потiм в тональнiсть домiнанти з
розв’язкою в тонiку.

В аккордi, що з’являється на другiй долi 26 такту, потрiбно видiлити
звучання басової i тенорової партiї. Потрiбно пам’ятати також про ноту
eis, яка є альтерованим основним тоном II7:

Диригенту потрiбно слiдкувати за ансамблем мiж солiстом, хором i
фортепiано. В 20-22 тактах в ансамблевому вiдношеннi слiд видiлити
басову партiю, яка проводить основну тему, а всi iншi партiї створюють
гармонiчний фон. Аналогiчно, коли мелодiя переходить до партiї сопрано
чи тенора, iншi голоси повиннi звучати дещо тихiше.

Однiєю з основних труднощiв є те, що твiр потрiбно виконувати на
ланцюговому диханнi, бо в ньому досить невелика кiлькiсть пауз.

Диригент повинен добре володiти технiкою диригування на legatto, жест
повинен бути плавним, глибоким, вiдображати розвиток мелодiї. Важливо
чiтко показувати всi вступи, ауфтакт при цьому повинен відповiдати
характеру твору i разом з тим бути чiким i зрозумiлим для всiх хористiв.

Цей твiр може виконувати самодiяльний хор, капелла з деякими своїми
традицiями, музичною пiдготовкою, навчальнi хори учбових закладiв.
Партитура твору являє собою досить об’ємне звучання.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020