Реферат на тему

Подвійна домінанта в каденції

План

1. Попередні відомості

2. Група акордів подвійної домінанти

3. Роль подвійної домінанти

4. Приготування подвійної домінанти

5. Розв’язання DD в домінантів тризвук через К64

6. Безпосереднє розв’язання в домінанту

Література

1. Попередні відомості

Різні види мажору і мінору — натуральний, гармонічний, мелодичний —
об’єднуються однією загальною ознакою: всі ці лади — діатонічні; їх
співзвуччя в своїй сукупності підкоряються тоніці безпосередньо як її
домінанта, субдомінанта або побічні акорди.

Разом з діатонікою широко застосовується вихід за її межі; він
досягається введенням в ладотональність хроматичних нестійких акордів.

Хроматичні акорди привносять нові тяжіння, збагативши акордові засоби
ладу, а тим самим і його виразні можливості. При цьому, проте, всі ці
нові акорди також об’єднуються тонікою, хоча і не безпосередньо.

2. Група акордів подвійної домінанти

Серед хроматичних акордів найбільш поширені акорди, що є домінантовою
гармонією по відношенню до домінанти діатонічної системи ладу.

Приймаючи, наприклад в До мажорі домінантові тризвуки як би за тимчасову
тоніку, можна побудувати наступну групу домінантових акордів до неї:

Найважливішою відмінною рисою акордів цієї групи є підвищений IV ступінь
гамми: натуральний IV ступінь служиьт ознакою субдомінантової гармонії
(S, SII, SII7), але, будучи підвищеною, вона міняє свою функцію.

Акорди даної групи отримали назву подвійної домінанти: вони позначаються
здвоєною буквою — DD.

Для акордів, що будуються від V ступеня по відношенню до діатонічної
домінанти, приєднується лише позначення вигляду, наприклад: DD6, DD43,
DD9 і т.п. Акорди ж, ввідні до домінанти, одержують, окрім основного
звуку DD, римську цифру VII і значок вигляду, наприклад: DDVII7, DDVII65
і т.д.

Примітка. Акорди, відзначені в прикладі 422 зірочками, належать до самих
вживаних в практиці.

В мажорі, в акорді DDVII7 (а також в його першому обернення DDVII65),
поміщеному перед К64, Ш знижений ступінь (септима зменшеного ввідного
септакорду до домінанти) нерідко готується як II підвищена, мелодично
тяжіюча до III ступеня (сексті К64:

Акорди групи DD в мінорі співпадають по будові з відповідними акордами
однойменного мажору, за деякими виключеннями, а саме: нонакорд в мажорі
може бути і великий і малий, в мінорі — тільки малий; ввідний септакорд
в мажорі — і зменшений і малий, в мінорі — тільки зменшений:

3. Роль подвійної домінанти

Через звичку до певних кадансових оборотів слух після субдомінанти чекає
цілком можливої і звичайної появи домінанти

Якщо ж після субдомінантової гармонії вводиться подвійна домінанта, то
виникнення нових тяжінь перетворює можливість появи домінанти в
необхідність, оскільки акорд DD вимагає розв’язання в домінанту (як в
свою тоніку) —

` l

#йної домінанти

Після субдомінантової гармонії (S, SII, SII7 S7) будь-який акорд DD
вводиться хроматичним ходом основного звуку S (або терції SII і SII7) у
ввідний звук DD.

Оскільки для кадансової субдомінанти характерне приміщення в басу
основного звуку S, хроматичний крок доручається саме басу, рідше
верхньому або середньому голосу.

Якщо в субдоминаитовій гармонії подвоєний її основний звук (або, що все
одно, терція SII), то для уникнення заперечення користуються наступним
прийомом: одночасно з підвищенням IV ступеня в одному голосі її
подвоєння в іншому з голосів йде вниз на цілий тон (утворюється
зменшений DDVII7) або на півтон (утворюється малий DDVII7):

Нерідко подвійна домінанта вводиться безпосередньо після T або TSVI:

5. Розв’язання DD в домінантів тризвук через К64

Кадансовий квартсекстакорд — майже обов’язкова приналежність класичного
кадансу в зарубіжній музиці XVIII і XIX століть. У зв’язку з цим
розв’язання DD в D через КD64 — явище найзвичайніше як в заключній
каденції, так і в половинній.

При цьому в басу акорду DD поміщається один з тих звуків які оточують
бас К64, тобто або IV# або VI ступінь гамми Ввідний звук DD (IV#) йде
при розв’язані по своєму тяжінню, тобто на малу секунду вгору, загальні
звуки залишаються на місці:

6. Безпосереднє розв’язання в домінанту

Співвідношення акордів подвійної домінанти з домінантою аналогічно
співвідношенню домінанти з тонікою. Тому, наприклад, акорд DD7
розв’язується в домінантів тризвук, як домінантсептакорд — в тонічний
тризвук:

а акорд DDVII7 розв’язується в D, як DVII7 в Т:

Той або інший акорд DD з’являється іноді в каденції як допоміжний між
К64 і його повторенням:

Приклад гармонізації:

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.

6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.

7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.

8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.

Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.

10.  Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.

11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.

Похожие записи