Реферат на тему

Подвійна домінанта усередині побудови

План

1. Загальні відомості

2. Розв’язання DD в D і Т64 (прохідний)

3. Перехід DD в дисонуючі акорди групи D

4. Перехід DD в дисонуючі акорди групи S

Література

1. Загальні відомості

Акорди групи DO знаходять застосування не тільки в кадансах, але і
усередині побудов. Якщо в кадансових оборотах DD готується
субдомінантою, то зовні кадансу, в середині побудови, вона вводиться
переважно після тонічної гармонії (Т або TSVI), зрідка після D або D6.

2. Розв’язання DD в D і Т64 (прохідний)

Як відомо, в кадансах DD застосовується майже виключно в тих різновидах,
після яких плавним ходом забезпечується основний звук D в басу;
усередині ж побудови DD можлива у будь-якому вигляді, оскільки цими
умовами вона не зв’язана:

Подібно розв’язання акордів DD в кадансовий квартсекстакорд вони можуть
розв’язатися і в прохідний квартсекстакорд (Т64), за тих же умов
голосоведення. Після такого квартсекстакорду може слідувати DD в іншому
вигляді або інша гармонія:

3. Перехід DD в дисонуючі акорди групи D

Кожний з акордів DD може перейти в один з дисонуючих акордів
домінантової групи, тобто в D7, DVII;, іноді в D9.

При такому переході ввідний звук DD (IV#) йде вниз на хроматичний
півтон, в септиму D7 або квінту DVII7, тобто убік, протилежну своєму
тяжінню.

Септима акордів ведеться нормально — на ступінь вниз, загальний звук
залишається на місці (гармонічний з’єднання). Подібний перехід
зустрічається і в каденціях:

4. Перехід DD в дисонуючі акорди групи S

Іноді акорди DD переходять, шляхом хроматичного пониження терції і
квінти DD (пріми і терції DDVII7), у відповідні акорди sII7 мінору і
гармонічного мажору.

j:

????????М. Балакирева «Сон»).

Приклад гармонізації:

Доповнення

1) Розв’язання DD в кадансовый квартсекстакорд, полягаючий, як відомо, з
.звуков тонічного тризвуки на домінантному басу, послужило основою для
виниклого пізніше розв’язання DD безпосередньо в тоніку. Зміцненню і
розповсюдженню такого обороту сприяла наявність загальних звуків в DD і
Т, забезпечуюче велику плавність і природність даного обороту:

Тому найхарактернішим і поширеним виявилося застосування DDVII7
(набагато рідше DD7) в ролі допоміжного акорду, між двома однаковими
видами тоніки, при плавному голосоведенні або на витриманому в басу
основному звуці тоніки:

2) DD може, як указувалося, переходити і в субдомінантову гармонію (див.
приклад 443).

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.

6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.

7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.

8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.

Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.

10.  Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.

11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.

Похожие записи