АНОТАЦІЯ НА ТВІР

“Ой у полі нивка”

Аранжування Б.Вахнянина

Зміст

Вступ

Форми планування діяльності класного керівника.

Сім’я і класний керівник.

Завдання і функції класного керівника.

Планування роботи класного керівника.

Конусптуальні засади діяльності класного керівника в умовах відродження
національної школи України.

Характеристика основних груп методів виховання.

Література.

Третя розпівка на зміцнення співацького дихання. Одним з істотних
моментів співацького дихання є швидкий, безшумний вдих одночасно ротом і
носом при незмінному положенні плечей.

Літературний зміст твору

У творі «Ой у полі нивка» розповідається про від’їзд козака з України. У
дорозі він зустрічає дівчину, яка жне жито і каже їй: «Помагай — Біг»,
дівчинонько, Те є жито жати.

А дівчина, встала, встала, відказала. А я того козаченька «серденьком
назвала». Дівчина полюбила козака, але боялася лихої слави у селі.

Тема твору: Розповідь про стосунки козака з дівчиною.

Музично-виражальні засоби.

Жанр твору: Лірична пісня.

Форма твору: куплетна (7 куплетів)

Характеристика мелодії:

Мелодія цього твору наспівна, задушевна, плавна в основному мелодія
рухається хвилеподібно.

Зустрічається і низхідний рух мелодії:

Також є і висхідній рух мелодії:

Фактура твору: гармонічна.

Тональність твору: ля-мінор (a-moll), до-мажор (C-dur).

Вокально-хоровий аналіз.

Тип і вид хору: мішаний чотириголосний хор (С, А, Т, Б)

Діапазон хорових партій

Діапазон всього хору:

Починає твір співати тенорова партія. У 5-у такті підключається С, А, Б.

Теситурні умови зручні для всіх хорових партій.
У творі використовується no-фразове дихання.

Темп: марш.

Дирегентсько-виконавський аналіз.

При диригуванні твору використовується чотиридольна схема тактування
(4/4).

Твір починається без вступу. Виконується акапельно.

Динаміка: твір починається на і в 5-му такті звучить на
… .У фразах,

при їх розвитку робимо крещендо ( ), на закінчення фраз —
донінуендо ( )

Вступ

Щоб відповісти на запитання, яке місце відводиться класному керівнику в
системі виховання учнів, передусім слід з’ясувати фактори, що формують
сучасну дитину.

Відомо, що спеціалізація особистості здійснюється в результаті, як
стихійного впливу з боку соціального середовища, так і цілеспрямованих
впливів з боку спіральне створених державних і громадських інститутів.

При цьому, якщо один із впливів — залежно від віку дитини — стає
вагомішим, то другий, наприклад, відсувається на задній план, — третій,
набуває постійного характеру. Скажімо, домашнє середовище найбільш
впливає в дошкільному віці. У молодшому шкільному віці сім’я залишаючись
могутнім фактором виховання, поступається перед школою. Провідною, як
стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого
авторитету у формуванні цілісних орієнтацій набуває думка вчителя.

Різка зміна орієнтирів у соціальній ситуації розвитку дітей починається
з молодшого шкільного віку.

Для підлітка переважного значення набуває ставлення до нього товаришів і
їхня моральна оцінка всього, що відбувається в світі. Хлопчики й
дівчатка в цьому віці з цікавістю приглядаються один до одного,
порівнюють, намагаючись відповісти на життєво важливі для них запитання:
«Який я?», «Хто я?», «Чи не гірший за інших?». Дуже болісною стає
підозра: «Чи не поступаюсь я в чомусь друзям?» якщо так, якщо так, то це
сприймається, як трагедія, виникає потреба самоствердження,
самореалізації, які за несприятливих умов гострих конфліктних, а не
рідко й антисоціальних форм. Через це один з найважливіших педагогічних
завдань, які реалізують досвідчені педагоги, є розгортання різноманітних
видів діяльності, де б кожен зміг розкрити себе з кращого боку,
заслужити повагу товаришів.

Сім ‘я і класний керівник

Необхідною умовою правильного виховання дітей є тісний контакт між
сім’єю і школою, взаєморозуміння і взаємоповага між учителями і
батьками. Якщо батьки поважають школу і прислухаються до порад учителів
зокрема класного керівника, підносять в очах дітей авторитет школи й
вчителів, діти краще вчаться старанно виконують свої шкільні обов’язки.
Таких дітей легше виховувати і батькам, і школі.

Одним із засобів зв’язку з школою, класним керівником є щотижневий
перегляд і підписування батьками щоденників школярів. Батьки зобов’язані
цікавитись поточними оцінками і зауваженнями, які заносяться вчителями
чи класним керівником до щоденників. За встановлено практикою в житті
шкіл батьки щотижня переглядають щоденники дітей і підписують їх, щоб
бути в курсі та своєчасно реагувати на кожне незадовільну оцінку і на
кожне зауваження вчителя.

Але знати про діяльність дітей у школі лише по щоденниках зовсім
недостатньо. В щоденнику зазначають лише поточні оцінки і окремі
зауваження. Багатогранне життя дітей у школі не може відбивати щоденник.
Часто буває так, що оцінки в щоденниках не відповідають дійсності.
Підписування щоденника — це лише одна сторона важливої справи контролю
за навчальною діяльністю дітей. Діти проводять у школі 4-6 годин у
напруженій праці. Праця в колективі ставить дітей у складні взаємини з
товаришами і вчителями. У цих взаєминах виявляються внутрішні якості
дітей, їх старанність, правдивість,, уміння жити в колективі, ділитися з
товаришами, відповідати за доручену справу

Похожие записи