Реферат на тему
Менш споживані акорди. Домінантової групи А. Секстакорд зменшеного
тризвуки VII ступеню (DVII5)
План
1. Попередні відомості
2. Подвоєння3. Застосування ввідного секстакорду
4. Попередні відомості
5. Застосування тризвуків DTIII
6. Попередні відомості
7. Умови застосування домінанти з секстою
Література
1. Попередні відомості
Зменшені тризвуків DVII застосовується майже виключно у вигляді
секстакорду.
DVII6 по звучності близько нагадує D43 відрізняючись від нього тільки
відсутністю основного звуку домінанти.
2. Подвоєння
В DVIID6 подвоюється переважно басовий звук, тобто терція тризвуків або,
рідше, квінта; основний звук, як ввідний (домінантна терція), не
подвоюється.
3. Застосування ввідного секстакорду
Найважливіші випадки застосування DVII6 пов’язані з певними мелодичними
оборотами.
DVII6 застосовується як прохідне між тонікою і її секстакордом (або у
зворотному напрямі), приблизно в тих же умовах, що і прохідний D64:
Крім того, якщо який-небудь з трьох верхніх голосів (частіше за все
сопрано) рухається від терції субдомінантовий тризвук (VI ступені гамми)
через ввідний звук до тоніки (VI-VII-I), то правильне з’єднання
субдомінанти з домінантою виявляється скрутним через висхідний рух
даного голосу.
В такому мелодичному обороті домінантові тризвук замінюється ввідним
секстакордом:
Примітка. Проте в тому ж обороті можливий і D7, а особливо – D2 і D43:
В мінорі перед DVII6 вводиться мажорна субдомінанта (мелодичний мінор),
щоб уникнути ходу на збільшену секунду між субдомінантовою терцією і
ввідним звуком:
ТРИЗВУКИ III СТУПЕНня МАЖОРУ (DTIII)
4. Попередні відомості
В зарубіжній класичній музиці тризвуки DTIII зустрічається досить рідко,
– очевидно, унаслідок недостатньої функціональної визначеності
(подвійності, що викликається наявністю в цьому акорді, разом з ввідним
звуком, також і тонічної терції). В російській же і слов’янській (Ф.
Шопен) музиці DTIII отримав більш широке і вільне застосування (див.
тему 27).
Подвійність акорду DTIII зменшує напруженість тяжіння його квінти і
дозволяє використовувати після цього акорду субдомінанту (як після
тоніки).
5. Застосування тризвуків DTIII
Найхарактерніше застосування тризвуку DTIII для гармонізації VII ступеня
гамми, що йде на ступінь вниз (сі-ля в до мажорі). Акорду DTIII передує
основний тонічний тризвук або ж TSVI; після акорду DTIII звичайно слідує
основний субдомінантовий тризвук (іноді TSVI):
Для російської класичної музики характерне застосування також і в ролі
домінанти натурального паралельного мінору з розв’язаням в TSVI (як би в
свою тоніку) або в Т, як один з проявів ладоперемінної системи:
Примітка. Прийом цей знаходить собі найбільше застосування при зміні
тональностей (див. далі теми про модуляцію).
ДОМИНАНТА З СЕКСТОЮ
6. Попередні відомості
d
f
¤
¦
?
6P^`~
E
\
6P~
E
В основному домінантновому трезвуку мажору і мінору квінта може бути
замінена секстою (рахуючи від баса), при залишенні колишнього подвоєння
басового звуку:
Це співзвуччя розташовується по терціях від III ступеня гамми, тобто є
як би секстакордом DTIII.
Секста, замінююча квінту, поміщається майже завжди у верхньому голосі
(умови голосоведення).
В основному доминантсептакорді (іноді в D65 і D2) можлива така ж заміна
квінти секстою, теж, як правило, у верхньому голосі. Від такої заміни
утворюється співзвуччя, по терціях не розташоване:
7. Умови застосування домінанти з секстою
Заміна в домінанті квінти секстою особливо характерна для каденції.
Після субдомінантової або тонічної гармонії або К65 домінанта може
вступити прямо з секстою, яка потім розв’язується в квінту, як
затримання:
В цьому випадку домінанта з секстою як би замінює K65 (а після самого
К65 повторює його з дозволеною квартою і затриманої ще секстою).
Домінанта може вступити у вигляді тризвуку або септакорду, квінта якого
на фоні витриманого або повторюваного акорду переходить потім в сексту.
В такому обороті секста служить як би підняття до наступної тонічної
гармонії (Т, TSVI):
Домінанта з секстою може безпосередньо розв’язується в Т і TSVI, – без
попереднього розв’язання сексти в квінту. Секста (III ступінь гамми)
ведеться на терцію вниз (в I ступінь) або залишається на місці; зрідка
вона йде на терцію вгору (в тонічну квінту):
Приклад гармонізації:
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
