Реферат

на тему:

Ф. Шуберт (1797—1828 pp.)

Франц Шуберт народився 1797 р. у передмісті Відня в сім’ї шкільного
вчителя. Уже в ранньому дитинстві з допомогою батька і старшого брата
Шуберт навчився грати на фортепіано і скрипці. Завдяки хорошому голосу
одинадцятирічного Франца вдалось влаштувати у закритий музичний учбовий
заклад, який обслуговував придворну церкву. П’ятирічне перебування там
дало Шубертові основи загальної і музичної освіти. Перебуваючи в школі,
Шуберт багато уваги приділяв писанню музики. На здібності його звернули
увагу визначні тодішні музиканти. Але життя в цій школі було тяжким для
Шуберта: він завжди жив впроголодь і, крім того, не мав можливості
віддатися цілком писанню музики. У 1813 р. Шуберт залишив школу і
повернувся додому, але жити на кошти батька було неможливо, і незабаром
він зайняв посаду вчителя, помічника батька в школі.

З трудом пропрацювавши в школі три роки, він залишив її, і це привело
його до розриву з батьком, який був проти того,; щоб син займався тільки
музикою, бо професія музиканта в той час не забезпечувала ні належного
становища в суспільстві, ні матеріального благополуччя. Але талант
Шуберта на цей час був уже настільки яскравим, що він не міг займатися
чимсь іншим, крім музики.

Коли Шуберту було 16—17 років, він написав першу симфонію, а потім такі
чудові пісні, як «Гретхен за прядкою» і «Лісовий цар» на тексти Гете. За
роки вчителювання (1814—1817 pp.) він написав багато камерної,
інструментальної музики і близько трьохсот пісень. Після розриву з
батьком Шуберт переїхав до Відня. Жив він там у великих злиднях, не мав
навіть власного кутка, а мешкав по черзі в своїх приятелів — віденських
поетів, художників, музикантів, часто в таких же бідняків, як і він сам.
Нужда його доходила іноді до того, що йому не було за що купити нотного
паперу і він змушений був записувати свої твори на обривках газет тощо.

Веселість і життєрадісність в творчості Шуберта поєднуються з
меланхолійно сумними настроями, які доходять іноді до трагічної
безнадійності. Це був час політичної реакції. Жителям Відня хотілося хоч
на деякий час позбутися сумних настроїв, викликаних політичним гнітом в
країні. Вони прагнули до музики, розваг.

Навколо Шуберта згрупувався гурток молодих художників, письменників і
музикантів. Під час вечірок і позаміських прогулянок він написав багато
вальсів, лендлерів 1 і екосезів 2. На зборах, або, як їх називали члени
гуртка, шубертіадах, не обмежувались тільки розвагами. В цьому гуртку
обговорювались питання суспільно-політичного життя, висловлювались
протести і невдоволення проти тодішнього реакційного режиму, назрівали
почуття тривоги, розчарованості. Це поєднувалось з оптимістичними,
бадьорими настроями, вірою в майбутнє.

Весь життєвий і творчий шлях Шуберта був сповнений суперечностей, які є
характерними для всіх художників-романтиків тієї епохи.

За винятком невеликого періоду, коли Шуберт примирився з батьком і жив у
сім’ї, життя композитора було дуже важким. Крім матеріальної нужди,
Шуберта пригнічувало його становище в суспільстві: музика його не була
відома, його творчість не заохочувалась. Писав музику Шуберт дуже
швидко, але за його життя майже нічого з його творів не друкувалось і не
виконувалось. Більшість творів композитора залишилась в рукописах і була
виявлена через багато років після його смерті. Один з найпопулярніших і
найулюбленіших тепер симфонічних творів «Незакінчена симфонія» був
знайдений лише через 37 років після смерті Шуберта. Бажання в
композитора почути власні твори було до того велике, що він спеціально
писав чоловічі квартети на духовні тексти, які міг виконувати його брат
із своїми співаками в церкві, де він служив регентом.

Останні місяці життя композитор тяжко хворів. 1828 р. Шуберт помер.
Поховали його у Відні на міському кладовищі поряд з Бетховеном. На його
могилі встановлено пам’ятник із скорботним написом: «Смерть поховала тут
багатий скарб, але ще багатші надії».

ТВОРЧІСТЬ Ф. ШУБЕРТА

Шуберт написав багато творів, великих і малих. Писав він в
інструментальному і вокальному жанрах. Центральне місце в творчості
композитора займають пісні, яких він написав понад 600. Шуберт високо
підніс значення пісні. В цю невелику музичну форму він зумів вкласти
глибокий і багатий зміст.

З великим теплом і проникливістю Шуберт розкриває перед нами внутрішній
світ людини з її почуттями радості, смутку, любові. Велике місце в його
пісні займає зображення природи.

Різноманітні музично-виражальні засоби в піснях Шуберта. У вокальних
партіях він не обмежується тільки пісенною мелодією, а широко
використовує і декламаційні, і речитативні прийоми вираження.
Фортепіанна партія в його творах набуває самостійного, рівноправного
значення, створюючи яскраві музичні образи, часто зображального
характеру.

Одним з характерних зразків його творів є пісні «Лісовий цар»,
«Баркарола» і «Форель».

«Лісовий цар» — це пісня-балада, глибоко драматична за своїм змістом.
Характеристики дійових осіб у ній дуже контрастні: звабливе звернення
Лісового царя (м’яка і вкрадлива мелодія); спокійні, стримані інтонації
батька і схвильований плач дитини (речитативні інтонації, хроматизми,
високий для даного голосу регістр). Фортепіанна партія допомагає
розкрити характер-образ, стрімкий рух октав-акордів створює враження
напруженої скачки, тривоги і, обірвавшись раптово в самому кінці,
підкреслює трагізм пісні.

«Баркарола» захоплює своєю плавною мелодією і м’якою партією фортепіано,
яка художньо створює враження плескоту води.

«Форель» являє собою жанрову картину. У перших двох куплетах зображено
жваві рухи швидкої рибки, що грається в прозорій воді. Вони передані
легкою, грайливою мелодією і швидкими зльотами в супроводі, немовби
сплесками води. У першій же половині куплета, коли рибалка, намагаючись
впіймати рибку, каламутить воду, ловить рибку, яка б’ється в його руках,
музика зовсім змінює свій характер. В голосі замість мелодії з’являється
схвильований речитатив, а в фортепіано гармонія стає напружено
нестійкою, рухи акордів — поривчасто різкими.

У Шуберта є чудові цикли пісень — «Прекрасна мельничиха» і «Зимовий
шлях», де розповідається про мандрування юнака, про його любов і
страждання’.

Перший цикл пісень Шуберта складається з 20 творів, в яких переважає
світлий, життєрадісний настрій. Найбільш відомі пісні цього циклу «В
путь», «Куди», «Мельник і струмок» та ін.

Другий цикл пісень, що складається з 24 творів, має похмурий, іноді
навіть трагічний характер. Більшість пісень цього циклу сповнені почуття
розчарування, смутку, самотності. Найпопулярнішою з цього циклу є пісня
«Шарманщик».

Інструментальна музика. Шуберт відомий не тільки як автор чудових пісень
і вокальних ансамблів, але й як автор інструментальних творів — камерних
і оркестрових: симфоній, струнних ансамблів, творів для фортепіано.

Кращими з його симфоній є велика чотиричасткова симфонія в До-мажорі,
життєрадісна, основана на народних мелодіях, і дуже популярна симфонія в
сі-мінорі, так звана «Незакінчена». Ця симфонія, всупереч встановленій
традиції, складається не з трьох або чотирьох частин, а тільки з двох.
Але, незважаючи на це, вона справляє враження цілком закінченого твору.
Основною частиною, що визначає зміст і характер всього твору, є перша
частина симфонії. Вона починається із вступу, зосередженого і похмурого,
переданого повільною, протяжною мелодією в низькому регістрі.

Ця мелодія в дальшому розробляється поряд з головною і побічною темами і
набуває значення теми, яка визначає характер всієї частини; нею
починається розробка, вона звучить також і наприкінці. Після вступу йде
перша партія (головна), співуча, трохи смутна, що нагадує за своїм
характером і складом пісню — спочатку вступає акомпанемент, потім
звучить мелодія.

Ця тема майже без переходу змінюється другою, побічною партією, більш
світлою, рухливою.

Мелодійне багатство, щирість і доступність мелодій у симфонії зробили її
дуже популярною.

Фортепіанні твори. Фортепіанних творів у Шуберта багато. Серед них
головне місце займають невеликі — п’єси здебільшого танцювального
характеру, як-от: лендлери, екосези, марші. Більше всього Шуберт любив
вальси. Його вальси невеликі, чарівні за своєю простотою, в них багато
безпосередності і мелодійності. З інших фортепіанних творів найбільш
відомі «Експромти», «Музичні моменти», зокрема «Музичний момент
фа-мінор».

Шуберт є одним з найпопулярніших композиторів, його музика чарує своєю
щирістю, життєвою правдивістю, виразністю і простотою.

Шуберт — переважно лірик. Основним засобом вираження в нього є мелодія,
і тут він справді невичерпний. Пісенність характерна для всієї творчості
Шуберта, але з особливою силою і різноманітністю виявляється вона у
вокальній творчості. До нього пісня займала в творчості композиторів
другорядне місце. Шуберт же підніс пісню на виняткову височінь, зробивши
її за глибиною і важливістю рівноправним жанром поряд з іншими
провідними в той час жанрами — оперою і симфонією.

1 Лендлер — німецький народний танець на 3/4, який ліг в основу вальса.

2 Екосез — шотландський народний танець на 2/4 у швидкому темпі,
подібний до польки.

Похожие записи