.

До проблеми використання коп\’ютерних технологій у сучасних музикознавчих дослідженнях (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
209 1900
Скачать документ

Реферат на тему:

До проблеми використання коп’ютерних технологій у сучасних музикознавчих
дослідженнях

Прикметна особливість сучасного рівня розвитку цивілізації – існування
значної кількості інформаційних потоків, що стало наслідком
інтенсифікації процесу розгортання комп’ютерних технологій
(інформаційно-пошукові системи, програмне забезпечення) у різноманітних
напрямках інтелектуальної діяльності (дослідницької, творчої,
освітянської).

Створення баз даних для інформаційно-пошукових систем, програмне
забезпечення дозволяють фіксувати та зберігати значні масиви інформації
у вигляді своєрідних кодів. Виявлення кодів, в свою чергу, дозволяє
використовувати їх як ключі для одержання доступу до інформації.

Одним із напрямків розвитку сучасного музикознавства є дослідження, які
використовують апарат точних наук, що створює можливість для розробки
різноманітних програм (для навчального процесу, композиторських,
виконавських та ін.). Якщо зробити бліц-екскурс етапів опанування
музикознавчою наукою теоретичних положень логіко-математичних
закономірностей (комбінаторика, теоретико-множинні та алгебро-логічні
властивості) і проаналізувати основоположні принципи (блок-схеми)
комп’ютерного програмування, то можна простежити спільність принципів у
структурі побудови ряду операцій при дослідженні об’єкту аналізу та
створенні формалізованої моделі.

Дана стаття не ставить за мету подати повний огляд численної кількості
робіт, що певною мірою мають виходи на комп’ютерне програмування.
Наведемо аналіз деяких з них, при тому за класифікацією: навчальний
процес, каталогізація фольклорних зразків з точки зору принципів
формотворення, ладозвукорядної побудови, жанровості, структури тексту та
ін., теоретичне музикознавство.

Проблеми використання програмного забезпечення у навчальному процесі
висвітлюються у роботі Р.Х. Заріпова “Кібернетика і музика” ( 9). У
розділі “Розв”язання задач з гармонії на обчислювальній машині” автор
пропонує систему оцінки та вибір з множини акордів, які можливо та
допустимо використовувати для певного звуку мелодії. Описані способи
побудови акордів у відповідності до певного звуку мелодії. Принцип
добору акордів у програмі імітує процес гармонізації мелодії при
розв”язанні задач з гармонії у музичних навчальних закладах.

Розділ “Аналіз гармонізацій за допомогою програми-екзаменатора” має до
діла програму по моделюванню функцій екзаменатора та студента при
розв”язуванні задач з гармонії. Програма здійснює перевірку правильності
розв”язання задач при гармонізації мелодії або басу. Вихідною
інформацією є запис гармонізації закодованим способом. У такому ж
вигляді друкуються вказівки про помилки або небажані послідовності
акордів.

Крім того, автор обґрунтовує застосування методу моделювання при
вивченні творчих процесів. При моделюванні наближено відтворюються
характерні та специфічні риси процесу дослідження, закономірності, що
виявляються у логічних, статистичних, кореляційних залежностях, у яких
діє стохастичний фактор (зокрема, ймовірнісні принципи були використані
дослідником при моделюванні одноголосних мелодій і віршованих ритмічних
послідовностей, вивченні закономірностей і різних прийомів варіаційного
розвитку мелодії).

Цікаві результати в плані можливостей створення музичних творів одержані
у дослідженнях А.М. Колмогорова та його наукової групи, які дозволили
зробити висновок стосовно об’єктивності інформаційно-статистичних даних
при визначенні закономірностей поетичного стилю. Використовувалися
статистичні структури мелодій для машинного “компонування” музичних
творів.

У статтях математиків Казанського університету Р.Г. Бухарєва і М.С.
Ритвинської “Моделювання процесу творчості на прикладі восьми- тактової
мелодії” (2) та “Про моделювання імовірнісного процесу, пов’язаного із
створенням пісенної мелодії” (3) добір кожної ноти відзначається лише
попередньою нотою, інтервал відбирається випадково за таблицею
випадкових чисел у відповідності із заданим розподілом частот, ритмічний
малюнок представлений константним параметром. Автором була здійснена
спроба створення мелодії на заданий віршований текст за допомогою
комп’ютерної програми.

Різні аспекти проблеми каталогізації і кодування фольклору
репрезентовані у працях вірменських музикознавців. Дослідження Х.
Мартиросян і В. Гошовського “Класифікація і кодування звукорядів” (10)
присвячене узагальненню матеріалу по складанню універсального коду
ручних і машинних каталогів звукорядів народних пісень, а також для
пошукових й класифікаційних завдань (парадигматизації звукорядів із
застосуванням ЕОМ). Передбачається, що результати класифікації музичного
матеріалу будуть використовуватися як для статистичної обробки, так і
для вивчення ладових систем. Класифікаційна схема складена таким чином,
щоб кожному класу звукорядів відповідав цифровий або цифро – літерний
код із відповідним найменуванням кожного рядку схеми. Класифікація
розроблялася для звукорядів із фіксованою висотою, темперацією та з
інтервалами від півтону, а також для звукорядів будь-якого акустичного
походження.

Стаття Г. Джалалян і В. Гошовського “Класифікація й каталог мелодичних
форм” (8) висвітлює проблеми класифікації мелодичних форм синтагм
народних пісень для складання ручного і машинного каталогів. Основною
класифікаційною ознакою мелодичних форм визначена композиційна побудова
з виокремленням трьох основних класів – порівняльного, контрастного,
репризного. Аспекти класифікації поетичних текстів розглядаються у
роботі В. Навасардян, В. Гошовського, А. Кіракосян “Класифікація і
каталог поетичних текстів” (11). Авторами розроблена класифікація для
системи універсального структурно-аналітичного каталогу з питань
ритмічної та семантичної побудови поетичних текстів народних пісень з
метою програмного видобування та пошуку інформації. Для цього були
введені два нові класифікаційні параметри – кількість віршів у строфі та
побудова ритмічної формули.

Запропонована В. Гошовським класифікаційна система у статті
“Багатовимірна жанрова класифікація вірменських пісень” (7) ставила за
мету створення загальнонаціональної (малися на увазі колишні союзні
республіки) жанрової класифікації музичного фольклору. Представлена
класифікація дозволить враховувати індивідуальні класифікаційні блоки.
Важливо відзначити, що основою даної диференціації є закономірності
теорії множин, а саме: застосовується властивість додатковості.

Використання можливостей багатовимірної класифікації у перспективі
дозволить для всіх існуючих і теоретично віртуальних жанрових
найменувань пісень розробити на основі функціонального підходу єдині
позначення (числа, коди, ім’я).

Стаття В. Гошовського “Алгоритмічне кодування ритмічних форм синтагм”
присвячена опису розробленого автором методу створення алгоритму
операцій та правил кодування з використанням теоретико-множинних
принципів. Цікавим й актуальним у плані систематизації музичного
матеріалу є повідомлення Е. Гаспарян “Про один експеримент побудови
інформаційно-пошукової системи музичного фольклору”, основою якого є
аналітична карта В.Л. Гошовського, що містить формалізований аналіз та
опис музично-фольклорних текстів. Інформаційна система пошуку побудована
за принципом відповіді на поставлені запитання, що значно прискорює
пошук необхідних даних для науково-дослідної роботи музиколога.

У повідомленні С. Оганесян, А. Терещенко, В. Ягджян “Коротке
повідомлення про можливості універсальної багаторівневої системи
автоматизованого пошуку” (12) репрезентується інформаційно-пошукова
система з масивами, що інтегрують множину одно типових об’єктів за
такими проблемами як: “композитор”, “музичний твір” , “стилі у музиці”
та ін., які можуть бути як ізольованими, так і взаємопов’язаними. Такого
роду інтеграція масивів дозволяє осягати значне інформаційне поле у
будь-якій ієрархічній послідовності при вирішенні конкретної проблеми.

У теоретичному музикознавстві проблемам застосування апарату точних
наук, програмуванню присвячено ряд робіт, серед яких – стаття І.Д. Рудь
і І.І. Цуккермана “Про можливість теоретико-інформаційного підходу до
деяких проблем музичного мислення та сприйняття” ( 13). Авторами
подається матеріал, у якому музичний твір може розглядатися у вигляді
моделі випадкового процесу, тобто використання певних ймовірнісних
закономірностей дозволяє визначати характерні особливості процесу
музичного мислення. Крім того, у роботі представлені результати
використання вихідного розподілення ймовірностей, що дозволило кількісно
проаналізувати деякі риси різних музичних стилів як складно
організованих детермінованих систем.

У плані застосування вищенаведених принципів слід також відзначити
статтю Н.О. Герасимової-Персидської “Роль ЕОМ у вивченні рукописів
старовинної музики” ( 5). Автор відзначає, що методи теорії інформації
здогадно знайшли би застосування у теоретичному музикознавстві для
обробки статистичного матеріалу у галузі жанрової типології, в плані
виявлення еволюційних процесів, визначення характерних особливостей
окремих компонентів твору, детермінований зв’язок яких дозволяє
доповнити відсутній фрагмент тексту при відновленні, реставрації. У
цьому напрямку можливе застосування методу комбінаторної ентропії з
урахуванням надмірності тексту.

Сучасне програмне забезпечення дозволяє ефективно здійснювати
відтворення самого тексту, тобто його переведення на сучасну нотацію,
розшифровування словесного тексту, зведення усіх партій у партитуру.
Зокрема, зазначається: було створено музично-словесний інципитний
каталог усіх творів, що зберігаються у Києві, до якого додається
алфавітний інципитний словесний список із включенням усіх варіантів
музичного тексту. Такого роду каталог дозволив визначити повторність
творів, встановити авторство, виявити наявність різного музичного
матеріалу на один літературний текст. Крім того, за допомогою
інципитного каталогу можна простежити сходження та відмінності у
матеріалах київських сховищ.

У названій статті Н.О. Герасимової-Персидської також висвітлюються
перспективи використання комп’ютерних технологій: відновлення рукописних
фондів за допомогою зчитування музичного тексту з фотокопії рукопису та
зведення усіх голосів партитури і створення баз даних розшифрованого
матеріалу та зведених у партитуру партерних творів дозволить скласти
електронний музичний каталог.

У зв’язку з тим, що у нашому дослідженні застосовувався комбінаторний
метод аналізу, наведемо його основні принципи.

Вперше термін “комбінаторний”, поняття “комбінаторне мистецтво”
сформулював Г. Лейбніц (1646 – 1716). Основою комбінаторного методу
аналізу є вивчення комбінаторних конфігурацій, що “сконструйовані” з
елементів деякої вихідної множини. Крім того, процес вивчення також
включає питання “функціонування” комбінаторних конфігурацій, алгоритми
їх побудови.

Підвищений інтерес до комбінаторного методу аналізу обумовлений
інтенсивним використанням комп’ютерного програмування. На формування
напрямів досліджень впливають два фактори: з одного боку – вибір
об’єктів досліджень, з другого – формулювання мети досліджень, що
залежить від складності об’єктів вивчення.

Цікавий досвід застосування комбінаторних закономірностей представлений
Л. Аствацатряном (“Роль ЕОМ у створенні серійного матеріалу симфонії”)
при роботі над другою симфонією, де ЕОМ здійснює пермутаційну обробку
гармонічних, звуковисотних та ритмічних серій, що були видобуті
композитором із стародавнього вірменського музичного першоджерела
(“Птах” Нарекаци, Х століття). При обробці константними лишаються
мелодико-інтонаційні та ритмічні формули, а синтезуванню підлягає
матеріал розробки.

Проведене нами дослідження можна охарактеризувати як елітарний напрям у
сучасній системі комп’ютерних технологій в галузі музичної культури.

Для створення комп’ютерної програми з проблеми пізньоскрябінської
гармонічної мови був застосований комбінаторний метод аналізу. Це
пояснюється тим, що ідея комбінаторики особливо важлива саме у творах О.
Скрябіна, відмінність яких полягає у варіантно-акустичному розвитку
музичного матеріалу. Кінцеві результати комбінаторного аналізу акордових
структур дозволили простежити динаміку фактурної комбінаторики (на
прикладі П’єси №3, ор.56, де фактурний розвиток відзначений вільним
включенням звукоелементів, а не точно витриманими структурами), що
дозволило виявити дифузні процеси у фактурно-гармонічній системі.

У “Трьох етюдах” М. Рославця використовується акордовий комплекс, що
включає від семи до одинадцяти звуків. У функціональному плані акордовий
комплекс (“синтетакорд”) являє собою константний інтонаційний центр, з
якого утворюється вся тканина твору. Основою організації музичної
тканини Етюду №1 М. Рославця є звукорядний принцип, що включає
одинадцять звукоелементів, які були розміщені у висхідній
квартово-секундовій послідовності тонів (аналогічно П’єсі №3 О.
Скрябіна), де поєднуються елементи цілотоновості та хроматики.

Аналіз перших чотирьох тактів дозволив визначити, що при плавності
голосоведення у структурах зберігається принцип симетрії з виявленням
фактурної комбінаторики. В Етюді №2 аналогічно до першого етюду
виявляється звукорядний принцип, що складається з семи звукоелементів
так, у перших чотирьох тактах можна виокремити два параметри: перший
полягає у регістровому перехрещенні звукоелементів, другий – у
вертикалізації звукоелементів у вигляді симультанного комплексу; у
другому такті ці параметри визначаються комбінаторними перестановками
звукоелементів і репрезентують симультанний комплекс першого такту у
часовій горизонтальній проекції.

На основі проведеного аналізу ряду музикознавчих робіт, що представляють
різні аспекти проблеми кодування інформації, формалізації матеріалу, що
простежуються у теоретичному музикознавстві, композиторській творчості,
навчальному процесі, та одержання результатів нашого дослідження можна
зробити певне узагальнення в плані перспектив включення та продуктивного
використання комп’ютерних технологій у різних напрямах сучасної музичної
культури.

Огляд робіт є свідченням спрямованості зусиль науковців, при складності
об’єктів дослідження та збільшенні кількості інформації, створення
систем, наділених властивістю узагальнення значних масивів даних, які
дають можливість оперативного користування ними.

У теперішній час інтеграція, каталогізація численних масивів інформації,
її віднаходження стали можливими завдяки комп’ютерним технологіям
(мається на увазі Інтернет, існування значної кількості
інформаційно-пошукових систем).

Сучасний рівень розвитку комп’ютерних технологій дозволяє створювати
бази даних, що зберігатимуть численні важливі результати досліджень у
різних галузях мистецтвознавчої науки з їх подальшим поповненням і
перспективою у користуванні існуючою інформацією.

Дане дослідження проведене за допомогою трьох програм, розроблених
автором на мові програмування “СІ”.

Список використаної літератури

1 .Аствацатрян Л. ЭВМ в создании серийного материала симфонии //Первый
Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ
1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.244-245 ; 2. Бухарев
Р.Г., Рытвинская М.С. Моделирование творчества на примере сочинение
восьмитактной мелодии //Тезисы докладов науч . конф . Казанского ун-та .
– Казань, 1961. – С.51-54; 3. Бухарев Р.Г., Рытвинская М.С. О
моделировании вероятностного процесса, связанного с сочинением песенной
мелодии //Ученые записки Казанского ун-та: Вып.122.- Казань, 1962.- №4.
– С.89-92; 4. Гаспарян Е. Об одном эксперименте построения
информационно-поисковой системы музыкального фольклора //Первый
Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов , Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.262-265; 5.
Герасимова-Персидская Н.А. Роль ЭВМ в изучении рукописей cтаринной
музыки //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ. 1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.- С.240-243;
6. Гошовский В. Алгоритмическое кодирование ритмических форм синтагм
//Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальны текстов, Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977. – С.211-216;
7. Гошовский В.Л. Многомерная жанровая клас c ификация армянских песен
//Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР,1977.- С.202-208; 8.
Джалалян Г., Гошовский В. Классификация и каталог мелодических форм
//Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.- Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.186-190;
9. Зарипов Р.Х. Кибернетика и музыка. – М.: Наука, 1971. – 236с. ; 10.
Мартиросян Х., Гошовский В. Классификация и кодирование звукорядов
//Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического
формализованного анализа музыкальных текстов, Ереван-Дилижан ,
27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1977.-С.179-185;
11. Навасардян В., Гошовский В., Киракосян А. Классификация и каталог
поэтических текстов //Первый Всесоюзный семинар по машинным аспектам
алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов,
Ереван-Дилижан , 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР.
1977.-С.193-196; 12. Оганесян С., Терещенко А., Ягджян В. Краткое
сообщение о возможности универсальной многоуровневой системы
автоматизированного поиска //Первый Всесоюзный семинар по машинным
аспектам алгоритмического формализованного анализа музыкальных текстов,
Ереван-Дилижан, 27.Х-1.ХІ.1975: Материалы.-Ереван: Изд-во АН АрмССР,
1977.-С.266-267; 13 . Рудь И.Д., Цуккерман И.И. О возможности
теоретико-информационного подхода к некоторым проблемам музыкального
мышления и восприятия //Проблемы музыкального мышления: Сб.статей.-М.:
1974.-С.207-229.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020