.

Аналіз твору “Несжатая полоса”, П.Г. Чеснокова (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4000
Скачать документ

Реферат на тему:

Аналіз твору “Несжатая полоса”, П.Г. Чеснокова

Павло Григорович Чесноков – один із яскравих фігур хорової культури І
половини 20ст, – композитор, диригент, педагог.

Як композитор Чесноков користувався широкою, всесвітньою популярністю.
Ним написано велика кількість вокальних творів (більше 60 опусів) , в
основному для мішаного хору без супроводу, більше 20 для жіночого хору з
фортепіанним супроводом, декілька обробок народних пісень, романси і
пісні для голосу соло. Найбільш характерною рисою його творчості є
поетична задушевність, ліричні роздуми, делікатність.

Любов до хорової творчості у всіх його проявах складала сенс його життя.
Чесноков пройшов найкращу російську школу – Сінодальне училище і
Московську консерваторію. Його викладачами були – С.В.Смоленський,
С.І.Танєєв, В.С.Орлов, С.Н.Василенко.

Головним принципом взаємовідносин керівника з колективом хору, була
глибока людяність, взаємоповага виконавців і диригента. Система занять
носила урочистий характер. Його артистичному обліку відповідала глибока
поетичність і задушевність. Відсутність грандіозних кульмінацій, широкої
стихійної епічності, виконання замінювалась великою тонкістю і
проникнення живого почуття.

Суспільне – музична діяльність П.Г.Чеснокова була розділена двома
історичними епохами.

П.Г.Чесноков родився 25 жовтня 1877 року в робітничій сім’ї. З
п’ятирічного віку співає в хорі батька. В 1895 році він закінчує
училище, де йому була вручена золота медаль. В консерваторії Чесноков
вів складені ним курси хороведення, хорового класу, спеціальне
диригування, сольфеджіо. В 1940 році вийшла в друк праця Чеснокова –
“Хор и управление им”. Чесноков приступає до написання книги, яка має
відношення до хору, – ” Хорознавство”. Він був піонером у створенні
теорії хорової праці.

Великий музикант і педагог, людина чистої і безкорисної душі, П.Г.
Чесноков любив своїх учнів хоронив їх тепло у своєму серці.

Н.Г.Некрасов створив цілу епоху в поезії – це було очевидно вже його
сучасниками.

Формування поетичного світогляду Некрасова (1821-1878) проходило в 40-і
роки минулого століття. В обличчі Некрасова поезія розширяла свої межі.
Поет сповідається перед суспільством, рахує себе відповідальним перед
суспільством. Його поетичне слово приймає участь в політичній боротьбі.
В оцінках нової поезії не було єдності вона викликала сутички політичних
утверджень і художніх смаків.

” Поезия и не ночевала тут…” – з гіркотою говорив про вірші Некрасова
Тургенев, Достоєвський признавався, що Некрасов – поет був йому
внутрішньо необхідний, не дивлячись на те, що розділяло їх досить
багато.

Молодий Некрасов проявив велику життєстійкість і волю в боротьбі з
обставинами:

Я отроком покинул отчий дом.

(За славой я в столицу торопился)

В шестнадцать лет я жил своим трудом

И между тем урнвками учился,

– згадував в кінці життя Некрасов.

Сам Некрасов вважав головним переломним моментом в поетичній роботі
ранніх років ” поворот до правди “. Власне це направлення було
характерне тоді для російської літератури. В перших некрасівських віршах
відчувається перш за все дві інтонації: сатиричне розкриття і
скорботно-поетичне.

Контури некрасівського поетичного світу вимальовуються з достатньою
опреділеністю. Це світ соціальних протиріч жорстокої боротьби. Сюжети
Некрасова – звичайно історії неблагополучні: смерть дитини, нерівний
шлюб, проводи рекрута і т.д.

Більше 30-ти років він очолював передову російську журналістику – був
редактором ” Сучасника “, який оснований ще Пушкіним. Журнали, якими
керував Некрасов, відрізнялись анти-керівництвами. Шлях Некрасова
недаремно називають ” роковим “.

Под бурей долго я стоял,

Меня тиранила нужда

Гнела любовь, гнела вражда;

Мне граф Орлов мораль читал,

И цензор слог мой исправлял,-

Творчість Некрасова, не втрачаючи ліричного настрою, разом з тим завжди
тяжіло до багатостороннього, об’єктивного відтворення, епічної
масштабності. Картини життя розгортаються ніби само собою. Некрасовські
поеми відрізняються цією особливістю. В них розкривається повнота
народного життя, особливий стрій думок і почуттів. Поеми народні не
тільки по темі, але – головне – по погляду на речі. Долю народу навряд
чи назвеш щасливою, але народ живе, працює і боряться, сумує святкує
повною мірою. Більше чим за тридцятиліття творчої діяльності Некрасова
виразив цілий етап життя Росії.

Образ ” Несжатой полоси ” підказаний Некрасовим зачином народної пісні:
Полоса ль моя да полосонька, полоса ль моя, да не паханая…” В даному
творі все продумано і відчуто автором. В цей твір вкладено думки і
настрій, які складають внутрішню сутність твору.

Текст твору умовно можна розділити на 3 частини:

1ч – 1 – 4 (рядки)

2ч – 5 – 14(рядки)

3ч – 16- 24(рядки)

(рядки 15 і 25 композитором пропущено)

В 1ч. поет відображає картини природи. В цій частині немає ні руху, ні
дії.

В 2ч дається образ і рух, і дія: це образ безвихідного положення
переживання, емоційна напруга.

3ч – хвилююче висловлювання, повернення до безвихідного становища.

Диригент повинен це все розповісти хору, щоб кожний міг яскраво уявити
собі загальну побудову вірша, покладеного на музику.

Твір “Несжатая полоса” написаний в 3 – частинній формі наскрізним
розвитком.

Починається ” Несжатая полоса ” із звучання фізгармонії (2т) після чого
на р вступає весь хор, темп повільний. Перша фраза – спокійна розповідь
картини природи, що складає образ пізньої осені (3,4т). Друге
речення,(6-9т) де альти поділяються на два голоси, ніби розвиває почате
першим малюнком. Все говорить про те, що композитор правильно зрозумів і
відчув поета, барвисто змалював картину пізньої осені.

Трете речення (1ч) композитором яскраво виражено інтонаційно ( хор
співає в унісон на mf і сходить до рр ).

Композитор намагався відтворити слухачу “позднюю осень грачи
улители,..”, але вся ця розповідь підготовлює нас до речитативної другої
частини.

Вся 1ч – широка, написана в характері російської народної пісні.
Супровід 1ч – це фон на якому йде розповідь картини природи. Гармонія
супроводу прозора, чиста, написана у верхньому регістрі. Весь хор
звучить у верхньому регістрі на фоні Т. Супровід проводидь паралель з
картиною природи і людським життям. В 1ч немає ніяких розходжень з
поетом.

2ч – речетативна. Перехід до цієї частини відбувається різко, без
підготовлень, темп швидкий. Ця частина має 2т вступу, а потім вступає
весь хор, теж на р, де альти поділяються на два голоси:

В другій половині 2ч навпаки, сопрано розділяється на I і II:

Акомпонимент доповнює 2ч. Саме тут проходить кульмінація цілого твору:

Кульмінацію підтримує акордово – гармонічний супровід:

Цей кульмінаційний момент – один із сильніших по змісту і вираженню.
Воно вимагає крайнього Г, чіткої ритмічної роздільності, підкресленої
дикції, стрімкого руху. Це допоможе виразно відтворити музичне
відображення.

Останнє речення 2ч йде спад кульмінації, недивлячись на те, що це
речення має кульмінаційний розвиток від р до mf і знову р.

В кінці 2ч е розходження із автором: композитором пропущено строфу: ”
Ветер несет им печальнмй ответ:”, а замінює строфою:” Не для того же
пахал он и сеял…”.

Розходження композитора з поетом в заключній частині 2ч підтверджується
музичним змістом.

По задуму поета, вся 2ч – це довге crescendo, яке насичене складними
моментами. Так ми відчуваємо і розуміємо задум поета, так само ми будємо
підходити і до сприйняття музики, яка повинна цей задум виразити.

Паузи і фермата, які розділяють 1ч з 2-ю ч повинні бути витримані так,
щоб відчуття і настрій диригента і хору встигли перейти для виконання
наступних перемін.

3ч – SOLO. Написана, як і 1ч, в характері російської народної пісні. Ця
частина – це висновок цілого твору, який показує безвихідне положення
життя.

Перша фраза 3ч – стійка, побудована на стійких акордах акомпонименту,
решта всі фрази побудовані на нестійких акордах, крім останньої фрази,
де проходить основна тональність. Вся 3ч побудована на нисхідних
секундах, ввідних септакордах, плач, стан, який передбачає
безвихідність, гармонія напружена, насичена хроматизмами, паузами, і в
мелодії, і в супроводі передають безвихідне положення.

Завершення – мелодія зависає. Особистість не знайшла розв’язки в своєму
житті. В 3ч – тільки остання фраза повертає нас до основної тональності.

Мелодія з частими паузами – це зв’язує з поезією Некрасова відбувається
діалог, ці паузи дають емоційну картину, викликають у слухача роздуми, а
також і у виконавця.

3ч – це трепітне висловлення, повернення до безвиході. 3ч, як і 1ч,
написана в широкому звучанні, але на відміну від 1ч(де супровід
проходить у високому регістрі) супровід написаний у низькому регістрі з
остинатом в фортепіано.

В 3ч є розходження композитора з поетом. П. Чесноков не використав
останню строфу:” Как на соху налегая рукою,

Пахарь задумчиво шел полосою”.

А замінив на:” Вашему пахарю моченьки нет…” – це як рефрен 3ч.

В останній фразі темп ще більше сповільнюється. Кінець речення вимагає
невеликого зусилля і чіткої вимови на словах: ” Моченьки нет”. Вони
вимовляються протяжно, тихо(рр) і плав-но, з настроєм глибокої скорботи.

Хоровий твір ” Несжатая полоса ” написаний у перемінному розмірі.
починається твір і завершується в розмірі 24 , потім змінюється на 98 ,
68 .

Починається хоровий твір у розмірі 24.

У 7т розмір перемінюється на 98

У 10т повертається розмір 24

У 18т (2ч) змінюється на 68

У 26т змінюється на 98

У 27т перемінюється на 68

У 54т змінюється на 98

У 55т розмір міняється на 68

А в 57т розмір повертається на початковий 24

Особливості ритмічноі структури – використання як дрібних тривалостей
так і довгих:

Наявність пунктирного ритму:

НОТИ ЯКІ ПОВТОРЮЮТЬСЯ:
……………………………………………………

кажется шепчут
колосья друг другу

виконуються з тенденцією до розширення, високі ноти ” соль2 ” в сопрано
не форсуємо, а застосовуємо фальцетний звук, нижні ноти в альта2 не
погружаємо, а виконуємо у високій позиції. Штрихи на legato вимагає
чіткого ритмічного ансамблю.

Спів унісону вимагає узлагодження тембрів, співу в одній манері
звуковедення. Закінчення приголосних : “буря нас бьет “- де приєднуємо
при співі до наступного складу. При співі високих нот – слідкуємо на те
щоб увага приділялась активному диханню і високі ноти виконувались на
опорі без під’їздів.

В диригуванні застосовуємо жести legato, а також nоn legato. Амплітуда
жесту залежна від динаміки. Важливу роль відіграють ауфтакти як при
показі вступів, так і при знятті. Розмір 98 диригуємо за схемою “на три”
за схемою “на два”, зберігаючи пульсацію, як 24 , так і 68.

Важливу увагу потрібно звернути на зміну темпів, цезури. Все це
потрібно відобразити в диригентських жестах для розкриття художнього
образ твору. Міміка повинна відповідати художньому образу твору. Всі
диригентські жести із зовнішнього боку повинні бути, в межах можливого,
витончені, красиві, а для хору виразні і ясні. У тих випадках, коли хор
має розвивати силу звучання, помахи диригентської руки повинні бути
широкі, енергійні, зменшення сили звучання вимагає відповідного жесту.
Гострі акценти позначаються короткими, уривчастими, яскравими штрихами.
Фермати позначаються зупинкою руки у верхній позиції. Техніка
диригування повинні бути не тільки зрозумілою з боку метричної
пульсації, але й сприяти художній інтерпретації твору.

” Несжатая полоса ” написаний у повільному темпі з відхиленнями:

1ч – дуже повільно і спокійно.

2ч – швидко.

3ч – а tempo.

Основна тональність твору d – moll з відхиленнями.

” Несжатая полоса ” починається в тональності d – moll – (1ч) і звучить
на протязі цілої цієї частини.

2ч – починається в основній тональності. В 39т е відхилення в c – moll:

В 40-му т звучить акорд в d – dur:

і наступний акорд в 4-му т звучить відхилення до d – moll:

В 45-му т відхилення до D – dur, D з розв’язкою в g – moll(46т) :

В 47т звучать в тональності g-moll акорди:

після чого йде основна тональність d – moll.

3ч починається в тональності g – moll (58т):

в 63т – є відхилення до c – dur:

після чого йде ряд септакордів, що підготовлюють до переходу в основну
тональність:

Твір завершується в основній тональності d – moll.

Фактура даного твору ( акордово-гармонічна ) мішана. Динамічний план
хорового твору ” Несжатая полоса ” досить насичений, від рр до f.

Починається твір (1ч) на р. 1ч має невелику кульмінацію до mf і спад до
рр:

2ч твору починається на рр. Саме в цій частині проходить кульмінація
цілого твору, яка звучить на f, досить емоційно.

3ч твору починається на р. Ця частина має свою внутрішню кульмінацію до
mf і затихає до рр.

КУЛЬМІНАЦІЯ ЦІЛОГО ТВОРУ.

Поздняя осень. Грачи улетели,

Лес обнажился, поля опустели,

mf

Только несжата полоска одна…

р рр.

Грустную думу наводит она.

Р

Кажется, шепчут колосья друг другу:

Р

” Скучно нам слушать осеннюю вьюгу,

Р

Скучно склоняться до самой земли,

Тучнные зерна купая в пыли!

mf

Нас, что ни ночь, разоряют станицы,

mf

Всякой пролетной прожорливой птицы,

Заец нас топчет, и буря нас бьет…

f

Где же наш пахарь? чего еще ждет?

р

Или мы хуже друтих уродились?

mf

Или не дружно цвели колосились?

f

Нет! Мы не хуже других – и давно

В нас налилось и созрело зерно.

р

Не для того же пахал он и сеял,

mf

Чтобы нас ветер осенний развеял?..

р

– Вашему пахарю моченьки нет.

mf

Знал для чого и пахал он и сеял,

Да не посилам работу затеял.

Плохо бедняге – не ест и не пьет,

f

Червь ему сердце больное сосет,

p

Руки, что вывели борозды эти,

Высохли в щепку, повисли, как плети,

mf

Очи потухли и голос пропал.

Что за унылую песнь напевал.

Вашему пахарю моченьки нет

Твір написаний для триголосого жіночого хору із супроводом, який
допомагає і збагачує звучання хору.

Діапазон хорового твору:

Діапазон кожної хорової партії:

Теситура в основному середня і тільки зрідка високі звуки (т
28,34,35,36,41), причому вони повинні виконуватися на f. Динаміка
сопранової партії сягає від р до f.

Вище зазначені умови теситури й динаміки сопранової партії потрібно
вважати зручними. Партія сопрано побудована вокально. Все в ній можна
виконати навіть з посереднім голосовим матеріалом.

Теситура майже середня. Є місця, де альт опускається в нижній регістр (т
7,8,30,31,52). Діапазон, теситура, динаміка альтової партії вокальні і
співати II зручно.

Стрій мелодично – гармонічний.

Складність виконання хорового твору полягає в тому, щоб чисто
проінтонувати “стрибки” в партіях, вони виконуються в одній високій
“співочій” позиції. Ноту “ре” потрібно виконувати з тенденцією до
підвищення, “не сідати” на неї:

Так само виконуємо наступний стрибок:

Звук “сі” потрібно виконувати з тенденцією до підвищення, а стрибок на
зм. 4 виконуємо з тенденцією до пониження, але вокально.

Також, потрібно звернути увагу на чистоту інтонації – в сопрано і
альтах, де вони співають в унісон м.2, їх треба подати якомога гостріше
вгору:

В 3ч – solo потрібно звернути увагу на стрибки:

де стрибки потрібно виконувати з тенденцією до підвищення. Також,
потрібно звернути увагу на tenuto. Їх треба виконувати чітко, з дикцією:

Немало важливе значення відіграють в 3ч секундові ходи, які потрібно
виконувати з тенденцією до підвищення:

а також стрибки на ч8 треба виконувати у одній високій позиції. Хоровий
твір виконується за дводольною і тридольною схемою.

Дикція при виконанні хорового твору, повинна бути чітка та виразна.

У мелодичному строї – чистота виконання кожної хорової партії – тобто
мелодичного розвитку інтервалів в мелодичному викладі. Чистота звучання
акордів цілого хору дає найгармонічніший стрій.

Ансамбль частковий – однієї хорової партії. Ансамбль всього хору –
ритмічний та динамічний.

Звуковедення як legato так і non legato.

Виконання творів “Несжатая полоса” та “Якби мені черевики” передбачено
професійним, учбовим або добре підготовленим самодіяльним хором
академічного плану.

Ці твори прикрашають репертуар хорового колективу, збагачує духовний
світ його учасників і слухачів, підвищує майстерність диригента, хору,
допомагає набути навиків необхідних для подальшого удосконалення
майстерності учасників хору та диригента.

Залучення цих творів до репертуару колективу є колективу є корисним і в
плані естетичного зростання хору і популяризацій ній мені кожного
виступу. Ці твори мають високу педагогічну цінність. Через них можна
виховувати доброту, робити підростаюче покоління кращим, чеснішим.
Художні образи можуть полонити кожну людину, залучити до прекрасного
через хоровий спів.

Використана література:

Біленька М. Троє Кобзар, виспівує. К.: Музична Україна. 1991.

Доронюк В.Д. Курс техніки диригування. Івано-Франківськ, 1999.

Килимник С. Український рік у нордних звичаях і в історичному
освітленні. К.: Обереги, 1994.

Колеса М.Ф. Курс техніки диригування. К.: Музична Україна,1962.

Мархлевський А. Практичні основи роботи в хоровому класі К.: Музична
Україна, 1986.

Некрасов М. Вибрані твори. М.: 1979.

Серганюк Ю., Серганюк Л., Їжак В., Методика аналізу хорових творів.
Івано-Франківськ, 1992.

Пігров К. Керування хором. К.: Держвидав, 1963.

Чесноков П. Хор и управление им. М.: Музизд. 1961.

Юцевич Ю. Словник музичних термінів. К.: Музична Україна, 1971р.

PAGE

PAGE 25

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020