ТЕМА: Виробництво

Фактори виробництва.

Поняття і параметри виробничої функції.

Сукупний, середній та граничний продукт.

1. Виробництво – це процес використання робочої сили і обладнання у
сполученні з природними і матеріальними ресурсами для виготовлення
товарів, послуг, інформації.

Виробництво — це не тільки процес створення благ, необхідних для
задоволення різноманітних потреб людини, це ще й відтворенння життя
людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного
існування, а також реалізація і розвиток їхніх здібностей

Виробництво завжди є процесом суспільним. Суспільне виробництво в цілому
– це складна і комплексна система, в якій можна виділити 3 рівні:

Працю індивідуального працівника;

Виробництво в межах підприємства, фірми (мікрорівень);

Виробництво на рівні суспільства, держави (макрорівень).

До 1 рівня – розрізняють предмети праці, засоби праці і працю. Праця –
це така доцільна, свідома діяльність людини, при котрій речовини природи
видозмінюються таким чином, щоб вони могли задовольнити певні людські
потреби. Предмети праці – це те на що спрямована праця. Засоби праці –
те, при допомозі чого людина діє на предмети праці.

Стосовно мікрорівня – виділяють 3 основні фактори виробництва:

праця, земля, капітал. + ще два фактори: менеджмент і інформація.

Стосовно макрорівня. Структура:

суспільний поділ праці по галузях і сферах господарювання;

виробництво матеріальних благ і матеріальних послуг, а також виробництво
нематеріальних благ і нематеріальних послуг;

виробничі відносини;

суспільне виробництво як органічна єдність безпосереднього виробництва,
розподілу, обліку і споживання.

Під час аналізу всіх рівнів виробництва слід враховувати обмежену
виробничу можливість окремого працівника, фірми, суспільства в цілому
(абсолютна обмеженість – недостатність ресурсів для задоволення всіх
потреб, відносна обмеженість – недостатньо ресурсів для вирішення
окремого завдання).

Первинними факторами виробництва були – земля і праця.

Отже, під факторами виробництва слід розуміти блага, які потрібно
придбати фірмі для забезпечення випуску інших благ – готової продукції;
основні види факторів – капітал, праця, земля (природні ресурси),
підприємницький хист. Основними факторами слід вважати – працю, капітал,
матеріальні ресурси.

2. Виробнича функція – співвідношення між будь-якою комбінацією факторів
виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Виробнича функція будується для певної технології;

Може бути використана для визначення мінімальної кількості витрат для
виробництва будь-якої кількості товарів;

Якщо весь спектр комбінованого виробництва уявити як витрати: праці (L),
капіталу (К), матеріалів (М), то виробнича функція може бути визначена
таким чином:

Q=f(L,K,M), де Q – максимальний обсяг продукції, що виробляється при
одній технології і даному співвідношенні праці, капіталу і матеріалів.
В залежності від кількості факторів розрізняють однофакторну,
двофакторну і багатофакторну виробничу функцію.

Властивості виробничої функції:

Існує границя для збільшення обсягу виробництва, що може бути досягнуто
шляхом збільшення витрат одного ресурсу і незмінності інших.

Існує певна компліментарність факторів виробництва, але без скорочення
обсягів виробництва можлива і певна взаємозв’язаність цих факторів.

Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні у
довгостроковому періоді.

Функціональна залежність може бути подана у табличній, графічній і
аналітичній формах.

Виробничі можливості вибору фірми обмежені у короткостроковому періоді в
наслідок того, що деякі види витрат є фіксованими і не можуть бути
змінені навіть коли змінюється їх вартість. Такі види витрат являють
собою постійний фактор (будівлі, засоби виробництва). Витрати, які
можуть бути змінними у короткостроковому періоді, відносяться до змінних
факторів.

Короткостроковий період – період виробництва, протягом якого деякі
фактори не можуть бути змінені; довгостроковий – протягом якого
виробники мають можливість і час для зміни всіх факторів виробництва
продукції.

Функція виробництва дає можливість об’єднувати вхідні ресурси у різних
пропорціях для виробництва продукції різними шляхами. Наприклад, вино
можна виробляти, інтенсифікуючи працю, за якої люди виноград чавлять
ногами, або інтенсифікуючи капітал, за якого сік з винограду витискають
машини. .

Функції виробництва описують те, що є фактично здійсненним, за умови, що
фірма діє ефективно, тобто, якщо фірма з максимальною ефективністю
використовує кожну з комбінацій вхідних ресурсів. Оскільки, функції
виробництва описують максимально можливий вихід продукції за певного
набору вхідних ресурсів у ефективний у технічному відношенні спосіб, з
цього випливає, що вхідні ресурси не використовуватимуться, якщо вони
зменшують рівень виробництва.

3. Процес трансформації ресурсів у готову продукцію характеризується
показниками сукупного, середнього та граничного продукту.

Розглянемо випадок, при якому один із факторів є змінним (L), а інші –
фіксованими. Сукупний продукт (total product) змінного фактора
виробництва – це кількість продукції, що виробляється при певній
кількості фактора (L) і при незмінності інших факторів. ( ТРL (або СПп)-
сукупний продукт праці).

Середній продукт (average product (АРl або СрПп) – відношення обсягу
сукупного продукту змінного фактора (L) до обсягу фактора, що забезпечив
випуск цього продукту.

TPl

АРl=

L

Граничний продукт (marginal product (МРl або ГПп) – додатковий випуск
продукції, який забезпечується використанням додаткової одиниці ресурсу:

(ТРl

МРl=

(L

(ТРl =ТР2-ТР1 – додатковий випуск, що забезпечується за рахунок (L (при
фіксованому К); (L=L2-L1 – додаткові обсяги ресурсів.

Похожие записи