Пропозиція й умова максимізації прибутку фірми і галузі на ринку
досконалої конкуренції.
План
Ринок досконалої конкуренції. Попит. Обмеження максимізації прибутку.
Умови максимізації прибутку конкурентної фірми в короткостроковому
періоді.
Умови мінімізації збитків конкурентної фірми в короткостроковому
періоді.
Умови припинення виробництва для зменшення розмірів збитків конкурентної
фірми в короткостроковому періоді.
Пропозиція фірми і конкурентної галузі в короткостроковому періоді.
Довгострокова рівновага фірми в умовах досконалої конкуренції.
Функціонування ринку в умовах досконалої конкуренції.
1. Ринок досконалої конкуренції. Попит. Обмеження максимізації прибутку.
Визначальними характеристиками досконалої конкуренції є наступні
положення: на ринку присутній одночасно безліч фірм, кожна фірма має
дуже незначну частку у загальному випуску продукції; продукція є
однорідною, входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими
перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм
повну мобільність у використанні ресурсів; покупці і продавці мають
рівний доступ до інформації. Під «легкістю входу» розуміється той факт,
що фірми, що ще тільки розпочинають виробництво продукції, можуть робити
це в рівних умовах із вже існуючими фірмами з погляду на ціни, що вони
мусять платити за ті чи інші види ресурсів, доступу до державних
ліцензій і т.п. Під «легкістю» виходу, мається на увазі те, що фірми, не
стикаються з юридичними бар’єрами, якщо вони захочуть залишити ринок, і
завжди можуть знайти покупця на засоби виробництва. Під «рівним доступом
до інформації» мається на увазі, що всі покупці і продавці мають повну
інформацію про ціни на товари і про ціни на усі види витрат, які
необхідні для їхнього виробництва.
Теорії, що розглядаються в цій і наступних главах, виходять з
припущення, що поза залежністю від ринкової структури метою усіх фірм є
максимізація прибутку. Це означає, що розбіжності, в конкретних
варіантах вибору фірм в умовах різних ринкових структур, пов’язано з
розбіжностями в системах обмежень, з якими стикаються фірми.
Загальні обмеження, що не залежать від того на якому ринку функціонує
фірма пов’язані з:
Витратами;
Попитом.
Для досконало конкурентної фірми, вводяться три специфічних припущення,
що стосуються витрат:
1. Усі фірми мають доступ до однакової технології і знають, де їм варто
купувати необхідні види ресурсів (витрат) за однаковими цінами. Ці умови
зв’язані з однорідністю продукції, що випускається, і рівним доступом до
інформації, якою користуються усі фірми. У результаті криві
довгострокових і короткострокових витрат ідентичні у всіх фірм.
2. Резерви економії, обумовлені збільшенням масштабів виробництва,
вичерпуються при досить малих обсягах випуску продукції в порівнянні з
тим же обсягом попиту, що пропонується ринком при можливому рівні цін.
Тому ринок створює простір для багатьох фірм , які здійснюють
виробництво з мінімальними довгостроковими витратами. Без такого
припущення неможливе ринкове співіснування великої кількості дрібних
фірм, кожна з яких займає невелику частину ринку, в порівнянні з
розмірами ринку.
3. Всі витрати можна компенсувати. Фірми, що залишають ринок, можуть
покрити усі свої імпліцитні та постійні витрати шляхом продажу власних
підприємств і устаткування іншим фірмам. Це припущення – частина умови,
що забезпечує вільний вхід і вихід на ринок.
Існує також обмеження, яке пов’язане з попитом і впливає на вибір фірми
в процесі максимізації прибутку:
Попит на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластичний, тому що всі
фірми однієї галузі, мають невеликі розміри і випускають однорідну
(стандартизовану) продукцію. Тому кожна з них повинна керуватися
ринковою ціною (бути «прайс-тейкером»).
Це означає, що ціна, за якою кожна фірма продає свою продукцію,
визначається силами, що непідвласні їй. Мова йде про умови попиту та
пропозиції на ринку в цілому. Умови попиту при досконалій конкуренції,
як для всього ринку, так і для окремої фірми наведені на мал. 49
Мал. 49 Крива попиту для галузі та фірми
Розглядаючи ринок досконалої конкуренції в цілому як галузь, слід
зазначити, що рівноважна ціна й обсяг на цьому ринку формуються на
основі сукупного попиту та сукупної пропозиції. Особливістю такого ринку
є те, що жодна окрема фірма не може відхилитися від рівноважної ціни –
вона перебуває під владою ринку. Це краще видно тоді, коли мова йде про
спробу окремої фірми підвищити ціну. Так як на ринку присутні інші
фірми, які пропонують абсолютно ідентичну продукцію, що однаково
доступна покупцям, тому зрозуміло, що вони не будуть платити більше за
те, що можна купити за меншою ціною.
Отже, конкурентна фірма може продати певний обсяг своєї продукції за
ціною ринкової рівноваги PE , іншими словами, ціна попиту на продукцію
окремої конкурентної фірми – постійна для різних обсягів випуску Q .
Тобто попит на продукцію окремої конкурентної фірми є абсолютно
еластичним, а відповідна крива попиту є горизонтальною лінією, що
відповідає ціні.
2. Умови максимізації прибутку конкурентної фірми в короткостроковому
періоді .
Процес максимізації прибутку полягає у виборі фірмою такого рівня
випуску продукції, який забезпечує їй одержання максимального прибутку
при наявності обмежень, що накладаються на поведінку фірми кривими
попиту і витрат. Зручніше для цього використати конкретний числовий
приклад. У таблиці 11 продемонстровано різні рівні випуску продукції,
які обирає конкурентна фірма в процесі максимізації прибутку. Ринкова
ціна складає 500 доларів за одиницю. Як повні витрати, так і сукупний
дохід збільшуються в міру росту випуску продукції. Якщо збільшення
доходу перевищує збільшення витрат, то подальший ріст випуску на одну
одиницю збільшує сукупний прибуток, якщо ж збільшення витрат перевершує
збільшення доходу, то збільшення випуску на одну одиницю зменшує
сукупний прибуток.
Оптимальний рівень випуску може бути знайдений шляхом порівняння
граничних витрат і граничного доходу. (оскільки фірма є
«прайс-тейкером», граничний доход дорівнює ціні.) Прибуток збільшується
до тієї точки, поки зростаючі граничні витрати не починають перевищувати
граничний доход; після чого прибуток зменшується.
Таблиця 11. Різні рівні випуску продукції в умовах максимізації
прибутку.
Обсяг випуску продукції Q Сукупний дохід (у доларах) TR Повні витрати (у
доларах) TC Сукупний прибуток (у доларах) Pr Граничні витрати (у
доларах) MC Граничний дохід (у доларах) MR
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21 0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
4500
5000
5500
6000
6500
7000
7500
8000
8500
9000
9500
10000
10500 2000
2380
2720
3025
3300
3550
3780
3995
4200
4400
4605
4820
5060
5300
5575
5880
6220
6600
7025
7500
8030
8620 -2000
-1880
-1720
-1525
-1300
-1000
-780
-495
-200
100
395
680
950
1200
1425
1620
1780
1900
1975
2000
1970
1880 380
340
305
275
250
230
215
205
200
205
215
230
250
275
305
340
380
425
475
530
590 500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
Отже, для максимізації прибутку фірма повинна розширювати обсяги
виробництва доти, поки граничний дохід перевищує граничні витрати і
негайно припинити випуск як тільки граничні витрати почнуть перевищувати
граничний доход. Для даної фірми цей обсяг складає 19 одиниць.
“Граничний” підхід до вирішення питання максимізації прибутку в
короткостроковому періоді графічно представлений на мал. 50б. Якщо
випуск не перевершує 19 одиниць, то крива граничних витрат розташована
нижче кривої граничного доходу і тому кожна додаткова одиниця продукції,
що випускається, збільшує прибуток. Як тільки крива граничних витрат
перетинає криву граничного доходу і йде над нею, кожна додаткова одиниця
випуску продукції зменшує прибуток.
Мал.50 Максимізація прибутку фірми на короткострокових тимчасових,
інтервалах в умовах досконалої конкуренції.
Слід зазначити, що загальний прибуток не обов’язково повинен бути
максимальним, коли менеджер прагне мінімізувати середні витрати в
порівнянні з ціною. Для максимізації загального прибутку він повинен
ретельно оцінювати граничні витрати і випуск, щоб бути впевненим, що
граничні витрати дорівнюють граничному доходу і дорівнюють ціні.
Порівнюючи з ціною, замість граничних, середні витрати, менеджер не
зможе побачити який обсяг випуску максимізує прибуток. Таким чином,
умова максимізації прибутку в короткостроковому періоді для фірми на
ринку досконалої конкуренції буде мати наступний вигляд:
MC=MR=P
6.3. Умови мінімізації короткострокових збитків конкурентної фірми.
Якщо ринкова ціна настільки низька, що виключає можливість одержання
прибутку, то фірма повинна звести до мінімуму збитки. Падіння ринкової
ціни до 300 доларів тотожно зсуненню вниз кривої попиту на продукцію,
якщо попит на неї зовсім еластичний. У цьому випадку фірмі прийдеться
реагувати на зміну ситуації тільки коректуванням обсягу випуску, тому що
на ринку досконалої конкуренції фірма не впливає на ціну. Логіка
продовження виробничих операцій з метою мінімізації збитків
застосовується тільки в короткостроковому періоді, коли фірма повинна
компенсувати постійні витрати не залежно від того, випускає вона
продукцію, чи ні
Таблиця 12. Різні рівні випуску продукції в умовах мінімізації
короткострокових збитків
Обсяг випуску продукції Q Сукупний дохід (у грн.) TR Повні витрати (у
грн.) TC Сукупний прибуток (у грн.) Pr Середні повні витрати (у грн. )
ATC Середні перемінні витрати (у грн.) AVC Граничні витрати (у грн.) MC
Граничний дохід MR
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17 0
300
600
900
1200
1500
1800
2100
2400
2700
3000
3300
3600
3900
4200
4500
4800
5100 2000
2380
2720
3025
3300
3550
3780
3995
4200
4400
4605
4820
5050
5300
5575
5880
6220
6600 -2000
-2080
-2120
-2125
–2100
-2050
-1980
-1895
-1800
-1700
-1605
-1520
-1450
-1400
-1375
-1380
-1420
-1500 –
2380
1360
1009
825
710
629
571
525
488
460
437
421
406
398
392
389
389 –
380
360
342
325
310
296
285
275
266
260
256
254
254
255
259
264
271 –
380
340
305
275
250
230
215
205
200
205
215
230
250
275
305
340
380 300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
300
З таблиці 12 видно, що при ціні 300 гривень мінімальні збитки
досягаються при щоденному випуску 14 одиниць продукції. Графік кривих
витрат (мал. 51 ) дозволяє розглянути процес мінімізації збитків з
погляду «граничного» підходу.
Мал. 51 Процес мінімізації збитків на ринку досконалої конкуренції.
P
T
U
TH
T
TH
^I?d
??
??)?енеджери можуть мінімізувати ці втрати, тому що постійні витрати все
рівно повинні безупинно покриваються, навіть при падінні випуску до
нуля. Вибираючи тимчасове припинення виробництва, фірма несе збитки,
рівні постійним витратам.
6.4. Умови припинення виробництва для зменшення розмірів збитків
конкурентної фірми.
Ціна на продукцію може впасти настільки низько, що фірма повинна буде
призупинити випуск, щоб звести збитки до мінімуму. У даному прикладі ця
ситуація виникне при ціні 225 гривень. Граничні витрати починають
перевершувати граничний дохід уже при обсязі випуску 11 одиниць. Цей
випуск пов’язаний з меншими збитками, ніж при незначному зменшенні
обсягів виробництва. Однак збитки можуть бути знижені, якщо фірма
взагалі призупинить виробництво. Так як крива граничних витрат перетинає
криву граничного доходу в точці, яка розташована нижче кривої середніх
перемінних витрат. Це є сигналом для припинення виробництва (таблиця
13).
Таблиця 13. Умови припинення виробництва для зменшення розмірів збитків
конкурентної фірми.
Обсяг випуску продукції Q Сукупний дохід (у грн..) TR Повні витрати (у
грн.) TC Сукупний прибуток (у грн.)
Мал. 52 Умови призупинення випуску в короткостроковому періоді
5 Пропозиція фірми і конкурентної галузі в короткостроковому періоді .
Графік на мал. 53 демонструє те, як короткострокова крива пропозиції
фірми може бути отримана на основі кривих її витрат. Коли ціна і
граничний дохід дорівнюють 500 гривень, фірма буде виготовляти продукцію
на рівні точки Е1.Ціна падає, обсяг випуску переміщається в точку Е2і
Е3. Фірма буде продовжувати виробництво на рівні, що відповідає точці
рівності ціни граничним витратам доти, поки граничні витрати не стануть
нижче середніх перемінних (MC
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
