Пропозиції в умовах монополії

План

Попит та пропозиція на монопольному ринку. Обмеження максимізації
прибутку.

Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків монополії в
короткостроковому періоді.

Умови максимізації прибутку монополії в довгостроковому періоді.

Особливості ціноутворення монополії.

Ефективність функціонування ринку в умовах чистої монополії.

Антимонопольна політика держави.

1. Попит та пропозиція на монопольному ринку. Обмеження максимізації
прибутку.

Протилежністю досконалої конкуренції є чиста монополія(від грець. «моно»
— один, «поліпро» — продаю), де галузь складається з однієї фірми, тобто
поняття «фірма» і «галузь» збігаються. Вона виникає зазвичай там, де
немає близьких замінників продукту, що випускається, тобто продукт
певною мірою унікальний. На такому ринку фірма може впливати на ціну,
контролюючи кількість товару, тобто фірма має монопольну владу.

В залежності від типів обставин, у силу яких фірма може стати одним
постачальником товару на ринок, розрізняють 3 види монополій:

— Закрита монополія,захищена від конкуренції за допомогою юридичних
обмежень. Прикладом може служити монополія поштової служби США на
доставку пошти першим класом. Іншими варіантами виникнення закритої
монополії є патентний захист, інститут авторських прав.

— Природна монополія.Галузь, у якій довгострокові середні витрати
досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь ринок
цілком, а збільшення числа фірм у галузі викликає ріст середніх витрат.
Типовим прикладом природної монополії є муніципальні комунальні служби.
В основі природної монополії лежить економія на масштабах виробництва.

— Відкрита монополія.У цьому випадку фірма на якийсь час стає єдиним
постачальником якого-небудь продукту, не володіючи ніяким спеціальним
захистом від конкуренції, як це має місце у випадку закритої чи
природної монополії. У ситуації відкритої монополії часто трапляються
фірми, що уперше вийшли на ринок з новою продукцією.

Така класифікація монополії трохи умовна. Деякі фірми можуть належати
відразу до декількох видів. Базові, залізничні компанії можуть бути
віднесені як до природної монополії (оскільки присутній ефект масштабу)
так і до закритої монополії, тому що існують бар’єри для конкуренції.
Фірми, що мають патентні свідчення – закрита монополія на
короткостроковому тимчасовому інтервалі може стати відкритою в
довгостроковому тимчасовому інтервалі, коли дія патенту закінчаться,
конкуренти винайдуть новий товар – замінник.

Крива попиту на продукцію монопольної фірми має негативний нахил ( а не
абсолютно нееластична), тому що споживачі завжди відповідають зниженням
попиту на підвищення ціни. Монополіст може встановити ціну свого товару,
і тоді кількість визначиться ринковою ціною попиту, водночас ціна, що
заплатять покупці за цей товар також буде залежати від кривої попиту на
товар.

Мал. 56 Крива попиту для монопольної фірми

З вищезазначеного випливає що:

— ціна перевищує граничний дохід. Крива граничного доходу завжди лежить
нижче кривої попиту (мал.56).Оскільки крива попиту еластична, то
монополія може збільшити продажі тільки тоді, коли вона установить більш
низьку ціну на одиницю продукції. Тому граничний дохід (MR) стає менший
ніж ціна (середній доход) для кожного рівня виробництва, крім першого.

— Загальний дохід, або виручка від продажу продукції (TR) збільшується
доти, поки MR>0.

— Той факт, що монополія контролює сукупну пропозицію, говорить про те,
що вона не просто впливає на ціну, а «диктує її». Але це не означає, що
монополіст призначає найвищу ціну, тому що він все одно обмежений кривою
попиту.

Мал. 57 Попит, сукупний доход і граничний доход в умовах чистої
монополії.

На малюнку 57 продемонстрований взаємозв’язок попиту, сукупного доходу і
граничного доходу в умовах чистої монополії. Сукупний дохід дорівнює
добутку ціни на обсяг випуску в кожній точці кривої попиту (TR=PхQ).
Коли попит еластичний, граничний дохід більше нуля (MR>0), сукупний
дохід (TR) зростає. Коли попит нееластичний, граничний дохід менше нуля
(MR<0), сукупний дохід знижується. Граничний дохід менший ціни при всіх рівнях випуску продукції. Монополія, як і конкурентна фірма, у своїй діяльності прагне максимізувати прибуток. Однак на цьому шляху вона стикається з обмеженнями, які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень: витрати виробництва попит на продукт. Kрива попиту для монополії є такою ж, як крива попиту для всього ринку і має негативний нахил. Монополіст вибирає таку комбінацію «ціна – кількість», що приносить максимальний прибуток, тобто він шукає найбільш «дохідну» ціну з набору можливих цін. Монополіст – «шукач ціни» (price-searcher). Крім загальних обмежень, що діють на фірми всіх ринкових структур, необхідно враховувати обмеження, що стосуються тільки монополії: - Антимонопольне регулювання держави по обмеженню цін, забезпеченню умов конкуренції - Рівні умови продажу. Монополіст повинен продавати усю свою продукцію за однаковою ціною всім споживачам. Монополія, при якій дотримується ця умова, називається простою монополією. 7.2. Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків монополії в короткостроковому періоді . Проблема максимізації прибутку фірми монополіста розглядається трохи іншим способом, ніж у випадку з конкурентною фірмою. Головна відмінність полягає в тому, що монополіст повинен прийняти рішення як щодо обсягу випуску, так і щодо ціни, у той час як конкурентна фірма визначає тільки обсяг. Монополіст максимізує прибуток, виробляючи таку кількість продукції, при якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Ціна , яку фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту , а не висотою кривої граничного доходу в точці випуску, що дає максимум прибутку. Правило оптимального випуску для усіх видів ринкових структур: MR=MC Тобто, монополіст нарощує виробництво продукції до такого обсягу, при якому граничний дохід дорівнює граничний витратам. У зв'язку з тим, що в монополії граничний дохід нижче ціни , тому умови максимізації прибутку для монополії: MR=MC

Похожие записи