КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ: “ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ”

План.

План

Попит. Закон попиту

Корисність попиту

Чинники, що впливають на попит

Пропозиція. Закон пропозиції

Еластичність попиту

Чинники, що впливають на еластичність попиту за ціною

Еластичність пропозиції

Чинники, що визначають еластичність пропозиції за ціною

Список використаної літератури

Попит. Закон попиту.

Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні
купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Якщо ви хочете придбати модну куртку, але не можете її купити,
через брак грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але
якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю куртки, то це вже
попит.

Бажання підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на
попит. Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені
грошима; іншими словами, попит це платоспроможні потреби людей.

Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукти, тим меншу
його кількість купуватимуть споживачі. І, навпаки, чим менша ціна
продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту
відображує обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту. Цю
залежність можна зобразити за допомогою простого графіка ( мал. 1), на
якому по горизонталі відкладаємо кількість ( Qd ), по вертикалі ціну (
Р )

Р

Р1

Р2

Р3

О

Q1 Q2
Q3 Qd

(мал. 1)

З малюнку 1 видно, що чим вища ціна на продукти, тим менша
величина попиту на нього, і навпаки.

Корисність попиту

Скільки можна з’їсти плиток шоколаду на день: одну, дві, більше?
Звичайно, за низьких цін хтось може з’їсти і більше. Але споживаючи
кожну наступну плитку шоколаду, ми отримуємо дедалі менше додаткової
користі, додаткового задоволення. Економісти називають це явище законом
спадної граничної користі, згідно з яким величина додаткового
задоволення під час споживання кожної додаткової одиниці певного
продукту зменшуватиметься. Наприклад, придбання першої художньої картини
принесе вам більше задоволення, ніж другої чи третьої. Так само й
першого телевізора, і першої порції морозива. Під корисністю розуміють
його здатність задовольнити смаки й уподобання, потреби й бажання людей.

Корисність – це величина задоволення від споживання продукту.
Протилежна категорія – некорисність, що виявляється, за надмірного
споживання продукту, її ще називають від’ємною корисністю, або
шкідливістю. Наприклад, надмірна кількість спожитих порцій морозива може
негативно позначитися на здоров’ї. Закон спадної граничної корисності
дає змогу пояснити, чому для збільшення попиту потрібні низькі ціни.
Адже продукти за високими цінами не купуватимуть “просто так” чи “про
запас”. Якщо ж ціна низька і доступна то споживач купить трохи більше
продукту, ніж це звичайно потрібно.

Корисність продукту для різних людей не однокова. Наприклад,
хлопці віддають перевагу футболу, а дівчата – гімнастиці чи фігурному
катанню. Діти отримують велике задоволення, переглядаючи лялькову
виставу чи мультфільми, дорослі ж полюбляють дивитись серйозні фільми чи
політичні передачі. Крім цього, корисність продукту є різною для тієї ж
особи у різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто влітку
і взимку, склянка води у пустелі і домашніх умовах, ліки для хворої і
для здорової людини.

Чинники, що впливають на попит.

Ціна продукту здатна змінювати попит на нього. Що ще, окрім ціни
продукту, може вплинути на попит і змінити його?

Уявіть собі ситуацію: ви прийшли на ринок, щоб купити необхідне
приладдя для інституту: зошити, олівці ручки та інше. Що вплине на ваш
попит? Звичайно, насамперед ціна продукту. Якщо вона зросла, ви тут же
шукаєте інший продукт з потрібними властивостями і нижчою ціною; отже,
попит на основний продукт зменшується. Крім цього у разі підвищення ціни
ви витратите ту саму суму, обмежену величиною вашого доходу, але купите
значно меншу кількість продуктів. Водночас купівля певного продукту
виявляють ваші індивідуальні смаки та уподобання: ви купуєте зошити,
наприклад, не в коричневій оправі, а в синій, ручку не чорного кольору,
а зеленого. Отже на попит впливають такі чинники: ціна продукту, ціни на
взаємодоповнювані та взаємозамінювані товари, величина доходів,
індивідуальні смаки й уподобання. Оскільки вплив ціни продукту на попит
нам уже відомий, розглянемо, як впливають на попит зміна цін на
взаємодоповнювані і взаємозамінювані товари, величина доходів та
суб’єктивні смаки й уподобання.

Припустимо, що є два продукти. Якщо зниження ціни на один продукт
веде до зменшення попиту на інший, то такі продукти називають
взаємозамінюваними. Наприклад, чай і кава, масло та маргарин, лимони й
апельсини.

Коли ціна на лимони підвищується, споживачі купуватимуть більше
апельсинів, і попит на апельсини зростатиме. Взаємозамінювані продукти
призначені для задоволення однієї й тієї ж потреби.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший, то
такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор,
магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин. Коли ціна на бензин
зростає, люди звичайно купують менше автомобілів і попит на них
зменшується. Взаємо доповнювані продукти використовують разом.

Із зростанням доходів споживачі купують більше товарів але чи
зростає при цьому попит на всі товари й послуги? Ні споживачі
купуватимуть більше овочів, фруктів, взуття, м’яса, риби, тощо, але
менше хліба виробів із муки, картоплі, капусти тощо.

Продукти, попит на які прямо залежить від грошового доходу,
називають продуктами вищої споживчої цінності. Якщо ж під час зростання
доходів попит на певні доходи знижується, то такі продукти називають
продуктами нижчої споживчої цінності.

Суб’єктивні смаки й уподобання, вік стать, історичні національні та
природно – кліматичні умови, мода, реклама, стиль життя – все це також
впливає на попит.

Скажімо молодь більше купує спортивний одяг і взуття, віддає перевагу
яскравим кольорам порівняно з людьми літнього віку.

На попиті також позначається зміни погодних умов. Якщо літо
спекотне, зростає попит на прохолоджувальні напої та морозиво. Якщо
осінь дощова – збільшується попит на парасольки.

За незмінних інших чинників зміна ціни на продукт змінює величину
попиту на нього. Графічно цю ситуацію показують як рух по сталій кривій
попиту (мал. 2)

P
P

D1

D D

D2

0 Величина попиту (мал.2) Qd 0
(мал. 3) Qd

Якщо змінюються нецінові чинники, то відбуваються зміни у попиті.
Графічно цю ситуацію показують як переміщення кривої попиту. Зі
збільшенням попиту вона переміщується в право, а зі зменшенням – вліво.
(мал. 3)

Пропозиція. Закон пропозиції.

Якщо споживачі репрезентують попит, то продавці – пропозицію. Що
таке пропозиція?

Пропозиція – це та кількість продукту, яку виробник бажає та
спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за певну ціну
впродовж визначеного проміжку.

Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з
ним, бо не все що виробляється потрапляє на ринок. Є випадки коли і в
урожайний рік продукти сільського господарства відсутні на полицях
крамниць. Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або
позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно й збільшується
величина пропозиції, якщо ціна знижується, то зменшується величина
пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції. Чому кількість
продуктів, яку пропонують на ринку, залежить від ціни на них? Тому що
продавцеві вигідніше пропонувати продукти за вищими цінам, бо його
виторг зростає. З малюнка 4, видно, що зі зростанням ціни
продукту величина його пропозиції збільшується.

Р

S

0 Q3

(мал. 4)

Якщо стане відомо, що в одному місці можна продати морозиво за
відносно вищу ціну, деякі продавці покинуть свої звичні місця і
переїдуть туди, сподіваючись на більший виторг. Якщо ціна зростає,
величина пропозиції збільшується, ми переміщуємося в гору по кривій S,
якщо ж зменшується, і ми переміщуємося донизу по кривій S.

Положення самої S кривої не змінюється.

Еластичність попиту.

Як відомо, підвищення ціни на продукт сприяє зменшенню попиту на
нього і збільшує його пропозиції. Зниження ціни супроводжується
протилежними наслідками: попит на продукти збільшується, а його
пропозиція зменшується. Якби ціна на молоко зросла у три рази, то попит
на молоко зменшився б. Якби у три рази зросла б ціна пляшки “Кока –
коли”, попит на напій зменшився на більшу величину ніж у випадку з
молоком. Це пояснюється тим, що людям легше обійтися без “Кока – коли”,
яка має багато замінників, ніж без молока, замінників у якого мало. Коли
зростає ціна на сіль, покупці все одно купують стільки солі скільки
потрібно, й попит майже не зменшується. Якщо ж дорожчають квитки на
літак, попит на цей вид транспорту різко знижується, і населення
користується дешевим видом транспорту, наприклад залізничним.

Відношення відсотка зміни попиту на продукт до відсотка зміни ціни
називають еластичністю попиту за ціною.

Цей показник характеризує ступінь реагування покупців на зміну
ціни:

.

Наприклад коли ціна на квіти зростає на 1%, то покупці реагують на
це дуже активно – зменшують купівлю квітів на 2%. У цьому разі
еластичність попиту (Ed) за ціною на квіти визначається так:

.

В іншому разі, коли на 1% підвищується ціна на хліб, покупці
реагують дуже слабо. Попит зменшується лише на 0,2%

Зауважимо, що еластичність попиту завжди має від’ємне значення.
Знак мінус підтверджує обернену залежність між ціною і величиною
попиту. Економісти зазвичай опускають знак мінус і звертають увагу лише
на абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Отже, за наведеними
прикладами, 1% зміни ціни на квіти викликав зміну величини попиту на 2%,
а 1% зміни ціни на хліб — 0,2% отже попит на квіти еластичніший. Якщо
Ed<1, то попит на продукти еластичний. Попит на хліб не еластичний. Чинники, що визначають еластичність попиту за ціною. Чому ж усе таки на одні товари й послуги попит еластичний, а на інший – не еластичний? Еластичність попиту за ціною визначаються низкою чинників. 1. Основним чинником, що впливає на еластичність попиту за ціною, є кількість і близькість товарів – замінників. Попит на продукт, який має добрі замінники, еластичніший, ніж попит на продукт без замінників. Наприклад, попит на цукор набагато еластичніший, ніж попит на сіль, бо сіль не можна замінити чимось іншим, тоді як цукор можна замінити медом, варенням тощо. Еластичність попиту на продукт підвищується, коли споживачі знають про існування його замінників, їхню якість та ціни. 2. Частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю продукту. Попит на товари і послуги з високою вартістю еластичніший, бо їхня частка у доході споживача велика. Покупець може тиждень торгуватися за 1% зміни в ціні на будинок і водночас не реагувати на 100% зміни ціни на сірники. Попит на продукт з невисокою ціною мало залежить від зміни ціни на нього. 3. Потреба у товарі. Попит на товари першого вжитку не еластичний, попит на товари, що є предметом розкоші, високо еластичний. Покупці чутливі до найменших змін у цінах на предмети розкоші. 4. Період часу, необхідний для пристосування до змін у цінах. З перебігом часу еластичність попиту зростає. Люди у продовж певного періоду часу звикають до зміни в ціні або ж знаходять нові замінники, нові способи використання продукту. Враховуючи всі ці чинники, вкажемо на товари і послуги, за ціною що належать до різних груп еластичності попиту за ціною: еластичність дуже низька (нижча 0,5) та еластичність середня (близько 1). Еластичність пропозиції. Еластичність пропозиції характеризує ступінь реагування продавців на зміну ціни. Її позначають через Es . Наприклад, коли ціна на морозиво зросла на 1%, то продавці збільшили пропозицію морозива на 1,5%: . Залежно від абсолютного значення коефіцієнта еластичності розрізняють еластичну й нееластичну пропозицію. Якщо Es<1, пропозиція нееластична. Чинники, що визначають еластичність пропозиції за ціною. На еластичність пропозиції за ціною впливають такі чинники: Час. Коли ціна на продукти зростає, виробники хочуть продати якомога більш його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад, якщо зросла ціна на цукор, розширення посівних площ цукрових буряків, з яких він виробляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру не швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність пропозиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кілька періодів: а) миттєвий період. У перший день підвищення цін на продукти, його пропозиція абсолютна не еластична. Крива пропозиції має вигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавці упродовж дня здебільшого не зможуть доставити на ринок ту кількість, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва; б) довгостроковий період. Через певний час пропозиція стає достатньо еластичною, бо виробники побудували нові приміщення, ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Виробництво розширилось завдяки старим ти новим потужностям; в) короткостроковий період. Протягом кількох тижнів після підвищення ціни пропозиція має низьку еластичність, виробники впевнились у зміні ціни, максимально збільшують виробництво, використовуючи всі свої резерви. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляє технологічно складний продукт, розширення його виробництва обійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни на цей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продукту невисока. Можливості й вартість зберігання продукту. Коли ціна на продукт зменшується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт за низькими цінами, чи вилучити продукцію на склад. Рішення залежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, яка вартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогі склади і продукти можна довго зберігати, еластичність пропозиції підвищується. взаємозаміньюваність ресурсів у виробництві. Якщо працю, землю чи капітал, що використовують, як вихідні фактори, можна швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретно злаку, наприклад жита. Річ у тому, що і землю і працю, і устаткування дуже легко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку, наприклад пшениці, в той час як перехід виробництва зернових на будь-яке інше виробництво, наприклад молоко, складніший. Список використаної літератури. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – Предборський В.А., Гарін Б.Б., Кухаренко В.Д.; видавництво КОНДОР; Київ 2003. С.В. Мочерний “Основи економічної теорії”. – Тернопіль – 1993. Конспекти лекцій. PAGE

Похожие записи