Фірма на ринку досконалої конкуренції.

План

1.Максимізація прибутку конкурентної фірми.

Мінізація збитку конкурентної фірми.

Література

10.1 Максимізація прибутку конкурентної фірми

Задача максимізації прибутку має вигляд:

ЕП=ТR-TC max, (10.1)

де ЕП-економічний прибуток фірми;

ТR-валова виручка від реалізації продукції; TC-загальні витрати.

Загальна ( валова) виручка – це ціна (Р) проданого товару помножена на
обсяг продаж (Q).Ціна знаходиться поза впливом конкурентної фірми. Отже,
конкурентна фірма може впливати на доход , тільки змінюючи обсяг продаж.

Вирішення проблеми можливе двома шляхами:

а) оцінюючи граничні значення виручки та витрат;

б) аналізуючи сумарні величини виручки та витрат.

Умовою того, що точка (Q) є точкою максимуму, є рівність нулю початкової
похідної функції прибутку.

тобто

MR — MC = P – MC ; або Р = МС
(10.2)

Таким чином у випадку конкурентної фірми умова максимізації прибутку
набуває вигляду: необхідно вибрати такий обсяг виробництва, для якого
граничні витрати дорівнюють ціні.Більш загальна рівність:

MR– MC = Р = АС (10.3)

Правило знаходження такого обсягу виробництва, для якого граничні
витрати дорівнюють граничній виручці, є для фірми точним орієнтиром
максимізації граничного прибутку як в умовах досконалої так і
недосконалої конкуренції. Графічно модель рівноваги зображена на рис.
10.1

ТС

TR

ТС

TR

+

?

Q

Q1 Q’

C

MC

AC

PE E d

Q

Q’

Рис. 10.1 Модель максимізації прибутку конкурентної фірми.

Максимум прибутку досягається в точці перетину лінії граничних витрат
МС і горизонтальної лінії PE, яка визначає обсяг виробництва Q’, за
якого MC=MR=P, досягається максимум прибутку. На верхньому графіку
здійснюється визначення обсягу виробництва, при якому при якому фірма
має максимальний прибуток, шляхом порівняння сумарної виручки ТR і
сумарних витрат ТС. Той обсяг виробництва, для якого ТR перевищує ТС на
максимальну величину і визначить шукану рівноважну величину Q/.

10.2 Мінімізація збитків конкурентної фірми.

Правило знаходження такого обсягу виробництва, для якого граничні
витрати дорівнюють граничній виручці є для фірми орієнтиром мінімізації
збитків. Фірма, яка працює на ринку досконалої конкуренції, має
економічний прибуток в короткостроковому періоді. Якщо середні витрати
підприємства будуть рівні ринковій ціні АС = Р = МС, то за цієї умови
валова виручка буде дорівнювати валовим витратам ТС і прибуток буде
дорівнювати О. Це є відоме положення беззбитковості, коли у підприємства
немає економічного прибутку і немає збитків (Рис.10.2).

C

MC AC

P d

Q’ Q

? a B

¦

Рис. 10.2. Модель стійкої рівноваги.

Ситуація, зображена на рис. 10.2, відповідає положенню стійкої рівноваги
на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, тому що тут
у підприємства немає причини залишати галузь (воно отримує прибуток).

Коли ж середні витрати АС підприємства перевищують ринкову ціну (АС>Р),
а середні змінні витрати ще не досягли Р, підприємство мінімізує збитки
(Рис. 10.3).

Якщо підприємство після того, як його АС>Р, але АVС<Р, зупинить виробництво, то його збитки будуть ще більшими. C MC AC AC P d MR Q' Q Рис.10.3 Модель мінімізації збитків. Тому підприємство має дотримуватися у короткостроковому періоді стратегії: до тих пір, доки до нього повертаються змінні витрати TVC , воно має продовжувати випуск продукції в обсязі Q і його збитки будуть мінімальними. Умовою мінімізації збитків підприємства у короткостроковому періоді є виробництво продукції в обсязі Q при AC>P?ACV.

Якщо середні змінні витрати стають більшими за ринкову ціну,
підприємство має зупинити виробництво (закритися), щоб не нести збитків
(рис. 10.4 )

С MC

AC AVC

АС

P

мс

P’


Q

Рис.10.4 Модель стратегії закриття фірми.

На графіку (рис.10.4) Р’- ціна, при якій фірмі доцільно призупинити
виробництво (лінія Р’ дотична до лінії середніх змінних витрат).

Список використаної літератури

Горошко М.Ф., Кулішов В.В. мікроекономіка: Навч. Посібник. – К.: Ніка
Центр, 2003.

Доллан Э., Линдский Д. Рынок: микроэкономическая модель. /пер. с англ. –
СПб.:Автокомп., 1992.

Задоя А. О. Мікроекономіка: навчальний посібник. – К.: Знання, 2001.

Емцев Р.Г., Лукин М.Ю., Черемних Ю.Н. Микроэкономика: Учебник для вузов.
– Уфа, 1995.

Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навчальний посібник для ВНЗ. – К., 1997.

Карагодова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посібник для
ВНЗ. – К., 1997.

Микроэкономика: Учебник под редакцией Яковлевва Е.Б. – М.: Дело, 1997.

Микро-макроэкономика./под ред. Макконел К.Р., Брю С.Л./ — Практикум к
учебнику “Экономикс”: тесты, задачи, ситуации. – Бішкек, 1997.

Піндайк Роберт С., Рубінфелд Даніель Л. Мікроекономіка / Пер. з англ.. –
К., 1996.

Самуэльсон П. Экономикс / Пер. с англ. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана,
1996.

Похожие записи