Лабораторна робота
на тему:
Структурні та функціональні моделі міжнародних інформаційних відноси
Засоби масової інформації (ЗМІ) на даному етапі розвитку технологій є
найбільш впливовим компонентом інформаційної політики країн світу.
На просторі колишнього Радянського Союзу у України найбільшим
конкурентом в цій галузі є Росія, тому я вважаю доцільним сформувати
моделі міжнародних інформаційних відносин саме для цих країн.
ЗМІ можна розподілити на:
Телебачення
Радіо мережі
Друковані ЗМІ
Електронні ЗМІ
Електронні ЗМІ більш молоді за часом існування, але й найбільш
перспективні серед ЗМІ. Тому саме на електронних засобах масової
інформації я хочу зосередити увагу при формуванні моделей міжнародних
відносин.
Структурні моделі відтворюють склад елементів об’єкта, системи, явища і
взаємозв’язки між ними, тобто структуру об’єкта моделювання.
Структурна модель інформаційних відносин між Україною і Росією в галузі
електронних ЗМІ має такий вигляд:
rUA RU (t)
UA + RU
I0RU(t)( (I0RU(t)
IUA(t) + IRU(t)
rRU UA (t)
Як ми бачимо умови конфліктності визначені як позитивні тому, що в сфері
електронних ЗМІ спостерігається більш-менш коректна конкурентна
боротьба. В той час як в сфері друкованих ЗМІ ми можемо постійно
спостерігати конфлікті ситуації між українськими та російськими
друкованими ЗМІ.
Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його
функціональну залежність від зовнішнього середовища.
В моделі міжнародних інформаційних відносин двох суб’єктів UA та RU
визначимо:
IUA(t), IRU(t) – оцінки інформаційного продукту на момент часу t в
інформаційному просторі суб’єктів UA і RU;
I0UA(t), I0RU(t) – оцінки власного інформаційного продукту на момент
часу t в інформаційному просторі суб’єктів UA і RU;
rUA RU(t), rRU UA(t) – функції впливу в момент часу t на інформаційний
простір суб’єкта RU з боку суб’єкта UA, та суб’єкта UA з боку
суб’єкта RU.
Повна балансова модель, яка враховує вплив повного інформаційного
продукту в інформаційному просторі кожного суб’єкта:
IUA(t) = I0UA(t) – rUA RU(t)] * IUA(t) + rRU UA(t) *
IRU(t)
IRU(t) = I0RU(t) – rRU UA(t)] * IRU(t) + rUA RU(t) *
IUA(t)
Приведемо до системи рівнянь відносно IUA(t), IRU(t):
[1 + rUA RU(t)] * IUA(t) – rRU UA(t) * IRU(t) =
I0UA(t)
– rUA RU(t) * ІUA(t) + [1 + rRU UA(t)] * IRU(t) =
I0RU(t)
За цим рівнянням можна сформувати матрицю:
[1 + rUA RU(t)] – rRU UA(t)
– rUA RU(t) [1 + rRU UA(t)]
Розв‘язок цього рівняння має такий вигляд:
( = 1 + rUA RU(t)] [1 + rRU UA(t)] – [- rUA RU(t)] [- rRU UA(t)]
(1 = I0UA(t) [1 + rRU UA(t)] – I0RU(t)[- rRU UA(t)]
(2 = [1 + rUA RU(t)] I0RU(t) – [- rUA RU(t)] I0UA(t)
А отже розв‘язок цього рівняння дорівнює:
(1
IUA(t) = ——-
(
(2
IRU(t) = ——-
(
Отже, за допомогою аналітичних моделей ми можемо одержати явні
залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що
характеризують явище.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
