Лабораторна робота

на тему:

Структурні та функціональні моделі міжнародних інформаційних відноси

Засоби масової інформації (ЗМІ) на даному етапі розвитку технологій є
найбільш впливовим компонентом інформаційної політики країн світу.

На просторі колишнього Радянського Союзу у України найбільшим
конкурентом в цій галузі є Росія, тому я вважаю доцільним сформувати
моделі міжнародних інформаційних відносин саме для цих країн.

ЗМІ можна розподілити на:

Телебачення

Радіо мережі

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Електронні ЗМІ більш молоді за часом існування, але й найбільш
перспективні серед ЗМІ. Тому саме на електронних засобах масової
інформації я хочу зосередити увагу при формуванні моделей міжнародних
відносин.

Структурні моделі відтворюють склад елементів об’єкта, системи, явища і
взаємозв’язки між ними, тобто структуру об’єкта моделювання.

Структурна модель інформаційних відносин між Україною і Росією в галузі
електронних ЗМІ має такий вигляд:

rUA RU (t)

UA + RU

I0RU(t)( (I0RU(t)

IUA(t) + IRU(t)

rRU UA (t)

Як ми бачимо умови конфліктності визначені як позитивні тому, що в сфері
електронних ЗМІ спостерігається більш-менш коректна конкурентна
боротьба. В той час як в сфері друкованих ЗМІ ми можемо постійно
спостерігати конфлікті ситуації між українськими та російськими
друкованими ЗМІ.

Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його
функціональну залежність від зовнішнього середовища.

В моделі міжнародних інформаційних відносин двох суб’єктів UA та RU
визначимо:

IUA(t), IRU(t) — оцінки інформаційного продукту на момент часу t в
інформаційному просторі суб’єктів UA і RU;

I0UA(t), I0RU(t) — оцінки власного інформаційного продукту на момент
часу t в інформаційному просторі суб’єктів UA і RU;

rUA RU(t), rRU UA(t) — функції впливу в момент часу t на інформаційний
простір суб’єкта RU з боку суб’єкта UA, та суб’єкта UA з боку
суб’єкта RU.

Повна балансова модель, яка враховує вплив повного інформаційного
продукту в інформаційному просторі кожного суб’єкта:

IUA(t) = I0UA(t) – rUA RU(t)] * IUA(t) + rRU UA(t) *
IRU(t)

IRU(t) = I0RU(t) – rRU UA(t)] * IRU(t) + rUA RU(t) *
IUA(t)

Приведемо до системи рівнянь відносно IUA(t), IRU(t):

[1 + rUA RU(t)] * IUA(t) — rRU UA(t) * IRU(t) =
I0UA(t)

— rUA RU(t) * ІUA(t) + [1 + rRU UA(t)] * IRU(t) =
I0RU(t)

За цим рівнянням можна сформувати матрицю:

[1 + rUA RU(t)] — rRU UA(t)

— rUA RU(t) [1 + rRU UA(t)]

Розв‘язок цього рівняння має такий вигляд:

( = 1 + rUA RU(t)] [1 + rRU UA(t)] – [- rUA RU(t)] [- rRU UA(t)]

(1 = I0UA(t) [1 + rRU UA(t)] — I0RU(t)[- rRU UA(t)]

(2 = [1 + rUA RU(t)] I0RU(t) — [- rUA RU(t)] I0UA(t)

А отже розв‘язок цього рівняння дорівнює:

(1

IUA(t) = ——-

(

(2

IRU(t) = ——-

(

Отже, за допомогою аналітичних моделей ми можемо одержати явні
залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що
характеризують явище.

Похожие записи