Реферат на тему:

Міжнародна торгівля

1. Міжнародна торгівля: визначення, основні поняття, рівновага на
світовому ринку

2. Товари, що торгуються та товари, що не торгуються

3. Класифікація теорій міжнародної торгівлі

4. Класичні та альтернативні теорії міжнародної торгівлі

1. Міжнародна торгівля: визначення, основні поняття, рівновага на
світовому ринку

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є переміщення
товарів і послуг між країнами.

Міжнародна торгівля

– сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність
зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів —
експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо и торговим
обігом.

Прибуток від торгівлі

– економічний ефект, який отримує кожна з країн, що приймає участь у
торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у
виробництві якого вона має відносну перевагу.

Умови торгівлі

– відношення експортних та імпортних цін конкретного товару країни в
цілому або групи країн.

Експорт

– продаж товару, що передбачає його вивіз за кордон.

Імпорт

– купівля товару, що передбачає його ввіз із-за кордону.

Еластичність імпорту

– зміна попиту на імпорт, внаслідок зміни умов торгівлі.

Еластичність експорту

– зміна пропозиції товарів на експорт, внаслідок зміни умов торгівлі.

Торгове сальдо

– різниця вартості обсягів експорту та імпорту.

Торговий оборот

– сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі
основним елементом для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару —
експортом, а купівлі — імпортом є факт перетину товару митного кордону
держави та фіксації цього факту у відповідній митній звітності.

У міжнародній торгівлі товар важливий не як продукт виробництва, а як
об’єкт попиту і пропозиції.

Сукупний попит і сукупна пропозиція

– обсяги сукупного виробництва всіх товарів у національних і
міжнародного масштабах залежно від певної узагальненої світової ціни на
них.

Сукупний попит

– обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати
при існуючих рівнях цін.

Сукупна пропозиція

– обсяги виробництва товарів, які виробники готові колективно
запропонувати ринку при існуючому рівні цін.

Рівновага на світовому ринку розкриваються наступним чином:

світовий ринок представляє собою сферу міжнародного балансу попиту і
пропозиції на товари, що експортуються та імпортуються країною.

розміри експорту визначаються розмірами надмірної пропозиції товару,
розміри імпорту — розмірами надмірного попиту на товари;

факт наявності надмірної пропозиції та надмірного попиту встановлюється
у процесі порівняння (проходить на міжнародному ринку) внутрішніх
рівноважних цін на однакові товари в різних країнах;

ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між
мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, що існують в
країнах до початку торгівлі;

з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів на
світовому ринку, що експортуються та імпортуються, з іншого — зміна
кількості товарів, що експортуються та імпортуються, призводить до зміни
світової ціни.

2. Товари, що торгуються та товари, що не торгуються

Товари, що торгуються

– товари, які можуть переміщуватися між різними країнами, приймають
участь у міжнародній торгівлі.

Товари, що не торгуються

– товари, які використовуються в країні, де вони виробляються, і не
переміщуються між країнами.

Таблиця 3.1. Групи товарів, що торгуються та не торгуються

Група товарів Тип товарів

Сільське господарство, полювання, лісне господарство та рибальство

Видобувна промисловість

Обробна промисловість

Торгуються

Комунальні послуги та будівництво

Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі

Транспортування, зберігання і зв’язок і фінансове посередництво

Оборона та обов’язкові соціальні послуги

Освіта, охорона здоров’я та суспільні роботи

Інші комунальні, соціальні та особисті послуги

Не торгуються

Товари, що торгуються поділяються на ті, які експортують і ті, які
імпортують.

Товари, що експортують, у свою чергу, складаються з товарів реального
експорту та субститутів експорту — тих вітчизняних товарів, які на даний
момент продаються тільки на внутрішньому ринку, але при бажанні можуть
бути продані і за кордон.

Товари, що імпортуються, складаються з товарів реального імпорту і
субститутів імпорту — тих національних товарів, якими при бажанні можна
замінити іноземні товари.

Основні риси товарів, що торгуються та товарів, що не торгуються:

— ціни на товари, що торгуються визначаються співвідношенням попиту та
пропозиції на світовому ринку;

— ціни знаходяться під впливом попиту та пропозиції на них як всередині
країни, так і за кордоном.

— ціни на товари, що не торгуються визначаються співвідношенням попиту і
пропозиції на національному ринку.

— коливання цін на такі товари в інших країнах значення не мають;

— підтримка балансу внутрішнього попиту і пропозиції не так важлива, як
товарів, що не торгуються, оскільки недостача внутрішнього попиту може
бути завжди компенсована збільшенням попиту із-за кордону, а недостача
внутрішньої пропозиції — збільшенням поставок іноземних товарів.

— для товарів, що не торгуються підтримка внутрішнього балансу попиту і
пропозиції критично важлива. Якщо її порушити, виникають серйозні
соціально-економічні проблеми;

— динаміка і рівень внутрішніх цін на товари, що торгуються відповідають
динаміці та рівню цін в інших країнах.

— внутрішні ціни на товари, що не торгуються можуть суттєво відрізнятися
від цін інших країн, а їх зміна може не призвести до зміни закордонних
цін на такі ж товари.

Правило торгових / неторгових товарів: підвищення сукупного попиту
призводить до збільшення виробництва товарів, якими не торгують,
скорочення виробництва торгових товарів і зростання імпорту. Зниження
сукупного попиту призводить до збільшення виробництва торгових товарів,
скороченню виробництва неторгових товарів і зростання експорту.

3. Класифікація теорій міжнародної торгівлі

Класифікація теорій міжнародної торгівлі:

теорія меркантилізму;

класичні (теорії абсолютних і порівняльних переваг);

неокласичні (теорія Хекшера-Оліна, теорія вирівнювання цін на фактори
виробництва, парадокс Леонтьєва);

альтернативні (теорія розподілу прибутків від міжнародної торгівлі,
теорія пересічного попиту);

теорії ефекту масштабу.

Зовнішньоторговельна політика визначає наступне:

товари для експорту;

товари для імпорту;

перелік країн, з якими можна торгувати;

обсяги торгівлі;

ступінь втручання держави у вільний потік товарів;

обсяги втручання.

За станом зовнішньоторговельної політики теорії торгівлі поділяються на
два типи.

Перший тип — держава не повинна втручатись у структуру торгівлі.

Теорії вивчають та пояснюють, якою продукцією, в якому обсязі та з якими
країнами будуть торгувати за відсутності будь-яких державних обмежень
(теорії абсолютних переваг, відносних переваг, розміру країни,
співвідношення факторів виробництва, життєвого циклу продукту,
подібності країн, «міжнародної конкурентоспроможності націй» тощо).

Другий тип теорій передбачає державне втручання у вільний потік товарів
між країнами для зміни обсягу, складу та напрямків торгівлі (теорії
меркантилізму, неомеркантилізму, залежності та інші).

Похожие записи

Тема : МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ.

План.

Міжнародна торгівля як одна з найвизначальніших форм МЕВ.

Динаміка та тенденції розвитку світової зовнішньої торгівлі.

Структура міжнародної торгівлі.

Аграрна політика у сфері міжнародної торгівлі.

Література:

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута”
1996 ст 126-146.

В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні
відносини” Львів 1995

М.А.Гольцберг А.В.Воронова “Международная торговля” К.1994

1.Міжнародна торгівля як одна з найвизначальніших форм МЕВ.

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну
діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.

Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка складається
з вивозу(експорту) і ввозу(імпорту).

Світова торгівля – це сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

Міжнародна торгівля товарами – це форма МЕВ, що відображає
товарно-грошові відносини куплі-продажу між суб”єктами МЕВ стосовно
товарів матеріального виробництва і базується на МПП.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку.
Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше
економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку
суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика
окремих держав чи їх груп.

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі
національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На
світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари,
кращі з національних товарів.

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку
необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може
забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в
інші країни.

У цій системі основною є матеріально-технічна база та спеціалізовані
організації для післяпродажного технічного обслуговування.

Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена
нести великі втрати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної
інфраструктури інших держав(для оплати транспортування, страхових та
банківських послуг, послуг торгових домів).

Стан зовнішньої торгівлі характеризується рядом показників:

величина загального експорту(імпорту) країни;

торговельне сальдо країни ;

величина експорту(імпорту) даного виду продукції;

торговельне сальдо країни з даного виду продукції.

2.Динаміка та тенденції розвитку світової зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це
зумовлено в значній мірі розвитком спеціалізації та кооперації
виробництва в міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у
міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних
країн. Панівні позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни,
найбільшими експортерами світу є: США, ФРН, Японія, Франція,
Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу
економіку будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний
розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, міжнародна
торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними,
енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.

Підвишення ролі зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни
проходять при нестійких міжнародних торговельних зв”язках. Внаслідок
цього в структурі товарообігу та в напрямках зовнішньоторговельних
потоків постійно відбуваються зміни.

Сьогодні в міжнародному товаристві суттєво скорочується питома
вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В таких
країнах як ФРН та Японія частка готової продукції в експорті становить
близько 90%. Але в багатьох країнах, що розвивається, та в країнах
Східної Європи значну частину в експорті становлять продовольчі та
сільськогосподарські продукти, сировина, паливо.

Високими темпами зростає міжнародна торгівля машинами і
обладнанням, продукцією електротехнічної промисловості. В сучасному
експорті дедалі більшого значення набуває наукоємна продукція. Це
спричинило розширення торгівлі послугами, яка стимулює міжнародну
торгівлю товарами.

Характерною рисою сучасного етапу є збільшення частки торгівлі
індустріальних країн між собою, на неї припадає понад 70% всієї світової
торгівлі.

Економічно менш розвинуті країни намагаються посилити свої позиції
в світовій торгівлі шляхом її диверсифікації – тобто одночасним
розвитком багатьох її напрямків та розширенням асортименту товарів.

Особливості розвитку міжнародної торгівлі

на сучасному етапі:

Підвищенні темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами
росту виробництва.

Зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової
продукції(особливо наукоємної) та послуг.

Зростання ролі країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі.

Посилення ролі зовнішньоекономічної політики країн.

Транснацірналізація міжнародної торгівлі.

Посилення ролі науково-технічного прогресу у розвитку міжнародної
торгівлі.

3.Структура міжнародної торгівлі.

Структуру міжнародної торгівлі розглядають у двох ракурсах: як
торгівлю окремими групами товарів і як систему методів організації
реалізації товарів на світовому ринку.

Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів
у світовому товарообігу. Сюда відносять основні групи товарів:

Продовольство(включаючи напої та тютюн), сировина, мінеральне пальне,
продукція переробної промисловості(машини,устаткування, хімічні товари,
метали, текстиль).

Товари на світовому ринку мають штрихові коди – це належність товару
до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за
допомогою штрихових позначок. Код України 482. Україна вступила до
Міжнародної асоціації товарної нумерації в Європі (ЕАN) в 1995. У 1996
році вийшла Постанова КМУ “Про введення штрихового кодування
товарів”, а з 1997 року введено обов”язкове кодування національних
товарів.

Структура міжнародної торгівлі за формами міжнародної торгівлі:

Традиційна торгівля – це торгівля між суб”єктами за традиційними
правилами: гроші – товар.

Торгівля продукцією у рамках кооперації – це спосіб реалізації продукції
між суб”єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як
правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі.

Зустрічна торгівля – це сукупністьміжнародних торговельних угод, при
укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням
товарів, з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій:

а) бартер – це оцінені і збалансовані товарообмінні операції за
єдиним договором-контрактом без грошового еквівалента.

б) зустрічна закупівля.

в) компенсаційні угоди – це довгострокові угоди(10-20 років), при
яких покупець оплачує вартість товарів постачанням інших товарів або
наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима.

г) кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари, цінні
папери та послуги, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і
зобов”язань.

д) угода “світч” – передача зобов”язань, угоди з багаторазовим
перепродажем товарів.

е) угода “оффсет” – це поєднання обміну товарів та послуг з
вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки
реалізації товарів на світовому ринку: для реклами, для поеращення
упаковки.

Біржова торгівля – це оптова торгівля масовими товарами, що мають стійкі
та чіткі якісні параметри, при посередництві бірж. Коньюнктура біржової
торгівлі та ситуація на фондовій біржі є одним з найважливіших і
достатньо достовірних показників динаміки світових товарних та валютних
ринків.

Товарні біржі бувають:

Спеціалізовані:

Лондон, Нью-Йорк – кольорові метали.

Чікаго, Лондон, Вініпег, Мілан – зерно.

Нью-Йорк, Чікаго, Ліверпуль, Бомбей – бавовна.

Нью-Йорк, Лондон, Гамбург, Париж – кофе, какао.

Універсальні:

Чікаго – зерно, соя, бройлери, срібло, золото.

Лондон – кофе, какао, цукор, каучук.

Міжнародний аукціон – це спосіб міжнардного продажу окремих партій
товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду, і
які переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.

Види аукціонної торгівлі:

а) публічний “гласний” аукціон;

б) негласний аукціон;

в) голландський аукціон.

Аукціони бувають: спеціалізовані, універсальні, примусові(реалізується
майно різного роду боржників, або конфіскованого майна).

Найвідоміші у світі міжнародні аукціони знаходяться в Лондоні,
Нью-Йорку, Калькутті, Монреалі, Амстердамі, Колоьбо,
Санкт-Петербурзі(хутро), Москві(коні).

Міжнародні торги(тендери) – це змагальна форма закупівлі, при якій
покупець оголошує конкурс для продавців з різних країн на товір чи
послугу, які би відповідали певним техніко-економічним даним. Існують
відкриті, закриті та одиничні тендери. Найбільше тендери розповсюджені
на світовому ринку машин і устаткування.

Міжнародний ярмарок – це великий, періодично діючий і відкритий ринок,
що проводиться у визначеному місці і пору року(час), і в установлений
термін. Метою ярмарку є: укладання угод, демонстрація зразків товарів,
обмін науково-технічною інформацією, ділові переговори.

Міжнародна виставка – це демонстрація досягнень в області науки та
техніки однієї або декількох країн на території іншої країни з метою
зацікавити суб”єктів МЕВ для підписання протоколів про наміри торгувати,
обміном науково-технічною інформацією, проведенням ділових зустрічей.

Консигнаційна торгівля – це продаж товарів за кордон, коли власник
товару передає їх продавцю для продажу з його складу.

Види міжнародної торгівлі:

а) торгівля сировиною.

б) торгівля напівфабрикатами.

в) торгівля готовою продукцією:

широкого вжитку(машини, обладнання).

виробничого призначення(у розібраному виді, комплектуючими, в
закінченому вигляді).

4.Аграрна політика у сфері міжнародної торгівлі.

Кожна країна проводить свою власну політику по відношенню до
аграрного сектору, так як сільське господарство є особливим сектором,
котрий у значній мірі залежить від природно-кліматичних умов, які в
різних крахнах різні. ГАТТ\СОТ виключила сільськогосподарські продукти з
числа стандартних об”єктів міжнародної торгівлі, так як у торгівлі с\г
продукцією демпінг, експортні субсидії, імпортні квоти, дискримінація та
міжнародні картелі не заборонені, тоді як такі ж заходи ГАТТ/СОТ рішуче
забороняє у торгівлі іншими товарами.

Життя показує, що чим багатша нація, тим сильніші у неї тенденції
до протекціоністського захисту аграрних виробників. Розвинені країни
використовують різноманітні форми політики підтримки фермерів. Для
країн, що розвиваються також характерна різноманітність в аграрній
політиці, але перевага експорту саме аграрної продукції позначилося на
тому, що відбувається тенденція накладати податки на національне
сільське господарство і зовнішню торгівлю.

Похожие записи