.

Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
2 9210
Скачать документ

Курсова робота

з курсу “Міжнародна економіка”

на тему: ” Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика ”

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЕТАПИ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ

1.1. Сутність міжнародної торгівлі та її концепції

1.2. Етапи розвитку міжнародної торгівлі

1.3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі

РОЗДІЛ 2 ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

2.1. Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання

2.2. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів

2.3. Регулювання міжнародної торгівлі

РОЗДІЛ 3 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ

ВИСНИВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого
країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх
ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва.
Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за
рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою
відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в
змозі самі ефективно робити.

Важливим напрямом розвитку України є її ефективна інтеграція до
світового економічного простору. Від успіху зовнішньоекономічної
діяльності України залежить її дальший економічний і соціальний розвиток
як підсистеми світової економіки, що і визначає актуальність данної
теми.

Данна робота присвячена традиційній та найбільш розвинутій формі
міжнародних економічних зв’язків — зовнішній торгівлі. По вартісним
масштабам в загальному комплексі світогосподарчих зв’язків
зовнішньоторговельний обмін продовжує зберігати ведучі позиції. При
цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін
між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними
(транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та
передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні
послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої”
торгівлі, що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення
торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання
стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних
бар’єрів.

Мета роботи – дослідити сутність міжнародної торгівлі та її концепції,
етапи розвитку міжнародної торгівлі, систему показників розвитку
міжнародної торгівлі, розглянути форми міжнародної торгівлі за
специфікою регулювання, за специфікою взаємодії суб’єктів, а також
розглянути регулювання міжнародної торгівлі, а також розглянути зовнішню
торгівлю України.

Об’єктом роботи є міжнародна торгівля і зовнішньоторговельна політика.

Суб’єктом – процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями,
продавцями і посередниками в різних країнах.

Метод роботи — пошуковий, описовий та порівняльний аналіз.

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ, ЕТАПИ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ

1.1. Сутність міжнародної торгівлі і її концепції

Міжнародна торгівля є формою зв’язку між товаровиробниками різних країн,
що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну
економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення:
«Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний
між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах».[5, с. 37]
Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між
якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН
наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартості
експорту всіх країн світу.

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР,
спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють
взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної
торгівлі. Міжнародна торгівля опосередуючі рух усіх міжкраїнових
товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень
зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% роста світового виробництва
приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим
створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі
відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва.

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміється торгівля якої-небудь країни
з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і
оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

Різноманітна зовнішньоторговельна діяльність підрозділяється по товарній
спеціалізації на торгівлю готовою продукцією, торгівлю машинами й
устаткуванням, торгівлю сировиною і торгівлю послугами.

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між
усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівлям вживається й у
більш вузькому значенні: наприклад, сукупний товарообіг промислово
розвитих країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний
товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн
Східної Європи і т.п.

Світові ціни розрізняються в залежності від часу року, місця, умов
реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни
приймаються ціни великих, систематичних і стійких експортних або
імпортних угод, що укладаються у визначених центрах світової торгівлі
відомими фірмами – експортерами або імпортерами відповідних видів
товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна й ін.)
світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових
товарних біржах.[3, с. 47]

В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, у якому вона
має найбільшу перевагу і для якого відносна вигода є найбільшою.

Національні виробничі розходження визначаються різними факторами
виробництва – працею, землею, капіталом, а також різною внутрішньою
потребою в тих або інших товарах. Ефект, що робиться зовнішньою
торгівлею (зокрема, експортом) на динаміку росту національного доходу,
на розмір зайнятості, споживання й інвестиційну активність,
характеризується для кожної країни цілком визначеними кількісними
залежностями і може бути обчислений і виражений у виді визначеного
коефіцієнта – мультиплікатора (множника). Спочатку експортні замовлення
безпосередньо збільшать випуск продукції, отже, і заробітну плату в
галузях, що виконують це замовлення. А потім прийдуть у рух вторинні
споживчі витрати.

Термін “міжнародна торгівля” має на увазі складний механізм взаємин, що
виникають у процесі купівлі-продажу товарів на світовому ринку.

Фірми прагнуть до міжнародної діяльності по різних причинах. Так,
зокрема, може знадобитися закупівля сировини або яких-небудь товарів за
кордоном з тієї причини, що немає можливості придбати дану продукцію у
вітчизняних виробників. Така ситуація приводить до необхідності імпорту.
Можлива і зворотна ситуація – коли фірма має товари, продаж яких за
кордоном може виявитися більш вигідної, чим у своїй країні. Так
виявляється потреба в експорті. Нерідко трапляється, що фірми виступають
на зовнішньому ринку і як торговельні посередники між продавцями і
покупцями в різних країнах.[14, с. 94]

У міжнародній торгівлі експортер звичайно виставляє рахунок покупцеві в
іноземній валюті, або покупець оплачує товар у валюті своєї країни, що є
іноземною для експортера. Часто валютою платежу стає валюта третьої
країни, наприклад, доллари США, євро. У зв’язку з цим, однієї з проблем
імпортера є необхідність одержання іноземної валюти для здійснення
платежу, а в експортера може виникнути необхідність продажу отриманої
іноземної валюти за валюту своєї країни. Послуги з продажу і купівлі
іноземної валюти за валюту країни експортера або імпортера роблять
банки. В Україні це банки з валютною ліцензією.

Однак, покупка або продаж іноземної валюти не настільки безпечні для
фірми, як може показатися на перший погляд. Причина цьому –
нестабільність показників валютних курсів. Можливість несприятливої
зміни обмінних курсів іноземної валюти на валютному ринку і є
потенційним валютним ризиком для кожного з контрагентів.

Звичайно, у випадку зміни курсів на користь однієї зі сторін це шанс
одержати прибуток, однак, небезпека понести збитки, зокрема, для
українських організацій у зв’язку з падінням курсу гривні, більш
реальна.[3, с. 41]

Відгородити себе від валютних ризиків є можливість у фірм,
зовнішньоторговельні платежі і надходження яких здійснюються в одній і
тій же іноземній валюті. Однак, обмінний курс іноземної і вітчизняної
валюти не буде таїти істотної небезпеки для фірми лише в тому випадку,
якщо надходження на валютний рахунок і платежі з його відбуваються
узгоджено. Така ситуація можлива за умови, що фірма значною мірою
займається й імпортом, і експортом. Більшість же зовнішньоторговельних
організацій працює лише по одному з напрямків, тому можливість
використання такої схеми обмежена.[5, с. 79]

1.2 Етапи розвитку міжнародної торгівлі

Mожна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

II — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914р.);

III —період між двома світовими війнами (1914—1939рр.);

IV — повоєнний (50—60-ті роки);

V — сучасний (з початку 70-х років).

I Eтап характеризується промисловими революціями, що замінили
мануфактурне виробництво великою машинною індустрією в усіх розвинутих
країнах. Важка промисловість фактично сформувала світовий ринок і
одночасно різко посилила свою залежність від нього. У цей період
міжнародна торгівля розвивалась дуже швидкими темпами, чому сприяли такі
середовищні чинники:

• залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообмін»
прогрес у розвитку транспортної системи світу (збільшення загального
тоннажу суден; заміна вітрильників пароплавами; відкриття Суецького
каналу, що з’єднав Азію з Європою).

• революція в засобах зв’язку (винахід електричного телеграфу;
прокладання в 1866 р. трансатлантичного кабелю, що дозволило встановити
зв’язок між Америкою та Європою).

Характерною рисою цього етапу є випереджаючі темпи зростання світового
товарообороту порівняно з темпами зростання промислового виробництва в
світі, що свідчить про велике значення для країн розвитку зовнішньої
торгівлі. Головну роль на світовому ринку в цей період відігравала
Великобританія, частка якої в обсязі світової торгівлі становила 25 %.
Слід зазначити, що за всю подальшу історію світової торгівлі жодній
країні не вдавалось досягти такої домінантної позиції на світовому
ринку. У 1997р. частка трьох найбільших експортерів світу — США.
Німеччини та Японії — у світовій торгівлі становила 28,7 %, а
Великобританії — лише 5 %. Основною статтею експорту однієї з найбільших
колоніальних держав були текстильні вироби, а ввозились переважно
сировина для текстильної промисловості та продовольчі товари з колоній і
США.

Суттєвою особливістю даного етапу розвитку міжнародної торгівлі є
вивезення товарів, тобто експорт товарів, вироблених на національній
території. У сфері регулювання міжнародних торговельно-економічних
відносин цей етап характеризується зародженням політики фритредерства
(від англ. free trade — вільна торгівля) — свободи торгівлі та
невтручання держави у підприємницьку діяльність, основним прихильником
якої була Великобританія. Одним з найпопулярніших інструментів політики
фритрейдерства було зниження мита на товари у взаємній торгівлі, що
сприяло збільшенню вивезення англійських товарів за кордон .[14,
с.19-25]

Протекціонізм відіграв значну роль у розвитку фабричної та мануфактурної
промисловості. Під його «прикриттям» Франція вела конкурентну боротьбу
із Великобританією на початку XIX ст. В цілому на даному етапі розвитку
світової торгівлі про-ї текціонізм мав захисний характер у країнах
Західної Європи та: США, охороняючи їх національну економіку від
конкуренції зі розвинутішою промисловістю Великобританії.[1, с.14]

IІ Eтап характеризується такими основними середовищними

чинниками:

• науково-технічний прогрес у виробництві товарів, який забезпечив
зниження ваги одиниці товару, підвищення якості збереження продукції під
час транспортування (консервування, заморожування);

• подальше вдосконалення транспортних шляхів (збільшення до 1900 р.
загальної довжини залізничних шляхів майже в 100 разів порівняно з 1840
p.; завершення будівництва Панамського каналу, що з’єднав найкоротшим
шляхом Атлантичний і Тихий океани) та суттєве вдосконалення якісних
характеристик транспортних засобів (збільшення місткості, розширення
номенклатури: поява спеціалізованих транспортних засобів для
транспортування специфічних товарів, збільшення швидкості
пересування).[14, с. 23]

Основною особливістю розвитку міжнародної торгівлі на цій стадії стає
вивезення капіталу, що забезпечував як збільшення експорту товарів, так
і захоплення вигідних ринків збуту та джерел сировини. За допомогою
експорту капіталу фірми посідали ключові позиції в господарстві тих
країн, куди вивозився капітал, особливо якщо це були менш розвинуті
країни, таким чином забезпечуючи собі отримання високих прибутків.

Цей період став початком формування транснаціональних корпорацій,
міжнародних монополій.

Другою особливістю періоду, що розглядається, є динамічніше зростання
товарообороту світової торгівлі. Вже у 1880р. він збільшився в 5 разів
порівняно із 1850 p., а порівняно з 1800 р. — у 10 разів. У цей період
відбуваються також суттєві зміни в співвідношенні сил на світовому
ринку.

Наступною особливістю розвитку міжнародної торгівлі в цей період є також
те, що переважна частина світового товарообороту припадала на взаємний
товарооборот між невеликою кількістю індустріальне розвинутих країн,
жителі яких становили незначну частину населення земної кулі. Так,
напередодні Першої світової війни 11 найбільш розвинутих країн
(Великобританія, Німеччина, Франція, США, Італія, Японія, Бельгія,
Нідерланди, Швеція. Швейцарія, Канада) забезпечували понад 55 %
світового експорту, в той час як їх населення становило лише 20 %
світового.

За останнє десятиріччя цього етапу (1904-1914 pp.) темпи зростання
світової торгівлі уповільнюються, що передусім пояснюється особливостями
регулювання зовнішньої торгівлі країн, а саме: посиленням
протекціоністських тенденцій, зумовлених зростаючим впливом монополій на
зовнішньоекономічну політику своїх держав. При цьому характер
протекціонізму змінюється — із захисного він перетворюється на
наступальний, тобто такий, що охороняє від іноземної конкуренції не
слабкі галузі національної економіки, а найбільш розвинуті та
високомонополізовані. [14, с. 25]

III Етап деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у
розвитку міжнародної торгівлі. Чверть сторіччя (1914— 1939рр.), що
тривав цей етап, позначені подіями Першої світової війни та її
руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними
кризами 1920—1921 pp. та 1929—1933 pp., початком формування двох
світових систем господарства.

Основні особливості і риси цього етапу можна охарактеризувати таким
чином:

довготермінове і глибоке порушення міжнародних торговельно-економічних
зв’язків, зумовлених наслідками світової війни та революції в Росії;

значне скорочення світового товарообороту внаслідок загальних
несприятливих економічних і політичних умов, що спричинили як падіння
фізичного обсягу торгівлі, так і зниження світових цін (середньорічний
приріст обсягів виробництва індустріальне розвинутих країн становив
приблизно 2 %, що вдвічі менше, ніж у 1889— 1913 pp.; у 1937 р. обсяг
світової торгівлі був у 2 рази нижчим за передкризовий 1929р.; на
початку Другої світової війни експорт був майже у 1,5 раза меншим, ніж у
1913 p.);

незмінність товарної структури світового товарообороту (основними
товарами залишились сировина, продовольство та паливо, частка яких
сягала 60 % світового експорту);

Ускладненню міжнародної торгівлі сприяли також особливості Державного
регулювання, а саме: посилення митного протекціонізму та розпад існуючої
міжнародної валютної системи, що призвело до виникнення окремих валютних
блоків. Останні являли сооою валютні угруповання країн, що створювались
для забезпечення валютноекономічного пріоритету тієї країни, яка
очолюада цей блок, шляхом прикріплення валют країн-учасниць до її «люти.
Так, у 1931 р. стерлінговий блок на чолі з Великобританією об’єднав
практично всі країни цієї імперії та ряд держав, тісно пов’язаних з нею
економічно (Єгипет, Ірак, Португалія). Пізніше до нього приєднались
Швеція, Норвегія, Данія, Японія, а згодом — Німеччина та Іран. Всього до
блоку входило 22 країни. Курс національних валют країн-учасниць
перебував у залежності від фунта стерлінгів, а стосовно долара і валют
країн, що не входили до блоку, та встановлювався у відповідності з
курсом фунта до долара та цих валют. Стерлінговий блок у цей період мав
найбільший вплив.

У 1933р. був створений доларовий блок, до складу якого ввійшли СТА,
Канада та майже всі країни Латинської Америки. У цьому ж році група
країн, що дотримувалась золотого стандарту (Франція, Бельгія,
Нідерланди, Швейцарія, а згодом — Італія та Польща), утворили золотий
блок, який, однак, розпався у 1936 р. внаслідок введення країнами
валютних обмежень та фактичної відмови від золотого стандарту під тиском
кризових процесів.

Всередині блоків обмін валютою був вільним, але поза ними діяли
обмеження на обмін валют, що врешті-решт призвело до скорочення обсягів
міжнародної торгівлі. Комерційні торговельні зв’язки дедалі частіше
замінялися кліринговими угодами. Внаслідок цього обсяг міжнародного
товарообороту в 1933 р, скорог тився порівняно навіть з 1929 р. у 2,8
раза.

Згортанню міжнародної торгівлі сприяло також введення Великобританією в
1932 р. системи пільг (преференцій), механізм якої полягав у тому, що
одна країна або група країн встановлюють особливе пільгове
(преференційне) мито на товари, яке не поширюється на товари інших
країн. Ця система застосовувалась Великобританією, а згодом й іншими
країнами для отримання дешевої сировини та продовольства з економічно
залежних країн. Преференції широко використовувались у торгівлі з
країнами, що входили до валютних блоків.[1, с. 18]

IV етап. Повоєнний, етап розвитку міжнародної торгівлі дістав ще назву
«золотого» — саме в цей період було досягнуто 7 % щорічного приросту
світового експорту. В цей період міжнародна торгівля розвивалась під
впливом таких середовищних чинників:

• посилення двох світових систем господарства — капіталістичної та
соціалістичної; у 1947 р. було створено Раду економічної взаємодопомоги
(РЕВ), яка об’єднала такі соціалістичні країни: Радянський Союз (у
складі 15 республік), Болгарія, Угорщина, Німецька Демократична
Республіка, Польща, Румунія, Чехословаччина;

розпад колоніальної системи, який почався після Другої світової війни:
за ЗО повоєнних років політичну незалежність завоювали більше ніж 100
колишніх колоній і напівколоній, а повна ліквідація колоніальної системи
закінчилась у середині 70-х років падінням останньої і найстарішої
португальської колоніальної імперії;

початок формування регіональних економічних інтеграційних угруповань:
Рада економічної взаємодопомоги — міжурядова економічна організація
соціалістичних країн Європи, 1947р.; Бенілюкс — економічний союз
Бельгії, Нідерландів та Люксембургу, 1958 p.; Європейська Асоціація
вільної торгівлі — торговельний блок семи західноєвропейських країн
(Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія та
Швеція), 1956 p.; Європейська економічна спільнота (ЄЕС) — державне
об’єднання шести європейських держав (Федеративна Республіка Німеччина,
Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург), створене з метою
формування спільного ринку шляхом ліквідації митних тарифів і проведення
спільних заходів в економічній та соціальній сферах).[1, с.19]

Особливістю цього етапу є достатньо високі темпи приросту світового
товарообороту і швидше, ніж після Першої світової війни, відновлення як
національних економік, так і зовнішньоекономічних зв’язків. Наприклад,
за 20 років, починаючи з 1950 p., обсяг світового експорту збільшився
майже в 5 разів, а в індустріальне розвинутих країнах — у 7,5 раза.[14,
с. 26-28]

V етап – Сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна
поділити на два періоди:

конкуренції двох світових систем господарства — капіталістичної та
соціалістичної (до початку 90-х років);

глобалізації світової економіки (з початку 90-х років). Кожному із
зазначених вище п’яти етапів розвитку міжнародної торгівлі притаманні:

• певні середовищні чинники розвитку;

• особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і
роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;

пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн
світу.

З другої половини XX століття помітно проявилася нерівномірність
динаміки зовнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношення сил між
країнами на світовому ринку. Домінуюче положення США було похитнуто. У
свою чергу, експорт Німеччини наблизився до американського, а в окремі
роки навіть перевершував його. Крім Німеччини помітними темпами ріс
експорт і інші західноєвропейські країни. У 80-і роки значний ривок у
сфері міжнародної торгівлі зробила Японія. До кінця 80-х років Японія
стала вибиватися в лідери по факторах конкурентноздатності. У той же
період до неї приєдналися «нові індустріальні країни» Азії – Сінгапур,
Гонконг, Тайвань. Однак до середини 90-х років США знову виходять на
лідируючі позиції у світі по конкурентноздатності. За ними впритул йдуть
Сінгапур, Гонконг, а також Японія, що раніше протягом шести років
займала перше місце.[14, с.28]

Поки розвиваються країни в основному залишаються постачальниками
сировини, продовольства і порівняно простих виробів готової продукції на
світовий ринок. Однак темпи росту торгівлі сировиною помітно відстають
від загальних темпів росту світової торгівлі. Таке відставання
обумовлюється виробітком замінників сировини, більш ощадливим його
використанням, поглибленням його переробки. Промислово розвиті країни
практично цілком захопили ринок наукомісткої продукції. Разом з тим,
окремі країни, що розвиваються, насамперед «нові індустріальні країни»,
зуміли домогтися істотних зрушень у реструктуризації свого експорту,
підвищення в ньому частки готової продукції, промислових виробів, у т.ч.
машин і устаткування. Так, частка промислового експорту країн, що
розвиваються, у загальному світовому обсязі на початку 90-х років склала
16.3%.[14, с. 29-31]

1.3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі

Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група
обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт,
імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля,
спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

Експорт (від. лат. exportare — вивозити) — вивезення товарів, робіт,
послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав
на них, з митної території країни за кордон без зобов’язання їх
зворотного ввезення.

За визначенням статистичної комісії ООН, експорт — це вивезення з країни
товарів:

1) вироблених, вирощених або добутих у країні;

2) раніше ввезених з-за кордону та:

• перероблених на митній території;

• перероблених під митним контролем;

3) Найбільшими країнами—експортерами товарів і послуг на світовому ринку
в останнє десятиріччя є Сполучені Штати Америки, Німеччина, Японія,
Великобританія, Франція, Італія, Канада, Нідерланди та Бельгія, питома
вага яких у світовому експорті перевищує 50 %.

Імпорт (від лат. importare — ввозити) — ввезення товарів, робіт,
послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав
на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов’язання про
зворотне вивезення. Цей процес характеризує показник «імпорт», який
розраховується у вартісних одиницях за певний період, найчастіше, за
рік. Обсяги імпорту однорідних, порівняних товарів можуть
розраховуватись у кількісних, одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

Уряд кожної країни встановлює кордони митної території, а також вирішує
питання щодо виокремлення з неї вільних зон, які не підлягають митному
контролю.[12, с. 165]

Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту і імпорту країни або
груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний
обіг показує загальні обсяги зовніш| ньоторговельної діяльності, тобто
експорту та імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І, де

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;

Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);

I—обсяг імпорту (у вартісних одиницях).[15, с. 61]

Світовий товарообіг — сума вартості експорту та імпорту всіх країн світу
(вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість
світового експорту завжди менша (приблизно на 3—6 %) за вартість імпорту
на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни
оцінюють експорт за цінами ФОБ, а імпорт більшості країн обліковується
за цінами СІФ (FOB СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебное пособие. М.: 1997.- 322с. Аристов Г. Б. Оптовая торговля на Западе // Экономика и жизнь. 1999. №32. Балаков П.К. "Международные торговые отношения и расчеты" 1994 г. Москва Беляцкий С.А. "Международная экономичская взаимосвязь и взаимозависимость: проблемы, тенденции" Экономика Украины №9 2002 г. Гольцберг А.В.Воронова Г.М. “Международная торговля” К.1994 Дергачев В. В. "Особенности мирохозяйственной интеграции Украины на основе свободных экономических зон" Экономика Украины №12 1994 г. Козик В.В., Панкова Л.А. “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 Кочетов Э.А."Геоэкономика и внешнеэкономическая стратегия Украины" Мировая экономика и международные отношения №11, 1999 Омельянович О. Н."Состояние и проблемы торговли Украины" Экономика Украины №7 1999 г. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., випр. і доп./ За заг. ред. А.І.Кредісова. - К.:ВІРА-Р, 2002.-552с. Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. – 447с. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник.— М., Инфра-М, 1998. Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488с. Школа І.М., В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини Чернівці “Рута” 1996.- 620с. J. C. Ingram. International trade: 2001. -441p. Annotation International trade is one of forms IER. International trade in wide understanding covers any exchange activity, both the goods, and other products of human work. Foreign trade is a trade of one country with others, which will consist of export and import. World trade is a set of foreign trade of the countries of the world. International trade in the goods is form IER that displays commodity-money attitudes that displays commodity-money attitudes sale between subjects IER concerning the goods of production of goods and is based on IEW. International trade is original display of the world commodity market. If in the national market more economic forces and a state policy cause movement of the goods, whether in the world market essential influence on international trade the external economic policy of the separate states of their groups has that. Movement of the national goods between the countries is limited, and some national goods do not act at world commodity circulation. In the world commodity market the competitive goods are the best of the national goods. For successful functioning in the world market it is necessary for any state to have the external economic infrastructure, which can provide promotions of the goods or services from the manufacturer to the consumer in other countries. In this system the basic is material base and the specialized organizations for sale maintenance service. The country which has no external economic infrastructure, compelled to sustain the big losses for providing of access to the external economic infrastructure of other states (for payment of transportation, insurance and bank services, services of trading houses). The condition of foreign trade is characterized by a number of parameters: Size of total exports (import) of the country; Trading balance of the country; Size of export (import) of the given kind of production; Trading balance of the country from the given kind of products. Foreign trade at the present stage is extremely dynamic. It is caused appreciably by development of specialization and cooperation of manufactures internationally, a cancellation of some restrictions in international trade, high rates of development of the new industrial countries. Dominant positions in world trade will sit down the advanced countries, the greatest exporters of the world are: the USA, Germany, Japan, France, the Great Britain, Italy, Canada, Netherlands, and Belgium. Foreign trade at the present stage has turned to the important sphere economy anyone cranes, its influence on world economic development grows.[16, 64p] Despite of the general tendency to increase, international trade tests significant fluctuations, which are caused by economic, power crisises, lack of raw material and other problems. Roles of foreign trade in economy of each country pass at unstable international trading connections. Thereof in structure of commodity circulation and in directions of the foreign trade streams constantly there are changes. Today in the international society densities of raw material is essentially reduced and sharply the particle of finished articles raises. In such countries as Germany and Japan the particle of finished goods in export makes close 90 %. But in many countries, which develops, and in the countries of the East Europe the significant part in export is made with food and agricultural products, raw material, fuel. High rates international trade in machines and equipment, production of the electrotechnical industry grows. In modern export more and more great value production are changing. It becomes expansions of trade by services, which stimulates international trade in the goods. Prominent feature of the present stage is increases in a particle of trade of the industrial countries between themselves, on it is necessary over 70 % of all world trade. Economically less advanced countries try to strengthen the positions in world trade by its diversification - that is simultaneous development of its many directions and expansion of assortment of the goods. Features of development of international trade at the present stage: Increase rates of increase of international trade compared with rates of growth of manufacture. Changes in commodity structure of international trade for the benefit of finished goods and services. Increases of a role of the countries, which develop in international trade. Amplifications of a role of the external economic policy of the countries.[16, 73p] PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019