Реферат

на тему:

Департамент публічної інформації (ДПІ) ООН.

Найважливішою ланкою всієї інформаційної системи ООН є Департамент
публічної інформації (ДПІ). Це — один з найкрупніших підрозділів у
Секретаріаті Організації. У середині 1990-х рр. ДПІ мав біля 300 штатних
співробітників, річний бюджет у розмірі більше 30 млн. дол., розгалужену
систему збору, опрацювання і поширення інформації. Він має у своєму
розпорядженні своє відділення в Європейській штаб-квартирі ООН у Женеві,
керує роботою інформаційних центрів організації більш ніж в 60 країнах.

У резолюції ГАООН 1946 р., прийнятій у зв’язку зі створенням ДПІ,
підкреслювалося, що ООН зможе здійснити свої задачі тільки в тому
випадку, якщо народи всього світу будуть цілком поінформовані про її
цілі і діяльність. Резолюція встановила перелік тем, що підлягають
першочерговому висвітленню як ДПІ, так і іншими інформаційними службами
Секретаріату ООН. Серед них — проблеми боротьби за мир, роззброєння,
права людини, деколонізація і соціально-економічний розвиток різних
країн.

Напрямки діяльності, функції і структура ДПІ були сформульовані
Технічним консультативним комітетом з інформації ООН на основі тієї ж
резолюції 1946р. Відмічалося, зокрема, що робота цього Департаменту
повинна бути організована і спрямована таким чином, щоб сприяти в
можливо більшій мірі правильному розумінню народами світу діяльності і
завдань ООН. У межах повноважень головних органів Організації загальна
відповідальність за проведення інформаційної діяльності покладалася на
Генсека, а безпосередня, під його керівництвом, — на заступника ГСООН,
що очолював ДПІ. Об’єкти діяльності Департаменту були визначені таким
чином: преса, радіо, телебачення, кіно, наочні приладдя і виставки,
зв’язок із громадськістю, видавнича і довідкова робота. Ці напрямки були
і залишаються головними в діяльності ДПІ. До обов’язків Департаменту і
його відділень на місцях входить також активне сприяння інформаційним
органам, просвітницьким закладам і іншим урядовим і неурядовим
організаціям (НУО) різних країн. Крім того, — урахування коливань
світової суспільної думки у відношенні до діяльності ООН і визначення
тієї міри, в якій забезпечується правильне розуміння її роботи.

Структура ДПІ, визначена на основі вищезгаданої резолюції включала 5
відділів: преса і публікації; радіо; кіно і графіка; бібліотека;
технічна служба. До середини 1950-х рр. у цій структурі не відбулося
істотних змін. У 1955 р. на посаду керівника ДПІ був вперше призначений
Заступник Генерального секретаря ООН. Крім того, у порядку експерименту
терміном на 2 роки була введена посада заступника Заступника ГСООН із
питань інформації. В період 1956-1968 р. у ньому замість 5 старих були
сформовані 3 нових відділи: зовнішні зносини; преса і публікації; радіо-
та аудіовізуальна служба.

Реорганізація Департаменту 1987 р. проходила важко і розтяглася на
декілька років. Кадровий склад ДПІ був скорочений. У оглядовій доповіді,
підготовленій у ході реорганізації, підкреслювалася її нагальна потреба.
“…Якою б важливою не була роль ООН, вона не є урядом урядів. Її єдина
влада — це влада переконання, тому ДПІ являє собою стратегічний і
найбільш зручний засіб для реалізації таких повноважень”.

Функціональна структура ДПІ не раз видозмінювалася і до середини 1993 р.
звелася до таких 4-х підрозділів:

Бюро спікера Генерального секретаря ООН, яке забезпечує зв’язок ГСООН й
інших керівників Організації зі ЗМІ. Крім того, воно також відповідає за
поширення офіційних документів, прес-релізів і інших інформаційних
матеріалів ООН серед акредитованих при Організації журналістів;

Відділ ЗМІ, що займається висвітленням діяльності ООН у ЗМІ, готує
теле-, радіо-, фото- інформаційні матеріали. Включає всі підрозділи
колишнього Відділу інформаційних материалів за винятком Служби
публікації. Крім того, Відділ ЗМІ відповідає за акредитацію і контакти з
журналістами, за поширення кіно- і відеопродукції;

Бібліотечно-видавницький відділ відповідає за планування та виконання
видавничої програми ООН, графічне оформлення, картографічне
забезпечення. Крім того, виконує дослідницькі і довідкові функції,
випускає «Щорічник ООН», «Хроніку ООН» і газету «Розвиток бізнесу». У
його складі: Відділ-бібліотека ім. Дага Хаммаршельда, видавничий
підрозділ, переведений із Відділу обслуговування конференцій, і Служба
публікацій із колишнього Відділу інформаційних матеріалів;

Відділ сприяння і зовнішніх зносин забезпечує зв’язок і співробітництво
з іншими підрозділами системи ООН і неурядовими організаціями. Розробляє
політику, стратегію і програму роботи, випускає тематичні матеріали для
поширення по різноманітних каналах, включаючи мережу інформцентрів ООН.
Відділ об’єднує колишні: Відділ інформцентрів, Відділ комунікацій і
керування програмами, Відділ поширення.

Під час реорганізації 1997р. корінних змін в інформаційних функціях
основних підрозділів не відбулося. Відбувся певний перерозподіл
обов’язків та додалося декілька нових секцій, які і зараз входять до
структури ДПІ. Починаючи з 1 листопада 2002 р. стала діяти нова
організаційна структура ДПІ, яка виглядає наступним чином: Служба
Інформаційних Центрів ООН (ІЦООН); Відділ стратегічної інформаційної
діяльності, що включає Секцію з питань Палестини та Деколонізації;
Відділ новин і ЗМІ, до складу якого включені Центр Новин, підрозділ
Радіо і підрозділ, що займається здійсненням проекту Сайберскулбас; та
Відділ зв’язків із громадськістю, що містить: Секцію Неурядових
Організацій (НУО), Бібліотеку ім. Дага Хаммаршельда, Картографічну
Секцію, Службу Публікацій та Секцію Продажів і Маркетингу.

Одне з головних питань полягає у тому, чому Організації важливо мати
добре розвиту інформаційну структуру і, зокрема, ДПІ. У досягненні своїх
цілей ООН покладається на розуміння широкою громадськістю того, що вона
робить. Саме в підтримці народів світу полягає гарантія подальшого
існування ООН. У цьому зв’язку винятково важливу роль для Організації
грає могутня комунікаційна робота. Без роботи ДПІ неможливо досягти
основних цілей ООН. Наприклад, миротворча діяльність не буде успішною,
якщо люди не зрозуміють того, що намагаються робити миротворці і як вони
це роблять. Це означає, що діяльність інформаційної структури ООН
служить інструментом для досягнення її головних цілей.

Якщо б ДПІ не було, Організації все одно знадобилась би можливість
повідомляти новини про свою діяльність ЗМІ; надавати авторитетні звіти
про дискусії і роботу пресі, громадськості, урядам і науковим колам;
створювати можливості для акредитації, розміщення, постачання й
орієнтування ЗМІ, що базуються в місцях розташування Центральних установ
ООН; надавати письмову інформацію, візуальне зображення і звуковий
супровід тим ЗМІ, що розташовані поза цих приміщень, і відповідати на
запити ЗМІ і представників громадськості з різних куточків земної кулі.
До всього цього варто додати здатність підтримувати привабливий і
функціональний веб-сайт в Інтернеті. Від цих ключових задач неможливо
відмовитись, і неможливо припустити, що ООН зможе вижити, не володіючи
можливістю для рішення цих задач.

До цього додаються такі традиційні види діяльності, як екскурсії для
відвідувачів, програми брифінгів для шкіл і коледжів, можливість
влаштовувати в Центральних установах виставки, що готуються органами ООН
і групами за її межами, а також наявність персоналу, здатного
організовувати семінари, концерти й урочисті заходи в особливих
випадках. Жодна впливова організація в жодній країні світу не може
обійтися без цих елементів.

Крім того у веденні ДПІ знаходиться бібліотека, що націлена на
обслуговування делегацій і персоналу; картографічна секція, що
обслуговує головним чином Департамент з Політичних Питань (ДПП) і
Департамент Операцій з Підтримки Миру (ДОПМ) та ряд глобальних
публікацій. Бібліотеці доручено також здійснювати спостереження за
системою бібліотек-депозитаріїв і надавати довідкові матеріали широкій
громадськості; карти доступні для громадськості, а публікації являють
собою інформаційні матеріали, призначені для широкої аудиторії. Нарешті,
у світі існує мережа інформаційних центрів, створених Генеральною
Асамблеєю для забезпечення безпосереднього контакту Департаменту зі
своєю аудиторією, що складається з представників різних народів і
віддалених географічно від Центральних установ ООН.

Тому, ДПІ додає всі зусилля для задоволення постійно зростаючого попиту
на інформацію про діяльність ООН. Наприклад, у результаті різкого
підвищення інтересу до ООН під час святкування її 50-ої річниці обсяг
підготовлюваних Департаментом довідкових матеріалів, фактологічних
бюлетенів, заміток для виступаючих і спеціальних радіо- і телевізійних
програм, розповсюджуваних поштою і за допомогою електронних засобів
зв’язку серед цільових аудиторій в усьому світі, потроївся.

В наш час емоційний вплив візуальної інформації може впливати на
прийняття політичних рішень. Культури протягом довгого часу були
ізольовані одна від одної, а сьогодні стали складовою частиною
«світового села». Як наслідок цього, Організація активніше повинна
боротися за увагу громадськості. В умовах запеклої конкуренції на
інформаційному ринку ДПІ прагне визначити шляхи підвищення уваги до
актуальних питань, забезпечення своєчасності підготовлюваних їм
матеріалів і підтримки стандартів якості, для того щоб наскільки це
можливо охоплювати найбільш широкі маси світового населення. Досягнення
всіх цих цілей є першорядною задачею ДПІ.

В цьому зв’язку дається взнаки вже згадувана фінансова криза. Наприклад,
в бюджеті на 1996-1997 роки для Департаменту був передбачений нульовий
ріст. А потім пішло скорочення обсягу фінансування. Згідно із рішенням
51-ої Асамблеї бюджет був зменшений ще приблизно на 5,5 відсотка.
Фактично, ДПІ працює з меншим обсягом ресурсів, але виконує більший
обсяг роботи. Бюджетні скорочення впливають на висвітлення засідань у
пресі; підготовку радіопрограм на багатьох мовах; підготовку видання
«Хроніка ООН»; типографське видання інформаційних і довідкових
публікацій; діяльність ряду інформаційних центрів; та інші аспекти
роботи.

Фактично, ДПІ почав вживати новаторських заходів по забезпеченню
ефективного виконання роботи ще до того, як Організація виявилася в
тисках нинішньої фінансової кризи. Іншими словами, основною метою є
забезпечення ефективного здійснення програм, і фінансова економія є
одним з додаткових результатів.

Досягнення Департаменту, починаючи з середини 1990-х містять у собі:
охоплення діяльністю ключових груп з метою досягнення багатофакторного
ефекту, таких, як навчальні заклади, НУО, «мозкові центри», ділові кола
й урядові заклади на національному і місцевому рівнях; установлення
міцних зв’язків співробітництва з організаціями масової інформації в
усьому світі, зокрема в області віщання; освоєння передових
інформаційних технічних засобів для підготовки і здійснення програм в
області публічної інформації; вихід на нові рівні департаментського і
міжустановчого співробітництва, зокрема через ОІКООН; здійснення серії
прогресивних ініціатив в області управління, що забезпечили
раціоналізацію в роботі Департаменту і високий ступінь інтеграції його
діяльності.

Починаючи з 1995р. ДПІ став використовувати організаційний механізм,
покликаний забезпечити безстороннє висвітлення діяльності Організації і
швидке реагування на неточності в репортажах ЗМІ. Для оперативного й
ефективного рішення цих задач необхідно мати ефективний потенціал в
області збору інформації та потенціал в області реагування на інформацію
ЗМІ. Для зміцнення потенціалу в області збору інформації Департаментом
був розроблений підхід, що ґрунтується на концепції центрального
інформаційного бюро, яке здійснює свою діяльність у відповідності з
глобальним інформаційним циклом. Цими елементами займається Секція
поширення новин. Але необхідно прийняти міри для подальшого зміцнення
потенціалу ООН в цій галузі, оскільки надійного та працюючого механізму
реагування на відгуки про роботу Організації в ЗМІ на сьогодні в
Департаменті не існує. Наприклад, можна створити спеціальну групу, яка
буде відповідати за аналіз повідомлень у ЗМІ і давати рекомендації щодо
належного реагування на них. Це дозволить у випадку публікації
необ’єктивної інформації вживати необхідних заходів з метою повідомлення
точних даних. Корисним елементом такого потенціалу є публікація,
«Setting the Record Straight» («Правда про Організацію Об’єднаних
Націй»).

Відповідно до рекомендацій постійної робочої групи, здійснюється ряд
заходів інформаційно-пропагандистського характеру і широке поширення
матеріалів. Наслідком цієї ініціативи стало опублікування в простому і
доступному для ЗМІ форматі серії фактологічних бюлетенів зі
спростуванням помилкових заяв, що час від часу робилися на адресу ООН у
пресі й інших ЗМІ. На користь ефективності цієї ініціативи говорить
великий попит, яким користуються фактологічні бюлетені у приватних осіб,
а також організацій, у тому числі в ЗМІ. Вони поширюються через Мережу,
а також інформаційними центрами ООН на місцевих мовах серед широкої
аудиторії. Усі ці бюлетені містяться у Всесвітній інформаційній мережі,
де з ними мають можливість знайомитися приватні особи, що вміють
користуватися нею.

З середини 1990-х років в рамках своїх зусиль по сприянню усвідомленому
розумінню громадськістю цілей і діяльності ООН у світі ДПІ веде
загальносистемний Календар спеціальних заходів і виставок у Центральних
установах і рекомендував всім управлінням, програмам, фондам і
спеціалізованим установам регулярно обновляти свою інформацію на цей
рахунок. Ця інформація доступна для громадськості і ЗМІ через Веб-сайт
ООН.

Основна проблема ДПІ зв’язана з відсутністю чіткості в постановці його
головної задачі, а також недостатньо чітким визначенням цільових
аудиторій. Причина цього в тому, що ДПІ має у своєму розпорядженні
найбільше число мандатів і обов’язків. Крім того, постійно росте число
доповідей, що Департаменту регулярно пропонується представляти. Сюди
входять доповіді Комітету з програм і координації, Управлінню служб
внутрішнього нагляду, Об’єднаній інспекційній групі та іншим. Загалом,
ДПІ одержав від ГА більше 120 мандатів, проводить більше 60 офіційних
заходів і, крім того, виконує численні спеціальні прохання Секретаріату.

Мандати Департаменту дуже різноманітні: від мандатів досить загального
характеру до більш конкретних, і не завжди здійсненних задач (наприклад,
задача «підвищення рівня поінформованості широкої громадськості про
вигоди, зв’язані із застосуванням космічної техніки»), а також
вузькоспеціалізованих задач, які краще вирішувати на місцях.

До числа можливих рішень цих проблем відносяться розробка більш
цілеспрямованих інформаційних повідомлень; більш чітке визначення
цільових аудиторій і залучення нових учасників; розстановка пріоритетів
при розподілі обмежених ресурсів між видами діяльності; виявлення
програм і видів діяльності, які можна зробити більш ефективними чи
скасувати; і створення в рамках ДПІ структури для досягнення цих цілей.

Похожие записи