РЕФЕРАТ

на тему:

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м’язів шиї

М’язи шиї новонароджених та дітей перших років життя розвинені добре,
але їхні сухожилки порівняно з сухожилками дорослих розвинені
недостатньо. Слід пам’ятати, що верхня границя шиї у дітей перших років
життя зміщена вгору внаслідок неповного розвитку нижньої щелепи і тому
змінюються деякі топографо-анатомічні орієнтири.

З багатьох варіантів м’язів шиї наведемо найбільш поширені.
Грудинно-ключично-сосковий м’яз іноді починається трьома-чотирма
головками замість двох. Варіює також і місце прикріплення цього м’яза.
Двочеревцевий м’яз може мати тільки заднє черевце. Шилопід’язиковий та
щелепно-під’язиковий м’язи іноді відсутні або мають додаткові черевця. В
деяких випадках драбинчасті м’язи різні за розміром, розщеплені вздовж.
Якщо розщеплений середній драбинчастий м’яз, то підщеплену частину
називають бічним драбинчастим м’язом.

Значно варіюють щільність фасціальних пластинок, а також границі різних
топографо-анатомічних утворень.

Фасції, синовіальні сумки та піхви шиї. Складні взаємозв’язки між
м’язами, внутрішніми органами і великими судинами шиї зумовлюють будову
фасцій, тому різні дослідники неоднаково описують їх. Вони класифікують
фасції, виходячи з ембріологічних, топографо-анатомічних та інших цілей.

За Міжнародною анатомічною номенклатурою, існує шийна фасція (fascia
cervicalis), що поділяється на поверхневу, передтрахейну та
передхребтову пластинки.

Поверхнева пластинка — це частина поверхневої фасції тіла. Вона
продовжується в однойменну фасцію сусідніх ділянок.

Перестрахейну пластинку умовно поділяють на надпід’язикову та
підпід’язикову частини. Надпід’язикова частина розміщена між
під’язиковою кісткою та основою нижньої щелепи, біля якої вона
поділяється на дві пластинки, що утворюють піхву піднижньощелепної
слинної залози. Підпід’язикова частина передтрахейної пластинки також
складається з поверхневої та глибокої пластинок. Поверхнева пластинка
утворює піхву грудинно-ключично-соскового м’яза і прикріплюється до
переднього краю тіла грудини. Глибока пластинка внизу прикріплюється до
заднього краю тіла грудини і утворює піхви для м’язів, які лежать нижче
від під’язикової кістки (грудинно-під’язикового,
лопатково-під’язикового, грудин-но-щитоподібного та щитопід’язикового).

Назад від заднього краю грудинно-ключично-соскового м’яза поверхнева та
глибока пластинки передтрахейної пластинки зливаються між собою.
Відростки передтрахейної пластинки утворюють піхви для глотки, гортані,
трахеї, щитоподібної залози, стравоходу, сонної артерії, яремної вени та
блукаючого нерва.

Передхребтова пластинка розміщується перед хребтовими м’язами шиї,
починається від основи черепа і переходить у внутрішньо-грудну фасцію.

З погляду більшості топографоанатомів і хірургів нашої країни, найбільш
обгрунтованим є поділ фасцій шиї на 5 окремих пластинок (його
запропонував В. М. Шевкуненко; Рис. 1). За цією класифікацією виділяють:
поверхневу фасцію, глибоку, або власну, фасцію, лопатково-ключичний
апоневроз, а також внутрішньошийну та перехребтову фасції.

Між фасціями та органами шиї є простори, заповнені жировою тканиною.
Біля під’язикової кістки є запід’язикова та підпід’язикова синовіальні
сумки.

М’язи та фасції спини. М’язи спини (musculi dorsi) за походженням та
топографією поділяють на поверхневі і глибокі. До поверхневих відносять
м’язи, які під час розвитку зародка перемістилися з голови та верхніх
кінцівок і топографічно розміщуються у верхніх шарах спини, а до
глибоких — м’язи, які виникли із спинних частин міотомів зародка і
лежать на кістках хребтового стовпа та грудної клітки. Ці групи м’язів
відокремлюються одна від одної грудопоперековою фасцією (fascia
thoracolumbalis).

Поверхнева група м’язів складається з трапецієподібного та найширшого
м’язів спини, великого та малого ромбоподібних м’язів, м’яза, що
підіймає лопатку, а також задніх верхнього і нижнього зубчастих м’язів
(Рис. 2).

Рис. 1. Фасції шиї (горизонтальний розпил, схема; за В. М. Шевкуненком):

1 — трапецієподібний м’яз; 2 — передній драбинчастий м’яз; 3 —
судинно-нервовий пучок; 4 — лопатково-під’язиковий м’яз; 5 -—
грудинно-ключично-сосковий м’яз; 6 — щитопід’язиковий м’яз; 7 —
грудинно-щитоподібннй м’яз; 8 — підшкірний м’яз шиї; 9 — гортань; 10 —
щитоподібна залоза; 11 — стравохід; 12 — фасціальна пластинка, яка
відділяє передній відділ шиї від заднього; І—V — листки фасції.

Рис. 2. М’язи спини (поверхневі):

1 — грудинно-ключично-сосковий м’яз; 2 — трапецієподібний м’яз; 3 —
лопаткова ость; 4 —дельтоподібний м’яз; 5, 18 — підосний м’яз; 6 — малий
круглий м’яз; 7 — великий круглий м’яз; 8 — великий ромбоподібний м’яз;
9 — найширший м’яз спини; 10 — поперековий трикутник; 11 — клубовий
гребінь; 12 — великий сідничний м’яз; 13 — середній сідничний м’яз; 14 —
зовнішній косий м’яз живота; 15 — грудопоперекова фасція; 16 — остистий
відросток XII грудного хребця; 17 — триголовий м’яз плеча; 19 — остистий
відросток VII шийного хребця; 20 — ремінний м’яз голови; 21 — зовнішня
потилична горбистість.

Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius) — плоский, широкий, за формою
трикутний (разом з однойменним м’язом протилежного боку складає фігуру,
схожу на трапецію). Розміщується на верхній частині спини і починається
від верхньої каркової лінії, зовнішньої потиличної горбистості, каркової
зв’язки та остистих відростків усіх грудних хребців і прикріплюється до
лопаткової ості, надплечового відростка та до плечового кінця ключиці.
Функція: верхні волокна м’яза при скороченні підіймають бічний кут
лопатки, нижні — опускають лопатку донизу, а скорочення всіх волокон
приводять лопатку до хребтового стовпа. При фіксованих лопатках
одночасне скорочення обох м’язів розгинає шийний відділ хребтового
стовпа.

Найширший м’яз спини (musculus latissimus dorsi) розміщується в її
нижньому відділі і починається від остистих відростків V—VI нижніх
грудних хребців, поверхневого (заднього) листка грудопо-перекової фасції
та від клубового гребеня. Прикріплюється м’яз до гребеня малого горбка
плечової кістки.

У нижньому відділі спини найширший м’яз утворює великий сухожилковий
розтяг, що разом з таким же розтягом однойменного м’яза протилежного
боку входить до складу поверхневого листка грудопоперекової фасції.
Фасція: тягне плече назад і обертає його досередини, а при фіксованому
плечі підтягує до нього тулуб.

Великий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus major) за формою
нагадує ромб. Розміщений під трапецієподібним м’язом, починається від
остистих відростків чотирьох верхніх шийних хребців і прикріплюється до
присереднього краю лопатки. Функція: приводить і підіймає лопатку.

Малий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus minor) також за формою
нагадує ромб. Починається від остистих відростків двох нижніх шийних
хребців і прикріплюється до присереднього краю лопатки. Функція:
приводить і дещо підіймає лопатку.

М’яз — підіймач лопатки (musculus levator scapulae) розміщується глибше
та вище, ніж ромбоподібні м’язи. Починається від поперечних відростків
чотирьох верхніх шийних хребців і прикріплюється до верхнього кута
лопатки. Функція: підіймає лопатку.

Задній верхній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior superior)
знаходиться під ромбоподібними м’язами. Починається від нижньої частини
каркової зв’язки, від остистих відростків двох нижніх шийних хребців та
двох верхніх грудних хребців і прикріплюється чотирма зубцями (звідси і
назва м’яза) до зовнішньої поверхні II—V ребер. Функція: підіймає ребра
і бере участь в акті дихання.

Задній нижній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior inferior)
лежить під найширшим м’язом спини. Починається від поверхневого
(заднього) листка грудопоперекової фасції на рівні двох нижніх грудних
та двох верхніх поперекових хребців і прикріплюється чотирма зубцями до
зовнішньої поверхні чотирьох нижніх ребер. Функція: опускає нижні ребра,
беручи участь в акті дихання.

До глибоких м’язів спини відносять м’язи, що лежать по боках хребтового
стовпа у заглибленні, що утворене остистими і поперечними відростками
хребців та кутами ребер. На основі походження цих м’язів виділяють
присередній поздовжній м’язовий тракт, який складається з коротких
м’язів, що зберегли метамерну будову; бічний поздовжній м’язовий тракт,
утворений довгими м’язами, та задній тракт.

Присередній поздовжній м’язовий тракт складається з поперечно-остьового
м’яза; бічний — з м’яза — випрямляча хребта і міжостьових м’язів, а
задній — з ремінних м’язів голови та шиї (Рис. 3).

Деякі анатоми не виділяють заднього поздовжнього тракту спини і
розглядають ремінні м’язи відповідно при м’язах голови та шиї. Крім
наведеного розподілу глибоких м’язів спини існує інший, в основу якого
покладено довжину м’язів (довгі і короткі м’язи).

До глибоких довгих м’язів спини відносять м’яз — випрямляч хребта,
поперечно-остьовий та ремінні м’язи.

М’яз — випрямляч хребта (musculus erector spinae) — найбільший та
найсильніший м’яз спини, розміщується вздовж усього хребтового стовпа.
Починається від клубового гребеня та остистих відростків поперекових
хребців і, частково, від грудопоперекової фасції.

Рис. 3. М’язи спини та потилиці:

1 — півостьовий м’яз голови; 2 — найдовший м’яз голови; 3, 7, 9, 10 —
клубово-реберний м’яз; 4 — остьовий м’яз грудної клітки; 5 — найдовший
м’яз грудної клітки; 6 — внутрішній косий м’яз живота; 8 — зовнішні
міжреберні м’язи; 11 — півостьовий м’яз шиї; 12 — нижній косий м’яз
голови; 13 — великий задній прямий м’яз голови; 14 — верхній косий м’яз
голови; 15 — малий задній прямий м’яз голови.

Залежно від прикріплення м’язових пучків випрямляч хребта поділяють на
три частини: присередню — остьовий м’яз; зовнішню — клубово-поперековий
та найдовший м’язи, що знаходяться між вищезгаданими.

Остьовий м’яз (musculus spinalis) починається від остистих відростків
хребців різних відділів хребтового стовпа, і залежно від цього його
поділяють на остьовий м’яз грудної клітки (musculus spinalis thoracis),
остьовий м’яз шиї (musculus spinalis cervicis) та остьовий м’яз голови
(musculus spinalis capitis). Пучки м’яза починаються від остистих
відростків нижчерозміщених хребців, ідуть угору над двома-трьома
хребцями і прикріплюються до остистих відростків.

Найдовший м’яз (musculus longissimus) сильніший, ніж остьовий,
починається від поперечних відростків і прикріплюється до різних
відділів осьового скелета. За топографією цей м’яз поділяють на три
більш-менш самостійних м’язи: найдовший м’яз грудної клітки (musculus
longissimus thoracis), що прикріплюється до кутів десяти нижніх ребер і
поперечних відростків усіх грудних хребців; найдовший м’яз шиї (musculus
longissimus cervicis), що прикріплюється до поперечних відростків трьох
шийних хребців; найдовший м’яз голови (musculus longissimus capitis), що
прикріплюється до заднього краю соскоподібного відростка.

Клубово-реберний м’яз (musculus iliocostalis) починається від клубового
гребеня та кутів нижніх ребер. За топографією його поділяють на
клубова-реберний м’яз попереки (musculus iliocostalis lumborum), що
прикріплюється до кутів восьми нижніх ребер; клубово-реберний м’яз
грудної клітки (musculus iliocostalis thoracis), що прикріплюється до
кутів шести верхніх ребер, і клубова-реберний м’яз шиї (musculus
iliocostalis cervicis), який прикріплюється до поперечних відростків
трьох нижніх шийних хребців. Функція: м’яз — випрямляч хребта розгинає
хребет, а також утримує його у вертикальному положенні. При
односторонньому скороченні нахиляє тулуб у цей бік.

Поперечно-остьовий м’яз (musculus transversospinalis) знаходиться під
м’язом — випрямлячем хребта. Йде окремими пучками від поперечних
відростків до остистих вздовж усього хребтового стовпа і заповнює
заглиблення між ними. Залежно від довжини пучків поперечно-остьовий м’яз
поділяють на три частини, а саме: пів-остьовий м’яз; багатороздільні
м’язи та м’язи-обертачі, які розміщуються в три шари. Поверхневий шар
утворений півостьовим м’язом (musculus semispinalis), що починається від
поперечних відростків нижчерозміщених хребців, проходить над V—VI
хребцями і прикріплюється до остистих відростків, а верхня частина — до
основи черепа. За топографією швостьовий м’яз поділяють на півостьовий
м’яз грудної клітки (musculus semispinalis thoracis), півостьовий м’яз
шиї (musculus semispinalis cervicis) та півостьовий м’яз голови
(musculus semispinalis capitis).

До середнього шару відносять багатороздільні м’язи (musculi multifidi),
які починаються від поперечних відростків поперекових, грудних і нижніх
шийних хребців, проходять над III — IV хребцями і прикріплюються до
остистих відростків усіх хребців.

Глибокий шар складається з м’язів-обертачів (musculi rotatores), що
починаються від поперечних відростків хребців, проходять над одним
вищерозміщеним хребцем і прикріплюються до остистих відростків. За
топографією м’язи-обертачі поділяють на обертані шиї (musculi rotatores
cervicis), обертані грудної клітки (musculi rotatores thoracis) та
обертані поперека (musculi rotatores lumborum). Функція:
поперечно-остьовий м’яз при односторонньому скороченні обертає тулуб у
той самий бік, а при одночасному скороченні обох м’язів розгинає
хребтовий стовп.

Ремінні м’язи голови та шиї (musculi splenii capitis et cervicis)
трикутної форми, починаються від каркової зв’язки та остистих відростків
нижніх шийних і верхніх грудних хребців. М’язи прикріплюються до верхної
каркової лінії, соскоподібного відростка та поперечних відростків
верхніх шийних хребців. Функція: при односторонньому скороченні
обертають голову у той самий бік і підіймають лице вгору, а одночасне
скорочення обох м’язів розгинає шийний відділ хребтового стовпа.

До глибоких коротких м’язів спини відносять: міжостьові та міжпоперечні
м’язи.

Міжостьові м’язи (musculi interspinales) знаходяться між остистими
відростками двох сусідніх хребців. Залежно від відділу хребтового стовпа
міжостьові м’язи поділяють на міжостьові м’язи шиї, грудної клітки та
поперека (musculi interspinales cervicis, thoracis et lumborum).
Функція: розгинають хребтовий стовп та утримують його у вертикальному
положенні.

Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) розміщуються між
поперечними відростками двох сусідніх хребців. За топографією м’язових
пучків розрізняють бічні та присередні міжпопереч-ні м’язи, поперека
(musculi intertransversarii laterales et mediales lumborum),
міжпоперечні м’язи грудної клітки (musculi intertransversarii thoracis),
а також передні та задні міжпоперечні м’язи шиї (musculi
intertransversarii anteriores et posteriores cervicis ). Функція: при
односторонньому скороченні згинають хребтовий стовп у той самий бік, а
при одночасному скороченні утримують його у вертикальному положенні.

Список використаної літератури

Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге
вид., – К.: Вища шк., 1992.

Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.

Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.

Похожие записи