Реферат на тему:
Склерома (риносклерома, сап
СКЛЕРОМА (РИНОСКЛЕРОМА) tc “СКЛЕРОМА (РИНОСКЛЕРОМА)”
Склерома, або риносклерома (scleromа respiratorium) – це інфекційне
захворювання, в основі якого лежить специфічне запалення, яке
викликається паличкою Волковича-Фріша (Klebsiella scleromatis).
У слизовій оболонці носа виникає специфічне запалення, яке носить
продуктивний (проліферативний) характер і проявляється утворенням
гранульом, які складаються з лімфоцитів, плазмоцитів з або без
Русселівських тілець (еозинофільних гіалінових куль) і макрофагів. Для
склероми дуже характерна поява великих макрофагів зі світлою
цитоплазмою, які називаються клітинами Мікуліча. В цитоплазмі цих клітин
при забарвленні за Грамом добре виявляються грам-негативні бацили.
Характерний також значний склероз і гіаліноз грануляційної тканини.
Процес не обмежується тільки порожниною носа, прогресує, може
поширюватися аж до бронхів. Відбувається розростання своєрідної
грануляційної тканини щільної консистенції, яка звужує просвіт дихальних
шляхів, що призводить до порушення дихання, і може викликати смерть
хворого від асфіксії.
САП tc “САП”
Сап — інфекційне захворювання, яке викликається паличкою сапу
(Actinobacillus mallei), відрізняється різноманітністю проявів залежно
від стадії хвороби та імунного стану організму. Для сапу характерне
утворення абсцесів в різних тканинах та органах.
?????? рук гарячою водою з милом після закінчення роботи. Для
дезінфекції використовують 10% розчин хлорного вапна, 3% розчин креоліну
або карболової кислоти. Люди, які стикаються із хворими тваринами,
повинні знаходитися під медичним спостереженням 15 днів.
Людина заражається при зіткненні з тваринами, частіше від коней. Збудник
проникає в організм через пошкоджену шкіру і слизові оболонки при
догляді за хворими тваринами. На сап частіше хворіють конюхи,
ветеринарні працівники, жокеї, кавалеристи, табунники тощо.
Збудник — паличкоподібна бактерія. У вологому середовищі і воді, грунті,
у виділеннях хворих і трупах тварин паличка зберігається до 1-2 місяців.
Швидко гине при нагріванні і впливові дезінфікуючих речовин.
Від моменту зараження до появи ознак хвороби проходить 1-5 днів (рідше
2-3 тижні). Розрізняють гостру і хронічну форми сапу.
При гострій формі зненацька з’являються озноб, висока температура.
Відзначаються болі в м’язах і суглобах. На місці проникнення збудника
утворюється пляма яскраво-червоного кольору, після цього пухирець з
кров’яним вмістом. Через 1-3 дні пухирець лопається і утворюється
виразка. Можуть появитися кашель з мокротою, кров’янисті і зеленуваті
гнійні виділення з носа. Мікроскопічно при гострому сапі виникають
вузлики, представлені грануляційною тканиною, до складу якої входять
макрофаги, епітеліоїдні клітини з домішкою нейтрофілів. Ці вузлики
швидко некротизуються і розплавляються, що і переважає в картині
хвороби. Характерний розпад ядер (каріорексис) клітин вузликів, які
перетворюються в дрібні базофільні горбики. В різних органах виникають
абсцеси. Найчастіша причини смерті — сепсис.
Для хронічної форми сапу характерна зміна періодів покращання і
погіршення стану хворих. Перебіг тривалий — від декількох місяців до 2-3
років і більше. Хворого на сап обов’язково госпіталізують та ізолюють.
Для хронічного сапу характерне проліферативне запалення з формуванням
гранульом, які утворюються в різних органах, в тому числі і в легенях, і
дуже нагадують туберкульозні горбки. В органах, зокрема в легенях,
можуть виникати склеротичні зміни. Хворі помирають від поліорганної
недостатності.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
