Реферат на тему:
Значення реклами в маркетингу
Реклама як один із найпоширеніших засобів маркетингової комунікації,
сфера, де працює безліч талановитих людей, висококваліфікованих
спеціалістів, творців оригінальних стилів, стала частиною культури
суспільства, впливаючи на кіно, літературу, театр. Під впливом реклами
змінюються люди, їхні звички, мислення, темп і стиль життя. Реклама
мовить образами, стилями, символами, які, проникаючи у свідомість,
будують певну картину життя, формують поведінку споживача, його реакцію
на дії виробника. Реклама — це засіб комунікації, завдяки якому
підприємство може передати повідомлення тим потенціальним споживачам,
прямий контакт з якими встановити важко, а іноді неможливо.
Реклама — це спеціальна форма комунікації, спрямована на спонукання
людей до певної поведінки, що відповідає цілям збуту. Водночас це
психологічний вплив на споживача, найпопулярніший і найбільш
використовуваний інструмент комунікативного комплексу.
Реклама — це платне, спрямоване, неособове звертання, здійснюване через
засоби масової інформації та інші види зв’язку, це — агітація на користь
будь-якого товару, марки, фірми.
Загальним призначенням реклами є виробництво знань для споживача з метою
створення попиту на товар. Справді, немає сенсу обговорювати невідомий
споживачам товар. Товар існує тоді, коли споживача не тільки повідомили
про його існування, а й коли він сприйняв, зрозумів і запам’ятав таке
повідомлення. Сьогодні, коли споживач має справу з різноманітною
інформацією в умовах значного насичення інформаційного простору,
виробник змушений застосовувати дедалі агресивніші засоби для того, щоб
споживач сприйняв рекламне оголошення. Різноманітні прийоми реклами
спрямовані на те, щоб повідомлення зацікавило споживача й забезпечило,
таким чином, краще сприйняття маркетингової інформації.
Оскільки реклама є джерелом інформації від виробника, то для споживача
вона особливо цінна, бо відрізняється від інших джерел. По суті, це —
апеляція до продажів, що генерує інформацію, призначену акцентувати
увагу на позитивних характеристиках товару. Корисність рекламної
інформації подвійна: по-перше, споживачеві стають відомі відмітні
властивості товару, заявлені виробником, і можна орієнтовно визначити,
чи є відповідність між тим, що товар “обіцяє”, і тим, що потрібно
споживачеві; по-друге, рекламна інформація заощаджує час, надходячи до
споживача без зусиль з його боку, не потребуючи пошуку. Для споживача
важливо, щоб ефективність адресованого йому рекламного повідомлення була
вищою за ефективність, що досягається пошуком такої самої інформації за
допомогою інших засобів. Споживач одержує рекламну інформацію з
мінімальними витратами. До того ж практика свідчить, що здебільшого
споживачі переконані: чим більше рекламується товар, тим вірогідніше він
є найкращою покупкою. Як наслідок, чим більше споживач стикається з
рекламою товару, тим вища ймовірність, що він купить цей товар.
Значущість реклами визначається ще й тим, що інформація, яку збирають
або одержують споживачі, допомагає їм ідентифікувати ре-левантні
характеристики товарів та оцінити ці товари. В результаті проходження
такої оцінювальної фази покупці ранжирують свої уподобання і приймають
рішення про купівлю. На процес формування уподобань, безумовно, суттєво
впливає реклама, безпосередньо сприяючи вибору того чи іншого товару.
Розрізняють кілька рівнів реакції ринку на різноманітну інформацію, яка
надається споживачам або яку вони збирають [14, с 126]. Виокремлюють
пізнавальний рівень, або когнітивну реакцію ринку, яка пов’язує засвоєну
інформацію зі знаннями споживача; емоційний рівень, або афективну
реакцію ринку, пов’язану із ставленням і системою оцінки; поведінковий
рівень, або реакцію ринку в термінах
купівлі, тобто мають на увазі купівлю і поведінку після купівлі. Ці три
рівні створюють ланцюжок, що його послідовно і поступово проходить
споживач перш ніж зробити покупку. Означені рівні — пізнавальний (learn
— знати), емоційний (feel — відчувати) і поведінковий (do — робити) —
створюють процес навчання, який спостерігається тоді, коли рішення про
купівлю набуває для споживача важливого значення. Вважають, що споживачі
проходять ці рівні послідовно.
Пізнавальна реакція пов’язана зі знанням, або сукупністю інформації і
уявлень, якими володіє окремий споживач або група осіб. Така інформація
зберігається в пам’яті і впливає на інтерпретацію застосовуваних
стимулів до купівлі. Через вибірковість уваги люди по-різному
сприйматимуть одну й ту саму інформацію. Сприйняття виконує регулюючу
функцію, оскільки здійснює фільтрацію інформації. Деякі елементи
інформації утримуються в пам’яті тому, що відповідають потребам моменту,
або тому, що викликають здивування (сприйняття вибіркове). Інші елементи
можуть сприйматися деформовано, бо суперечать загальноприйнятій системі
уявлень про конкретну ситуацію (сприйняття упереджене). Деякі елементи
відкидаються споживачами, оскільки викликають тривогу або хвилювання,
невдоволення (сприйняття захисне). Отже, головне завдання реклами на
першому рівні реакції ринку — подолати опір споживача на рівні
сприйняття і зробити продукцію виробника відомою споживачеві.
Емоційна реакція ринку базується на почуттях, уподобаннях, намірах,
сприятливих або несприятливих судженнях про товар чи підприємство.
Центральним параметром емоційної реакції ринку є ставлення, яке у
споживача на основі попереднього досвіду і накопиченої інформації
вибудовується у певні сприйняття, передбачення і почуття щодо певного
об’єкта; ставлення спрямовує майбутню поведінку споживача. Важливо
розуміти, що ставлення, по-перше, формується на сукупності даних про
об’єкт; по-друге, воно відображає позитивну або негативну оцінку
об’єкта; по-третє, передує діям споживача. Як стверджують фахівці,
ставлення характеризується певною сталістю, хоча й здатне змінюватися, і
має внутрішню логіку та оцінні критерії. Отже, завдання реклами на цьому
рівні реакції ринку — сформувати позитивну реакцію споживача на товар
або виробника, оскільки сприятливе ставлення є передумовою купівлі.
На поведінковому рівні реакції ринку вдала реклама товару сприяє
збільшенню обсягів продажу, мотивує споживача із сформованим знанням і
позитивним ставленням до товару до повторної купівлі. Третій рівень
реакції
ринку визначається у термінах купівлі і є реально вимірюваним рівнем
ефективності реклами та водночас акумульованим показником маркетингової
діяльності підприємства. Позитивне або негативне ставлення зумовлює
певну поведінку після купівлі, яка впливає на поширення товару, а також
на частоту повторних купівель тоді, коли товар купується багаторазово.
Задоволеність покупця є функцією ступеня відповідності його очікувань
від споживання товару сприйняттю функціонування товару. Якщо результат
відповідає очікуванням, споживач задоволений, якщо результат перевищує
очікування — задоволеність збільшується, якщо він нижчий за очікуваний —
споживач незадоволений.
Рівень очікувань формується у людей на основі власного досвіду й
обіцянок з боку реклами щодо ефективності товарів. Отже, реклама суттєво
формує очікування споживача і ступінь його задоволеності товаром, а тому
повинна базуватися на реальних властивостях, характеристиках та
особливостях товару, уникати необдуманих і необгрунтованих обіцянок, які
суперечать очікуванням споживача або не підтверджуються досвідом
використання товару. Реклама суттєво сприяє формуванню задоволеності або
незадоволеності споживача, і рекламодавець повинен це добре розуміти.
Список використаної літератури
Назаренко Л. Выставка как инструмент маркетинга. — М.: Филинъ, 1997.
Полторак В. А. Маркетинговые исследования: методы и технология. —
Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.
Попов F. В. Продвижение товаров и услуг. — М.: Финансы и статистика,
1999.
Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика. — К.: Изд-во СП “АДЕФ
Украина”, 1998.
Почепцов Г. Паблик рилейшнз. — М.: Изд-во “Центр”, 1998.
Росситер Дж. Р., Перси Л. Реклама и продвижение товаров. — СПб.: Питер,
2000.
Руководство по практике продаж. — Люксембург: Европ. сообщество, 1996.
Саниахметова Н. А., Черемнова А. И. Законодательство Украины о
коммерческой рекламе. — Харьков: Одиссей, 1999.
Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности. — М.: ЮНИТИ,
1998.
Феофанов О. Реклама: новые технологии в России. — СПб.: Питер, 2000.
Шафф Ф. Спортивный маркетинг. — М.: Филинъ, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
