Реферат на тему:

Транспортно-експедиційні послуги

План

1. Переваги транспортно-експедиційних послуг

2. Організація централізованих перевезень

3. Експедиційні послуги

1. Переваги транспортно-експедиційних послуг

Одним з найважливіших завдань логістики є надання
транспортно-експедиційних послуг. Особлива увага приділяється цьому в
Україні в останні роки. Такими є послуги, які надаються клієнтам з
перевезення вантажу, його експедиції різними організаціями посередників
(як українських, так і зарубіжних).

За способом організації вантажні перевезення поділяються на
децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та
комбінованими, а також контейнерними і пакетними. При децентралізованій
організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який
замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та
розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у
механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого составу та
ефективному його використанні.

Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання
транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення
вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого
составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення
вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот
стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях
істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Більші
простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: вантаж не
готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи;
відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги під
завантаження.

Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати
вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік
черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення
приблизно утричі простоїв забезпечує зростання у 3 рази кількості їздок
за один день.

Усі перелічені вище чинники роблять рухомий состав більш продуктивним
при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно в 4 рази,
а в тонно-кілометрах за годину — більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню
собівартості перевезень у 2,5 раза. При децентралізованому перевезенні
вантажів споживачі для навантаження автомобілів користуються послугами
вантажників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові
транспортні витрати споживачів, а й витрати, пов’язані з непродуктивними
витратами часу вантажників та експедиторів.

Існують також інші чинники більш ефективного і якісного перевезення
вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати
контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення
кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних
вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі
вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому
скорочується час на навантаження і розвантаження, а отже, зменшуються
простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються
втрати вантажів при транспортуванні.

Важливою організаційною перевагою централізованих перевезень є чіткий
розподіл зобов’язань та відповідальності між вантажовідправником,
вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою
організації ефективного технологічного процесу, у якому кожен з
учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за
них матеріальну відповідальність, а отже, заінтересований у підвищенні
якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати
на переміщення вантажів від виробників до споживачів.

Централізовані перевезення організаціями посередників здійснюються на
основі договорів. При цьому своєчасно виконується план реалізації
продукції і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень,
знижуються витрати на транспортування. За системи централізованих
перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки
вантажу одержувачам і виконують усі пов’язані з процесом перевезення
транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу та одержання
товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його
на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформлення
товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів). Вони також
приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що
перевозиться.

2. Організація централізованих перевезень

Централізованим перевезенням мають передувати певні підготовчі заходи, а
саме: перевірка пункту навантаження та складання паспорта
вантажовідправника, де зазначено обсяг перевезень, пропускну здатність,
стан під’їзних шляхів, режим роботи. Враховується також створення
вантажовідправниками умов для безперебійного виконання
вантажно-розвантажувальних робіт, використання засобів механізації,
безпеки руху автомобілів та їх вільного маневрування у будь-який час
перевезень.

У процесі перевезень вантажовідправник зобов’язаний: попередньо
підготувати, згрупувати, зважити і затарити вантажі, а також своєчасно
оформити товарно-транспортні документи; тримати у справному стані
під’їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні площадки, механізми,
устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого
персоналу; забезпечити місця навантаження-розвантаження освітленням у
вечірній та нічний час; організувати безперебійну роботу складів
протягом доби, обумовлену договором на перевезення; завантажувати
автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних
простоїв; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні
вантажно-розвантажувальних робіт, не допускати перевезення вантажів, що
виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним
підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій;
забезпечити виконання умов централізованих перевезень
вантажоодержувачами.

Посередники у перевезенні: контролюють наявність і підготовку вантажу до
перевезення, стан під’їзних шляхів та забезпеченість
вантажно-розвантажувальними механізмами; перевіряють своєчасність
прибуття автомобілів за встановленим графіком, організують їх розподіл
під навантаження і розвантаження, вживають заходів щодо завантаження
автомобілів до їх повної вантажопідйомності та щодо запобігання
наднормативним простоям рухомого составу в пунктах навантаження і
розвантаження; підтримують зв’язок з диспетчерськими пунктами на
навантажувальних площадках вантажовідправників та контролюють виконання
оперативного плану перевезень по кожному об’єкту; вживають у разі
потреби оперативних заходів для переведення автомобілів з одного об’єкта
на інший; ведуть облік виконання плану перевезень, перевіряють
своєчасність доставки вантажу одержувачам, правильність оформлення
дорожних листів та інших товарно-транспортних документів.

Вантажоодержувачі передають заявки на одержання необхідних матеріалів
вантажовідправникам-постачальникам чи збутовим організаціям, які на
підставі цих заявок складають зведені заявки на перевезення вантажу
(зведені накази-наряди чи наряди-замовлення) і передають їх до
автотранспортної організації.

Організація централізованих перевезень передбачає:

укладання договорів з вантажовласниками;

розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого
составу;

складання оперативних планів перевезень;

визначення видів транспортних засобів та їх кількості;

організацію транспортно-експедиційного обслуговування.

За заявками (замовленнями) складають змінно-добовий план, в якому:
розробляють маршрути перевезень вантажів; оптимально розподіляють
автомобілі по об’єктах; визначають необхідну кількість одиниць у
рухомому составі; узгоджують роботу автомобілів у
вантажно-розвантажувальних пунктах.

:и: відповідність транспортного засобу виду вантажу, що перевозиться,
його пакуванню, розміру партій і відстані перевезення; шляхові умови;
тип і потужність вантажно-розвантажувальних засобів та їх відповідність
вантажопідйомності рухомого составу. Критерієм вибору типу автомобіля
можуть бути: годинна продуктивність автомобіля; собівартість
перевезення; зведені витрати; 9) на основі розрахунку раціональних
маршрутів та заповнення карток споживача складають календарні графіки
доставки продукції споживачам. Узгоджений графік доставки продукції є
планом раціональної організації роботи усіх учасників транспортного
процесу.

Особливу увагу слід приділяти маршрутизації перевезень, тому що
використання раціональних маршрутів є безсумнівною перевагою
централізованих перевезень над децентралізованими, що підвищує їх
економічну ефективність. Створення маршрутів дає змогу скоротити простої
автомобілів під навантаженням та розвантаженням, підвищити їх
продуктивність, а отже, зменшити кількість засобів перевезення, що
надходять на підприємства-вантажовідправники при тому самому обсязі
перевезень. Коли розроблені маршрути, визначені й дотримуються терміни
постачання, виробничі запаси споживачів можуть скорочуватись у 1,5-2
рази.

Маршрути перевезень (мал. 25) можуть бути маятниковими, їх різновидами є
променеві, кільцеві, зонно-кільцеві. Крім того, є маршрути, за якими
здійснюють розвезення, збирання вантажів або збірно-розвізні операції.
На практиці найчастіше здійснюються маятникові маршрути зі зворотним
холостим пробігом та кільцеві розвізні. При помашинному відправленні
вантажів основним завданням маршрутизації є складання оптимального плану
повернення порожніх автомобілів, що забезпечує максимально можливий
коефіцієнт використання пробігу і відповідно мінімальні транспортні
витрати.

3. Експедиційні послуги

Перевізний процес включає операції, які зобов’язаний виконати відправник
або одержувач вантажу, а саме:

складання і передача станції декадних заявок на навантаження повагонних
відправлень та вантажів у контейнерах;

оформлення облікових карток виконання плану перевезень вантажів;

заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на
вивезення вантажу на станцію;

одержання на станції комерційних актів;

розкредитування перевізних документів;

підготовка вантажу до перевезення, доставка його на вантажний двір
станції та здача на перевезення;

одержання вантажу, навантаження на автомобільний транспорт, доставка та
супроводження зі станції на свій склад;

одержання у товарній конторі квитанцій про прийняття вантажів до
перевезення;

одержання накладних та інших документів на вантажі, що надійшли;

придбання і заповнення бирок маркірування відправлень;

внесення платежів за перевезення вантажів і виконання додаткових
операцій.

Крім того, багато відправників і одержувачів заінтересовані в додаткових
послугах транспортних організацій:

у попередньому повідомленні про підхід вантажу під розвантаження;

інформації про час. подачі під навантаження чи розвантаження
контейнерів, що доставляються автомобільним транспортом на склад
одержувача;

у перевірці кількості місць і маси вантажу, коли залізниця робити цього
не зобов’язана;

повідомленні одержувачів про відправлення на їх адресу вантажів;

виконанні деяких операцій, що пов’язані з перевезенням
зовнішньоторговельних вантажів;

перепакуванні, обшивці вантажів, відправленні тари, спеціальному
маркіруванні.

Для виконання усіх цих операцій потрібні висококваліфіковані робітники
(експедитори), а також робітники для виконання
вантажно-розвантажувальних робіт та супроводження вантажу зі складу
станції до складу одержувача чи від складу відправника до складу
станції. Утримання такого штату невигідне для підприємств.

Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, можна поділити на
чотири групи: транспортні — завезення і вивезення вантажу;
вантажно-розвантажувальні — навантаження, розвантаження, сортування,
пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо;
експедиційні — оформлення здачі вантажу до відправлення та одержання
вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові
операції; допоміжні — виконуються залежно від потреби в них. Коли всі ці
операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників
чи одержувача, тоді така організація називається
транспортно-експедиційною. Вона виступає посередником між
вантажовласником та перевізником.

Експедиційні послуги можуть надаватись як різними транспортними
організаціями, так і організаціями посередників. Для всіх цих
організацій вони є однією з найважливіших операцій. Підставою для
надання експедиційних послуг є договір, який укладається між
відправником, одержувачем і Транспортно-експедиційною організацією.
Стосунки сторін, :що не передбачені договором, регулюються
законодавством. Транспортно-експедиційна організація має право взяти на
себе увесь комплекс послуг чи тільки частину їх, залежно від укладеного
договору. В договорі зазначають порядок і терміни виконання операцій з
обслуговування. Транспортно-експедиційні організації можуть виконувати
деякі допоміжні операції: пакування, перепаковування та поділ великих
вантажів на більш дрібні, заміну пошкодженої тари, відправницьке
маркірування деяких вантажних місць, супроводження вантажів на шляху
прямування, зберігання їх до відправлення тощо.

Обов’язком вантажовідправника є своєчасна підготовка вантажу до здачі.

Порядок виконання транспортно-експедиційних операцій з вантажами, що
приймаються до відправлення, є таким. Вантажовідправник своєчасно до
пред’явлення вантажу для відправлення подає в транспортно-експедиційну
організацію заповнену накладну відповідного виду транспорту та
повідомлення (якщо послуга полягає в доставці вантажу на станцію чи в
порт відправлення). Складати накладну може транспортно-експедиційна
організація за дорученням вантажовідправника.

Одержані накладні візуються безпосередньо транспортно-експедиційною
організацією або через товарну контору залізниці, порту чи пристані. У
більшості транспортно-експедиційних організацій існує такий порядок
приймання та супроводження вантажу експедитором. На завізовані накладні
транспортно-експедиційна організація виписує наряд у трьох примірниках.
Своєчасно, перед днем приймання вантажів, транспортно-експедиційна
організація дає своєму експедиторові або шоферу-експедитору накладну і
два примірники наряду з відправлення (наряд і дублікат наряду) під
розписку на корінці наряду, що залишається в транспортно-експедиційній
організації для обліку.

Вантажовідправників повідомляють напередодні про час прибуття
експедитора на склад за одержанням вантажу. Експедитор
(шофер-експедитор), що має постійне доручення на право одержання
вантажу, після прибуття на склад вантажовідправника подає останньому
накладну і наряд на відправлення з дублікатом. Накладну, складену
транспортно-експедиційною організацією, підписує вантажовідправник.

При здачі вантажу відправником і прийнятті його експедитором визначають
масу вантажу зважуванням на вагах або обчисленням загальної маси
вантажу, який здають, виходячи з маси, зазначеної на вантажних місцях чи
стандартної маси вантажних місць. Приймання вантажу засвідчується
підписом експедитора в наряді на відправлення, що залишається у
вантажовідправника. У дублікаті наряду на відправлення і дорожному листі
водія вантажовідправник відмічає час прибуття автомобіля на склад і
відправлення його зі складу.

Після прибуття на станцію, в порт чи на пристань експедитор здає вантаж
за накладною на склад. Вагар складу розписується у дублікаті наряду на
відправлення про прийняття вантажу та відмічає час прибуття і
відправлення автомобіля.

Експедитор (шофер-експедитор) звітує перед транспортно-експедиційною
організацією за дублікатом наряду на відправлення. На корінці наряду на
відправлення роблять відмітку про виконання операції.

Накладна від вагаря складу передається в товарну (вантажну) контору
станції, порту чи пристані, де її таксують, після чого виписують дорожну
відомість. Товарний касир транспортно-експедиційної організації
розкредитовує в товарній конторі всі накладні на вантажі, що
відправляються, тобто сплачує за вантажовідправників та одержує
квитанцію на прийнятий для перевезення вантаж. Квитанції за здані до
перевезення вантажі після їх обробки в розрахунковій групі передають
вантажовідправнику.

Послідовність виконання транспортно-експедиційних операцій з вантажами,
що прибувають на адресу вантажоодержувачів, у більшості
транспортно-експедиційних організацій така.

Після прибуття вантажів на станцію, в порт чи на пристань перевізні
документи надходять у товарну (вантажну) контору; тут їх таксують в
порядку контролю та перевірки сплат.

Товарний касир транспортно-експедиційної організації розкредитовує за
вантажоодержувачів документи й одержує накладні за вантаж, що прибув з
виписаними на них дозволами на вивезення зі станції, порту чи пристані.

У транспортно-експедиційній організації на кожну накладну чи групу
накладних залежно від кількості вантажів для відправлення виписують по
два примірники наряду на прибуття та реєстр. Експедитору передають:
накладну, дозвіл на вивезення вантажу, наряд на прибуття, реєстр у двох
примірниках.

Під час приймання вантажу експедитор звертає увагу на його збереженість.
У разі виявлення будь-яких пошкоджень чи псування вантаж не приймається,
про що повідомляється транспортно-експедиційній організації, а вона
викликає вантажоодержувача для перевірки вантажу.

Видача вантажу експедитором (шофером-експедитором) на склад
вантажоодержувача засвідчується підписом і штампом на наряді на
прибуття, зазначають також час простою автомобіля.

Накладну разом з реєстром передають (під розписку на другому примірнику
реєстру) вантажоодержувачеві.

Експедитор (шофер-експедитор) звітує перед транспортно-експедиційною
організацією про виконання операцій за нарядом і другим примірником
реєстру.

Похожие записи