Реферат на тему:

Суть ціни і ціноутворення

ПЛАН

Суть ціни та її функції.

Ціноутворення у сфері послуг.

1. Суть ціни та її функції

Ціна — це грошове вираження вартості. Як грошове вираження вартості ціна
не обов’язково повинна збігатися з вартістю. Вона може бути вищою або
нижчою від вартості. На ринках товарыв існує безліч цін. Ще не так давно
в економічних словниках, підручниках ціна визначалась як грошове заження
вартості послугиу. А вартість, як відомо, — це втілена й зечевлена в
товар (чи послуги) абстрактна праця. Вона визначається кількістю
суспільне необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення певної
споживної вартості при суспільне нормальних умовах виробництва,
середньому в цьому суспільстві рівні умілості та інтенсивності праці.

Однак на практиці вартість одного товару (тобто витрат необхідного часу)
часто вища, ніж вартість іншого товару, але ринкова ціна його менша. В
чому ж справа? Виявляється, ціна залежить також від співвідношення
попиту і пропозиції на товар. У нашому прикладі ціна другого товару вища
тому, що попит на нього перевищує пропозицію цього товару, а отже, ціна
вища, ніж вартість. Є й інші чинники, що пов’язані не з вартістю, а з
іншими причинами.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару тільки в тому разі,
коли існує рівновага між попитом і пропозицією.

В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими
причинами. Через це універсальним визначенням ціни є таке.

Ціна — це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом
співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною;
вона не встановлюється спеціальними органами, не нав’язується згори.

Відхилення ціни від вартості відбувається не за вказівкою чиновників, а
внаслідок співвідношення попиту і пропозиції. Монопольна ціна,
встановлена державою або нав’язана приватним монополістом, не має нічого
спільного з ринковою ціною. В умовах адміністративно-командної економіки
ціни втратили свою регулюючу роль. Наслідком цього став хронічний
дефіцит послугиів і багатьох послуг.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах
конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби
виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд
з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

Ринкова ціна не може бути встановлена урядовим декретом чи указом
президента країни. Для цього мають бути об’єктивні умови:

демонополізація економіки на основі проведення приватизації;

наявність конкурентного середовища;

створення необхідних умов для підприємництва, розвитку всіх легальних
форм господарювання.

Якщо абстрагуватись від інших чинників або розглядати ціноутворення, як
кажуть, «за інших однакових умов», то ціна залежить від вартості товару:
збільшення вартості веде до збільшення ціни і навпаки.

Як відомо, величина вартості товару змінюється прямо пропорційно до
кількості часу, витраченого на його виробництво, і обернено пропорційно
— до продуктивності праці.

В умовах ринкової економіки кожний керівник підприємства, кожний
підприємець знає, що підвищення продуктивності праці формує
індивідуальну вартість товару нижчу, ніж суспільне необхідна. І певний
час підприємства, які досягай таких результатів, можуть реалізувати
товар за ціною, вищою, ніж індивідуальна вартість. Це забезпечує їм
надлишковий прибуток. Однак підвищення суспільної продуктивності праці в
певній галузі виробництва об’єктивно веде до зниження вартості та
відповідно — ціни.

Основні чинники зростання продуктивності праці є одночасно і чинниками
зниження ціни.

До них слід віднести:

зростання технічної оснащеності праці;

підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації працівників;

поліпшення організації виробництва і праці;

використання матеріальної заінтересованості.

Визначальний вплив на активність дії перелічених чинників має
науково-технічний прогрес. Найсприятливіші умови для зниження цін мають
ті країни, в яких успішно реалізуються головні напрями
науково-технічного прогресу: прискорений розвиток науки, виникнення
нових знарядь праці та застосування нової технології, поява нових
предметів праці.

Співвідношення попиту і пропозиції на ринку весь час змінюється. Є
зміни, які мають сталий характер. Наприклад, пропозиція
сільськогосподарської продукції взимку в нашій країні зменшується (адже
овочі зимою вирощуються тільки в теплицях). Однак попит на свіжі овочі
великий і взимку. Внаслідок такого співвідношення попиту і пропозиції на
овочі в зимовий період ціни на них підвищуються. Влітку пропозиція
свіжих овочів значно зростає. Конкуренція змушує продавців знижувати
ціни.

Отже, коли попит великий, а пропозиція недостатня, ціни зростають, і
навпаки. У всіх випадках скорочення виробництва товарів призводить до
підвищення цін (якщо попит на такі товари не зменшився).

Є чинники, що знижують попит населення на товари, а отже, зумовлюють
зниження ціни товару (за умови, що пропозиція товарів залишилась
незмінною). Знижуються ціни на товари і через моральну зношеність
товарів.

На ціни впливають насиченість потреб у деяких товарах, купівельна
спроможність. Так, збільшення чисельності безробітних призводить до
зменшення купівельної спроможності населення, а отже, до зниження деяких
цін.

До чинників, що збільшують попит на товари і водночас зумовлюють
зниження цін, слід віднести: зростання обсягів виробництва, безоплатне
надання матеріальних благ за рахунок суспільних фондів споживання,
поліпшення якості товарів без збільшення витрат, вміла організація
реклами тощо.

В умовах ринкової економіки при встановленні ціни, крім економічних
чинників, має враховуватись і психологія покупця. Встановлено, що деякі
споживачі розглядають ціну як показник якості товару або послуги. Тому
підвищення ціни іноді, як це не парадоксально, веде не до зменшення, а
до збільшення попиту на товар. Так, Філіп Котлер наводить такий приклад:
коли фірма «Фляйшман» підняла ціну свого джину за одну пляшку з 4,50 до
5,50 дол., його збут в магазинах не впав, а навпаки зріс. Покупець
сприйняв підвищення ціни як своєрідний сигнал про те, що товар має
високу якість і вартий того, щоб його купували.

Для деяких товарів, які мають відому товарну марку, користуються
особливим попитом покупців, встановлюють так звані престижні надбавки на
ціни. Такий прийом використовують для деяких вин, сортів пива, парфум.
Іноді надбавка в кілька разів перевищує вартість товару.

З практики торгівлі відомо, що на покупця впливає та обставина, з якої
цифри починається ціна. Припустімо, що коли замість 300 дол. встановити
ціну 299 дол., то це відчутно підвищує попит. Через це в рекламних
оголошеннях для залучення покупців, як правило, оголошуються ціни,
виражені непарними числами.

Як ми вже знаємо, є різні типи ринку: ринок чистої конкуренції, ринок
монополістичної конкуренції, олігопольний ринок. Цінова політика
продавця багато в чому залежить від типу ринку.

В умовах ринку чистої конкуренції коли реалізується однорідний за якістю
товар (цемент певної марки, пшениця певного сорту), ціна повністю
залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Коливання в розмірі цін
дуже незначне. Продавець не може маневрувати цінами (ні підвищувати, ні
знижувати), Спеціальна цінова стратегія, по суті, не потрібна.

В умовах ринку монополістичної конкуренції існує багато варіантів цін на
товари, що задовільняють певну потребу споживача. Наприклад, покупцю
пропонується 400 видів зубної пасти. Тут продавець може впливати на
ціни, а покупець, маючи широкий вибір товарів, готовий платити за товари
різні ціни. Для того щоб зрозуміти таку поведінку покупця, треба
з’ясувати сутність назви ринку «монополістична конкуренція». У нашому
прикладі мова йде про купівлю зубної пасти. Кожна зубна паста, хоч і
задовольняє одну потребу (чищення зубів), має певні відмінності.
Безумовно, велике значення має те, яка фірма виробляє цю пасту. Проте
важливе значення мають і лікувальні властивості зубної пасти, деякі
компоненти, що входять до її складу тощо. В більшості випадків зубна
паста має певну назву, якою користується тільки цей виробник. Деякі види
зубної пасти користуються значним попитом через високу якість, усталені
звички, авторитет фірми тощо. Така зубна паста для її виробника є
монопольним товаром. Ця монополія переходить на ринок, що дає
підприємцю-монополісту можливість підвищувати ціну на товар.

Не так давно на світовому ринку піднімалось питання, хто має право
користуватися відомими назвами «Шампанське», «Коньяк», «Смирновська
горілка» тощо. Йшлося про те, що таке право має належати не всім
виробникам, а тільки виробникам тієї країни, де розпочалося виготовлення
цих напоїв.

В коли існує невелика кількість продавців, ціна товару в основному
залежить від дій конкурентів. Продавець повинен чітко реагувати на них.
Можливості збільшення або зменшення цін обмежені.

І, нарешті, в монополії де існує один продавець, ціна регулюється
монополістом. Однак на такому ринку на ціну має впливати державне
регулювання.

2. Ціноутворення у сфері послуг

Сфера послуг підпорядковується єдиним економічним законам, що і будь-яка
інша сфера торгівлі. Ціноутворення у сфері послуг відбувається за схожою
схемою до ціноутворення у будь-якій інші сфері торгівлі. Той факт, що в
умовах ринку ціна встановлюється об’єктивно внаслідок співвідношення
попиту і пропозиції, не викликає сумнівів. Однак не треба вважати, що
виробник послуг сподівається тільки на ціну, яку йому запропонує ринок,
а сам ніякої участі в ціноутворенні не бере. Виробник послуг,
підприємець використовує методику розрахунку вихідних цін, тобто
базисних цін, або цін пропозиції. Послуги пропонуються покупцям саме за
такими цінами. А вже під час купівлі-продажу виникає (під впливом
співвідношення попиту і пропозиції), за якою і реалізується послуга.

Методика розрахунку вихідних цін включає постановку завдання
ціноутворення, оцінку витрат закладу, врахування попиту на послугу,
аналіз цін і послугиів конкурентів, вибір методу ціноутворення.

Основним завданням ціноутворення є покриття витрат вироблення послуг і
одержання прибутку. Це випливає з особливостей ринкової економіки, де,
як правило, панує гостра конкуренція, у якій виживає той, хто має
найвищу норму прибутку. Отже, завданням підприємства, фірми при
встановленні ціни є максимізація поточного прибутку.

Ціна дає змогу фірмі захопити лідерство на ринку. Сутність його полягає
в завоюванні значної частки на ринку. Цього досягають завдяки зниженню
цін або виробництву послуг високої якості.

Зниження ціни має певну мінімальну межу — покриття витрат з виробництва
послуг, розподілу і збуту, включаючи справедливу норму прибутку. Якщо
фірма за допомогою ціни не покриває витрат вироблення послуг, то воно
через певний час зазнає банкрутства.

У зв’язку з цим потрібна правильна оцінка усіх витрат. Витрати як
елемент ціни тісно пов’язані з функціонально-вартісиим аналізом. Для
того щоб успішно використовувати ціну як важіль конкурентної боротьби,
виробник послуг повинен весь час шукати шляхи до зниження витрат
вироблення послуг. Функціонально-вартісний аналіз дає змогу значно
знизити витрати виробництва. А якщо індивідуальна вартість менша, ніж
ринкова (суспільно необхідна), то виробник, реалізуючи послугии за
ринковими цінами, одержує надлишковий прибуток, який дає йому значні
переваги перед конкурентами.

При встановленні ціни треба враховувати попит, що склався на цей
послуги. Підвищення ціни може зменшити купівельну спроможність покупців,
а отже, і попит на послуги. Практика ринкової економіки свідчить про
необхідність вивчення і вимірювання попиту. Для цього оцінюють попит при
різних цінах. Такий аналіз показує, що зниження ціни підвищує попит, але
до певної межі. Є рівень ціни, після якого попит не зростає, а починає
падати. Покупець починає з підозрою ставитися до дешевого послугиу,
вважаючи, що він низької якості й може завдати йому шкоди.

Слід ураховувати також еластичність попиту на послугии, про який ми вже
говорили. Виробники повинні знати, що якщо послуги втрачає еластичність
попиту, треба знижувати ціни.

Отже, можна зробити висновок: якщо мінімальна ціна визначається
витратами виробництва то максимальна ціна залежить від попиту на цей
послуги.

Однак на діапазон цін впливають й інші причини.

На рівень цін підприємства, фірми впливають ціни конкурентів. Виробник
повинен знати ціни і якість послуг своїх конкурентів. Для цього
використовують різні способи: порівняння цін за допомогою прейскурантів,
закупівля устаткування і перевірка його якості, вивчення думки покупців
про якість послугиів конкурентів та рівень цін на послугии.

Якщо встановлено, що якість послугиу не поступається якості послугиу
конкурентів, встановлюють ціну, близьку до ціни послугиу конкурентів.
Якщо послуги за якістю кращий, ніж послугии конкурентів, можна
встановити вищу ціну.

Є багато методів ціноутворення. І кожна фірма має право обрати той з
них, який відповідає її інтересам.

Найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою:
середні витрати плюс прибуток. Другий додаток іноді називають націнкою,
її розмір залежить від виду послугиу, попиту на нього, вартості
послугиної одиниці, обсягу продажу тощо.

Для багатьох підприємців дуже зручний метод ціноутворення на основі
рівноваги попиту і пропозиції.

Як уже зазначалося, продавець відчуває цю рівновагу за стійким попитом
на свої послугии. Популярний також метод розрахунку ціни на основі
аналізу безбитковості та забезпечення цільового прибутку.

Цей метод заснований на вивченні графіка беззбитковості. Виробник знає,
що покриття валових витрат виробництва потребує певного обсягу
виробництва товаврних одиниць.

Такий метод ціноутворення передбачає аналіз різних варіантів цін,
їхнього впливу на обсяг збуту. Він необхідний для подолання рівня
беззбитковості та одержання бажаного прибутку.

Встановлення цін на нові послуги. Досвід показує, що спочатку виробник
встановлює на послуги, які раніше не виробляв, високі ціни. У такому
разі говорять, що фірма знімає «вершки» з ринку. Проте це можливо за
певних умов: великий попит, висока ціна не повинні швидко «створювати»
нових конкурентів і, нарешті, висока ціна має відповідати високій якості
послуг.

Використана література

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства —
К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ — 2000», 2001. — 298 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид
2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій:
Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999.

Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення
дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф.
Покропивного. — К.: КНЕУ, 2001. — 457 с.

PAGE

PAGE 11

Похожие записи