Реферат на тему:

Сучасні товарознавчі аспекти ринку побутових кондиціонерів України

Кондиціонер — пристрій, який формує клімат осель, його винайшов Жан
Шабаннес, який отримав британський патент на метод “кондиціонування
повітря й регулювання температури в помешканнях” у 1815 році.

За останні роки кондиціонери перетворилися з предмету розкошу, доступним
великим фірмам, банкам, ресторанам, на товар першої необхідності.
Підтвердження цього — стрімке зростання числа перехожих громадян охочих
установити кондиціонер у власному помешканні. Основний чинник, що сприяє
поширенню кондиціонерів, — не глобальне потепління, а значне здешевлення
кліматичної техніки і потреба в створенні комфортного і гігієнічного
середовища.

Проаналізувавши український ринок кондиціонерів, можна виділити такі
основні торгові марки, які представлені на ринку: Chofu, Daikin, Fuji
Electric, Fujitsu General (General), Hitachi, Mitsubishi Electric,
Mitsubishi Heavy Industries, Panasonic, Sanyo, Sharp, Toshiba (Японія);
PM-Luft (Швеція), Electra, Tadiran (Ізраїль), Airwell (Франція), McQuay,
White-Westinghouse, York (США), Acson (Малайзія), LG, Samsung (Корея),
Gree, Haier, Midea (Китай).

Найпопулярнішими сьогодні в Україні є кондиціонери спліт – систем, які
складаються з зовнішнішнього блоку плюс один або декілька внутрішніх
(мультиспліт-систем). Зовнішній блок охолоджує холодоносій (фреон) і
подає його по магістралі на внутрішній блок. Внутрішній блок забирає з
приміщення повітря, охолоджує його і повертає назад.

Ринок пропонує сьогодні три типи внутрішніх блоків: касетні, які
розташовують на стелі, мобільні (пересувні), вбудовані у фальшстелю.
Один зовнішній блок “мультиспліту” може обслуговувати п’ять внутрішніх,
тобто охолоджувати до п’яти невеликих приміщень. Мультиспліти середньої
та вищої цінової групи можуть забезпечувати клімат у кожному з приміщень
індивідуально.

До вад сплітів і мультисплітів зазвичай відносять малу холодоутворюючу
потужність (відповідно 4кВт і 14кВт) і коротку (до 15м) фреонову
магістраль. Крім того, зовнішній блок мультисплітової системи
працюватиме лише за умови, коли задіяно не менше 30% (за потужністю)
внутрішніх блоків. Тобто, охолодження працюватиме, якщо увімкнено не
менше 1 з 3-х, 2 з 4-х внутрішніх блоків[1].

Ціна на них коливається від 300 до 1200 доларів. І в нинішньому році
продавці кондиціонерів прогнозують найбільш високі темпи зростання
продажу, на рівні 60% саме кондиціонери цього типу.

Друге місце за темпами зростання, не менше 35%, посідає сегмент
кондиціонерів класу VRF, які використовуються у великих приміщеннях,
готелях, банках, бізнес-центрах. У 2006 році в Україні було встановлено
біля однієї тисячі кондиціонерів цього виду. З них біля половини
торгової марки Daikin.

У 2007 році фахівці українського ринку кондиціонерів прогнозували
збільшення продажу кондиціонерів майже в півтора рази в порівнянні з
2006. Якщо у 2006 році обсяг ринку склав 200 млн доларів, то в 2007
збільшився до 280.

Що ж до вітчизняної продукції, то вона посідає на українському ринку
побутової кліматичної техніки аж ніяк не лідируючі позиції – 5 – 8% від
загального обсягу продажу (у фізичному виразі). Проте цілком вірогідно,
що в нинішньому сезоні рейтинг вітчизняної продукції зросте порівняно з
імпортною. Так, згідно з інформацією операторів ринку, найбільший (і
єдиний) український виробник кліматичної техніки — компанія “Норд”
планує в цьому році реалізувати в Україні близько 30 тис. одиниць своїх
кондиціонерів. До речі, про зростання активності вітчизняного виробника
побічно свідчить і масштабна рекламна кампанія, розгорнута на підтримку
кондиціонерів “Норд”.

?

¬

¬

gda4?

о нинішнього сезону на ринку кондиціонерів чітко сформувалися чотири
цінових класи кліматичної техніки: високий, середній, бюджетний та
економ-клас.

До продукції високого класу фахівці зараховують кондиціонери японських,
європейських та ізраїльських виробників (Daikin, Mitsubishi Неavi,
Panasonic, General та ін.). За оцінками аналітиків, продукція цієї
цінової категорії займає близько 10% українського ринку кондиціонерів (у
фізичному вираженні).

До продукції середнього класу належить кліматична техніка італійських і
американських брендів (York, Tadiran, Funai та ін.). Частка ринку,
зайнята кондиціонерами цього класу, становить близько 15%.

Продукція бюджетного класу сформована переважно технікою корейських і
деяких китайських виробників (Samsung, LG, Gree, Akira, Dekker, Midea,
Haier та ін.). Частка її ринку, зайнята продукцією цього класу,
становить близько 55%.

І, нарешті, продукція економ-класу — техніка маловідомих китайських
брендів.

На думку фахівців, у найближчому сезоні основна конкурентна боротьба
розгорнеться у сегментах бюджетного та економ-класу.

Якщо характеризувати кодиціонери за іншою класифікацією – за типом —
вони поділяються на промислові, віконні, мобільні (моноблокові і
роздільні) і спліт-системи (настінні, підлогові, стельові, касетні,
канальні, колонні, а також моно- і мульти-спліт-системи).

Віконні відрізняються простотою забезпечення доступу в приміщення
свіжого повітря, але вони громіздкі і створюють шум в роботі, мають
обмежені функціональні можливості. Проте, завдяки відносно низькій ціні,
вони знаходять певне число своїх покупців. До речі, у багатьох країнах
така техніка вважається морально застарілою і її виробництво
згортається[2].

У вигіднішому становищі перебувають мобільні кондиціонери (найчастіше
ті, що оснащені роликами). Вони виграють в порівнянні з віконними,
оскільки не вимагають стаціонарного встановлення. Це не лише зручно, але
й вигідно, адже вартість встановлення деяких моделей коливається в межах
15–20 % від ціни самого апарата. Правда, мобільні кондиціонери мають
малу потужність, а тому купують їх лише для невеликих офісів й інших
подібних приміщень.

Інша справа спліт-системи (більше 60 % ринку) — завдяки компактності,
функціональності і різноманітності моделей з широким набором всіляких
допоміжних пристосувань лідирують на ринку.

Окремо стоять промислові кондиціонери – системи великої потужності (як
правило, вище 7–10 кВт). Які продаються далеко не всі. Говорять, що
легше продати 100 спліт-систем, ніж один центральний кондиціонер. Втім,
є й інше спостереження: ефективніше встановити центральний кондиціонер
на великий об’єкт ніж сотню спліт-систем.

У цілому ж, кількість фірм, які займаються реалізацією кондиціонерів в
Україні, є значною, – у великих містах вони обчислюються десятками. До
речі, у багатьох з них, як стверджують фахівці ринку, приблизно однаково
комерційна діяльність. Жодна фірма не береться з рівним успіхом
продавати агрегати всіх торгових марок і цінових категорій. Зазвичай
вибирається три-чотири бренди в кожній ціновій категорії, а основний
наголос робиться на дві-три відомих марки. Про них покупці і чують від
продавців цієї фірми позитивні або негативні відгуки [4].

Отже, проаналізувавши стан ринку побутових кондиціонерів України та
розглянувши окремі товарознавчі аспекти, можна зробити висновок про
недостатню дослідженість даного ринку, відсутність точних і достовірних
прогнозів його розвитку. Це вимагає, в свою чергу, подальших досліджень
споживчих властивостей кондиціонерів.

Література:

Вол с. Кондиціонери типу “Спліт”/ С.Вол, П.Зентек // Ринок інсталяцій. –
2007. — №7-8. – с14 – 16.

Літвінчук Г. Скільки проживе кондиціонер? // Ринок інсталяцій .– 2005. —
№7-8. – с31.

Мацієвська О. Чи небезпечний кондиціонер // Ринок інсталяцій. – 2005. —
№7-8. – с23.

Перович О. Кондиціонери для людей і для комп’ютерів // Галицькі
контракти. – 2003. — №17-18. — с52-55.

Похожие записи